Рішення

від 09.07.2015 по справі 317/2853/14-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 317/2853/14-ц

№/п 2/317/96/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2015 року

Запорізький районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді: Ачкасова О.М.

при секретарі: Кузіній Л.Х.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом прокурора Запорізького району Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорізької обласної державної адміністрації до Запорізької районної державної адміністрації, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, треті особи: Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області, Запорізьке обласне управління водних ресурсів, про визнання незаконним та скасування розпорядження Запорізької районної державної адміністрації, скасування свідоцтв про право власності, скасування записів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування та повернення земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Запорізької обласної державної адміністрації до Запорізької районної державної адміністрації, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_14, ОСОБА_15, про визнання незаконним та скасування розпорядження Запорізької районної державної адміністрації, скасування свідоцтв про право власності, скасування записів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування та повернення земельних ділянок, посилаючись на те, що під час проведення перевірки прокуратурою району встановлено, що розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації № 566 від 09.07.2012 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Григорівської сільської ради» затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 земельні ділянки загальною площею 19,0000 га (сіножаті) для ведення особистого селянського господарства, із земель запасу Григорівської сільської ради, розташованих за межами населеного пункту. На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 отримали свідоцтва про право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

У подальшому, земельну ділянку з кадастровим номером 2322182400:03:001:0802 ОСОБА_5 продав за договором купівлі - продажу від 09.07.2013 № 801, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_17, ? частку на користь ОСОБА_15, ? частку на користь ОСОБА_14, які на даний час є її власниками. Земельну ділянку з кадастровим номером 2322182400:03:001:0801 ОСОБА_4 продала за договором купівлі - продажу від 30.08.2013 № 1178, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_17, на користь ОСОБА_16, який на даний час є її власником. Земельну ділянку з кадастровим номером 2322182400:03:001:0800 ОСОБА_3 продав за договором купівлі - продажу від 29.08.2013 № 1176, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_17, на користь ОСОБА_12, який на даний час є її власником. Земельну ділянку з кадастровим номером 2322182400:03:001:0799 ОСОБА_2 продав за договором купівлі - продажу від 29.08.2013 № 1177, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_17, на користь ОСОБА_12, який на даний час є її власником.

Разом з тим, прокурором встановлено, що розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації № 566 від 09.07.2012 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Григорівської сільської ради» є незаконним, оскільки прийнято всупереч вимогам ст.ст. 20, 58, 59, 60, 61, 118 Земельного кодексу України, земельні ділянки розташовані на землях водного фонду, проте передані у власність для ведення особистого селянського господарства, райдержадміністрація вийшла за межі наданих повноважень, оскільки розпорядження землями водного фонду належить до компетенції обласної державної адміністрації, тому розпорядження підлягає визнанню незаконним та скасуванню, свідоцтва про право власності на земельні ділянки підлягають визнанню недійсними, а записи про державну реєстрацію прав та їх обтяжень скасуванню, що змусило прокурора звернутися до суду з позовом.

У судовому засіданні представник позивача - прокурор прокуратури Запорізького району Запорізької області ОСОБА_18 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити, пояснила, що спірні земельні ділянки належать до земель водного фонду, проте у порушення закону були передані у власність для ведення особистого селянського господарства, оскільки передача земельних ділянок водного фонду у власність для ведення особистого селянського господарства не передбачена чинним законодавством та суперечить вимогам Земельного кодексу України.

Представник позивача - Запорізької обласної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, про що надав суду заяву, просив суд розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача - Запорізької районної державної адміністрації ОСОБА_19 позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення, просив суд відмовити у позові прокурору, надав суду свої пояснення з приводу того, що розпорядження Запорізької РДА № 566 від 09.07.2012 прийняте в межах повноважень і вичерпало свою дію фактом виконання, оскільки особи вже зареєстрували право власності на земельні ділянки.

Представник відповідачів ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_14, - ОСОБА_20 у судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти позову, просив суд відмовити у його задоволенні у повному обсязі, пояснив, що прокурором не доведено відповідними допустимими доказами, що спірні земельні ділянки відносяться до земель водного фонду, тому нема підстав для визнання розпорядження незаконним та скасування права власності на земельні ділянки.

Представник відповідачів ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5, - ОСОБА_21 у судове засідання 09.07.2015 року не з»явився, був повідомлений належним чином про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. У минулих засіданнях позов не визнав, надав суду пояснення та заперечення на позов, просив суд відмовити у задоволенні позову за недоведеністю прокурором своїх позовних вимог допустимими та належними доказами.

Відповідач ОСОБА_10 у судовому засіданні не зміг визначитися зі своєю думкою щодо позову, пояснив, що не розуміє чому його викликають до суду, адже він не отримував ні земельну ділянку, ні документи на землю, до мерії м. Запоріжжя колись давно писав заяву про виділення земельної ділянки, додавав до неї свої документи, але йому відмовили у наданні ділянки. З цього приводу його вже допитував слідчий.

Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання не з»явилася, була повідомлена належним чином про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомила.

Відповідачі ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_6 у судове засідання не з»явилися, були повідомлені належним чином про місце та час розгляду справи, але судові повістки за місцем своєї реєстрації не отримували, що згідно ч. 5 ст. 74 ЦПК України вважається належним повідомленням осіб.

Представник третьої особи - Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області, у судове засідання 09.07.2015 року не з»явився, просив суд розглядати справу за відсутності представника, позов прокурора підтримав, у судовому засіданні 04.03.2015 року представник інспекції суду пояснив, що інспектор Синьоокий виїжджав на місце з метою перевірки законності розпорядження голови райдержадміністрації щодо виділення земельних ділянок, проекту землеустрою не було, експертизи також, землі не повинні були передаватись,ділянки омивались річкою Конкою, Акт №80 не скасований, ніким не оспорений, у ньому відображено що було порушено, інспектор на місці встановив що це землі водного фонду, з врахуванням документації, була зроблена геодезія, а геодезія, що була зроблена ОСОБА_22 була відмінною від дійсної, там річки Конка не було на ділянках.

Представник третьої особи - Запорізького обласного управління водних ресурсів, у судове засідання не з»явився, був повідомлений належним чином про місце та час розгляду справи, просив суд розглянути справу за їх відсутності, у своєму листі вказав, що з 09.07.2012 року Запорізьким облводресурсів не розглядались проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам-відповідачам у справі для ведення особистого селянського господарства із земель запасу Григорівської сільської ради, за межами населеного пункту, загальною площею 19, 0000 га (сіножаті) через відсутність відповідних звернень. Річка Конка відповідно до паспорту річки, розробленого інститутом «Запоріжводгосп» відноситься до середніх річок, тому згідно ст. 88 Водного кодексу України мінімальна прибережна захисна смуга для середніх річок встановлюється по берегах уздовж урізу води шириною 50 метрів.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, які не заперечували розглядати справу за відсутності усіх осіб, які не з»явилися, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності осіб, які не з»явилися, оскільки усі вони були належним чином повідомлені, що не перешкоджає судовому розгляду.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши усі докази у сукупності, приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації № 566 від 09.07.2012 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Григорівської сільської ради» було затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 земельні ділянки загальною площею 19,0000 га (сіножаті) для ведення особистого селянського господарства, із земель запасу Григорівської сільської ради Запорізького району, розташованих за межами населеного пункту.

Судом встановлено, що на підставі вказаного розпорядження ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право власності серія та номер: 3700289, видане 21.05.2013 Реєстраційною службою ЗРУЮ Запорізької області на земельну ділянку з кадастровим номером 2322182400:03:001:0798 для ведення особистого селянського господарства на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право власності серія та номер: 4640193, видане 10.06.2013 Реєстраційною службою ЗРУЮ Запорізької області на земельну ділянку з кадастровим номером 2322182400:03:001:0799 для ведення особистого селянського господарства на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право власності серія та номер: 4647769, видане 10.06.2013 Реєстраційною службою ЗРУЮ Запорізької області на земельну ділянку з кадастровим номером 2322182400:03:001:0800 для ведення особистого селянського господарства на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

ОСОБА_5 отримав свідоцтво про право власності серія та номер: 3695221, видане 21.05.2013 Реєстраційною службою ЗРУЮ Запорізької області на земельну ділянку з кадастровим номером 2322182400:03:001:0802 для ведення особистого селянського господарства на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

ОСОБА_7 отримала свідоцтво про право власності серія та номер: 4523416, видане 06.06.2013 Реєстраційною службою ЗРУЮ Запорізької області на земельну ділянку з кадастровим номером 2322182400:03:001:0804 для ведення особистого селянського господарства на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

ОСОБА_8 отримала свідоцтво про право власності серія та номер: 4651010, видане 10.06.2013 Реєстраційною службою ЗРУЮ Запорізької області на земельну ділянку з кадастровим номером 2322182400:03:001:0805 для ведення особистого селянського господарства на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

ОСОБА_9 отримав свідоцтво про право власності серія та номер: 6247279, видане 16.07.2013 Реєстраційною службою ЗРУЮ Запорізької області на земельну ділянку з кадастровим номером 2322182400:03:001:0806 для ведення особистого селянського господарства на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

У подальшому земельну ділянку з кадастровим номером 2322182400:03:001:0802 ОСОБА_5 продав за договором купівлі - продажу від 09.07.2013 № 801, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_17, ? частку на користь ОСОБА_15, ? частку на користь ОСОБА_14, які на даний час є її власниками, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна № 22799938 від 10.06.2014 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 3797240 від 09.07.2013).

Земельну ділянку з кадастровим номером 2322182400:03:001:0801 ОСОБА_4 продала за договором купівлі - продажу від 30.08.2013 № 1178, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_17, на користь ОСОБА_16, який на даний час є її власником, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна № 22799262 від 10.06.2014 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 5450041від 30.08.2013).

Земельну ділянку з кадастровим номером 2322182400:03:001:0800 ОСОБА_3 продав за договором купівлі - продажу від 29.08.2013 № 1176, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_17, на користь ОСОБА_12, який на даний час є її власником, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна № 22798750 від 10.06.2014 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 5411210 від 29.08.2013).

Земельну ділянку з кадастровим номером 2322182400:03:001:0799 ОСОБА_2 продав за договором купівлі - продажу від 29.08.2013 № 1177, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_17, на користь ОСОБА_12, який на даний час є її власником, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна № 22798281 від 10.06.2014 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 5413856 від 29.08.2013).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 Земельного кодексу України землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів).

Частиною 4 ст. 59 Земельного кодексу України визначено, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг.

Відповідно до ст. 4 Водного кодексу України, ст. 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду, серед іншого, віднесено землі, зайняті прибережними захисними смугами, вздовж морів, річок та навколо водойм.

Згідно з приписами ст.ст. 1, 88, 89 Водного кодексу України, ст.ст. 60, 61 Земельного кодексу України прибережна захисна смуга є частиною водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони. На земельних ділянках такої категорії, зокрема, заборонено розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво, зберігання та застосування пестицидів і добрив.

З метою збереження та дотримання особливого режиму використання земель водного фонду ст. 84 Земельного кодексу України заборонено передавати їх у приватну власність.

Таким чином, наведені приписи вказаних норм закону свідчать про те, що прибережна захисна смуга може використовуватися лише відповідно до її цільового призначення з урахуванням законодавчих обмежень щодо ведення господарської діяльності, а землі, на яких вона розташована, не підлягають відчуженню.

За змістом ст. 87 Водного кодексу України для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони.

Зовнішні межі водоохоронних зон визначаються спеціально розробленими проектами.

Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Крім того, у межах водоохоронних зон встановлюються прибережні захисні смуги.

Відповідно до положень ст. 88 Водного кодексу України такі смуги виділяються з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Отже, прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим.

Спірні земельні ділянки знаходяться на березі річки Конка, яка відповідно до інформації Запорізького обласного управління водних ресурсів від 12.06.2014 № 15/1469, відноситься до середніх річок.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом.

Крім того, згідно з п. 5. Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року № 486 (в редакції, чинній на час надання земельних ділянок), який встановлює єдиний правовий механізм визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації.

Отже, за змістом зазначених нормативно-правових актів водоохоронні зони та прибережні захисні смуги встановлюються у встановленому зазначеними нормами права порядку за окремими, спеціально розробленими проектами землеустрою.

Згідно з п. 2.9. Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 № 434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон з урахуванням існуючих конкретних умов забудови на час встановлення водоохоронної зони. Порядок та умови виготовлення проектів землеустрою, у тому числі й щодо прибережних смуг, визначаються статтями 50 - 54 Закону України В«Про землеустрійВ» .

Відсутність у проектах землеустрою урахування відповідно до ст. 60 Земельного кодексу України розмірів і меж прибережної захисної смуги унеможливлює відведення такої земельної ділянки (рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2012 у справі № 6-42059св11, реєстраційний № 24550129).

За правилами статті 61 цього ж Кодексу прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: а) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; б) зберігання та застосування пестицидів і добрив; в) влаштування літніх таборів для худоби; г) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; ґ) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; д) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.

Згідно зі ст. ст. 1, 20 Закону України «Про землеустрій» проект землеустрою - це сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обґрунтування заходів із використання та охорони земель, яким встановлюються межі об'єктів землеустрою.

Пунктами 1, 4, 5 Порядку визначення меж передбачено, що розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації, яка узгоджується з Мінприроди, Держводагентством і територіальними органами Держземагентства.

Аналіз наведених вище норм законодавства свідчить про те, що фактичний розмір і межі прибережної захисної смуги визначені нормами закону, а проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги є лише документом, який містить графічні матеріали та відомості про обчислену площу в розмірі й межах, встановлених законодавством.

Водночас відсутність цього проекту та невизначення відповідними органами державної влади на території межі прибережної захисної смуги в натурі не може трактуватися як відсутність самої прибережної захисної смуги та можливість до її встановлення передавати у приватну власність ділянки, що підпадає під нормативно визначену водоохоронну зону.

Наведені висновки узгоджуються також із пунктом 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 № 434, яким передбачено, що за відсутності проекту землеустрою із встановлення прибережної захисної смуги при розгляді матеріалів щодо надання земельних ділянок у власність ураховується установлений законодавством розмір прибережної захисної смуги.

Сукупний аналіз усіх вказаних вище законодавчих актів свідчить про те, що при наданні у користування земельних ділянок навколо водних об'єктів, у разі відсутності землевпорядної документації та встановлення в натурі меж прибережної захисної смуги, збереження водних об'єктів досягається шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених ст. 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 № 486 з урахуванням конкретної ситуації.

Наведені висновки Верховного Суду України в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності наведені нормативно- правові акти. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Вказана правова позиція також підтверджується і практикою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ (рішення від 15.05.2012 у справі № 6-42059св11 та ухвала від 26.03.2014 у справі № 6-40301св13).

Постановою Верховного Суду України від 17.12.2014 у справі №6-193цс-14 (Правовий висновок) встановлено, що до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об'єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню та належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції. Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду. Відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Таким чином, з наведеного випливає, що надання земельної ділянки в межах 50 метрів від урізу води, тобто в межах прибережної захисної смуги, є незаконним.

Відсутність у проектах землеустрою урахування відповідно до ст. 60 ЗК України розмірів і меж прибережної захисної смуги унеможливлює відведення такої земельної ділянки.

Однак, розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації № 566 від 09.07.2012 року фактично змінено цільове призначення землі - із земель водного фонду спірні земельні ділянки передано до категорії сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено ст. 118 Земельного кодексу України, проте при наданні у власність відповідачам земельних ділянок його не дотримано. Крім того, у спірному розпорядженні не визначено, що при передачі землі у власність змінюється її цільове призначення.

Згідно ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення підлягають обов'язковій державній землевпорядній експертизі.

Проте, в проекті землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам, розробленому ФОП «ОСОБА_22І.», відсутній висновок державної землевпорядної експертизи.

Те, що спірні земельні ділянки відносяться до земель водного фонду підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

Так, наведене вбачається зі змісту акту Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області № 80 від 16.06.2014 року, геодезичної зйомки, проведеної КП «Градпроект», технічної документації з виконання топографо-геодезичних зйомок земельних ділянок.

В ході обстеження інспектором Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області спірних земельних ділянок загальною площею 19,0000 га на території Григорівської сільської ради на місцевості було встановлено, що вони знаходяться вздовж річки Конки, із них декілька земельних ділянок, загальною площею 8,0000 га, фактично з усіх сторін омиваються р. Конкою. Всі земельні ділянки не вкриті лісовою рослинністю та будь-які будівлі, капітальні споруди чи огорожі на них відсутні.

Наведене підтвердив у судовому засіданні представник Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області, зазначивши, що інспектор з виїздом на місце встановив ці порушення, що це землі водного фонду, проекту землеустрою не було, експертизи також, землі не повинні були передаватись, адже ділянки омивались річкою Конкою, Акт №80 не скасований, ніким не оспорений, у ньому відображено що було порушено, з врахуванням документації, була зроблена геодезія, а геодезія, що була зроблена ОСОБА_22 була відмінною від дійсної, там річки Конка не було на ділянках.

Відповідно до даних, що містяться у картографічних матеріалах, розроблених Запорізькою філією інституту землеустрою від 11.03.1998 № 9/140-5254 (проекту приватизації земель КСП «Конка» Запорізького району), вказані земельні ділянки розташовані на категорії земель, які відносяться до водного фонду.

Відповідно до схем розташування спірних земельних ділянок на місцевості, ситуаційних планів, що містяться у технічних документаціях з виконання топографо-геодезичних зйомок земельних ділянок, розроблених Запорізькою регіональною філією ДП «Центр ДЗК» у 2015 році, вбачається, що до складу всіх спірних ділянок входить прибережна захисна смуга р. Конка, у відповідних розмірах.

Топографо-геодезична зйомка проводилась ЗРФ «ДП Центр ДЗК» відповідно до координат земельних ділянок, що містяться у проекті землеустрою, розробленому ФОП «ОСОБА_22І.», отже, враховуючи це, а також сукупність інших досліджених судом доказів, суд оцінює критично та ставить під сумнів достовірність відомостей, які зазначені ФОП «ОСОБА_22І.» у технічній документації (проекті відведення), розробленій ним стосовно спірних земельних ділянок щодо не перебування ділянок у межах прибережної захисної смуги (50 метрів від річки Конка), відповідно і критично оцінює надані свідком ОСОБА_22 у судовому засіданні пояснення щодо вказаних обставин, який зазначав, що ним при складанні документації на місці була витримана відстань від річки Конка у 50 метрів.

Запорізька районна державна адміністрація, приймаючи розпорядження, що оскаржується, фактично вийшла за межі своїх повноважень та розпорядилась земельними ділянками водного фонду, виділення яких належить до компетенції Запорізької обласної державної адміністрації.

Відповідно до статті 122 Земельного кодексу України повноваження щодо надання водних об'єктів у користування на умовах оренди у межах населених пунктів належать сільським, селищним та міським радам, а за межами населених пунктів - Раді міністрів Автономної Республіки Крим та обласним державним адміністраціям.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Статтями 59 Земельного кодексу України та 51 Водного кодексу України визначено, що водні об'єкти (дно та водний простір) надаються лише для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт, а відповідно до частини 3 статті 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування за межами населених пунктів для обмеженого переліку потреб (ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо); індивідуального дачного будівництва), у зв'язку із цим, районні державні адміністрації не мають повноважень щодо передачі в оренду водних об'єктів.

Таким чином, при прийнятті розпорядження № 566 від 09.07.2012 року Запорізька районна державна адміністрація розпорядилась землями водного фонду та вийшла за межі наданих законодавством повноважень, передавши земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи викладене, розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації № 566 від 09.07.2012 року суд вважає незаконним та воно підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, свідоцтва на про право власності на земельні ділянки, отримані ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на підставі незаконного розпорядження Запорізької районної державної адміністрації та у порушення ст.ст. 20, 58, 59, 60, 61, 118 Земельного кодексу України, треба визнати недійсними.

Пунктами 4, 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено, що нікчемний правочин є недійсним через його невідповідність вимогам закону та не потребує визнання його таким судом; не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

Отже, договори купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровими номерами 2322182400:03:001:0802, 2322182400:03:001:0801, 2322182400:03:001:0800, 2322182400:03:001:0799 є нікчемними, оскільки були вчинені після недійсного правочину.

Записи, які внесені у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, на підставі недійсних свідоцтв та нікчемних договорів, за якими право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 2322182400:03:001:0798 зареєстровано за ОСОБА_1, 2322182400:03:001:0799, 2322182400:03:001:0800 зареєстровано за ОСОБА_12, 2322182400:03:001:0801 зареєстровано за ОСОБА_16, 2322182400:03:001:0802 зареєстровано за ОСОБА_15 та ОСОБА_14, 2322182400:03:001:0804 зареєстровано за ОСОБА_7, 2322182400:03:001:0805 зареєстровано за ОСОБА_8, 2322182400:03:001:0806 зареєстровано за ОСОБА_9, підлягають скасуванню.

Статтею 388 ЦК України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до приписів ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», а саме п. 22 визначено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред'явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 ЦК.

У зв'язку із цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

Пунктом 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», визначено, що відповідно до положень частини першої статті 388 ЦК власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі.

Натомість, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, відповідно до ст. 391 ЦК України.

Спірні земельні ділянки вибули з власності держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації поза її волею - на підставі розпорядження Запорізької районної державної адміністрації від 09.07.2012 № 566, прийнятого з перевищенням наданих законом повноважень та всупереч вимогам законодавства, а тому підлягають витребуванню на користь законного власника у всіх випадках.

Оскільки позовні вимоги про визнання недійсними свідоцтв на право власності на нерухоме майно, витребування спірних земельних ділянок та скасування реєстрації прав на них є похідними та пов'язаними позовною вимогою про визнання незаконним та скасування розпорядження, на підставі якого ці земельні ділянки передано у власність, то їх слід розглядати одночасно (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7).

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Доводи та заперечення представників відповідачів стосовно недопустимості усіх доказів, що були надані суду прокурором, суд вважає безпідставними, оскільки надані докази у своїй сукупності підтверджують обставини, викладені у позові та позовні вимоги, технічна документація спірних об»єктів була проведена державними установами та підприємствами, що мають відповідні ліцензії на проведення цих робіт та в межах повноважень, визначених законодавством, що стосується і проведених перевірок, в тому числі прокурорської.

Представники відповідачів, обгрунтовуючи свої заперечення наявністю складеного ФОП ОСОБА_22 проекту відведення ділянок, у судовому засіданні не спростували доводи та докази прокурора, що були подані ним в обґрунтування свого позову.

Незаконність розпорядження та власне, незаконне виділення спірних земельних ділянок вздовж р. Конка на території Григорівської сільської ради Запорізького району, в межах земель водного фонду, додатково, хоча і опосередковано, також підтверджується поясненнями відповідача ОСОБА_10 у судовому засіданні, який пояснив, що він не отримував ні земельну ділянку, ні документи на землю, не подавав документів до райдержадміністрації.

Крім того, за цими фактами (внаслідок внесення недостовірних відомостей у матеріали проекту ФОП ОСОБА_22 та, як наслідок, протиправним заволодінням землями) на підставі заяви народного депутата України ОСОБА_23 Запорізьким РВ ГУМВС України в Запорізькій області до ЄРДР 28.08.2013 року були внесені відомості та відкрито кримінальне провадження за ст. 192 ч.1 КК України, яке на час розгляду справи не закрито, що підтверджується витягом з кримінального провадження №12013080230001678.

За таких обставин, суд вважає позов обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 45, 60, 212-215, 360-7 ЦПК України, ст.ст.14. 121 Конституції України, ст.ст. 20, 55, 56, 58-61, 84, 118, 122, 207 ЗК України, ст.ст. 1, 4, 51, 87, 88, 89 ВК України, ст.ст. 21, 203, 215, 387, 388, 215, 1212, 1213 ЦК України, ст.ст. 1, 20, 50-54 Закону України «Про землеустрій», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області № 566 від 09.07.2012 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Григорівської сільської ради».

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 3700289 від 21.05.2013 року на земельну ділянку (кадастровий номер 2322182400:03:001:0798) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту), видане ОСОБА_24 Реєстраційною службою Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 4640193 від 10.06.2013 року на земельну ділянку (кадастровий номер 2322182400:03:001:0799) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту), видане ОСОБА_2 Реєстраційною службою Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 4647769 від 10.06.2013 року на земельну ділянку (кадастровий номер 2322182400:03:001:0800) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту), видане ОСОБА_3 Реєстраційною службою Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 3695221 від 21.05.2013 року на земельну ділянку (кадастровий номер 2322182400:03:001:0802) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту), видане ОСОБА_5 Реєстраційною службою Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 4523416 від 06.06.2013 року на земельну ділянку (кадастровий номер 2322182400:03:001:0804) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту), видане ОСОБА_7 Реєстраційною службою Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 4651010 від 10.06.2013 року на земельну ділянку (кадастровий номер 2322182400:03:001:0805) площею 1 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту), видане ОСОБА_8 Реєстраційною службою Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 6247279 від 16.07.2013 року на земельну ділянку (кадастровий номер 2322182400:03:001:0806) площею 1 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту), видане ОСОБА_9 Реєстраційною службою Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області.

Витребувати у ОСОБА_1 (місце проживання - Запорізька область, Запорізький район, с. Веселянка, вул. Ювілейна, буд. 1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) та зобов'язати її повернути на користь Запорізької обласної державної адміністрації земельну ділянку (кадастровий номер 2322182400:03:001:0798) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту).

Витребувати у ОСОБА_12 (місце проживання - м. Запоріжжя, вул. Причальна, буд. 23, ідентифікаційний код - НОМЕР_2) та зобов'язати його повернути на користь Запорізької обласної державної адміністрації земельну ділянку (кадастровий номер 2322182400:03:001:0799) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту).

Витребувати у ОСОБА_12 (місце проживання - м. Запоріжжя, вул. Причальна, буд. 23, ідентифікаційний код - НОМЕР_2) та зобов'язати його повернути на користь Запорізької обласної державної адміністрації земельну ділянку (кадастровий номер 2322182400:03:001:0800) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту).

Витребувати у ОСОБА_13 (місце проживання - АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_3) та зобов'язати його повернути на користь Запорізької обласної державної адміністрації земельну ділянку (кадастровий номер 2322182400:03:001:0801) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту).

Витребувати у ОСОБА_15 (місце проживання - АДРЕСА_2, ідентифікаційний код - НОМЕР_4) та зобов'язати його повернути на користь Запорізької обласної державної адміністрації із спільної часткової власності ? частку земельної ділянки (кадастровий номер 2322182400:03:001:0802) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту).

Витребувати у ОСОБА_14 (місце проживання - Запорізька область, Запорізький район, с. Григорівка, вул. 40 років Перемоги. АДРЕСА_3, ідентифікаційний код - НОМЕР_5) та зобов'язати його повернути на користь Запорізької обласної державної адміністрації із спільної часткової власності ? частку земельної ділянки (кадастровий номер 2322182400:03:001:0802) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту).

Витребувати у ОСОБА_7 (місце проживання - Запорізька область, Запорізький район, с. Григорівка, вул. Леніна, буд. 111, ідентифікаційний код - НОМЕР_6) та зобов'язати її повернути на користь Запорізької обласної державної адміністрації земельну ділянку (кадастровий номер 2322182400:03:001:0804) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту).

Витребувати у ОСОБА_8 (місце проживання - Запорізька область, Запорізький район, с. Григорівка, вул. Садова, буд. 5, ідентифікаційний код - НОМЕР_7) та зобов'язати її повернути на користь Запорізької обласної державної адміністрації земельну ділянку (кадастровий номер 2322182400:03:001:0805) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту).

Витребувати у ОСОБА_9 (місце проживання - Запорізька область, Запорізький район, с. Балабине, пров. Широкий, 3, ідентифікаційний код - НОМЕР_8) та зобов'язати його повернути на користь Запорізької обласної державної адміністрації земельну ділянку (кадастровий номер 2322182400:03:001:0806) площею 1 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту).

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги на рішення протягом десяти днів.

Суддя: