Ухвала

від 10.07.2015 по справі 815/2184/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/2184/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Колесниченко О. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

доповідача, судді: Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Романішина В.Л.

за участю секретаря: Тропанець О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вива» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Вива» звернулося до суду з вказаним вище адміністративним позовом та, посилаючись на хибність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, щодо вчинення позивачем правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з контрагентами товариством з обмеженою відповідальністю «МАН СТРОЙ» та товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАЛОН», просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби від 01 березня 2013 року №0000052201, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Вива» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 89 716,00 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 44 858,00 грн.

За наслідками розгляду адміністративного позову Одеським окружним адміністративним судом 18 липня 2013 року ухвалено постанову про задоволення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Вива».

Суд першої інстанції скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби від 01 березня 2013 року №0000052201.

Приймаючи означене рішення, Одеський окружний адміністративний суд виходив з того, що укладені між позивачем та ТОВ «МАН СТРОЙ», ТОВ «ТЕТРАЛОН» угоди не віднесені законом до нікчемних, а також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. Суд дійшов висновку, що податковий кредит позивача, за результатами господарських операцій з вказаними контрагентами, сформований в повній відповідності з положеннями Податкового кодексу України. В ході перевірки органом ДПС не був встановлений умисел на порушення чинного законодавства України будь-якою із сторін правочину.

В апеляційній скарзі ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове - про відмову в задоволенні позову ТОВ «Вива».

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначає, що під час розгляду справи судом не надано відповідної правової оцінки відомостям, які містяться в акті перевірки від 25.01.2013р. № 64/22-22506912 про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань взаємовідносин позивача з ТОВ «МАН СТРОЙ», ТОВ «ТЕТРАЛОН». На думку податкового органу порушення законодавства сталися в результаті того, що позивачем при укладені угод з його контрагентами, не було дотримано вимог ч.1 ст.203 ЦК України, а тому такий правочин в силу ч.2 ст.215 та ст.228 ЦК України є нікчемним.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції ТОВ «Вива» зареєстроване як юридична особа та є платником податків.

На підставі рішення начальника ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС, оформленого наказом ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС від 27.12.2012 р. № 488, відповідно до п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, посадовою особою ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань взаємовідносин ТОВ «Вива», код за ЄДРПОУ 22506912 з ТОВ «МАН СТРОЙ», код за ЄДРПОУ 34651169 та ТОВ «ТЕТРАЛОН», код за ЄДРПОУ 36955253 за період з 01.07.2011 по 31.12.2012 року, з урахуванням актів ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС ( акт від 10.04.2012 року № 54/22-200/34651169 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «МАН СТРОЙ» ( код за ЄДРПОУ 34651169) з питань взаємовідносин з ТОВ «Газфил» (код за ЄДРПОУ 35320927) за серпень 2011 року, ТОВ «Видавництво Інпол» (код за ЄДРПОУ 34981513) за липень-серпень 2011 та ТОВ «Гулівер» (код за ЄДРПОУ 23707529) за вересень-жовтень 2011 рок та акт від 12.07.2012 року № 1855/22-200/36955253 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Тетралон» ( код за ЄДРПОУ 36955253) з питань взаємовідносин з ТОВ «Правова група «Домініон» ( код ЄДРПОУ 33831564) за лютий 2012 року.

25.01.2013 року за наслідками перевірки відповідачем складено акт № 64/22-22506912, у висновках якого вказується на порушення позивачем ст.185, п. 198.1 ст. 198, п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 89 716 грн. (в тому числі:за серпень 2011 року на суму 13675 грн., за вересень 2011 року на суму 16500 грн., за жовтень 2011 року на суму 24314 грн., за листопад 2011 року на суму 29577 грн., за лютий 2012 року на суму 5650 грн.).

Зокрема, в акті перевірки зазначено що за період з 01.07.2011р. по 31.03.2012р. ТОВ «Вива» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 520399 грн. На формування цих показників мало вплив виконання контрагентами позивача, згідно укладених з ними договорів, наступних робіт:

- ТОВ «МАН СТРОЙ»: будівельні та проектно-монтажні роботи.

- ТОВ «ТЕТРАЛОН»: будівельно-монтажні роботи.

Не погоджуючись з висновками вказаними в акті перевірки позивачем 15.02.2013р. подано заперечення до акту перевірки № 64/22-22506912.

26.02.2013р. відповідач надав відповідь про відмову у задоволенні заперечень до акту перевірки №64/22-22506912.

На підставі даного акту перевірки № 64/22-22506912 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.03.2013р. № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість (89716,00грн. за основним платежем та 44858,00 грн. за штрафними санкціями).

Задовольняючи позов ТОВ «Вива» про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено порушень позивачем, зафіксованих актом перевірки №64/22-22506912 від 25.01.2013р., щодо завищення податкового кредиту, сформованого за результатами здійснення договірних відносин з ТОВ «МАН СТРОЙ» і ТОВ «ТЕТРАЛОН». Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2ст.201 ПК України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу(п. 201.6 ст.201 ПК України).

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення витрат підприємства до складу валових та сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, обов'язкові реквізити.

З матеріалів справи вбачається, що в процесі здійснення господарської діяльності ТОВ «Вива» було укладено ряд договорів з наступними підприємствами: ТОВ «МАН СТРОЙ» (договори підряду №37 від 01.08.2011р., №39 від 17.08.2011р., №43 від 05.09.2011р., №43 від 07.09.2011р., №45 від 08.09.2011р., №52 від 03.10.2011р., №54 від 03.10.2011р., №59 від 04.11.2011р., №67 від 07.11.2011р.), ТОВ «ТЕТРАЛОН» (договір підряду №22 від 02.02.2012р.).

На виконання вищевказаних договорів ТОВ «МАН СТРОЙ» виписало ТОВ «Вива» податкові накладні на загальну суму 504396,40 грн. (у т.ч. ПДВ 84066,06 грн.), ТОВ «ТЕТРАЛОН» податкову накладну на загальну суму 33901,50 грн. (у т.ч. ПДВ 5650,25 грн.), зазначенні суми ПДВ позивачем віднесено до складу податкового кредиту відповідних періодів.

В акті перевірки відсутні відомості щодо того, що на момент проведення перевірки позивачем не надано до перевірки податкові накладні, або податкові накладні оформлені із порушеннями ст.201 Податкового кодексу України чи ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Слід зазначити, що жодних зауважень з приводу наданих позивачем доказів та первинних документів на обґрунтування відсутності факту виконання позивачем умов господарських договорів з контрагентами відповідач ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанцій не надав.

В матеріалах справи, міститься лист про надання копій первинних документів начальнику ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області на підтвердження вартості робіт виконаних контрагентами позивача на замовлення останнього (а.с. 11-13).

В акті перевірки зазначається, що договори підписані та скріплені печаткою зі сторони позивача та контрагентів. Розрахунки за вказані в договорах роботи проводились у безготівковій формі, до перевірки надані платіжні доручення.

Реальність господарських операцій підтверджена шляхом надання самих договорів та первинних документів, що містять відомості про всі господарські операції.

Одеський окружний адміністративний суд правомірно не взяв до уваги доводи податкового органу про не можливість перевірки ТОВ «МАН СТРОЙ» та ТОВ «ТЕТРАЛОН» та те, що факт відсутності контрагента (ТОВ «МАН СТРОЙ») за місцем реєстрації свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Посилання відповідача на акти про неможливість перевірки контрагентів позивача не може бути взято до уваги, оскільки вказані висновки стосуються податкової звітності ТОВ «МАН СТРОЙ» та ТОВ «Тетралон», а ні як не позивача.

Більше того, порушення контрагентом позивача вимог податкового законодавства не може слугувати підставою для зменшення добросовісному суб'єкту господарювання суми податкового кредиту з податку на додану вартість. Факт порушення контрагентом може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагента, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань. У справі, що розглядається, податковим органом, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не подано доказів того, що по спірних операціях у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та його контрагенти діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

На думку суду, при укладені договорів головним для суб'єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як субєкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому відповідач не має права наполягати на отримані додаткової інформації позивачем від його контрагента - постачальника товарів (робіт, послуг).

Ані актом перевірки, ані іншими матеріалами справи не встановлено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, яке б позбавляло його права на їх формування по взаємовідносинах з ТОВ «МАН СТРОЙ» та ТОВ «ТЕТРАЛОН».

Акт перевірки не містить конкретних зауважень до укладених договорів, а отже вони відповідають вимогам ст.203 ЦК України, не порушують публічний порядок, не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність такого договору прямо законом не встановлена, а також такий договір судом недійсним не визнавався, а отже є чинним.

Такі факти як відсутність контрагента за місцезнаходженням та несплата ним відповідних сум податкових зобовязань за наслідками здійснення спірних операцій не можуть слугувати обєктивними ознаками недобросовісності платника та підтверджувати отримання ним необґрунтованої податкової вигоди.

Сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобовязаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю.

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань у платника податків в залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

За наведених обставин, враховуючи, що витрати позивача за договорами з ТОВ «МАН СТРОЙ» та ТОВ «ТЕТРАЛОН» підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, реальність вказаних господарських операцій та їх пов'язаність з господарською діяльністю позивача встановлена в ході судового розгляду, суд апеляційної інстанції доходить висновку про правомірність віднесення ТОВ «Вива» вказаних сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідного періоду. А відтак, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби від 01 березня 2013 року №0000052201 є незаконним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 198, 200, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вива» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: В.Л. Романішин