Рішення

від 09.07.2015 по справі 910/11120/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2015Справа №910/11120/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнг Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова Компанія «Нова Лайт»

про стягнення 716574,85 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Крупник Д.Г. (представник за довіреністю);

від відповідача - Самойленко А.О. (представник за довіреністю).

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнг Україна» звернулося до Господарського суду міста Києва з указаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.01.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнг Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова Компанія «Нова Лайт» укладено договір поставки № КП-10012012/1, відповідно до умов якого ТОВ «Юнг Україна» зобов'язалося поставити ТОВ «Інжинірингова Компанія «Нова Лайт» електротехнічну продукцію, а останнє, в свою чергу, зобов'язалося прийняти та оплатити її.

Позивач, на виконання умов зазначеного договору, поставив на адресу відповідача продукцію на загальну суму 820468,19 грн., однак відповідач поставлену продукцію оплатив не у повному обсязі, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 523432,03 грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою про погашення заборгованості, проте вказана вимога відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

На підставі викладеного позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 523432,03 грн., 61635,91 грн. пені, 118944,54 грн. інфляційних втрат та 12562,37 грн. трьох відсотків річних.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково, вказавши, що визнає суму основної заборгованості, проте зазначив, що не визнає суму інфляційних втрат та 3% річних, оскільки, на його думку, здійснений позивачем розрахунок зазначених сум є некоректним, а можливості надати контррозрахунок заборгованості відповідач не має. Крім того, представник відповідача подав клопотання про застосування строку позовної давності до нарахованої позивачем суми пені.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.01.2015 між ТОВ «Юнг Україна» (далі - позивач, Постачальник) та ТОВ «Інжинірингова Компанія «Нова Лайт» (далі - відповідач, Покупець) укладено договір поставки № КП-10012012/1, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцеві електротехнічну продукцію (товар), а останній, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити її.

Пунктом 1.2 договору визначено, що постачання товару за договором здійснюється партіями. Найменування, асортимент, кількість, ціна, строк, інші особливі умови поставок окремих партій товару визначаються сторонами в процесі діяльності і відображаються в специфікаціях.

Погоджені ціни, асортимент та кількість товару відображаються в накладних, які одночасно є і доказом факту відвантаження товару (п. 1.8 договору).

Згідно з п. 5.4 договору, оплата товару здійснюється покупцем на умовах 100% попередньої оплати.

Пунктами 9.1, 9.2 договору сторони погодили, що у випадку порушення Постачальником строків поставки товару відповідно до договору, або строків заміни товару неналежної якості, Постачальник виплачує Покупцю штраф, розрахований в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно поставленого товару за кожний день прострочення. У випадку порушення Покупцем строків оплати за поставлений товар, Покупець сплачує Постачальнику пеню, розраховану в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно сплаченого платежу за кожний день прострочення в оплаті.

Відповідно до п.п. 8.1, 8.2 договору, договір вступає в дію з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2012, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, згідно договору. У разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач, на виконання умов договору, протягом червня 2013 року - березня 2014 року, поставив відповідачеві продукцію на загальну суму 820468,19 грн.

Відповідач, у порушення умов договору, оплату поставленої продукції здійснив лише частково.

20.05.2014 сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2014 по 20.05.2014, відповідно до якого заборгованість відповідача за поставлену продукцію складає 654762,28 грн.

У подальшому, позивач звернувся до відповідача із претензією № 42-20052014 від 20.05.2014, з вимогою сплатити існуючу заборгованість та штрафні санкції за порушення умов договору, однак зазначена претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.ст.11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частинами 1, 6 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Факт існування заборгованості належним чином підтверджений наявними у матеріалах справи видатковими накладними, виписками по банківському рахунку позивача, актом звірки взаєморозрахунків, та відповідачем не заперечується.

Доказів оплати поставленого товару сторонами не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи належним чином доведений факт існування заборгованості відповідача за договором поставки № КП-10012012/1 від 10.01.2012 в сумі 523432,03 грн., в зв'язку з чим зазначена сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача.

Виходячи з положень ст. 610, ч. 1 ст. 612, ст. 611 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, відповідач є порушником грошового зобов'язання зі сплати 523432,03 грн., що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та, зокрема, у вигляді нарахування на цю суму та стягнення інфляційних втрат, 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України та пені на підставі п.п. 9.2 договору, ст.ст. 546, 549 ЦК України.

Перевіривши наведені позивачем у позові розрахунки, відповідно до яких позивач просить стягнути з відповідача 118944,54 грн. інфляційних втрат та 12562,37 грн. трьох відсотків річних, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та арифметичну вірність, в зв'язку з чим вважає за належне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення на користь позивача зазначених сум.

Заперечення представника відповідача щодо неправильного нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат спростовуються матеріалами справи, зокрема наданими розрахунками вказаних сум, відповідно до яких позивачем проведено нарахування 3% річних та інфляційних втрат, на всю суму заборгованості по всім видатковим накладним, за період з 29.05.2014 по 16.03.2015. При цьому сплачені відповідачем суми в рахунок оплати отриманого товару позивачем враховано, та на вказані суми 3% річних та інфляційні втрати не нараховувались, а сума заборгованості за вказаний період не змінювалась.

Стосовно застосування строку позовної давності до вимог щодо стягнення пені в сумі 61635,91 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 256, 257, 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до п. 9.2 договору, у випадку порушення Покупцем строків оплати за поставлений товар, Покупець сплачує Постачальнику пеню, розраховану в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно сплаченого платежу за кожний день прострочення в оплаті.

З матеріалів справи вбачається, що поставки товару здійснювалися позивачем окремими партіями, з 25.06.2013 по 17.03.2014.

Положеннями договору передбачено поставку товару за умови його 100% передплати (п.5.4 Договору), проте як встановлено в судовому засіданні сторони за взаємною згодою змінили порядок розрахунків за вказаним договором, домовившись про оплату товару після його поставки.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи, що представником позивача не надано доказів погодження з відповідачем умов оплати поставленого товару за вимогою постачальника, строк оплати поставленої електротехнічної продукції настав після прийняття відповідачем вказаної продукції за видатковими накладними.

Таким чином, з наступного дня, після отримання товару відповідачем за видатковими накладними почалось прострочення з оплати вказаного товару та виникло право з нарахування пені у відповідності до положень договору.

Відтак, оскільки остання поставка товару здійснена позивачем відповідно до видаткової накладної № 638-1 від 17.03.2014, строк позовної давності за зобов'язанням відповідача зі сплати пені в сумі 61635,91 грн. сплинув 18.03.2015.

Як вбачається з відмітки на штемпелі реєстрації вхідної кореспонденції, позивач звернувся до суду з позовом 30.03.2015, тобто поза межами строку позовної давності за зобов'язанням зі сплати пені.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Згідно зі статтею 33 ГПК України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

На підставі положень ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова Компанія «Нова Лайт» (02660, м. Київ, пр. Визволителів, 6, кв. 1; ідентифікаційний код 37035128) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнг Україна» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Київська, 6-В; ідентифікаційний код 37558563) 523432 (п'ятсот двадцять три тисячi чотириста тридцять дві) грн. 03 грн. заборгованості за договором поставки, 118944 (сто вісімнадцять тисяч дев'ятсот сорок чотири) грн. 54 коп. інфляційних втрат, 12562 (дванадцять тисяч п'ятсот шістдесят дві) грн. 37 коп. три відсотки річних та 13098 (тринадцять тисяч дев'яносто вісім) грн. 78 коп. витрат на сплату судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Я.В. Маринченко