Рішення

від 09.07.2015 по справі 910/11498/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2015Справа №910/11498/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Басейн "Дельфін-В"

про стягнення 81 678, 62 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Кравчик С.М.

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі -позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Басейн "Дельфін-В" (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 81 678, 62 грн., яка складається з: нарахування за електроенергію, недораховану внаслідок порушення правил користування електричною енергією - 76 512, 62 грн. та вартості проведеної криміналістичної експертизи - 5 166, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем правил користування електричною енергією, яке було зафіксоване 05.09.2013 р. уповноваженим представником ПАТ «Київенерго», про що складено акт порушень ПКЕЕ № 21673 та акт порушень ПКЕЕ № 21674.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.05.2015 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 08.06.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

08.06.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав клопотання, в якому просить суд відкласти розгляд даної справи через перебування повноважного представника в іншому судовому засіданні.

Розгляд справи відкладався у порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

25.06.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав клопотання про залучення третьої особи, в якому просить суд залучити до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальний послуг (НКРЕКП).

У судовому засіданні 25.06.2015 р. представник відповідача підтримав подане клопотання про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальний послуг (НКРЕКП), пояснивши, що листом члена останньої від 04.06.2015 р. № 5264/15/61-15 надано рекомендації ПАТ «Київенерго» зокрема, про приведення дій позивача по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю "Басейн "Дельфін-В" у відповідність до вимог чинного законодавства України шляхом скасування нарахувань по актах ПКЕЕ № 21673 та ПКЕЕ № 21674, про що протягом місяця доповісти НКРЕКП.

Розглянувши подане клопотання, суд відзначив наступне.

Згідно ч. 1 ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Оскільки відповідач належним чином не обґрунтував, яким саме чином рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальний послуг, відповідно суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи.

У судовому засіданні 25.06.2015 р. оголошувалась перерва до 09.07.2015 р.

30.06.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав письмові пояснення, в яких повідомляє, що в матеріалах справи достатньо доказів, що свідчать про втручання відповідача в роботу приладів обліку електричної енергії, тому просить суд стягнути з відповідача нарахування за електроенергію, недораховану внаслідок порушення правил користування електричною енергією у розмірі 76 512, 62 грн. та вартості проведеної криміналістичної експертизи у сумі 5 166, 00 грн.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується розпискою про оголошення перерви.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 09.07.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.12.1995 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Басейн "Дельфін-В" (далі -споживач) було укладено договір № 32-02435 на використання електричної енергії.

29.04.2010 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Басейн "Дельфін-В" укладено додатковий договір про постачання електричної енергії № 2435 до договору № 32-02435 від 05.12.1995 р., умовами якого передбачено, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами даного договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 1 статуту Публічного акціонерного товариства «Київенерго», затвердженого 22.04.2013 р. загальними зборами товариства, протокол загальних зборів ПАТ «Київенерго» № 2/2013 від 22.04.2013 р., товариство є юридичною особою із новим найменуванням, у результаті проведення державної реєстрації змін до статуту, які пов'язані із набранням чинності Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008 р. та зміною найменування з Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» на Публічне акціонерне товариство «Київенерго».

У відповідності до п. 2.1. договору, під час виконання умов даного договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені даним договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Згідно п.п. 2.3.3, 2.3.5 споживач зобов'язується, оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред'явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю за показниками якості електроенергії.

Умовами п. 4.2.3. договору передбачено, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 р. № 782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених Методикою.

Даний договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31.12.2010 р. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною стороною не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.4. договору).

Відповідно до п.п. 3.1 - 3.3. ПКЕЕ, електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

Відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.

Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Актом № 292 опломбування засобів обліку електричної енергії від 04.03.2011 р. підтверджується факт пломбування і передачі на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.

Так, 05.09.2013 р. уповноваженим представником позивача зафіксовано порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, а саме:

- пошкодження пломби Держспоживстандарту, заводу-виробника - пломби мають сліди від пломбування стороннім предметом, які встановлені на кожусі лічильника;

- пошкоджені пломби енергопередавальної організації - пломби мають сліди механічного впливу, сліди пайки, які встановлені на клемній кришці електролічильника, на кожусі на ввідному АВ;

- виявлені ознаки втручання в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни його показів - вплив на лічильник № 0232346 постійним магнітом. На кожусі електролічильника в районі лічильного механізму мають місце характерні пошкодження корпусу лічильника (подряпини, лічильний механізм не працює, відсутня індикація імпульсу), про що у присутності представника відповідача складено акт порушень ПКЕЕ № 21673.

Крім того,05.09.2013 р. за присутності представника відповідача складено акт порушень ПКЕЕ № 21674, яким також зафіксовано порушення відповідачем ПКЕЕ, а саме:

- пошкодження пломби Держспоживстандарту, заводу-виробника - пломби мають сліди від пломбування стороннім предметом, які встановлені на кожусі лічильника;

- пошкоджені пломби енергопередавальної організації № 70151290 на клемній кришці електролічильника № 6168826 на кожусі електролічильника - пломби мають сліди механічного впливу, сліди пайки;

- виявлені ознаки втручання в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни його показів - вплив на лічильник № 0232376 постійним магнітом. На кожусі електролічильника в районі лічильного механізму мають місце характері пошкодження корпусу лічильника (подряпини).

11.02.2015 р. відбулося засідання комісії по розгляду акту про порушення № 21673 від 05.09.2013 р., оформлене протоколом № 1030, на якому прийнято рішення, що після отримання результатів криміналістичної експертизи (Висновок експертного дослідження за результатами проведення трасологічного дослідження від 31.10.2014 р. № 11515/14-33 та Висновок експертного дослідження за результатами проведення трасологічного дослідження від 08.10.2014 р. № 2815/14-33/2816/14-47) комісія вирішила провести нарахування згідно з пунктом 2.5 та за формулою 2.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ.

Потужність 40 кВт.

Тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 16 год., 6 днів на тиждень, Кв =0,5.

Період нарахування з 01.04.2013 р. по 05.09.2013 р.

Всього підлягає до сплати:

• за недораховану електроенергію 37 671, 79 грн.;

• за послуги, що надаються споживачу у зв'язку з приведенням обліку до вимог нормативних документів, позапланової технічної перевірки, експертизи, тощо 2 214, 00 грн.

Також, відповідно до протоколу № 1029 від 11.02.2015 р. відбулося засідання комісії по розгляду акта про порушення № 21674 від 05.09.2013 р., відповідно до якого комісією прийнято рішення, що після отримання результатів криміналістичної експертизи (Висновок експертного дослідження за результатами проведення трасологічного дослідження від 31.10.2014 р. № 11515/14-33 та Висновок експертного дослідження за результатами проведення трасологічного дослідження від 08.10.2014 р. № 2815/14-33/2816/14-47) вирішено провести нарахування згідно з пунктом 2.5 та за формулою 2.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ.

Потужність 40 кВт.

Тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 16 год., 6 днів на тиждень, Кв =0,5.

Період нарахування з 01.04.2013 р. по 05.09.2013 р.

Всього підлягає до сплати:

• за недораховану електроенергію 38 840, 83 грн.;

• за послуги, що надаються споживачу у зв'язку з приведенням обліку до вимог нормативних документів, позапланової технічної перевірки, експертизи, тощо 2 952, 00 грн.

Тож, супровідним листом від 04.03.2015 р. № 030/34/1455 позивач звернувся до відповідача, в якому повідомив, що комісією повторно розглянуто акти про порушення, складені на Товариство з обмеженою відповідальністю "Басейн "Дельфін-В" від 05.09.2013 р. № 21673 та № 21674, у зв'язку з чим комісією прийнято рішення провести нарахування за зазначеними актами на загальну суму 76 512, 62 грн., а також повідомлено про стягнення вартості проведеної криміналістичної експертизи у розмірі 5 166, 00 грн., в додатках до якого:

- Копія протоколу № 1029 від 11.02.2015 р. засідання комісії по розгляду акта про порушення № 21674 від 05.09.2013 р.,

- Копія протоколу № 1030 від 11.02.2015 р. засідання комісії по розгляду акта про порушення № 21673 від 05.09.2013 р.,

- розрахунок вартості електроенергії, спожитої без обліку за актом порушень ПКЕЕ від 05.09.2013 р. № 21674;

- розрахунок вартості електроенергії, спожитої без обліку за актом порушень ПКЕЕ від 05.09.2013 р. № 21673;

- рахунок № 3202435/акт 21674;

- рахунок № 3202435/акт 21673;

- рахунок на оплату № КЕ000001190 від 11.02.2015 р.;

- рахунок на оплату № КЕ000001191 від 11.02.2015 р., які отримані відповідачем 10.03.2015 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання за договором, у зв'язку з чим просить суд стягнути вартість електроенергії, спожитої без обліку, внаслідок порушення відповідачем ПКЕЕ у розмірі 76 512, 62 грн. Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача вартість проведеної криміналістичної експертизи у розмірі 5 166, 00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 32-02435 від 05.12.1995 р. та додаткового договору № 2435 на постачання електричної енергії від 29.04.2010 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Згідно п. 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про електроенергетику», правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці зокрема є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Відповідно до пункту 6.40 Правил користування електричною енергією, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.

Пунктом 10.2.11 ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечити безперешкодний доступ постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживача для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку.

Разом з тим, пунктом 6.41 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Згідно пункту 6.42 ПКЕЕ, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електричної енергії та/або збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.09.2013 року представниками позивача за участю директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Басейн "Дельфін-В" Машталєра В.М. було складено акти про порушення № 21673 та № 21674, яким встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою: м. Київ, просп.. Голосіївський, буд. 120-Б порушив ст.ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", п. 3.3, п.3.31, 6.40, 10.2. Правила користування електричною енергією, а саме самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії.

На підставі актів про порушення, уповноваженими представниками постачальника електричної енергії 11.02.2015 р. було проведено засідання комісії з розгляду актів про порушення.

Так, протоколами засідань комісії № 1029, № 1030 від 11.02.2015 року по розгляду актів про порушення №21673 від 05.09.2013 р. №21674 від 05.09.2013 р. прийнято рішення про проведення нарахування за даними актами, згідно п. 2.5 та за формулою 2.4 Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562.

При цьому, протоколи № 1029 та № 1030 від 11.02.2015 р. засідання комісії по розгляду актів про порушення № 21673 та № 21674 від 05.09.2013 р., розрахунки вартості електроенергії, спожитої без обліку за актами порушень ПКЕЕ від 05.09.2013 р. № 21673, № 21674; рахунок № 3202435/акт 21674; рахунок № 3202435/акт 21673; рахунок на оплату № КЕ000001190 від 11.02.2015 р.; рахунок на оплату № КЕ000001191 від 11.02.2015 р., отримані відповідачем 10.03.2015 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Разом з тим, не погодившись з вище зазначеними рішеннями комісії № 1029 та № 1030 від 11.02.2015 р. відповідач звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг із скаргою від 25.03.2015 р. № 46 на дії представників ПАТ «Київенерго» під час складання актів порушень, щодо подальших дій та проведення засідання комісій.

Так, листом від 04.06.2015 р. № 5264/15/61-15 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надала відповідь на вище зазначений лист відповідача, зазначивши, що підтвердження факту здійснення споживачем розкрадання електричної енергії, шляхом впливу на прилад обліку електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів, є фіксація цього впливу індикатором, який сертифікований (атестований) в установленому законодавством порядку.

Тож, Публічне акціонерне товариство "Київенерго" не скористалося своїм правом та не встановило на прилади обліку споживача відповідні індикатори.

З приводу наведеного вище, суд відзначає наступне.

Діяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) здійснюється відповідно до Положень про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що затверджене Указом Президента України від 10.09.2014 р. № 715/2014 р.

Відповідно до п. 25 ч. 4 Положення, одним з основних завдань НКРЕКП є розгляд звернення споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП.

При цьому, відповідно до п.п. 1, 6 ч. 6 Положення, для забезпечення покладених на неї завдань і функцій ННКРЕКП має право: приймати у межах своєї компетенції рішення, що є обов'язковими до виконання суб'єктами природних монополій.

Частинами 12, 13 Положення визначено, що основною формою роботи НКРЕКП як колегіального органу є засідання.

Рішення НКРЕКП приймаються на засіданнях, які проводяться у формі відкритих або закритих слухань. У разі розгляду питань, що мають важливе суспільне значення, засідання проводяться у формі відкритих слухань, в яких беруть участь представники суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на суміжних ринках, об'єднань споживачів і громадськості.

Рішення, прийняті НКРЕКП, оформлюються постановами і розпорядженнями.

Рішення НКРЕКП, прийняті у межах її повноважень, обов'язкові до виконання суб'єктами природних монополій.

Отже, враховуючи вище наведені норми, саме рішення НКРЕКП, що оформлені у вигляді постанов і розпоряджень та прийняті з додержанням відповідної процедури є обов'язковими до виконання суб'єктами природних монополій, до яких відноситься Публічне акціонерне товариство "Київенерго", проте лист, що наданий відповідачем не відповідає вимогам положення щодо оформлення постанов і розпоряджень, а отже не є належним доказом у справі на підтвердження заперечень відповідача проти позовних вимог.

Крім того, умовами п. 4.2.3. договору передбачено, що саме споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 р. № 782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача, зокрема пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку.

Відповідно до пункту 6.43 ПКЕЕ, кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Споживач зобов'язаний оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Отже, відповідач, в порушення вищезазначених положень та умов договору, не здійснив перерахування грошових коштів за недовраховану електричну енергію в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору про постачання електричної енергії № 2435 від 29.04.2010 р., та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 76 512, 62 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення 5 166, 00 грн. витрат, понесених у зв'язку з проведенням криміналістичної експертизи (Висновок експертного дослідження за результатами проведення трасо логічного дослідження від 31.10.2014 р. № 11515/14-33 та Висновок експертного дослідження за результатами проведення трасологічного дослідження від 08.10.2014 р. № 2815/14-33/2816/14-47), суд відзначає наступне.

Як зазначалося вище, згідно пункту 6.42 ПКЕЕ, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків .

Отже, враховуючи зазначене вище, за висновком суду вимоги в частині стягнення 5 166, 00 грн. за проведення криміналістичної експертизи (Висновок експертного дослідження за результатами проведення трасо логічного дослідження від 31.10.2014 р. № 11515/14-33 та Висновок експертного дослідження за результатами проведення трасо логічного дослідження від 08.10.2014 р. № 2815/14-33/2816/14-47), як витрат, пов'язаних зі встановленням порушення у даній справі, підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Басейн "Дельфін-В" (03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 120-В, ідентифікаційний код - 19248381) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5, ідентифікаційний код - 00131305) 76 512 (сімдесят шість тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 62 коп. - заборгованості, 5 166 (п'ять тисяч сто шістдесят шість) грн. 00 коп. - витрат на проведення криміналістичної експертизи та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 14.07.2015 р.

Суддя Бондарчук В.В.