Ухвала

від 16.12.2015 по справі 317/2853/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 317/2853/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Ачкасов О.М.

Провадження № 22-ц/778/4961/15 Суддя-доповідач: Пільщик Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«16» грудня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Пільщик Л.В.

суддів: Сапун О.А.

Краснокутської О.М.

при секретарі: Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4

на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 09 липня 2015 року по справі

за позовом прокурора Запорізького району Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорізької обласної державної адміністрації до Запорізької районної державної адміністрації, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, треті особи: Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області, Запорізьке обласне управління водних ресурсів, про визнання незаконним та скасування розпорядження Запорізької районної державної адміністрації, скасування свідоцтв про право власності, скасування записів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування та повернення земельних ділянок, -

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2014 року прокурор Запорізького району Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорізької обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Запорізької районної державної адміністрації, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, треті особи: Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області, Запорізьке обласне управління водних ресурсів, про визнання незаконним та скасування розпорядження Запорізької районної державної адміністрації, скасування свідоцтв про право власності, скасування записів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування та повернення земельних ділянок.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що проведеною перевіркою встановлено, що розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації № 566 від 09.07.2012 «Про затвердження землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Григорівської сільської ради» затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_5, ОСОБА_19, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_20, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 земельні ділянки загальною площею 19,0000 га (сіножаті) для ведення особистого селянського господарства, із земель запасу Григорівської сільської ради, розташованих за межами населеного пункту.

На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_5, ОСОБА_19, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 отримані свідоцтва про право власності. ОСОБА_13, ОСОБА_14 ОСОБА_7, ОСОБА_20 правовстановлюючі документи не отримані.

У подальшому земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 ОСОБА_8 продав за договором купівлі-продажу від 09.07.2013 № 801, 1/2 частку ОСОБА_18, 1/2 частку ОСОБА_17, які на час подання позову є її власниками.

Земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 ОСОБА_7 продала за договором купівлі - продажу від 30.08.2013 № 1178 ОСОБА_16, який на час подання позову є її власником.

Земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3 ОСОБА_6 продав за договором купівлі - продажу від 29.08.2013 № 1176 ОСОБА_15, який на час подання позову є її власником.

Земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_4 ОСОБА_19 продав за договором купівлі - продажу від 29.08.2013 № 1177 ОСОБА_15, який на час подання позову є її власником.

Разом з тим, встановлено, що розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації № 566 від 09.07.2012 є незаконним, оскільки прийнято всупереч вимогам ст.ст. 20, 58, 59, 60, 61, 118 Земельного кодексу України, тому підлягає визнанню незаконним та скасуванню, свідоцтва про право власності на земельні ділянки підлягають визнанню недійсними, а записи про державну реєстрацію прав та їх обтяжень скасуванню, з наступних підстав.

Спірні земельні ділянки знаходяться на березі річки Конка та належать до земель водного фонду, проте передані у власність для ведення особистого селянського господарства. Передача земельних ділянок водного фонду у власність для ведення особистого селянського господарства не передбачена чинним законодавством та суперечить вимогам Земельного кодексу України.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Відсутність у проектах землеустрою урахування відповідно до ст. 60 Земельного Кодексу України розмірів і меж прибережної захисної смуги унеможливлює відведення такої земельної ділянки.

Проте, в проекті землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам відсутній висновок державної землевпорядної експертизи.

Крім того, Запорізька районна державна адміністрація вийшла за межі своїх повноважень та розпорядилась земельними ділянками водного фонду, виділення яких належить до компетенції Запорізької обласної державної адміністрації.

Враховуючи викладене, вважає, що розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації № 566 від 09.07.2012 є незаконним та підлягає скасуванню.

Таким чином, свідоцтва про право власності на земельні ділянки отримані ОСОБА_5, ОСОБА_19, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 на підставі незаконного розпорядження Запорізької районної державної адміністрації та у порушення ст.ст. 20, 58, 59, 60, 61, 118 Земельного Кодексу України, що є підставою для визнання їх недійсними.

Також зазначені договори купівлі-продажу земельних ділянок є нікчемними, оскільки були вчинені після недійсного правочину.

Записи, які внесені у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, на підставі недійсних свідоцтв та нікчемних договорів, за якими зареєстровано право власності на земельні ділянки підлягають скасуванню.

На підставі зазначеного просив:

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області № 566 від 09.07.2012 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Григорівської сільської ради».

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_9 від 21.05.2013 року на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_5) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту), видане ОСОБА_5 Реєстраційною службою Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_10 від 10.06.2013 року на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_4) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту), видане ОСОБА_3 Реєстраційною службою Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_11 від 10.06.2013 року на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_3) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту), видане ОСОБА_6 Реєстраційною службою Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_12 від 21.05.2013 року на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту), видане ОСОБА_8 Реєстраційною службою Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_13 від 06.06.2013 року на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_6) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту), видане ОСОБА_10 Реєстраційною службою Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_14 від 10.06.2013 року на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_7) площею 1 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту), видане ОСОБА_21 Реєстраційною службою Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_15 від 16.07.2013 року на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_8) площею 1 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту), видане ОСОБА_12 Реєстраційною службою Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області.

Витребувати у ОСОБА_5 та зобов'язати її повернути на користь Запорізької обласної державної адміністрації земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_5) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту).

Витребувати у ОСОБА_15 та зобов'язати його повернути на користь Запорізької обласної державної адміністрації земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_4) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту).

Витребувати у ОСОБА_15 та зобов'язати його повернути на користь Запорізької обласної державної адміністрації земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_3) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту).

Витребувати у ОСОБА_16 та зобов'язати його повернути на користь Запорізької обласної державної адміністрації земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_2) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту).

Витребувати у ОСОБА_18 та зобов'язати його повернути на користь Запорізької обласної державної адміністрації із спільної часткової власності 1/2 частку земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту).

Витребувати у ОСОБА_17 та зобов'язати його повернути на користь Запорізької обласної державної адміністрації із спільної часткової власності 1/2 частку земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту).

Витребувати у ОСОБА_10 та зобов'язати її повернути на користь Запорізької обласної державної адміністрації земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_6) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту).

Витребувати у ОСОБА_11 та зобов'язати її повернути на користь Запорізької обласної державної адміністрації земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_7) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту).

Витребувати у ОСОБА_12 та зобов'язати його повернути на користь Запорізької обласної державної адміністрації земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_8) площею 1 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту).

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 09 липня 2015 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області № 566 від 09.07.2012 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Григорівської сільської ради».

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_9 від 21.05.2013 року на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_5) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту), видане ОСОБА_5 Реєстраційною службою Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_10 від 10.06.2013 року на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_4) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту), видане ОСОБА_3 Реєстраційною службою Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_11 від 10.06.2013 року на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_3) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту), видане ОСОБА_6 Реєстраційною службою Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_12 від 21.05.2013 року на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту), видане ОСОБА_8 Реєстраційною службою Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_13 від 06.06.2013 року на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_6) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту), видане ОСОБА_10 Реєстраційною службою Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_14 від 10.06.2013 року на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_7) площею 1 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту), видане ОСОБА_21 Реєстраційною службою Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_15 від 16.07.2013 року на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_8) площею 1 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту), видане ОСОБА_12 Реєстраційною службою Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області.

Витребувано у ОСОБА_5 та зобов'язати її повернути на користь Запорізької обласної державної адміністрації земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_5) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту).

Витребувано у ОСОБА_15 та зобов'язати його повернути на користь Запорізької обласної державної адміністрації земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_4) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту).

Витребувано у ОСОБА_15 та зобов'язати його повернути на користь Запорізької обласної державної адміністрації земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_3) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту).

Витребувано у ОСОБА_16 та зобов'язати його повернути на користь Запорізької обласної державної адміністрації земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_2) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту).

Витребувано у ОСОБА_18 та зобов'язати його повернути на користь Запорізької обласної державної адміністрації із спільної часткової власності 1/2 частку земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту).

Витребувано у ОСОБА_17 та зобов'язати його повернути на користь Запорізької обласної державної адміністрації із спільної часткової власності 1/2 частку земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту).

Витребувано у ОСОБА_10 та зобов'язати її повернути на користь Запорізької обласної державної адміністрації земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_6) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту).

Витребувано у ОСОБА_11 та зобов'язати її повернути на користь Запорізької обласної державної адміністрації земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_7) площею 2 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту).

Витребувано у ОСОБА_12 та зобов'язати його повернути на користь Запорізької обласної державної адміністрації земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_8) площею 1 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту).

Апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на необґрунтованість рішення суду, порушення норм матеріального та процесуального права, неналежну оцінку доказів, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 213 , 214 ЦПК України .

Відповідно до ст. 19 Конституції України посадові особи органів державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно із частиною третьою статті 34 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України , законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Ухвалюючи рішення, суд обґрунтовано виходив з того, що районна державна адміністрація перевищила свої повноваження, не мала право змінювати цільове призначення земельних ділянок і передавати їх у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства із земель водного фонду відповідно до вимог статей 4, 88, 89 ВК України, що є підставою для визнання відповідно до статті 21,58,59,60,61,118 ЗК України , ст.388 ЦК України недійсним розпорядження голови Запорізької районної адміністрації №566 від 09.07.2012 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Григорівської сільської ради», свідоцтв про право власності на землю та витребування земельних ділянок.

Фактична сторона справи встановлена з додержанням норм процесуального права, щодо встановлених обставин суд дійшов вичерпних юридичних висновків і правильно застосував норми матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтями 2 , 19 Закону України «Про охорону земель» визначено, що об'єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Згідно зі статтями 19 , 20 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі: землі сільськогосподарського призначення, землі рекреаційного призначення, землі водного фонду. Віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання відповідно до статті 21 ЗК України недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.

Згідно з положенням частини першої статті 3 ВК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення правовідносин) усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд.

Частина друга статті 3 ВК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначає, що до водного фонду України належать:

1) поверхневі води: природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об'єкти;

2) підземні води та джерела;

3) внутрішні морські води та територіальне море.

Відповідно до частини першої статті 58 ЗК України та статті 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об'єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.

Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Відповідно до статті 59 ЗК України передбачено обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлено можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди. Відповідно ж до частини четвертої статті 84 ЗК України землі водного фонду взагалі не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством.

Випадки передачі земель водного фонду до приватної власності, зокрема громадян, передбачені положеннями частини другої статті 59 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин).

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми (частина друга статті 59 ЗК України ).

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо (частина четверта статті 59 ЗК України ).

Отже, за змістом зазначених норм права землі під водними об'єктами загальнодержавного значення, зокрема зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки) і каналами; іншими водними об'єктами; підземними водами та джерелами, внутрішніми морськими водами та територіальним морем, а також прибережні захисні смуги вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не могли передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.

Крім того, за положеннями статті 60 ЗК України та статті 88 ВК України уздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Правовий режим прибережних смуг визначається статтями 60 62 ЗК України та статтями 88 90 ВК України.

Так, згідно зі статтею 61 ЗК України , статтею 89 ВК України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Зокрема, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів тощо. Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Відповідно до статті 60 ЗК України , статті 88 ВК України прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

- для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів;

- для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;

- для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Згідно з пунктом 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 5 листопада 2004 року № 434 , у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження, шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року № 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них» , з урахуванням існуючих конкретних умов забудови на час встановлення водоохоронної зони. Порядок та умови виготовлення проектів землеустрою, в тому числі й щодо прибережних смуг, визначаються статтями 50 54 Закону України «Про землеустрій» .

Таким чином, землі, зайняті поверхневими водами - природними водоймами (озера), водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки), каналами й іншими водними об'єктами, та землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується окремий порядок надання й використання.

Отже, прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим.

Відтак, відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку. Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у статті 59 ЗК України , суперечить нормам статей 83, 84 цього Кодексу.

Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2014 року у справі № 6-193цс14, яка узгоджується з правовими позиціями, викладеними у постанові Верховного Суду України від 19 листопада 2014 року у справі № 6-175цс14, постанові Верховного Суду України від 5 листопада 2014 року у справі № 171цс14), постанові Верховного Суду України від 2 вересня 2014 року у справі № 3-41гс14), які відповідно до ст. 360-7 ЦПК України обов'язкові для усіх судів України.

Апеляційна скарга подана відповідачем ОСОБА_3, в іншій частині рішення суду не оскаржується і у зв'язку із чим переглядається в апеляційному порядку виключно в частині вирішення вимог прокурора, які стосуються земельної ділянки, переданої у власність ОСОБА_3

Із матеріалів справи вбачається, що розпорядженням голови Запорізької РДА від 09 серпня 2012 року № 566 від 09.07.2012 р затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 11 громадянам, у тому числі ОСОБА_3, для ведення особистого селянського господарства на території Григорівської сільської ради загальною площею 19,0000 га.

На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_3 отримав свідоцтво НОМЕР_10 від 10.06.2013 р. про право власності на земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер НОМЕР_4.

Згодом на підставі договору купівлі-продажу №1177 від 29.08.2013 р. зазначена земельна ділянка була відчужена ОСОБА_15

Встановлено, що земельна ділянка знаходиться в адміністративних межах Григорівської сільської ради за межами населеного пункту, розташована по берегу р.Конка

З інформації, отриманої від Запорізького управління водних ресурсів, відповідно до паспорту річки Конка вона відноситься до середніх річок.

Отже, відповідно до ст.88 ВК України мінімальна прибережна захисна смуга для р.Конка встановлюється по берегах уздовж урізу води шириною 50 м.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що прокурором не доведено, що спірна земельна ділянка, надана у власність відповідачу відносяться до земель водного фонду, а також до того, що не надано доказів, які підтверджують відведення спірної земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги, та посилається на проект, розроблений ФОП «ОСОБА_22.».

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, належності та допустимості.

Суд, оцінюючи докази, які надали сторони, дотримався встановленого ст. 212 ЦПК України принципу, відповідно до якого суд на підставі всебічного, повного й об'єктивного розгляду обставин справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв'язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін.

Судом на підставі акту №80 від 16.06.2014 р. Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області, схем розташування земельних ділянок на місцевості, ситуаційних планів, що містяться у технічній документації з виконання топографо-геодезичних зйомок земельних ділянок, розроблених Запорізькою регіональною філією ДП «Центр ДЗК», встановлено, що земельні ділянки знаходяться у межах 50- метрової прибережної захисної смуги ( а.с. 142-253 т.2).

Так, земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_4,що була виділена ОСОБА_3, розташована на відстані від р.Конка 18,50 та 27,76 м, і займає берегову захисну смугу площею 2956,47 кв.м. (а.с.234-243 т.2).

Наведені обставини підтверджують незаконність затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 до отримання позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації, оскільки ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» визначено, що обов'язковій державній експертизі підлягають, зокрема, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду.

Суд у відповідності до вимог ст.ст. 212,213 ЦПК України дав критичну оцінку відомостям, зазначеним у технічний документації, розробленій ФОП «ОСОБА_22» як таким, що не відповідають дійсним обставинам, а зміст показань свідка ОСОБА_22 цих суперечностей не усунув.

Доводи про те, що прокурор не надав доказів відповідно до вимог Закону України «Про землеустрій» та Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» у спростування відомостей технічної документації, розробленої ФОП «ОСОБА_22», є неприйнятними.

Відповідно до частини 4 статті 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією. Згідно зі статтею 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» (в редакції чинній на момент прийняття спірного розпорядження) обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Положення зазначених законів регулюють відносини, що виникають при розробці проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, проведені державної експертизи землевпорядної документації.

Прокурор зазначений позов пред'явив з підстав порушення зазначеного порядку органом виконавчої влади при прийнятті рішення про передачу земельної ділянки та при отриманні ОСОБА_3 земельної ділянки у власність.

Отже, правових підстав для зобов'язання будь-якої сторони провести експертизу проекту землевпорядної документації на земельну ділянку під час розгляду справи немає.

Технічну документацію з виконання топографо-геодезичних зйомок земельних ділянок, розроблених Запорізькою регіональною філією ДП «Центр ДЗК», прокурор надав на підтвердження фактичного розташування даної земельної ділянки на місцевості навколо водного об'єкту, що впливає на визначення правового режиму спірної земельної ділянки та розповсюдження окремого порядку надання та використання.

Безпідставні і посилання в апеляційній скарзі на те, що акт №80 від 16.06.2014 р. Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області не є належним доказом.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Таким центральним органом виконавчої влади, відповідно до Указу Президента України № 459/2011 від 13.04.2011р. «Про Державну інспекцію сільського господарства України» є Держсільгоспінспекція України та її територіальні органи на місцях, в даному випадку цим органом є Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 770 від 23 грудня 2011 року затверджено Положення про Державну інспекцію сільського господарства в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно з пунктом 4 зазначеного Положення державна інспекція сільського господарства здійснює нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, у тому числі за веденням державного обліку і реєстрації земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель, дотримання вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки, дотримання органами державної влади,органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановлення порядку набуття і реалізації права на землю, проведенням землеустрою.

Доводи щодо форми акту носять формальний характер.

Акт та технічна документація з виконання топографо-геодезичних зйомок земельних ділянок оцінювалися судом у сукупності з іншими доказами та з врахуванням всіх обставин справи за правилами ст.212 ЦПК України.

Доводи скарги щодо прийняття судом доказів з порушенням ст. 131 ЦПК України не можуть бути підставою для скасування правильного по суті рішення.

Аналіз ст.131 ЦПК України необхідно давати у взаємозв'язку із змістом положень 4 ст. 10 ЦПК України , які покладають на суд процесуальний обов'язок сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Таким чином, суд дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог статей 10 , 60 , 212 ЦПК України , а також, врахувавши обставини справи, обґрунтовано виходив з доведеності позову та наявності підстав для визнання недійсним розпорядження, свідоцтва про право власності на земельну ділянку, оскільки ОСОБА_3 набув земельну ділянку із земель водного фонду державної власності без законних на те підстав. Право позивача поновлено також шляхом витребування в порядку віндикації земельної ділянки, яка була відчужена ОСОБА_3, тобто з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України , що відповідає існуючим між сторонами речово-правовим відносинам.

Доводи скарги не спростують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 09 липня 2015 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: