Рішення

від 27.02.2009 по справі 12/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" лютого 2009 р.                                                                              Справа  № 12/18

За

позовом  Фермерське господарство

"Санта" Л  

до

відповідача  Відкрите акціонерне

товариство "Острозьке хлібоприймальне підприємство"

про

стягнення заборгованості в сумі 20 865грн. 00 коп.

Суддя О.Г.Крейбух

Представники:

Від

позивача  : представник  голова Дзядович Л.С. паспорт НОМЕР_1    від 21.05.97 р. 

Від

відповідача : представник  не

з'явився,    

СУТЬ СПОРУ:

Позивач

звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з

відповідача 15856,00 грн. - суми заборгованості за поставлену продукцію згідно

з договором від 10.11.2008р. № 10/11/08 та 

штрафу у сумі 5009,00 грн.

17

лютого 2009 року позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог,

яка відповідає вимогам статті 22 ГПК України і приймається господарським судом

з урахуванням заяви про уточнення сум, котрі підлягають стягненню від

26.02.2009р.

Позивач

просить стягнути борг у сумі 17247,44 грн., в т.ч. 15856,00 грн. основного

боргу, 1261,44 грн. інфляційних втрат і 130,00 грн. -3 % річних, та стягнути

штраф у сумі 7705,24 грн.

Відповідач

відзиву на позов до суду не подав, участі повноважного представника в судових

засіданнях 03.02.2009р., 17.02.2009р. та 27.02.2009р. не забезпечив, про дату,

час і місце розгляду справи повідомлений в установленому порядку, що

підтверджується поштовими повідомленнями № 4602619, № 04653221 та № 4683350

/а.с.19, 27, 40/.

За

наведеного, суд здійснює розгляд справи № 12/18 за наявними в ній матеріалами

на підставі статті 75 ГПК України.

Статті

20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України позивачу  роз'яснені.

Відводи

з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол

судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

В

судовому засіданні 17.02.2009р. оголошувалась перерва до 17.02.2009р. на 15:00

год. за клопотанням позивача для надання доказів надсилання заяви про

збільшення позовних вимог відповідачу.

Заслухавши

пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи і

досліджені в судовому засіданні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

10

листопада 2008 року між відкритим акціонерним товариством „Острозьке

хлібоприймальне підприємство" (надалі -покупець, відповідач) та

фермерським господарством "Санта" Л 

(надалі -продавець, позивач) укладено договір № 10/11/08 (далі -Договір)

/а.с.10-11/.

Відповідно

до розділу 1 Договору продавець зобов'язується продати та передати, а

покупець зобов'язується оплатити й прийняти від продавця пшеницю, ячмінь.

Кількість товару (залікова вага): пшениця -100 т, ячмінь -100т. Вартість однієї

тони товару становить 700 гривень з ПДВ.

Так,

відповідно до умов Договору ФГ "Санта" Л поставлено відповідачу товар

на суму 30856,00 грн., що підтверджується накладною від 12.11.2008р. № 30,

податковою накладною та реєстром накладних на прийняте зерно за 11.11.2008р.

/а.с.14-17/.

Умовами

п.2.2 Договору визначено порядок розрахунків за отриману продукцію -протягом

10-ти календарних днів після поставки продукції. Тобто кінцевий термін

розрахунків -22.11.2008р.

Відповідачем

оплату за поставлену продукцію здійснено несвоєчасно та не в повному обсязі.

Станом на 06.01.2009р.  сплачено 15000,00

грн., що підтверджується банківськими виписками від 02.12.2008р., 08.12.2008р.

та від 11.12.2008р. /а.с.29-31/.

Окрім

того, 08 січня 2009 року до звернення позивача з позовом до суду (14.01.2009р.

-згідно з поштовим штемпелем) відповідачем сплачено 1000,00 грн., що

підтверджується банківською випискою від 19.01.2009р. /а.с.32/. Відтак,

провадження в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1000,00 грн.

підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Сума

заборгованості за поставлену продукцію становить 14856,00 грн.:

30856,00

грн. -15000,00 грн. -1000,00 грн. = 14856,00 грн.

Згідно

зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися

належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів

цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до

звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким

чином,   позовні вимоги в частині

стягнення основного боргі у сумі 14856,00 грн. підлягають задоволенню на підставі

ст.ст.526,530 ЦК України.

Щодо

позовних вимог про стягнення штрафу у сумі 7705,24 грн.

Відповідно

до част.2 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках

від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно

з част.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від

суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення

виконання.

Таким

чином, законодавством встановлено, що штраф 

обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного

зобов'язання. Пеня  обчислюється у

відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен

день прострочення виконання.

Штраф

відрізняється від пені і його розмір встановлюється  у вигляді проценту від суми порушеного

зобов'язання, чи у твердій сумі. Пеня від штрафу відрізняється тим, що розмір

пені постійно збільшується, а штраф - це сума, що стягується одноразово.

Пунктом

6.3 Договору сторони погодили відповідальність покупця за невиконання чи

неналежне виконання умов договору  у

вигляді штрафу у розмірі 0,5 % 

простроченої суми за кожний день прострочки платежу.

Тобто

оскільки розмір штрафу, передбаченого сторонами у п.6.3 Договор, постійно

збільшується  в залежності від кількості

днів прострочення платежу, то по суті передбачена неустойка  у вигляді штрафу є пенею.

Статтею

3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових

зобов'язань»передбачено, що розмір пені не може перевищувати подвійної

облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який

сплачується пеня.

Судом

здійснено розрахунок розміру штрафу, передбаченого п.6.3  Договору, виходячи з його розміру -подвійна

облікова ставка НБУ за кожний день прострочення за період з 22.11.2008р. по

17.02.2009р. /а.с.44/.

Відтак,

позовні вимоги про стягнення штрафу підлягають задоволенню частково на суму

1058,75 грн., в частині стягнення штрафу у сумі 6646,49 грн. в позові слід

відмовити.

Частиною

2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який

прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний

сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час

прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший

розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поскільки

несвоєчасне виконання відповідачем оплати за поставлений товар за період з

22.11.2008р. по 17.02.2009р. має місце, то позовні вимоги про стягнення за

вказаний період інфляційних у сумі 1261,44 грн. та 3 % річних у сумі 130,00

грн. є підставними та підлягають задоволенню за обгрунтованим розрахунком

позивача, перевіреним судом.

Враховуючи

викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково -стягненню підлягає

сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3 % річних у сумі

16247,44 грн. (14856,00 грн. + 1261,44 грн. + 130,00 грн.) та штраф у сумі

1058,75 грн.

Відповідно

до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно

сумі задоволених позовних вимог, а саме державне мито за подання позовної заяви

у сумі 183,06 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу у сумі 86,56 грн.  

Рішення

господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку

з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише

вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після

закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого

відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно

зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі,

не згідна із рішенням суду має право подати апеляційну скаргу, а прокурор -

апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало

законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий

господарський суд, який розглянув справу.

Керуючись

ст.ст.49, п.1-1 ст.80,  811,

82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

Позов

задоволити частково.

Стягнути

з Відкритого акціонерного товариства "Острозьке хлібоприймальне

підприємство"  (вул.Котляревського,

1, с.Оженин, Острозький район, Рівненська область, 35820, код ЄДРПОУ 00955785)

на користь Фермерського господарства "Санта" Л (вул.Щорма, 48-а,

с.Полянь, Славутський район, Хмельницька область, 30065,  іден.код 33861756) боргу з урахуванням

встановленого індексу інфляції та 3 % річних у сумі 16247 грн. 44 коп., штраф у

сумі 1058 грн. 75 коп., державне мито за подання позовної заяви у сумі 183 грн.

06 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в

сумі86 грн 56 коп.

Наказ

видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті

85 Господарського процесуального кодексу України.

Припинити

провадження у справі в частині стягнення боргу у сумі 1000,00 грн.

В

стягненні штрафу у сумі 6646, 49 грн. - відмовити.

 Суддя                                             

підписано "06"

березня 2009 року

Помічник судді

Шандалюк О.М.