Рішення

від 17.06.2015 по справі 910/5746/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2015Справа №910/5746/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"

до Приватного підприємства "Перша Алчевська Недержавна Залізнична Експедиційна Контора"

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Салівон В.І. - за довіреністю від 22.04.2015р.;

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 17 червня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

11 березня 2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (позивач) надійшла позовна заява до Приватного підприємства "Перша Алчевська Недержавна Залізнична Експедиційна Контора" (відповідач) про стягнення 1 086 026,00 євро (станом на 30.01.2015 року за курсом НБУ еквівалентно 19 855 346,37 грн.) заборгованості по кредиту, 30 197,56 євро (станом на 30.01.2015 року за курсом НБУ еквівалентно 552 089,00 грн.) заборгованості за відсотками, 518,13 євро (станом на 30.01.2015 року за курсом НБУ еквівалентно 9 472,75 грн.) пені за несвоєчасну сплату процентів, 65,97 євро (станом на 30.01.2015 року за курсом НБУ еквівалентно 9 472,75 грн.) 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором № 285-2012 від 17.04.2012 року щодо повернення кредиту та сплати процентів за його користування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2015р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/5746/15-г. Розгляд справи призначено на 18.05.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2015р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів. Відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 03.06.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2015 року розгляд справи відкладено на 17.06.2015 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.04.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (кредитодавець) та Приватним підприємством «Перша алчевська недержавна залізнична експедиційна контора» (позичальник) (разом - сторони) було укладено Кредитний договір № 285-2012 (надалі по тексту - Договір), відповідно до п. 1.1. та п.п. 1.1.1. кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит). Кредит надається у формі поновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом в сумі 1 715 557,00 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на дату укладання договору становить 18 011 080,53 грн.

Позивач стверджує, що у зв'язку із обґрунтовані неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором № 285-2012 від 17.04.2012 року щодо повернення кредиту та сплати процентів за його користування, з останнього підлягає стягненню 1 086 026,00 євро (станом на 30.01.2015 року за курсом НБУ еквівалентно 19 855 346,37 грн.) заборгованості по кредиту, 30 197,56 євро (станом на 30.01.2015 року за курсом НБУ еквівалентно 552 089,00 грн.) заборгованості за відсотками, 518,13 євро (станом на 30.01.2015 року за курсом НБУ еквівалентно 9 472,75 грн.) пені за несвоєчасну сплату процентів, 65,97 євро (станом на 30.01.2015 року за курсом НБУ еквівалентно 9 472,75 грн.) 3% річних.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи представлені сторонами документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 2 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.ст. 1049, 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Договором про внесення змін від 01.04.2014 року до Договору сторони погодили термін остаточного повернення кредиту 23.05.2015 року.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як встановлено судом, 17.04.2012 року між сторонами було укладено Кредитний договір № 285-2012, відповідно до п. 1.1. та пп. 1.1.1. кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит). Кредит надається у формі поновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом в сумі 1 715 557,00 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на дату укладання договору становить 18 011 080,53 грн.

Згідно з п. 1.1.2. Договору, термін остаточного повернення кредиту 11 жовтня 2012 року включно.

Процентна ставка за користування кредитом 8,9% процентів річних (п. 1.1.3. Договору).

Відповідно до п. 2.4. Договору, надання кожного траншу оформляється додатковою угодою, в якій встановлюється сума траншу та строк його використання. При цьому термін, остаточного повернення будь-якого траншу не може бути пізніше, ніж термін вказаний у підпункті 1.1.2. договору.

Додатковими угодами № 1 від 07 серпня 2012 року, № 2 від 21 серпня 2012 року, № 3 від 22 серпня 2012 року, № 4 від 28 серпня 2012 року, № 5 від 05 вересня 2012 року, № 6 від 06 вересня 2012 року, № 7 від 10 жовтня 2012 року, № 8 від 20 листопада 2012 року, № 9 від 17 грудня 2012 року, № 10 від 26 лютого 2013 року, № 11 від 21 березня 2013 року, № 12 від 26 березня 2013 року, № 13 від 17 квітня 2013 року, № 14 від 21 січня 2014 року, сторонами було погоджено, що позивач надає відповідачу транши кредиту в розмірі 101 826,00 євро, 70 000,00 євро, 50 000,00 євро, 70 000,00 євро, 10 000,00 євро, 90 000,00 євро, 100 000,00 євро, 100 000,00 євро, 50 000,00 євро, 100 000,00 євро, 235 200,00 євро, 120 000,00 євро, 100 000,00 євро, 189 000,00 євро відповідно.

На виконання умов Договору та додаткових угод, якими сторонами було погоджено надання траншів кредиту, кредитодавець перерахував позичальнику 101 826,00 євро, 70 000,00 євро, 50 000,00 євро, 70 000,00 євро, 10 000,00 євро, 90 000,00 євро, 100 000,00 євро, 100 000,00 євро, 50 000,00 євро, 100 000,00 євро, 235 200,00 євро, 120 000,00 євро, 100 000,00 євро, 189 000,00 євро, що підтверджується меморіальними ордерами (копії документів долучені до матеріалів справи).

Пунктом 2.6. Договору сторони погодили, що проценти за користування траншем нараховуються: з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення траншу (в тому числі і за період прострочення погашення траншу) (пп. 2.6.1.); виходячи з розміру з розміру процентної ставки, встановленої згідно п. 1.1.3. договору (пп. 2.6.2.); щомісячно за поточний календарний місяць (пп. 2.6.3.); на суму щоденного фактичного залишку заборгованості за траншем (пп. 2.6.4.); виходячи із умови, що до розрахунку приймається календарна кількість днів у році (або 360 днів в році) та календарна кількість днів у місяці (пп. 2.6.5.); у валюті кредиту (пп. 2.6.6.); виходячи із умови, що враховується перший день зарахування траншу на поточний рахунок позичальника та/або перерахування траншу по контрактах, що кредитуються, і не враховується в останній день терміну користування кредитом/траншем (пп. 2.6.7.).

Додатковими угодами № 8 від 11 жовтня 2012 року, № 11 від 26 вересня 2013 року та № 15 від 06 травня 2014 року, № 16 від 26 вересня 2014 року сторонами було погоджено, що терміном остаточного повернення кредиту є 25 вересня 2015 року включно, а також проценту ставку за користування кредитом: з 17.07.2012 року по 10.10.2012 року - 8,9% річних, з 11.10.2012 року по 25.11.2013 року - 13,4% річних, з 26.11.2013 року по 30.04.2014 року - 12% річних, з 01.05.2014 року - 11% річних.

Згідно з п. 2.9. Договору, кредитодавець має право призупинити надання траншів/кредиту та/або відкликати своє зобов'язання з надання траншів/кредиту (тобто воно є відкличним) та вимагати дострокового погашення заборгованості за договором у повному обсязі у разі, зокрема, наявності простроченої протягом більше 5 банківських днів заборгованості за траншами/кредитом, нарахованими процентами та комісіями, передбаченими договором.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що останній допустив порушення своїх зобов'язань по сплаті кредиту та процентів за Договором, внаслідок чого, позивач, надіслав відповідачу вимогу № 31/2-2120 від 18.02.2015 року, у якій просив погасити заборгованість за Кредитним договором № 285-2012 від 17.04.2012 року (копії опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку на підтвердження направлення вказаної вимоги долучено до матеріалів справи). Проте вимоги відповідачем не виконано, зворотнього суду не доведено.

З наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовим рахункам відповідача вбачається, що у останнього обліковується заборгованість по сплаті кредиту у розмірі 1 086 026,00 євро та заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 30 197,56 євро.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що доказів повернення кредиту та процентів у більшому розмірі станом на червень 2015 року суду позичальником не надано, обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 086 026,00 євро заборгованості за кредитом та 30 197,56 євро та процентів за користування кредитом.

Положеннями ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, наданий позивачем, суд дійшов висновку про його обґрунтованість та арифметичну вірність, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 65,97 євро грн. 3% річних є обґрунтованими.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно вимог статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.2. Договору, у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій, визначених договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в національній валюті України в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п. 1.1.3. договору, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення виконання, за реквізитами та у день, вказаними кредитодавцем. При цьому, строк нарахування пені встановлюється з моменту виникнення факту прострочення заборгованості та закінчується в день погашення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, з урахуванням умов Договору, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, у зв'язку з чим позовна вимога про стягнення 518,13 євро пені підлягає задоволенню.

Щодо розрахунку стягуваної грошової суми в іноземній валюті в еквіваленті до національної валюти за офіційним курсом НБУ, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 14 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі", згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання.

У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті, суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську, за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Станом на день прийняття рішення (17.06.2015 року) Національним банком України встановлено курс євро до гривні в розмірі 2483,8689 грн. за 100 одиниць. Даний факт підтверджується даними розміщеними на офіційному сайті Національного Банку України (http://www.bank.gov.ua) станом на 17.06.2015 року.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 086 026,00 євро (станом на 17.06.2015 року за курсом НБУ еквівалентно 26 975 462,06 грн.) заборгованості по кредиту, 30 197,56 євро (станом на 17.06.2015 року за курсом НБУ еквівалентно 750 067,80 грн.) заборгованості за відсотками, 518,13 євро (станом на 17.06.2015 року за курсом НБУ еквівалентно 12 869,67 грн.) пені за несвоєчасну сплату процентів, 65,97 євро (станом на 17.06.2015 року за курсом НБУ еквівалентно 1 638,61 грн.) 3% річних.

При цьому, суд відмічає, що позивачем було помилково розраховано еквівалент в гривні 65,97 євро 3% річних (9 472,75 грн.), за розрахунком суду еквівалент в гривні 65,97 євро станом на 17.06.2015 року складає 1 638,61 грн.

Щодо розподілу судових витрат, суд повідомляє наступне.

Витрати по сплаті судового бору, на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання позовних заяв майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Рішенням від 20.11.2014 року виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 року № 733 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до категорії неплатоспроможних", розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

Частиною 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене з відповідача в доход Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 73 059,37 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Перша Алчевська Недержавна Залізнична Експедиційна Контора" (01010, м. Київ, Печерський район, провулок Інженерний, будинок 4, літ. "В", офіс 102, ідентифікаційний код 30091170), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 27 Т, ідентифікаційний код 19017842), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, 1 086 026,00 євро (один мільйон вісімдесят шість тисяч двадцять шість євро) (що в еквіваленті станом на 17.06.2015 року становить 26 975 462,06 грн. (двадцять шість мільйонів дев'ятсот сімдесят п'ять тисяч чотириста шістдесят дві гривні 06 копійок)) заборгованості по кредиту, 30 197,56 євро (тридцять тисяч сто дев'яносто сім євро 56 євроцентів) (що в еквіваленті станом на 17.06.2015 року становить 750 067,80 грн. (сімсот п'ятдесят тисяч шістдесят сім гривень 80 копійок)) заборгованості за відсотками, 518,13 євро (п'ятсот вісімнадцять євро 13 євроцентів) (що в еквіваленті станом на 17.06.2015 року становить 12 869,67 грн. (дванадцять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять гривень 67 копійок)) пені за несвоєчасну сплату процентів, 65,97 євро (шістдесят п'ять євро 97 євроцентів) (що в еквіваленті станом на 17.06.2015 року становить 1 638,61 грн. (одна тисяча шістсот тридцять вісім гривень 61 копійка)) 3% річних. Видати наказ.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Перша Алчевська Недержавна Залізнична Експедиційна Контора" (01010, м. Київ, Печерський район, провулок Інженерний, будинок 4, літ. "В", офіс 102, ідентифікаційний код 30091170), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 73 059,37 грн. (сімдесят три тисячі п'ятдесят дев'ять гривень 37 копійок). Видати наказ.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/5746/15-г.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення 06.07.2015р.

Суддя Ю.В. Цюкало