Постанова

від 07.07.2015 по справі 820/19096/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2015 р. Справа № 820/19096/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2015р. по справі № 820/19096/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Опціон"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Опціон", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, та просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення №0000692201, № НОМЕР_1, №0000702201 від 17.03.2014 року, №0001582201, №0001592201 від 20.05.2014 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2015р. по справі №820/19096/14 вимоги позивача були задоволені частково.

Скасовані податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000692201 від 17.03.2014 року , №0001582201, №0001592201 від 20.05.2014 року.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № НОМЕР_1 від 17.03.2014 року в частині визначення грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 324593 грн. та за штрафними фінансовими санкціями в сумі 18487,25 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2015р. по справі №820/19096/14 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2015р. по справі №820/19096/14 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваних повідомлень - рішень був акт перевірки позивача працівниками відповідача від 21.02.2014 року № 562/20-30-22-01/34332444.

Фактичною підставою для винесення податкових повідомлень-рішень слугували відображені в акті перевірки від 21.02.2014 року №562/20-30-22-01/34332444 висновки відповідача про наступні порушення: пп. 14.1.27 п.14.1 ст. 14, пп. 138.1.1 п.138 ст.138, пп. 138.2 ст.138, пп.139.1.1 п.139.1 ст. 139, пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток, який підлягає сплаті, у розмірі 242303 грн., в тому числі за І квартал 2011 на суму 65903 грн., за II квартал 2012 року на суму 176400 грн.; п.50.1 ст.50, п. 198.1 ст.198, п. 198.3 ст.198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ та Наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 N 1492 В«Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартістьВ» , внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в загальній сумі 497523 грн., в тому числі у лютому 2011 року на суму ПДВ 22258 грн., у березні 2011 року на суму ПДВ 62849 грн., у квітні 2011 року на суму ПДВ 20025 грн., у грудні 2011 року на суму ПДВ 24262 грн., у січні 2012 року на суму ПДВ 95765 грн., у лютому 2012 року на суму ПДВ 25489 грн., у березні 2012 на суму ПДВ 92 грн., у липні 2012 на суму ПДВ 73853 грн. та у лютому 2013 року на суму ПДВ 172930 грн. та завищення від'ємного значення по рядку 24 В«Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періодуВ»на декларувало від'ємне значення (залишок від'ємного значення, який включається до податкового кредиту наступного періоду)В» на суму ПДВ 2860 грн.

Задовольняючи частково вимоги позивача суд першої інстанції виходив з наступного.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Опціон" (як покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Флавія"(як постачальником) було укладено договір №КП-ФЛ-ОП-1/01-11 від 20.01.2011 року на поставку товару, асортимент, якісні та кількісні характеристики якого наведені у специфікаціях до цього Договору.

На виконання умов договору 20.01.2011 року та 04.03.2011 року було виписано видаткові та податкові накладні та поставлено позивачу товар, противаги ТШ6Д49.8.15-1 на загальну суму 635618,88 грн. (пдв - 105936,48 грн.), поставка товару відбувалось на умовах EXW EX WORKS "Франко- завод" згідно правил Інкотермс-2000, у відповідності до спеціфікації за адресою: м. Ковель, вул. Варшавська,1, будівля відкритого складу готової продукції. Про місце постачання було повідомлено листами № 2 від 10.01.2011 року та листом №4 від 28.01.2011 року.

Оплата за отриманий товар здійснювалася у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками.

Противаги ТШ6Д49.8.15-1 за Договором комісії № ОП-ВТР-01/11 від 10.01.2011 року, укладеним з ТОВ "Восток-Транзіт", передані на комісію 21.01.2011 року, вказаний факт підтверджується накладними, карткою по рахунку 28 В«ТовариВ» ТОВ В«Компанія В«ОпціонВ» станом на 19.01.11 року та станом на 03.03.2011 року, згідно яких противаги ТШ6Д49.8.15-1 на зазначені дати у підприємства відсутні.

Комісіонером - ТОВ В«Восток-ТранзітВ» противаги ТШ6Д49.8.15-1 реалізовано на експорт. Експорт товару підтверджений ВМД№001634 від 04.03.2011 року, ВМД № 000344 від 21.01.2011 року (форма МД-2), отримувач ВАТ В«Коломенський заводВ» , Росія, 140408 Московська область, м. Коломна, вул. Партизан, 42.

За господарською операцією з купівлі противаги ТШ6Д49.8.15-1 у ТОВ В«ФлавіяВ» та продажем їх на експорт ТОВ В«Компанія В«ОпціонВ» задекларовано у 1 кварталі 2011 року валові доходи у сумі 792981,98 грн. та валові витрати в розмірі 529682,4 грн., податковий кредит з податку на додану вартість у січні 2011 року на суму 52968,24грн, та у березні 2011 року також на суму 52968,24 грн.

Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Опціон" (як покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ковальсько-пресове підприємство" (як постачальником) було укладено договір №145 від 28.10.2011 року на поставку товару, асортимент, якісні та кількісні характеристики якого наведені у специфікаціях до цього Договору. За цим Договором відбулося 13 поставок в період з 2011 по 2012 рік.

Згідно акту перевірки спірним є постачання товару та здійснення попередньої оплати, яке здійснене 20.12.2011 року у кількості 360 штук на суму 289608,48 грн. ( в тому числі ПДВ 48 268,08грн), постачання підтверджується видатковою накладною, прибутковою накладною та податковою накладною, які містяться в матеріалах справи.

Отримані противаги 20.12.2011 року передані на комісію за договором № ОП-ВТР-01/11 від 10.01.2011 року, укладеним з ТОВ "Восток-Транзіт" на суму 384480,00 грн. без врахування ПДВ, що підтверджується накладною.

Оплата за товар проводилась у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками.

Отримані противаги передані на комісію за договором К-КО-К-003/04-12 від 06.04.2012 року, укладеним з ТОВ В«ОСОБА_1 кузняВ» 21.04.2012 року .

Постачання противаг, здійснено 20.04.2012 року у кількості 360 штук на суму 288 144,00 грн., в тому числі ПДВ - 48024,00 грн., постачання підтверджується видатковою накладною та прибутковою накладною. Постачання товару здійснювалося на умовах FСА за адресою м. Ковель, вул. Варшавська,1, будівля складу виробничого корпусу №2, будівля відкритого складу готової продукції. Про місце постачання було повідомлено листами № 129/Е від 10.12.2011 року, № 10/Е від 27.01.2012року.

Придбані у ТОВ "Ковальсько-пресове підприємство" противаги передані на комісію за договором К-КО-К-003/04-12 від 06 квітня 2012 року укладеним з ТОВ "ОСОБА_1 кузня" 30.05.2012 року на суму 369465,12 грн., що підтверджується видатковими накладними.

За результатами господарських операцій з купівлі у ТОВ В«Ковальсько-пресове підприємствоВ» противаг ТШ6Д49.8.15-1 та продажу їх на експорт ТОВ "Компанія "Опціон" задеклароване у 4 кварталі 2011 року валові доходи у розмірі 384480,00 грн, витрати, пов'язані з собівартістю товарів у розмірі 241340,4 грн., податковий кредит з податку на додану вартість у грудні 2011 року в розмірі 48 268,08грн; у 2 кварталі 2012 року валові доходи у розмірі 1173567,17грн, витрати, пов'язані з собівартістю товарів у розмірі 722800,8 грн., податковий кредит з податку на додану вартість за січень 2012 року у розмірі 94605,36грн; податковий кредит з податку на додану вартість за квітень 2012 року у розмірі 46093,2 грн.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 201 Податкового кодексу України. Виходячи із змісту положень наведеної норми права, формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно - суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Згідно з п.п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Норми п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Відповідно до п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.8 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в УкраїніВ» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.1, п. 201.4, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітністьВ» , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Дата виникнення податкових зобов'язань платника ПДВ визначається згідно з нормами ст. 187 Податкового кодексу України, а дата виникнення податкового кредиту визначається, згідно з нормами ст. 198 Податкового кодексу України.

Всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними, які не мають недоліків та відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договорів, видаткових накладних.

Факт придбання товару підтверджується документально первинними бухгалтерськими документами, що були надані до суду а саме: договорами; видатковими накладними; податковими накладними; рахунками -фактурами.

Постачальники товару, щодо яких відповідачем оспорюється право позивача на податковий кредит з ПДВ, на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані в установленому законом порядку, знаходилися на обліку в податковому органі, мали статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання угоди, докази що спростовують ці обставини відповідачем до суду не надано.

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за названими договорами поставки іншого результату, ніж придбання товару. Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарської операції за цими договорами поставки, за правилами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач до суду не подав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.

Ст. 16 Податкового кодексу України передбачає, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі В«БУЛВЕСВ» АД проти БолгаріїВ» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідачем не надано доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем товару у Товариства з обмеженою відповідальністю "Флавія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальсько-пресове підприємство".

Наведене вище свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними контрагентами позивача, у зв'язку з придбанням позивачем товарів, які були в подальшому використані ним в оподатковуваних операціях. За таких обставин, твердження відповідача про заниження податкового кредиту, з викладених в акті перевірки підстав не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність висновку податкового органу стосовно порушення позивачем вимог п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

За приписами п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Оскільки висновок податкового органу про заниження податкового кредиту не знайшов свого підтвердження, суд першої інстанції визнав необґрунтованим твердження відповідача, що вказане порушення призвело до завищення від'ємного значення.

Стосовно порушення пп. 138.1.1 п.138 ст.138, пп. 138.2 ст.138, пп.139.1.1 п.139.1 ст. 139, пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.

Відповідно до приписів п. 14.1.27 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Визначення господарської діяльності відображене в п 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1. ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (138.1.1 ст. 138 Податкового кодексу України).

Згідно з абз. 1 п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. (138.8.1 ст. 138 Податкового кодексу України).

Факти придбання товарів, проведення розрахунків, підтверджується договорами, видатковими та податковими накладними, банківськими виписками.

Придбання у контрагентів товарів пов'язано зі здійсненням господарської діяльності позивача, а саме подальшою реалізацією отриманого товару за експортними операціями, що не заперечувалось представником відповідача в та підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням вищевикладеного суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач мав право на формування витрат по операціях з ТОВ "Флавія" та ТОВ "Ковальсько-пресове підприємство" за перевіряємий період, адже дані витрати підтверджені первинними бухгалтерськими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, мають всі обов'язкові реквізити, які визначені діючим законодавством, є в наявності у позивача та свідчать про те, що отримані позивачем товари були використані в господарській діяльності.

Висновки суду першої інстанції не можуть бути визнані обґрунтованими з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать про те, що для здійснення експортних операцій TOB «Компанія «Опціон» (Комітент) залучає наступних комісіонерів: TOB «Восток-Транзит», TOB «Ковельська Кузня» Відповідно договорів комісії №оп-втр-01/11 від 10.01.2011 року між TOB «Компанія «Опціон» (Комітент) та TOB «Восток-Транзит» (комісіонер), № к-ко-003/04-12 від 06.04.2012 від 06.04.2012 року між TOB «Компанія «Опціон» (Комітент) та TOB «Ковельська Кузня» (комісіонер), в порядку та на умовах, визначених договорами, комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за винагороду укласти від свого імені та за рахунок комітента договір купівлі продажу товарів Комітента. Місце передання товару м. Ковель вул. Варшавська 1. Товар в подальшому експортується через комісіонера до ВАТ «КОЛОМЕНСЬКИЙ ЗАВОД» Московської області, м. Коломна, вул. Партизан 42, Росія. Зазначений товар експортувався через Яготинську митницю.

TOB "КОВАЛЬСЬКО-ПРЕСОВЕ ПІДПРИЄМСТВО", укладаючи замість прямого контракту з TOB «Ковельська Кузня», укладає проміжні угоди з TOB «Компанія «Опціон», котре реалізує товар через комісіонера з TOB «Ковельська Кузня», фактично прагне тих самих наслідків яких він би досяг укладаючи одну угоду з TOB «Ковельська Кузня».

1) TOB «Компанія «Опціон» для експортних операцій через комісіонера TOB «Восток- Транзит» здійснює закупівлі товарів у TOB «Флавія», яке в свою чергу здійснює закупівлю товару у TOB "КОВАЛЬСЬКО-ПРЕСОВЕ ПІДПРИЄМСТВО" і є виробником цього товару, TOB "КОВАЛЬСЬКО-ПРЕСОВЕ ПІДПРИЄМСТВО" зареєстровано за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, вид діяльності 5.50-КУВАННЯ, ПРЕСУВАННЯ, ШТАМПУВАННЯ, ПРОФІЛЮВАННЯ; ПОРОШКОВА МЕТАЛУРГІЯ. TOB «Восток-Транзит», зареєстровано за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1. TOB "КОВАЛЬСЬКО- ПРЕСОВЕ ПІДПРИЄМСТВО" здійснює на користь TOB «Восток-Транзит» лише відшкодування витрат орендної плати основних засобів. TOB «Восток-Транзит» комісіонер та TOB "КОВАЛЬСЬКО-ПРЕСОВЕ ПІДПРИЄМСТВО" виробник знаходяться за одним місцем розташування, відповідно не потребують залучення посередників при вивезення товару. При цьому вище зазначений товар експортувався, через Яготинську митницю де знаходиться місце розташування TOB «Восток-Транзит», код ЄДРПОУ 32930315 комісіонера та виробника TOB "КОВАЛЬСЬКО-ПРЕСОВЕ ПІДПРИЄМСТВО"(код ЄДРПОУ 36523079), для ВАТ "Коломенський завод», Росія.

Слід зазначити, що до моменту відправлення товару за межі митної території України не було будь - яких його переміщень і він залишався у виробника, TOB "КОВАЛЬСЬКО-ПРЕСОВЕ ПІДПРИЄМСТВО".

TOB «Компанія «Опціон» має спільних засновників які одночасно виконують функції на декількох підприємствах:

Одним із засновником TOB «Опціон Компанія» є TOB "КУА "ФОРВАРД", код ЄДРПОУ 32439633), засновком TOB "КОВАЛЬСЬКО-ПРЕСОВЕ ПІДПРИЄМСТВО" є TOB КОМПАНІЯ "АВІСТА" (код ЄДПОУ 37660485), засновником TOB «Ковельська Кузня» є TOB "КОМПАНІЯ "АВІСТА" (код ЄДПОУ 37660485).

TOB "КОМПАНІЯ "АВІСТА" в свою чергу має засновника TOB "КУА "ФОРВАРД", код ЄДРПОУ 32439633).

Наявність спільних засновників, які одночасно виконують функції на декількох підприємствах, свідчить про обізнаність суб'єкта господарювання стосовно здійснюваних господарських операцій.

Через посередників TOB «Флавія», та TOB «Опціон Компанія», при наявності прямих контрактів з комісіонером TOB «Восток- Транзит», виробник товару TOB "КОВАЛЬСЬКО-ПРЕСОВЕ ПІДПРИЄМСТВО" (які знаходяться в одному місті та за однією адресою: ВОЛИНСЬКА ОБЛ. М. КОВЕЛЬ ВУЛ. ОСОБА_2 1), збільшує націнку на експортований товар та мінімізує податкові зобов'язання та доходи в податковому обліку.

Приклад закупівлі противаг ТШ 6Д49.8.15-1 у виробника TOB "КОВАЛЬСЬКО- 11РЕСОВЕ ПІДПРИЄМСТВО" за одиницю через TOB «Флавія» та TOB «Опціон Компанія»:

У січні 2011 року

Придбано TOB «Флавія» у TOB "КОВАЛЬСЬКО-ПРЕСОВЕ ПІДПРИЄМСТВО" за одиницю без ПДВ 582,25 грн.

Придбано TOB «Опціон Компанія» у TOB «Флавія» за одиницю без ПДВ 735,67 грн.

TOB «Опціон Компанія» надано комісіонеру TOB «Восток-Транзит» та вивезено на експорт за одиницю без ПДВ 1071,71грн.

Підвищення ціни між виробником та останнім посередником (комісіонером) збільшена на 45,67%.

У березні 2011 року

Придбано TOB «Флавія» у TOB "КОВАЛЬСЬКО-ПРЕСОВЕ ПІДПРИЄМСТВО" за одиницю без ПДВ 641,07 грн.

Придбано TOB «Опціон Компанія» у TOB «Флавія» за одиницю без ПДВ 735,67 грн.

TOB «Опціон Компанія» надано комісіонеру TOB «Восток-Транзит» та вивезено на експорт за одиницю без ПДВ 1131,00 грн.

Підвищення ціни між виробником та останнім посередником (комісіонером) збільшена на 43,31%.

Отже TOB "КОВАЛЬСЬКО-ПРЕСОВЕ ПІДПРИЄМСТВО", укладаючи замість прямого контракту з TOB «Восток-Транзит», укладає проміжні угоди з TOB «Флавія», яке в подальшому укладає угоди з TOB «Опціон Компанія», котре реалізує товар через комісіонера з TOB «Восток-Транзит», фактично прагне тих самих наслідків яких він би досяг укладаючи одну угоду з TOB «Восток-Транзит».

При проведенні експортних операцій TOB «Опціон Компанія» застосовано нульову ставку по ПДВ, в той час як TOB «Опціон Компанія» є посередником між виробником TOB "КОВАЛЬСЬКО-ПРЕСОВЕ ПІДПРИЄМСТВО" та комісіонером TOB «Восток-Транзит».

Колегія суддів вважає, що дії вчинені сторонами (колом учасників схеми) не обумовлені розумним змістом та направлені на штучне підвищення вартості товару, підвищення за рахунок додаткових обертів суми ПДВ та створення завищеної суми податкового кредиту та його майбутнього відшкодування за рахунок нульової ставки ПДВ при вивезенні товару за межі митної території України.

Таким чином TOB "КОВАЛЬСЬКО-ПРЕСОВЕ ПІДПРИЄМСТВО" є вигодонабувачем в даних операціях та отримує податкову вигоду за рахунок третіх осіб - низки посередників (TOB «Опціон Компанія» (юридична адреса: м. Харків м. Харків, провулок Університетський, 1), TOB «Флавія» (юридична адреса: м. Харків м. Харків, провулок Університетський, 1) шляхом заниження доходів та податкових зобов'язань. TOB «Флавія», TOB «Опціон Компанія» здійснювало транзитний супровід фінансових потоків з номенклатурним товаром, без його фізичного переміщення та будь якого перетворення та зміни якісних характеристик.

У періоді що перевірявся TOB «Компанія «Опціон» не займалося реальною фінансово - господарською діяльністю з придбанняння товарів.

2) TOB «Компанія «Опціон» для експортних операцій через комісіонера TOB «Ковельська Кузня» здійснює закупівлі товарів у TOB "КОВАЛЬСЬКО-ПРЕСОВЕ ПІДПРИЄМСТВО" (код ЄДРПОУ 36523079), який є виробником цього товару, (відповідно до інформаційних баз АІС «Податковий блок»: TOB "КОВАЛЬСЬКО-ПРЕСОВЕ ПІДПРИЄМСТВО" зареєстровано за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, вид діяльності 5.50-КУВАННЯ, ПРЕСУВАННЯ, ШТАМПУВАННЯ, ПРОФІЛЮВАННЯ; ПОРОШКОВА МЕТАЛУРГІЯ. TOB «Ковельська Кузня» зареєстровано за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1. TOB "КОВАЛЬСЬКО-ПРЕСОВЕ ПІДПРИЄМСТВО" здійснює на користь TOB «Ковельська Кузня" лише відшкодування витрат орендної плати основних засобів). TOB «Ковельська Кузня» комісіонер та TOB "КОВАЛЬСЬКО-ПРЕСОВЕ ПІДПРИЄМСТВО" виробник знаходяться за одним місце розташуванням та не потребують залучення посередників при вивезення товару. При цьому вище зазначений товар експортувався, через Яготинську митницю, де знаходиться місце розташування TOB ОСОБА_1» (код ЄДРПОУ 37029135) комісіонера та виробника TOB "КОВАЛЬСЬКО-ПРЕСОВЕ ПІДПРИЄМСТВО"(код ЄДРПОУ 36523079), для ВАТ Коломенський завод», Росія.

Засновником TOB «Компанія «Опціон» є TOB "КУА "ФОРВАРД", код ЄДРПОУ 32439633). Засновком TOB "КОВАЛЬСЬКО-ПРЕСОВЕ ПІДПРИЄМСТВО" є TOB "КОМПАНІЯ "АВІСТА" (код ЄДПОУ 37660485), засновником TOB «Ковельська Кузня» є TOB "КОМПАНІЯ "АВІСТА" (код ЄДПОУ 37660485). TOB "КОМПАНІЯ "АВІСТА" в свою чергу має засновника TOB "КУА "ФОРВАРД", код ЄДРПОУ 32439633).

Наявність спільних засновників, які одночасно виконують функції на декількох підприємствах свідчить про обізнаність суб'єкта господарювання стосовно здійснюваних господарських операцій.

Через посередників TOB «Компанія «Опціон», при наявності прямих контрактів з комісіонером TOB «Ковельська Кузня», виробник товару ГОВ "КОВАЛЬСЬКО-ПРЕСОВЕ ПІДПРИЄМСТВО" (які знаходяться в одному місті та за однією адресою: ВОЛИНСЬКА ОБЛ. М. КОВЕЛЬ ВУЛ. ОСОБА_2 1), збільшує націнку на експортований товар та мінімізує податкові зобов'язання та доходи в податковому обліку.

Приклад закупівлі противаг ТШ 6Д49.8.15-1 у виробника TOB "КОВАЛЬСЬКО- ГІРГСОВЕ ПІДПРИЄМСТВО" за одиницю через TOB «Компанія «Опціон»:

У грудні 2011, січні 2012, квітні 2012

Придбано TOB «Компанія «Опціон» у TOB "КОВАЛЬСЬКО-ПРЕСОВЕ ПІДПРИЄМСТВО" за одиницю без ПДВ 670,39 грн.

TOB «Компанія «Опціон» надано комісіонеру TOB ОСОБА_1» та вивезено на експорт за одиницю без ПДВ від 1026,29 до 1116,8 грн.

Підвищення ціни між виробником та останнім посередником (комісіонером) збільшена на 39,97%.

Таким чином, TOB "КОВАЛЬСЬКО-ПРЕСОВЕ ПІДПРИЄМСТВО", укладаючи замість прямого контракту з TOB «Ковельська Кузня», укладає проміжні угоди з TOB «Компанія Опціон», котре реалізує товар через комісіонера з TOB «Ковельська Кузня», фактично прагне і их самих наслідків яких він би досяг укладаючи одну угоду з TOB «Ковельська Кузня» .

При проведенні експортних операцій TOB «Компанія «Опціон» застосовано нульову ставку по ПДВ, в той час як TOB «Компанія «Опціон» є посередником між виробником TOB "КОВАЛЬСЬКО-ПРЕСОВЕ ПІДПРИЄМСТВО" та комісіонером TOB «Ковельська Кузня».

Колегія суддів вважає, що дії вчинені сторонами (колом учасників схеми) не обумовлені розумним змістом та направлені на штучне підвищення вартості товару, підвищення за рахунок додаткових обертів суми ПДВ та створення завищеної суми податкового кредиту та його майбутнього відшкодування за рахунок нульової ставки ПДВ при вивезенні товару за межі митної території України.

Даний факт свідчить про те, що TOB "КОВАЛЬСЬКО-ПРЕСОВЕ ПІДПРИЄМСТВО" є вигодонабувачем в даних операціях та отримує податкову вигоду за рахунок третіх осіб - низки посередників (TOB «Компанія «Опціон» (юридична адреса: м. Харків, провулок Університетський, 1)) шляхом заниження доходів та податкових зобов'язань. TOB «Компанія «Опціон» здійснювало транзитний супровід фінансових потоків з номенклатурним товаром, без його фізичного переміщення та будь якого перетворення та зміни якісних характеристик.

Виявлені факти, у періоді що перевірявся TOB «Компанія «Опціон» свідчать про те, TOB «Компанія «Опціон» не займався реальною фінансово - господарською діяльністю з придбання товарів.

Таким чином TOB «Компанія «Опціон» безпідставно сформовано витрати, які враховано в податковому обліку, за рахунок TOB "КОВАЛЬСЬКО-ПРЕСОВЕ ПІДПРИЄМСТВО" на суму 954487 грн.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутня наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів, господарські операції позивача з контрагентами вчинені з метою штучного підвищення вартості товару, підвищення за рахунок додаткових обертів суми ПДВ та створення завищеної суми податкового кредиту та його майбутнього відшкодування за рахунок нульової ставки ПДВ при вивезенні товару за межі митної території України.

Посилання представника позивача на відсутність коштів для здійснення прямих контрактів по закупівлі товару у виробника не може бути прийнято до уваги, оскільки ця обставина не виправдовує майбутні дії по штучному завищенню базових цін.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У даному випадку відповідачем доведена правомірність висновків, викладених у акті перевірки від 21.02.2014 року №562/20-30-22-01/34332444, і прийнятих на його підставі податкових повідомлень - рішень №0000692201, № НОМЕР_1, №0000702201 від 17.03.2014 року, №0001582201, №0001592201 від 20.05.2014 року, а відтак апеляційна скарга підлягає задоволенню.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2015р. по справі №820/19096/14 прийнята при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню, вимоги відповідача по апеляційній скарзі підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2015р. по справі № 820/19096/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Опціон» до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови виготовлений 13.07.2015 р.