Ухвала

від 11.03.2009 по справі 29/53пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157,

тел.381-88-46

 У  Х 

В  А  Л  А 

11.03.09 р.                                                                                              

Справа № 29/53пд          

Суддя

господарського суду Донецької області Джарти В.В. розглянувши заяву Товариства

з обмеженою відповідальністю „ТС ОБЖОРА” м. Донецьк про забезпечення позову по

справі

За

позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС ОБЖОРА” м. Донецьк

До

відповідача: Фізичної особи-підприємцяОСОБА_1 м. Луцьк

Предмет

спору: визнання договору (купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований

товар) № 83/462 від 01.03.2006 р. недійсним.

Представники

сторін:

Від

позивача: Мірзоян Л.К., довіреність від 06.01.09

Від

відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 12.01.09

СУТЬ

ПИТАННЯ:

Позивач,

Товариство з обмеженою відповідальністю „ТС ОБЖОРА” м. Донецьк, звернувся до

господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної

особи-підприємцяОСОБА_1 м. Луцьк, про визнання договору (купівлі-продажу на

умовах оплати за реалізований товар) № 83/462 від 01.03.2006 р. недійсним.

Необхідність

вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що якщо

господарський суд прийме рішення про визнання недійсним договору

купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар № 83/462 від 01.03.2006

р., почне діяти положення ст. 216 ЦК України, а саме відповідач повинен

повернути всі грошові кошти отримані від позивача, тому не вжиття заходів

забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглянувши

матеріали справи, суд встановив:

До

прийняття рішення у справі № 29/53пд, позивач звернувся з заявою про

забезпечення позову у порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України, шляхом накладення

арешту на грошові суми відповідача у розмірі 298 092,86 грн., що знаходяться на

рахунках в банківських установах: р/р 260030012 в Волинська філія ВАТ

„Кредитпромбанк”, МФО 303741, Ідентифікаційний номер 2281200121.

Відповідно

до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за

заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї

ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову

допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких

заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського

суду.

За

приписами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов

забезпечується, зокрема, накладанням арешту на грошові суми, що належать

відповідачеві.

Умовою

застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване

припущення, що грошові суми, які є у відповідача на момент пред'явлення позову

до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

Згідно

п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України „Про практику застосування

судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про

забезпечення позову” від 22.12.06р. № 9 

розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням

доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися,

зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза

невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення

позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також

відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра

звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно

до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на

засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно

ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих

доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу

своїх вимог і заперечень.

Судовими

доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які

можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного

рішення справи.

Жодних

доказів, або належного правового обґрунтування в підтвердження необхідності

вжиття заходів забезпечення позову позивачем суду не представлено.

З

наведеного також вбачається, що позивач намагається уникнути виконання своїх

зобов'язань за договором, а саме оплати поставленого відповідачем товару, за

який ТОВ „ТС ОБЖОРА” не розрахувався.

З

огляду на наведене, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС ОБЖОРА”

м. Донецьк про забезпечення позовних вимог слід залишити без задоволення.

На

підставі викладеного, керуючись ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд

У Х В

А Л И В:

Заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС ОБЖОРА” м. Донецьк про забезпечення

позовних вимог залишити без задоволення.

Ухвала

господарського суду набирає законної сили в день її винесення.

                 Суддя                                                                                         

Джарти В.В.