Рішення

від 31.03.2009 по справі 4/49

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

31.03.09 р.                                                                                                      

Справа № 4/49                              

Представниками сторін не надані

письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу.

Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області

у складі головуючого судді  Гринько С.Ю.

при секретарі судового засідання

Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

позовної  заяви:

за участю представників

сторін: 

від позивача -  ОСОБА_1 - суб'єкт підприємницької діяльності,

від відповідача - не явився,

за позовом -         Суб'єкта підприємницької діяльності -

фізичної особи ОСОБА_1

                              м. Донецьк

до відповідача -   Приватного малого підприємства

“Агроспецмонтаж” м. Донецьк

про стягнення 8698,50грн.

заборгованості, інфляції, 3%річних та пені

в с т а н о в и в :

Позивач заявив позовні вимоги про

стягнення з відповідача 8698,50грн., з яких: 8308,91грн. - заборгованість,

174,48грн. - інфляція, 23,90грн. - 3%річних, 191,21грн. - пеня.

В підтвердження позову позивач

посилається на укладений з відповідачем договір поставки №147 від

11.04.2008року, податкові накладні, видаткові накладні №0-00002094 від

14.10.2008року на суму 1312,35грн., №0-000002189 від 24.10.2008року на суму

551,45грн., №0-000002190 від 24.10.2008року на суму 1568,48грн., №0-000002204

від 25.10.2008року на суму 1072,42грн., №0-000002247 від 31.10.2008року на суму

751,13грн., №0-000002267 від 04.11.2008року на суму 2101,93грн., №0-000002268

від 04.11.2008року на суму 631,66грн., №0-000002397 від 18.11.2008року на суму

819,49грн. та кільцева довіреність, на підставі яких отриманий товар

відповідачем, претензію №11 від 23.01.2009року, яка направлена відповідачу з

вимогою оплати.

Відповідач не скористався своїм

законним правом на участь в судовому засіданні, про час і місце якого був

попереджений, про що свідчить його підпис на Повідомленні про вручення поштової

кореспонденції.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах

справи є достатньо доказів, що відповідач існує як суб'єкт підприємницької

діяльності на час вирішення спору і вважається ліквідованим лише з дня внесення

до державного реєстру запису про припинення його діяльності після затвердження

ліквідаційного балансу відповідно до вимог Господарського кодексу України, суд

на підставі документів, які надані позивачем і вважаючи їх достатніми, вирішує

даний спір без участі представника відповідача, який не скористувався своїм

законним правом на участь в судовому засіданні і не повідомив своїх

контрагентів за укладеними договорами та державну службу статистики про зміну

юридичної адреси.

На розсуд суду наданий договір

поставки №147 від 11.04.2008року, за яким виникла заборгованість за поставлений

позивачем відповідачу товар.

З урахуванням ст.628 і 638

Цивільного кодексу України (далі - ЦК) зміст договору поставки включає в себе

наступні питання: 1) істотні умови, які мають бути погоджені сторонами; 2) інші

умови договору, погоджені сторонами; 3) права і обов'язки сторін, які набувають

постачальник і покупець в результаті укладання договору поставки.

Частина 2 ст. 268 ГК приписує

зазначати в договорі поставки номери і індекси стандартів, технічних умов або

іншої документації про якість товарів.

При дослідженні матеріалів справи,

заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між сторонами

підписаний договір поставки №147 від 11.04.2008року, в якому передбачені всі

істотні умови для договорів даного виду, тому він вважається судом укладеним.

2

За цим договором позивач взяв на

себе зобов'язання передати покупцю у встановлений договором строк продукти

харчування, найменування, асортимент, ціна, кількість та інші характеристики

яких визначаються у кожному окремому випадку 

на підставі замовлення покупця, яке є невід'ємною частиною договору (п.

п. 1.1,1.2 договору), а покупець оплачувати отриманий товар протягом 21

календарного дня після підписання накладних (п. 6.1 договору).

Сторонами в договорі передбачений

конкретний строк оплати товару.

За умовами статті 193

Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні

виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і

укладеного договору.

Відповідачем на підставі кільцевої

довіреності отриманий товар по видатковим накладним:

№0-00002094 від 14.10.2008року на

суму 1312,35грн.; №0-000002189 від 24.10.2008року на суму 551,45грн.;

№0-000002190 від 24.10.2008року на суму 1568,48грн.; №0-000002204 від

25.10.2008року на суму 1072,42грн.; 

№0-000002247 від 31.10.2008року на суму 751,13грн.; №0-000002267 від

04.11.2008року на суму 2101,93грн.; №0-000002268 від 04.11.2008року на суму

631,66грн.;  №0-000002397 від 18.11.2008року

на суму 819,49грн.

Всього на загальну суму 8808,91грн.

Відповідно до п.4 ст.268 ГК

постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним

товаросупроводжувальним документом, який надсилається разом з товаром, якщо

інше не передбачено в договорі.

У разі будь-якого порушення

постачальником умов договору щодо якості товарів покупець має право відмовитися

від прийняття товарів, що не відповідають зазначеним умовам, і від їх оплати.

Суд приймає до уваги, що за час,

коли отримано товар і до пред'явлення позову про стягнення вартості

поставленого товару ніяких заперечень стосовно поставки неякісної продукції з

боку відповідача не пред'являлося. Не доведено 

відповідачем і той факт, що продукція, яка одержана без належних

документів прийнята на відповідальне зберігання, про що продавець був належним

чином повідомлений.

При виявленні неналежності

одержаного товару якості діючим ДСТУ і ТУ, а також одержання товару без

підтверджування сертифікатами якості чи іншим документом заводу-виготовлювача,

покупець має право звернутися з позовом до господарського суду з вимогами до

продавця в загальному порядку.

Оскільки отриманий від відповідачем

товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в

термін, передбачений сторонами у специфікаціях до договору, так як відповідно

до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник

повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Позивач направив відповідачу

претензію №11 від 23.01.2009року з вимогою оплати, яка останнім залишена без

відповіді та задоволення.

Таким чином, сума заборгованості

відповідача перед позивачем на час звернення із позовом складає  8308,91грн.

Враховуючи, що позивачем

перераховано 2000,00грн. після порушення справи, що підтверджено витягом з

банківського рахунку, доведений факт поставки товару та його часткової не

оплати з боку відповідача, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з

відповідача 6308,91грн. заборгованості в повному обсязі. В частині 2000,00грн.

які перераховані після порушення справи, господарський суд припиняє провадження

в цій частині спору за його відсутністю на підставі п.1-1ст.80 ГПК України.

Крім заборгованості, позивач

просить суду стягнути з боржника 174,48грн. інфляції, 23,90грн. 3%річних,

191,21грн. пені.

Пеня, індекс інфляції та проценти

річних є самостійними способами захисту цивільних прав кредиторів у грошових

зобов'язаннях і їх правова природа є різною.

Вирішуючи ці питання, суд виходить

з наступного:

Відповідно до частини 2 статті 9 ЦК

України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових

відносин у сфері господарювання.

3

Особливості регулювання

відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів

господарювання після 1 січня 2004року визначаються приписами статей 534,549-552

та статті 625 ЦК, статей 229-234 Господарського кодексу України та статей

Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових

зобов'язань”.

З огляду на зміст статей 534,549 та

частини 2 статті 625 ЦК правовими наслідками порушення грошового зобов'язання,

тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є не лише обов'язок

боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку у формі пені,

додаткову суму, що обраховується як добуток від суми основного боргу на індекс

інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідальність за прострочку

платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та

одержувачами коштів -підприємствами, установами та організаціями незалежно від

форм власності та господарювання,  а

також фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі

статтями  1,3,4 Закону України “Про

відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

          Оскільки сторонами договором передбачені: а)

встановлений строк виконання грошового зобов'язання (п. 6.1 договору: протягом

21 календарного дня після підписання накладних); б) вид відповідальності за

прострочення грошового зобов'язання; в) розмір пені (п. 10 - подвійна облікова

ставка НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення), а

також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання,

господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 191,21грн.

пені в повному обсязі, так як вона розрахована у відповідності із Законом

України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання”,

в якому зазначено, що якщо сторонами прямо передбачені в договорах  відповідальність і її розмір за несвоєчасне

виконання грошового зобов'язання, боржник зобов'язаний сплатити пеню з

урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного строку.

Відповідно до пункту другого статті

625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового

зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також

3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором

або законом.

Позивач просить стягнути з

відповідача 174,48грн. інфляції, 23,90грн. 3%річних, суд задовольняє ці вимоги

в повному обсязі, оскільки позивачем доведений факт прострочення строків оплати

та наданий обґрунтований розрахунок сум.

Приймаючи до уваги, що з вини

відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно

задоволеної судом суми.

На підставі

ст.ст.526,530,546,549,625,712 Цивільного кодексу України, ст.193,265,198-199

Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,п.1-1ст.80, 82,84, 81-1,

85 ГПК України, господарський суд -

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Суб'єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м. Донецьк до Приватного

малого підприємства “Агроспецмонтаж” м. Донецьк про стягнення 6698,50грн.

заборгованості, інфляції, 3%річних та пені в повному обсязі.

Стягнути з Приватного малого

підприємства “Агроспецмонтаж” м. Донецьк-83108, вул. Здоровцева, 9, ЄДРПОУ

22013138, п/р №26007301661439в Путилівському відділенні Промінвестбанку у м.

Донецьк, МФО 334914, п/р №26001112951 в ВАТ “Райффайзен Банк “Аваль” м. Київ,

МФО 380805 на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи

ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в АКІБ “УкрСибБанк”

м. Харків, МФО 351005 заборгованість в сумі 

6308,91грн., 174,48грн. - інфляції, 23,90грн. - 3%річних, 191,21грн. -

пені, 102,00грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

          Припинити провадження у справі в

частині стягнення 2000,00грн. перерахованих відповідачем після порушення справи

за відсутністю спору.

               Суддя                                                                                                        

   Гринько С.Ю.