cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" липня 2015 р. Справа№ 24/295-б
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Копитової О.С.
Сотнікова С.В.
за участю представників:
від Київський міський центр зайнятості: Гузь А.В. дов. № 19-5429 від27.05.2015;
від ДК «Газ Украхни» НАК «Нафтогаз України»: Овчарук О.О. дов. № 54/16 від 15.06.2015;
від ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві: не з'явився;
від ініціюючого кредитора: не з'явився;
від боржника: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київського міського центру зайнятості та апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі за текстом - ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві) на ухвалу господарського суду міста Києва від 26.05.2015 у справі № 24/295-б (суддя Пасько М.В.)
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Грансервіс", м. Київ
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Грансервіс" звернулося до суду з заявою про порушення справи про банкрутство державного підприємства Міністерства оборони України Футбольний клуб "ЦСКА-Київ", оскільки остане неспроможне сплатити борг.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.2003 порушено провадження у справі про банкрутство, призначено підготовче засідання на 22.04.2003 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (т.1, а.с. 1-2).
Ухвалою підготовчого засідання від 22.04.2003 визнано кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Грансервіс" на суму 433 769,00 грн, призначено розпорядника майна Нестеренко Сергія Сергійовича, заявника зобов'язано подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, розпоряднику майна надати на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника.
Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва № 24/295-б від 26.06.2003 затверджено реєстр вимог кредиторів Державного підприємства Міністерства оборони України Футбольного клубу "ЦСКА-Київ", розмір яких складає 4 442 126,09 грн.
Постановою господарського суду міста Києва від 24.11.2003 Державне підприємство Міністерства оборони України Футбольний клуб „ЦСКА-Київ" визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, призначено ліквідатором банкрута Нестеренка С.С. та зобов'язано ліквідатора надати суду звіт та ліквідаційний баланс.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2005 задоволено апеляційні скарги ТОВ "ФК "Арсенал-Київ" та Дочірнього підприємства "ФК "ЦСКА-Київ, скасовано ухвалу Господарського суду м. Києва від 18.05.2004, також скасовано Ухвалу попереднього засідання від 26.06.03 та постанову про визнання боржника банкрутом від 24.11.2003, а справу направлено до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.
Ухвалою попереднього засідання від 03.06.05 затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 10 454 069, 09 грн.
Постановою господарського суду міста Києва від 18.11.14 припинено процедуру розпорядження майном Державного підприємства Міністерства оборони України Футбольний клуб "ЦСКА-Київ"; визнано Державне підприємство Міністерства оборони України Футбольний клуб "ЦСКА-Київ" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру по справі № 24/295-б та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Лелюх Л.П, якого зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційну процедуру та надати суду свій звіт та ліквідаційний баланс банкрута у строк до 18.11.2015(т.8, а.с. 113-117).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.05.2015 у справі № 24/295-б (суддя Пасько М.В.):
- відмовлено ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві (ідентифікаційний код 39471390) у визнанні кредитором Державного підприємства Міністерства оборони України Футбольний клуб "ЦСКА-Київ" (ідентифікаційний код 24969898) на суму 355 119, 12 грн.;
- відмовлено Київському міському центру зайнятості (ідентифікаційний код 03491091) у визнанні кредитором Державного підприємства Міністерства оборони України Футбольний клуб "ЦСКА-Київ" (ідентифікаційний код 24969898) на суму 819, 93 грн.;
- заяву Голосіївської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ідентифікаційний код 26080410) з грошовими вимогами до боржника на суму 1.113, 83 грн. - залишено без розгляду (т. 9, а.с. 26-31).
При цьому суд керувався ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, ст.ст. 32, 33, 86 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Київський міський центр зайнятості звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 26.05.2015 у справі № 24/295-б в частині відмови Київському міському центру зайнятості у визнанні кредитором Державного підприємства Міністерства оборони України Футбольний клуб "ЦСКА-Київ" на суму 819, 93 грн та задовольнити заяву Київського міського центру зайнятості про визнання кредитором Державного підприємства Міністерства оборони України Футбольний клуб "ЦСКА-Київ" на суму 819,93 грн.
Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, скаржник зазначає, що судом першої інстанції в порушення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України не надано належної оцінки акту № 1 від 24.05.2007 про виділення до знищення справ, що не підлягають зберіганню, який підтверджує неможливість надання інформації про період заборгованості.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 26.05.2015 у справі № 24/295-б в частині відмови ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві у визнанні кредитором Державного підприємства Міністерства оборони України Футбольний клуб "ЦСКА-Київ" на суму 355 119, 12 грн.; визнати ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві кредитором Державного підприємства Міністерства оборони України Футбольний клуб "ЦСКА-Київ" на суму 355 119,12 грн та включити вимоги ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві до реєстру вимог кредиторів.
Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права та неповним з'ясуванням обставин справи.
В судовому засіданні представник Київського міського центру зайнятості підтримав вимоги власної апеляційної скарги, з підстав наведених в ній та залишив вирішення питання щодо задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на розсуд суду.
Представник ДК «Газ Украхни» НАК «Нафтогаз України» заперечував вимоги апеляційних скарги та просив залишити їх без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін.
В судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися представники ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві та інших сторін, учасників провадження у справі, причини неявки суду не повідомили. Враховуючи, що в матеріалах справи є докази (поштові повідомлення) належного повідомлення сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги, а також враховуючи обмеження процесуального строку розгляду скарг на ухвали місцевих господарських судів колегія суддів, порадившись, ухвалила розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників інших сторін та учасників провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга Київського міського центру зайнятості задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).
Відповідно до п.п. 1, 1-1 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року в редакції від 22.12.2011 року зі змінами та доповненнями та положення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року № 01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI провадження у даній справі відбувається відповідно до положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року в редакції від 22.12.2011 року зі змінами та доповненнями.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Згідно ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи до господарського суду міста Києва, надійшла заява 24.12.2014 ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві про збільшення вимог кредитора на суму 355 119,12 грн., а 06.01.15 - заява Київського міського центру зайнятості з грошовими вимогами до боржника на суму 819,93 грн.
Згідно абз. 8 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Як зазначалось вище ухвалою попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів до якого включено вимоги ДПІ у Солом'янському у місті Києві, правонаступником якої є скаржник, в розмірі 2364,31 грн.
В оскаржуваній ухвалі господарський суд міста Києва зазначає, що заборгованість боржника перед податковим органом складається із штрафних санкцій нарахованих кредитором за період з 08.09.2003-05.07.2004 роки, тобто в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, який введений ухвалою господарського суду міста Києва 28.03.2003 року порушено провадження у справі № 24/259-б, а тому на підставі ч. 4. ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дійшов висновку про неправомірність нарахування податковим органом штафних санкцій.
Однак вивчивши заяву ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві від 08.12.2014 № 17641/9/26-581034 (т. 8, а.с. 134-178) та дослідивши додані до неї докази колегія суддів встановила. Що вимоги податкового органу виникли з податку на додану вартість на підставі податкових повідомлень рішень (далі - ППР), якими донараховано податкові зобов'язання, а саме за ППР № 0000422309/0 від 21.08.2009 - 72466,00 грн, що є сумою завищеного бюджетного відшкодування, та ППР № 0000412309/9 від 21.08.2003 -154251,00 грн, що є сумою податкового зобов'язання за основним платежем, та 77126,00 грн, що є сумою штрафних (фінансових) санкцій.
Крім того відповідно до заяви податковий орган нарахував боржнику заборгованість зі сплати податку на власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів з юридичних осіб, зареєстрованих у м. Києві в розмірі 232,81 грн, що є сумою пені за період з 15.01.2003 по 05.07.2003.
Як вбачається з матеріалів та обставин справи мораторій на задоволення вимог кредиторів введено 28.03.2003 ухвалою господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що податковим органом безпідставно нараховано штрафні санкції, у зв'язку з чим його вимоги в сумі 77358,81 грн (232,81- заборгованість зі сплати податку на власників транспортних засобів + 77126,00 грн, що є сумою штрафних (фінансових) санкцій за ППР№ 0000412309/9 від 21.08.2003).
В той же час визнанню підлягають вимоги податкового органу в сумі 226 717,00 грн (154251,00 грн, що є сумою податкового зобов'язання за основним платежем відповідно до ППР № 0000412309/9 від 21.08.2003 + 72466,00 грн, що є сумою завищеного бюджетного відшкодування за ППР № 0000422309/0 від 21.08.2009), оскільки дані вимоги є податковим боргом та не належать до штрафних санкцій і не підпадають під дію мораторію.
Даної обставини судом першої інстанції не було досліджено під час розгляду заяви ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві від 08.12.2014 № 17641/9/26-581034 про збільшення вимог кредитора враховано не було в наслідок чого апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала частковому скасуванню з прийняттям нового судового рішення про визнання ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві кредитором державного підприємства Міністерства оборони України Футбольний клуб "ЦСКА-Київ" на загальну суму 229081,31 грн, в тому числі: 2364,31 грн, вимоги що внесені до реєстру вимог кредиторів ухвалою попереднього засідання суду, які включені до третьої черги задоволення вимог кредиторів; 226 717,00 грн, які підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів з задоволенням у шосту чергу.
Як вбачається з заяви Київського міського центру зайнятості, на підтвердження заборгованість боржника перед кредитором, останнім надано суду лише акт № 8091 від 16.12.2014 про наявність заборгованості на суму 819, 93 грн. Натомість даний акт не містить вказівки на період виникнення даної заборгованість.
Встановлення періоду виникнення грошових вимог до боржника є одною з важливих умов під час розгляду кредиторських вимог в справі про банкрутство, оскільки даний факт впливає на визначення категорії кредитора, зокрема чи є цей кредитор конкурсним чи поточним в розумінні ст. 1 Закону.
Таким чином колегія суддів не приймає до уваги твердження Київського міського центру зайнятості про необґрунтованість відмови у визнанні його кредитором з підстав ненадання правової оцінки акту № 1 від 24.05.2007 про виділення до знищення справ, що не підлягають зберіганню, який підтверджує неможливість надання інформації про період заборгованості, оскільки за приписами ст. 33 ГПК України законодавцем обов'язок доведення обставин, на які вона посилається, покладений виключно на сторону.
Крім того чинність та неоскарженість боржником акту № 8091 від 16.12.2014 не є безумовною підставою для визнання вимог Київського міського центу зайнятості, оскільки в порушення положень ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України заявником не доведено належними та допустимими доказами наявність заборгованості.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи Київського міського центру зайнятості, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування ухвали господарського суду в частині відмови скаржнику у визнанні кредиторських вимог.
У відповідності до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які наявні в матеріалах справи, суду надано не було.
Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в справі матеріалів дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України наявні підстав для часткового задоволення апеляційної скарги ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві, а тому ухвала місцевого господарського суду підлягає частковому скасування, натомість апеляційна скарга Київського міського центру зайнятості задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 86, 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 26.05.2015 у справі № 24/295-б в частині відмови у визнанні вимог Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві скасувати.
В даній частині прийняти нове рішення, яким визнати Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві кредитором державного підприємства Міністерства оборони України Футбольний клуб "ЦСКА-Київ" на загальну суму 229081,31 грн, в тому числі: 2364,31 грн, вимоги що внесені до реєстру вимог кредиторів ухвалою попереднього засідання суду та включені до третьої черги задоволення вимог кредиторів; 226 717,00 грн, які підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів з задоволенням у шосту чергу.
Апеляційну скаргу Київського міського центру зайнятості залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 26.05.2015 у справі № 24/295-б в частині відмови у визнанні вимог Київського міського центру зайнятості Державного підприємства Міністерства оборони України Футбольний клуб "ЦСКА-Київ" на суму 819, 93 грн залишити без змін.
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді О.С. Копитова
С.В. Сотніков
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.07.2015 |
Оприлюднено | 20.07.2015 |
Номер документу | 46763850 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні