Ухвала

від 14.07.2015 по справі 310/6973/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

судова палата з розгляду цивільних справ

Україна, 69005,м.Запоріжжя, пр.Леніна,162

Суддя 1-ї інстанції Полянчук Б.І. Суддя доповідач Бондар М.С

Є.у.№ 310/6973/13

14 липня 2015 року Справа № 22ц/778/2720/15

У Х В А Л А

Іменем України

Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий - суддя : Бондар М.С., судді: Дашковська А.В., Подліянова Г.С.

секретар - Мельник З.П.

при участі: прокурора - адвоката -

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25.12.2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український ОСОБА_3" до ОСОБА_2, КУШНІР ОСОБА_4, третя особа Приватне підприємство "Астерікс-2007" про визнання правочину недійсним, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Перший Український ОСОБА_3" (далі-Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним, стверджуючи, що за договором кредиту від 28.05.2008 року ОСОБА_6 одержала у фінансовій установі позивача кредитні кошти у сумі 500 000 доларів США на термін до 28.05.2018 року зі сплатою 14,49% річних. Приватне підприємство "Астерікс-2007" забезпечило виконання умов договору боржника договором іпотеки від 28.05.2008 року предметом якого стало нерухому майно - комплекс будівель та споруд по вул.Макарова,22-д в м.Бердянськ. Позичальник свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та відсотків за користування кредитом не виконував і за рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.12.2010 року звернуто стягнення на предмет іпотеки й за Банком визнано право власності на спірне майно. Згодом, стало відомо, що 10.03.2010 року Бердянський міськрайонний суд Запорізької області ухвалив рішення за яким визнав за відповідачем ОСОБА_2 право власності на самовільне збудоване нерухоме майно, яке є складовою частиною предмета іпотеки й 03.08.2010 року останній продав згадане майно відповідачу ОСОБА_5. Подалі, 03.02.2011 року рішення суду про визнання права власності на самовільне збудоване нерухоме майно за ОСОБА_2 було скасоване з відмовою у задоволені вимог. Оскільки, спірна угода вчинена з порушенням чинного законодавства й порушує права Банку, просили задовольнити заявлені вимоги.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25.12.2014 року з'явленні вимоги задоволені.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2, прохав скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції, оскільки на його думку суд неправильно визначив обставини справи і невірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Представник відповідача до суду не прибув вдруге. 28.04.2015 року заявив клопотання про відкладення слухання справи у зв'язку з хворобою. Про час і місце наступного судового засідання повідомлений. Неявку в судове засідання, яке було призначено на 14.07.2015 року, мотивував зайнятістю у іншому судовому процесі (т-2 а.с.142).

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, та своєчасний розгляд цивільних справ.

Згідно з Конститу цією ця мета реалізується через розгляд і вирішення цивільних справ, відповідно до вимог законодавства як щодо норм матеріального, так і процесуального права.

Справа має бути розглянута і вирішена без невиправданих зволікань, що уможливить надання особі своєчасного захисту її порушеного права.

У статті 304 ЦПК йдеться, що справи у апеляційному суді розглядаються за правилами, встановленими для розгляду судом першої інстанції, за винятками й доповненнями гл.12 ЦПК.

Стаття ст.169 ЦПК дозволяє відкласти слухання справи тільки в межах строків визначених Кодексом.

З огляду на викладене та правових приписів ч.3,4 ст.169 ЦПК, повторна неявка до суду позивача чи відповідача, незалежно від причин, не є перешкодою для розгляду справи у апеляційному суді. Тому суд слухає справу за відсутності відповідача та його представника.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що за договором кредиту № 6343782 від 28.05.2008 року ОСОБА_6 одержала в банку кредитні кошти у сумі 500 000 доларів США на термін до 28.05.2018 року зі сплатою 14,49% річних (т-1 а.с.21).

Третя особа - Приватне підприємство "Астерікс-2007" забезпечило виконання умов договору боржника договором іпотеки від 28.05.2008 року предметом якого стало нерухому майно - комплекс будівель та споруд по вул.Макарова,22-д в м.Бердянськ (т-1 а.с.27).

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором 07.12.2010 року рішенням Господарського суду Запорізької області, яке набрало чинності, звернуто стягнення на майно передане в іпотеку й визнано за Банком право власності на нерухому майно - комплекс будівель та споруд по вул.Макарова,22-д в м.Бердянськ (т-1 а.с.11,16).

10 березня 2010 року за рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області за відповідачем ОСОБА_2 було визнано право власності на самовільно збудований дачний будинок "А" по вул.Макарова,22-с3 у м.Бердянську (т-1 а.с.4).

03 серпня 2010 року ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу здійснив відчуження згаданого будинку відповідачу ОСОБА_5 (т-1 а.с.130).

Натомість, 03 лютого 2011 року Апеляційний суд Запорізької області скасував рішення суду першої інстанції про визнання за ОСОБА_2 право власності на дачний будинок "А" по вул.Макарова,22-с3 у м.Бердянську та відмовив у задоволені вимог про визнання права власності на самочинне будівництво (т-1 а.с.5).

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_3 свою позицію обстоював положеннями ст.203,215 ЦК.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину, серед іншого, є недодержання в момент його вчинення стороною чи сторонами вимог, які встановлені зокрема ч.1 ст. 203 ЦК України , згідно з якою зміст правочину не може суперечити ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Із договору іпотеки слідує, що предметом іпотеки є нерухоме майно - комплекс будівель та споруд, що розташовані по вул.Макарова,22-д у м.Бердянську й до його складу входять: будівля-сторожка Літера "А", навіс Літера "Б", основна будівля-кафе Літера "В", основана будівля-готель Літера "Д", навіс Літера "Г" (т-1 а.с.27).

Зазначене майно на праві власності на час укладення договору іпотеки належало третій особі (т-1 а.с.215,111).

При укладенні договору іпотеки сторони обумовили, що, по-перше, предмет іпотеки передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями та складовими частинами й, по-друге, у разі здійснення поліпшення (реконструкції,надбудови,прибудови), право іпотеки поширюється на все майно, яке утворилось внаслідок таких поліпшень, в тому числі на об'єкти незавершеного будівництва, незалежно від того, хто є їх власником, на кожному етапі їх спорудження та на новостворена майно після завершення будівництва (п.2.1.3 Договору Т-1 а.с.28).

Договір є обов'язковим для виконання (ст.629 ЦК).

За повідомлення бюро технічної інвентаризації спірний об'єкт нерухомості входить до комплексу споруд по вул. Макарова,22-д в м.Бердянськ (т-1 а.с.8,9).

Вагомим є і те, що рішення про надання відповідачу ОСОБА_2 земельну ділянку за адресою вул.Макарова,22-с3 на якій споруджений дачний будинок визнано незаконним, а державний акт про право власності на зазначену земельну ділянку недійсним (т-1 а.с.54,56).

Право власності - це сукупність правових норм, які регулюють відносини власності щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ст.328 п.1 ЦК).

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею (ст.316 ЦК).

Суд наголошує, що тільки власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ст.319 ЦК).

Отже, лише власник уповноважений щодо відчуження належного майна, в тому числі, й шляхом його продажу.

Набуття права власності внаслідок правопорушення не породжує право власності.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення врахував викладене, а тому дійшов правильних висновків у справі, а отже рішення скасуванню не підлягає

Керуючись ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25.12.2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала судової колегії може бути оскаржена до Верховного Суду України в двохмісячний термін з дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду.

Головуючий: Судді: