Рішення

від 21.04.2009 по справі 27/128-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.04.09р.

Справа № 27/128-08

За позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до

Міського комунального підприємства «Дніпроліфт», м. Дніпропетровськ

третя особа Дніпропетровська

міська рада, м. Дніпропетровськ

про

стягнення заборгованості

Суддя Татарчук В.О.

Секретар Дякун А.І.

Представники сторін:

від

позивача -ОСОБА_1 паспорт серії АЕ НОМЕР_1

від відповідача -Плахова У.В. дов.

від 31.12.08 №8

від третьої особи -Лабовкін О.О.

дов. від 19.01.09 №7/11-45

Суть спору:

Фізична особа-підприємець

ОСОБА_1звернувся з позовом до міського комунального підприємства «Дніпроліфт»

про стягнення суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі

38878,54грн., трьох процентів річних -449,63грн., пені -2847,65грн. 

В ході вирішення спору позивач

уточнив та змінив вимоги, вказавши на необхідність стягнення з відповідача суми

основного боргу в розмірі 34405,52грн., суми, що відповідає індексу інфляції -

7362,78грн., 3% річних -630,61грн., пені -3993,87грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим,

що:

-          07.08.2007р. між сторонами був

укладений договір підряду №23/2 АНД на надання юридичних послуг;

-          відповідач безпідставно перешкоджав

позивачу виконувати умови вказаного договору;

-          фактично послуги були надані і

заборгованість МКП «Дніпроліфт»складає 34405,52грн. в тому числі борг з

урахуванням індексу інфляції -12700грн., 3% річних -3255,83грн., пеня

-18449,69грн.;

-          згідно з п.п.4.1, 5.2 договору в разі

порушення замовником зобов'язання щодо оплати передбачено нарахування пені,

трьох відсотків річних, а також боргу з урахуванням індексу інфляції.

Відповідач заперечує проти позову з

посиланням на те, що:

-          договір №23/2 АНД від 07.08.2007р.

був укладений з порушенням Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і

послуг за державні кошти», а саме не були проведені необхідні тендерні

процедури;

-          укладення договору МКП «Дніпроліфт»не

було узгоджено з заступником міського голови та управлінням житлового

господарства Дніпропетровської міської ради;

-          з урахуванням положень ч.1 ст.203,

ст.215 ЦК України вказаний правочин є недійсним;

-          згідно з п.4.2 договору замовник

зобов'язаний сплатити виконавцю суму лише після набрання рішенням

господарського суду законної сили протягом п'яти днів з моменту реального

надходження грошей на розрахунковий рахунок замовника, достатньої для погашення

боргу виконавцю за надану юридичну допомогу;

-          позивачем не надавалася правова

допомога і ухвалою суду від 07.11.2007р. по справі №3/327-07 позов МКП

«Дніпроліфт»до КЖЕП №23 залишений без розгляду.

Ухвалою господарського суду

Дніпропетровської області від 15.05.2008р. залучено до участі у справі

№27/128-08 як третю особу на стороні відповідача - Дніпропетровську міську

раду.

Третя особа також заперечує проти

позову з тих же підстав, що і відповідач.

В судовому засіданні 07.04.2009р.

за згодою представників сторін і третьої особи 

були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

          Дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, суд -

встановив:

07.08.2007р. між міським

комунальним підприємством «Дніпроліфт» (Замовник) і ОСОБА_1(Виконавець) був

укладений договір підряду №23/2 АНД на надання юридичних послуг.

Згідно з п.1.1 договору, замовник

доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу

замовнику в господарському суді Дніпропетровської області за позовом МПК

«Дніпроліфт»до КЖЕП №23.

Відповідно до п.4.1 договору в

рахунок оплати юридичних послуг замовник зобов'язаний сплатити виконавцю 100%

від стягнутої суми за вказаним позовом (суму, що відповідає індексу інфляції за

весь час прострочення, пені і 3% річних від простроченої суми). А також окрему

плату в розмірі 10% від реально стягнутої суми за рішенням суду, що надійшла на

розрахунковий рахунок замовника за надання правової допомоги в ході виконавчого

провадження. На час укладення договору сума розрахунку, що відповідає індексу

інфляції за позовом склала 12700грн., сума розрахунку за позовом 3% річних від

простроченої суми склала 3255,83грн., пені в розмірі 18449,69грн., всього

(12700грн. +3255,83грн. + 18449,69грн.) = 34405,52грн. Таким чином, замовник

зобов'язаний сплатити виконавцю суму в розмірі 34405,52грн.

Згідно з п.4.5 договору за надання

правової допомоги виконавцем у відділі державної виконавчої служби суму

передбачену п.3.6 договору замовник зобов'язаний на протязі п'яти банківських

днів, без будь-якого попередження перерахувати на розрахунковий рахунок

виконавця. В рахунок оплати правової допомоги виконавцю по виконавчому

провадженню. Замовник зобов'язаний окремо сплатити виконавцю 10% від суми, що

належить замовнику і яка реально надійшла на розрахунковий рахунок замовника за

рішенням суду.

Таким чином, замовник зобов'язаний

платити виконавцю суму в розмірі 34405,52грн. згідно з п.4.1 договору, а також

15844,67грн. (сума, що відповідає 10% від загальної суми, яка повинна надійти

на розрахунковий рахунок замовника) у відповідності з п.п.3.6 і 4.5 договору.

Всього 50250,10грн.

Суд вважає за необхідне відмовити в

позові з наступних підстав.

Як зазначалось вище, вимоги

позивача ґрунтуються на невиконанні відповідачем умов договору підряду №23/2

АНД від 07.08.2007р. на надання юридичних послуг.

Рішенням господарського суду

Дніпропетровської області від 17.07.2008р. по справі №27/168 задоволений позов

МКП «Дніпроліфт»з визнанням недійсним вказаного договору підряду.

Постановою Дніпропетровського

апеляційного господарського суду від 23.09.2008р. і постановою Вищого

господарського суду України від 24.12.2008р. наведене рішення суду першої

інстанції залишено без змін.

При вирішенні спору по справі

№27/128-08 відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України суд враховує обставини,

встановлені рішенням господарського суду від 17.07.2008р. по справі №27/168.

Частиною 1 статті 236 Цивільного

кодексу України встановлено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом

недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Викладені обставини дозволяють

стверджувати про неправомірність вимог позивача, оскільки такі вимоги

ґрунтуються на договорі, який визнаний судом недійсним і такий договір не може

бути підставою для стягнення з відповідача спірної суми заборгованості.

Враховуючи наведене, суд відмовляє

в задоволенні позову.

Зайво сплачене позивачем державне

мито в сумі 36,07грн. (квитанція №20 від 18.03.2008р. знаходиться в матеріалах

справи) підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст.49, 82-85

Господарського процесуального кодексу України, 

суд, -

ВИРІШИВ:

                   В позові відмовити.

                  Повернути фізичній

особі-підприємцю ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) з державного

бюджету зайво сплачене державне мито в сумі 36,07грн.

Рішення набирає законної сили після

закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

                 Рішення суду може бути

оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання

апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

        Суддя                                                                                                  Татарчук

В.О.

          Дата підписання рішення, оформленого

у відповідності до ст.84 ГПК України -13.04.2009р.