Рішення

від 14.06.2011 по справі 5026/1033/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2011 року Справа № 09/5026/1033/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Мирошниченко Б.В., за участю представника позивача - ОСОБА_1 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПАК", м. Умань до Управління містобудування та архітектури Уманської міської ради (перший відповідач) та Уманської міської ради (другий відповідач) про визнання права власності на самочинне будівництво, -

ВСТАНОВИВ:

Подано позовну заяву, у якій позивач, посилаючись на ст. 376 ЦК України, просить визнати за ним право власності на нежитлову будівлю (холодильна камера) літ. Д (розмірами 7,80 м х 16,75 м), літ. д - тамбур (розмірами 3,85 м х 3,0 м), літ д 1 - вхід у підвал (розмірами 4,50 м х 1,63 м), літ. під.-д - підвал (розмірами 4,07 м х 5,0 м) та прибудова літ. Е - (розмірами 5,40 м х 3,55 м), які розташовані по вул. Заводській, 31, м. Умань, Черкаської області.

Позовні вимоги мотивовані наступним: у процесі здійснення господарської діяльності на земельній ділянці, що була виділена позивачу під будівництво та обслуговування виробничої бази продовольства, він побудував без відповідних дозволів та затвердженої проектної документації нежитлову будівлю (холодильна камера), тамбур, вхід у підвал, підвал, та прибудову, які при технічній інвентаризації зафіксовані як самовільно збудовані. Позивач викупив земельну ділянку, ввів холодильник з прибудовами в експлуатацію та звернувся до органу місцевого самоврядування із заявою про внесення змін до свідоцтва про право власності на виробничу базу, однак отримав відмову з посиланням на те, що на новозбудовані об'єкти повинен бути сертифікат відповідності, окрім цього, на вимогу власника землі суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване. Тому позивач звертається до суду.

Перший відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, не повідомивши причини.

Другий відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву пояснив, що оформлення права власності на закінчений будівництвом об'єкт здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами відповідно до Порядку від 08.10.2008 року № 923; просив розглядати справу без участі його представника.

Клопотання Уманської міської ради (другий відповідач) про розгляд справи без участі його представника задоволено судом.

Неподання письмового відзиву на позовну заяву першим відповідачем та нез'явлення у судове засідання представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав, викладених у позовній заяві, пояснив, що позивач має на праві власності виробничу базу, яка є майновою основою його господарювання, під вказану базу йому надана земельна ділянка, яку він викупив і отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку; для забезпечення господарської діяльності на території бази позивач побудував без проекту холодильник, який терміново був необхідний, отримав висновки служб щодо відповідності об'єкта будівельним, пожежним, санітарним нормам та правилам, усував недоліки, які вимагались цими службами, використовує об'єкт за призначенням, претензій з боку сусідів, органів влади та місцевого самоврядування не має; маючи потребу в обігових коштах, звернувся за отриманням кредиту, але не може передати об'єкт в заставу, оскільки частина майнового комплексу відсутня у державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, тому він звернувся до органів місцевого самоврядування за оформленням права на побудовані на території бази приміщення, в чому йому було відмовлено; отримати сертифікат відповідності позивач не зміг, хоча виконав вимоги першого відповідача щодо проведення експертизи об'єкта на його відповідність будівельним, санітарним, пожежним нормам і правилам та отримав позитивні висновки.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

ТОВ "ПАК" (позивач) являється господарюючим суб'єктом, зареєстрований виконавчим комітетом Уманської ради Черкаської області, про що видане Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №803253, номер запису в ЄДР про заміну свідоцтва про державну реєстрацію - 1 025 107 0003 000145. Статут позивача зареєстровано у виконкомі Уманської міської ради, реєстраційний № 12 від 30 березня 1993 року, у новій редакції Статут затверджено загальними зборами засновників від 18 березня 2009 року протокол № 1, зареєстровано 09 липня 2009 року №10251050006000145.

Управління містобудування та архітектури Уманської міської ради (перший відповідач) згідно зі ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" являється виконавчим органом Уманської міської ради (другого відповідача), його повноваження, визначаються вказаним законом та положенням про нього.

Уманська міська рада (другий відповідач) являється представницьким органом місцевого самоврядування міста Умані, його компетенція, правомочності визначені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Позивач мав на праві власності магазин-склад, під який викупив земельну ділянку. Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №865981 від 16 травня 2006 року, виданого на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 22 березня 2006 року, реєстр. № 2-703, позивач став власником земельної ділянки площею 0,1107 га, що розташована по вул. Заводська, 31, м. Умань, Черкаська область, цільове призначення земельної ділянки - під магазин-склад. Даний Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування, договорів оренди землі за № 020677900010.

Для забезпечення та розширення господарської діяльності товариства рішенням засновників позивача (протокол зборів засновників від 18 вересня 2006 року № 23), за рахунок чистого прибутку та резервного фонду товариства виділені кошти на будівництво холодильної камери та відповідних прибудов; співзасновнику ОСОБА_2 доручено розробити усі необхідні розрахунки понесених витрат, планові обсяги виділених коштів, укласти договори на виконання підрядних робіт з відповідними організаціями, надані повноваження на підписання актів приймання-передавання виконаних робіт та за результатами виконаної роботи подати на чергові збори звіт про виконану роботу.

На виконання рішення зборів засновників позивача, ОСОБА_2 уклав договори, а саме: з приватним підприємством "Термобуд стандарт" від 20 вересня 2006 року № 7/10 на поставку будівельних матеріалів (кутових планок), від 04 жовтня 2006 року № 11 купівлі продажу комплектуючих до "сандвіч" панелей; з підприємцем ОСОБА_3 від 24 січня 2007 року № 001 на поставку матеріалів і виконання робіт, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався виконати роботу, пов'язану з монтажем, пуск-наладкою та здачею в експлуатацію холодильного обладнання для камери зберігання морозива і напівфабрикатів, загальним об'ємом - 500 м/куб.

У 2007 році позивач завершив будівництво виробничої бази, ввів її в експлуатацію. На підставі рішення виконавчого комітету Уманської міської ради від 25.01.2007 року №36 позивачу видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 05.02.2007 року на нежитлові будівлі (виробнича база продовольства), яка знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Заводська, буд. 31, загальною площею 153,6 кв.м, у складі яких: холодильник №1, 2 з прибудовами, А, 153,6 кв.м; вбиральня, Б; огорожа, 1. Право власності позивача на даний об'єкт, зареєстроване Уманським виробничим підрозділом Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації 05.02.2007 року, реєстраційний номер: 17724949, номер запису: 425 в книзі: 3 (номер витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно - 13458550).

У 2009 році позивач викупив земельну ділянку під виробничою базою. Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії 4P №114197 від 13 липня 2009 року, виданого на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 9 грудня 2008 року № 2-6654, позивач став власником земельної ділянки площею 0,1317 га, що розташована по вул. Заводській, 31, м. Умань, Черкаська область, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування виробничої бази продовольства. Даний Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування, договорів оренди землі за № 020977900006.

У 2009 році на території, належної позивачу, виробничої бази, за власні кошти, господарським способом, без проектно-технічної документації позивач завершив будівництво холодильника з прибудовами.

При технічній інвентаризації об'єкта Уманським виробничим підрозділом Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації у інвентаризаційній справі № 1172 "Виробнича база продовольства TOB "ПАК" на нежитлові будівлі по вул. Заводській № 31 м. Умань Уманський район Черкаська область", зроблена відмітка про самовільне будівництво холодильника літ. Д, розмірами 7,80 м х 16,75 м; тамбура літ. д, розмірами 3,85 м х 3,0 м; входу у підвал літ. д 1 , розмірами 4,50 м х 1,63 м; прибудови літ. Е, розмірами 5,40 м х 3,55 м; підвалу літ. під-д, розмірами 4,07 м х 5,0 м, які знаходяться у складі нежитлових будівель вказаної виробничої бази.

Вартість самовільно збудованих будівель станом на 12 березня 2011 року становить 130 600,00 грн. (Звіт про проведення незалежної оцінки будівлі літ Д, д, д 1 , під. д, ґанок з козирком та прибудови літ. Е, що знаходяться за адресою: м. Умань, Черкаської області, вул. Заводська, 31, складений суб'єктом оціночної діяльності - підприємцем ОСОБА_4 14 березня 2011 року).

Відповідно до технічного висновку від 14 листопада 2006 року "Про стан промислового холодильника по вул. Заводська, 31 в м. Умань", виконаного ПП "Центр ОЗР" (ліцензія AB №232414), несучі конструкції обстежуваних будівель знаходяться в доброму стані; фундаменти знаходяться в доброму стані; оздоблення в задовільному стані; дефектів, пошкоджень та недоліків окремих конструкцій та елементів будівлі, які б суттєво впливали на довговічність, несучу здатність, нормальну експлуатацію холодильника та добудов не виявлено; холодильник літ. Д, тамбур літ. д, вхід у підвал літ. д 1 , прибудова літ. Е, підвал під тамбуром д, відповідають державним будівельним нормам та придатні до експлуатації за призначенням.

Державним закладом "Уманська міська санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України проведено санітарно-гігієнічне обстеження нежитлових приміщень за адресою: вул. Заводська, 31 в м. Умань, за результатами якого зроблений позитивний висновок від 04.03.2011 року № 03/3-65.

Згідно звіту про здійснення оцінки протипожежного стану об'єкта - будівлі одноповерхової холодильної камери та допоміжних приміщень TOB "ПАК", складеного 09 березня 2011 року експертом з питань пожежної безпеки ОСОБА_5, протипожежний стан об'єкта оцінки - задовільний.

На звернення позивача щодо виготовлення Свідоцтва про право власності на самочинно збудовані добудови, листом від 29 квітня 2011 року за № 595 перший відповідач відмовив у оформленні права власності з посиланням на відсутність сертифіката відповідності Держархінспекції, а також на те, що згідно зі ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки право власності на самочинно збудоване нерухоме майно підлягає визнанню у судовому порядку.

Відділ комунального господарства Уманської міської ради Черкаської області та Уманське ремонтно-експлуатаційне управління - 2, які межують з позивачем, направили до суду клопотання від 01.06.2011 року № 322 та від 31.05.2011 року № 296, у яких вказали на відсутність порушень їх прав самочинним будівництвом.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є визнання права власності на самочинно збудовані нежитлові будівлі у складі належного господарюючому суб'єкту комплексу нежитлових будівель (виробнича база продовольства) на земельній ділянці, яка була відведена для цієї мети і перейшла у власність господарюючого суб'єкта.

Статтею 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), на яку посилається позивач, як на правову підставу своїх вимог, встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

З матеріалів справи вбачається, що у січні 2007 року позивач став власником нежитлових будівель (виробнича база продовольства), яка знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Заводська, буд. 31, загальною площею 153,6 кв.м, у складі яких: холодильник №1, 2 з прибудовами, А, 153,6 кв.м; вбиральня, Б; огорожа, 1; право власності позивача на даний об'єкт, зареєстроване в установленому порядку Уманським виробничим підрозділом Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації. Зазначена виробнича база є майновою основою господарювання позивача, на ній позивач здійснює статутну господарську діяльність.

Для будівництва та обслуговування зазначеної виробничої бази продовольства позивачу була виділена земельна ділянка площею 0,1317 га, яку він викупив згідно договору купівлі-продажу, про що в установленому порядку йому виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР №114197 від 13 липня 2009 року.

Статтею 133 ГК України встановлено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо) передбачених Цивільним кодексом України.

Згідно зі ст.139 ГК України майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне значення, виробляється чи використовується у діяльності суб'єкта господарювання та відображається в їх балансі або враховуються у інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

Об'єкт, на який позивач набув право власності, обліковується на його балансі і використовується ним за цільовим призначенням.

З метою забезпечення господарської діяльності, у складі нежитлових будівель зазначеної виробничої бази, на виділеній для цієї мети земельній ділянці, яка перейшла у власність позивача, за власні кошти, господарським способом, без проекту та відповідних дозволів, позивач побудував: холодильник літ. Д, розмірами 7,80 м х 16,75 м; тамбур літ. д, розмірами 3,85 м х 3,0 м; вхід у підвал літ. д 1 , розмірами 4,50 м х 1,63 м; прибудова літ. Е, розмірами 5,40 м х 3,55 м; підвал літ. під-д, розмірами 4,07 м х 5,0 м, які при технічній інвентаризації Уманським виробничим підрозділом Черкаського обласного бюро технічної інвентаризації зареєстровані, як збудовані самовільно. Отже об'єкт, на який позивач просить визнати право власності, є самочинним будівництвом в розумінні ч.І ст.376 ЦК України.

Суд враховує вищенаведені технічний висновок, висновок санітарно-гігієнічного обстеження, оцінку протипожежного стану об'єкта, згідно з якими самовільно збудовані у складі виробничої бази позивача нежитлові будівлі, на належній йому на праві власності земельній ділянці, відповідають встановленим будівельним, санітарно-гігієнічним, протипожежним нормам і правилам і придатні для експлуатації за функціональним призначенням.

З метою оформлення самочинного будівництва позивач звертався до органів місцевого самоврядування, однак йому в цьому відмовлено з посиланням на відсутність сертифіката відповідності Держархбудінспекції та те, що згідно зі ст.376 ЦК України за заявою власника землі право власності на самочинно збудовані приміщення підлягають визнанню в судовому порядку.

Постанова Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року № 923 "Про прийняття закінчених будівництвом об'єктів" (скорочено - постанова КМУ №923), на яку посилаються відповідачі, втратила чинність згідно постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461, якою затверджений новий Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини здійснених позивачем самочинних добудов у складі належного йому на праві власності майнового комплексу - виробнича база, наведені норми чинного законодавства, суд вважає посилання відповідачів на надання позивачем сертифікату відповідності Держархбудінспекції, таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству.

Представницький орган територіальної громади міста Умані - Уманська міська рада не заперечує право власності позивача на самочинно збудовані ним будівлі. Підприємства (відділ комунального господарства Уманської міської ради Черкаської області та Уманське ремонтно-експлуатаційне управління), які межують з виробничою базою позивача, підтвердили відсутність порушень їх прав самочинним будівництвом.

З огляду на наведені норми законодавства та докази у справі, суд вважає, що здійснене позивачем самочинне будівництво не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, відповідає будівельним, санітарним, пожежним нормам і правилам, розміщено на земельній ділянці, наданій позивачу для цієї мети та проданій позивачу у власність.

Таким чином, відповідно до ст.376 ЦК України у суду є підстави визнати за позивачем право власності на самочинні добудови, а саме: холодильник літ. Д, тамбур літ. д, вхід у підвал літ. д 1 , прибудова літ. Е, підвал літ. під-д, у складі належного йому на праві власності майнового комплексу - виробнича база.

Речові права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації. Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості, врегульовані спеціальним Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 року №1952-ІУ, із змінами і доповненнями. ОСОБА_6 визначає правові, економічні, організаційні засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно, обмежень цих прав. Закон спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових прав на нерухомість, створення сприятливих умов для забезпечення розвитку ринкових відносин, активізації інвестиційної діяльності, збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів.

Таким чином, державна реєстрація прав на нерухоме майно є обов'язковою, відсутність такої реєстрації обмежує здійснення права власності.

За відсутності державної реєстрації самовільно побудованих об'єктів у складі комплексу будівель виробничої бази позивача, робить недостовірними дані щодо його майнового стану, як суб'єкта господарювання (ст. 145 ГК України), обмежує здійснення права власності, належним позивачу майновим комплексом - виробнича база, у складі якого знаходяться самочинні добудови.

Відповідно до ст.147 ГК України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом. Право власності на інші права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у ст.20 цього Кодексу.

Згідно ст.20 ГК України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, у тому числі, шляхом визнання наявності прав, іншими способами, передбаченими законом.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Спір виник з вини позивача, тому згідно ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на нього.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю "ПАК" (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Заводська, 31, ідентифікаційний код 14203190) право власності на нежитлові будівлі, а саме: холодильник літ. Д, розмірами 7,80 м х 16,75 м; тамбур літ. д, розмірами 3,85 м х 3,0 м; вхід у підвал літ. д 1 , розмірами 4,50 м х 1,63 м; прибудова літ. Е, розмірами 5,40 м х 3,55 м; підвал літ. під-д, розмірами 4,07 м х 5,0 м, які знаходяться у складі нежитлових будівель (виробнича база продовольства) за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Заводська, 31.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

СУДДЯ Н.М. Курченко

Повне рішення складено 21 червня 2011 року.