Рішення

від 07.07.2015 по справі 542/1790/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 542/1790/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1773/15Головуючий у 1-й інстанції Івко В. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Омельченко Л.М.

Суддів: Гальонкіна С.А., Хіль Л.М.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

з участю позивача ОСОБА_2

представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника третьої особи ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та представника Новосанжарського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг)- ОСОБА_4

на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 28 квітня 2015 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 праці та соціального захисту населення Новосанжарської райдержадміністрації, Новосанжарського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), треті особи : ОСОБА_7, ОСОБА_6 Державної казначейської служби України в Полтавській області,- про стягнення премій та моральної шкоди.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_6 праці та соціального захисту населення Новосанжарської райдержадміністрації, третя особа - начальник управління праці та соціального захисту населення Новосанжарської райдержадміністрації ОСОБА_7, ОСОБА_6 Державної казначейської служби України в Полтавській області,- про стягнення премій та моральної шкоди.

Позивач посилався на те, що наказами начальника ОСОБА_6 праці та соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації від 04.11.2008 року №244-к та №246-к від 12.11.2008 року на нього, як директора територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів, інвалідів та одиноких непрацездатних громадян управління праці та соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації були накладені стягнення у вигляді доган.

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 21 травня 2010 року вищевказані накази визнано незаконними і скасовано.

В період незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності з листопада 2008 року по червень 2009 року позивач був позбавлений преміювання на загальну суму 2324 грн.72 коп.

15 червня 2009 року наказом №32-к начальника ОСОБА_6 праці та соціального захисту населення Новосанжарської райдержадміністрації його звільнено з посади директора територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів, інвалідів та одиноких непрацездатних громадян згідно ст.40 п.4 КЗпП України.

Відповідно до рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 22 грудня 2010 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 06 квітня 2011 року, визнано незаконним та скасовано наказ начальника управління праці та соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації №32-к від 15.06.2009 року про звільнення ОСОБА_2 з посади директора вищевказаного територіального центру та поновлено на посаді директора Новосанжарського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) з 15.06.2009 року з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу .

Після поновлення на роботі позивач звертався до начальника ОСОБА_6 праці та соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації про виплату йому належних сум премій за період роботи з листопада 2008 року по червень 2009 року, однак його звернення залишені без відповіді.

Посилаючись на вищевказані обставини і на те, що незаконними діями начальника управління праці та соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації йому завдано моральну шкоду, оскільки неправомірне винесення доган, що послужили звільненню з роботи, оскарження цих дій у суді порушили його життєві позиції і вплинули на стан здоров»я, позивач ОСОБА_2 просив суд зобов»язати ОСОБА_6 праці та соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації здійснити йому нарахування та виплату премії за період з 01 листопада 2008 року по 15 червня 2009 року в сумі 2345 грн.43 коп. та стягнути моральну шкоду в розмірі 3000 грн.00 коп.

В процесі розгляду справи місцевим судом ОСОБА_2 збільшив суму позовних вимог і просив суд стягнути на його користь з ОСОБА_6 праці та соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації 3785 грн.97 коп. невиплаченої премії та 5000 грн.00 коп. моральної шкоди.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 18 березня 2015 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено Новосанжарський районний територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг).

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 28 квітня 2015 рокупозовні вимоги задоволено частково.

Зобов»язано Новосанжарський районний територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_2 суми премій за період його роботи на посаді директора територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів, інвалідів та одиноких непрацездатних громадян з 01 листопада 2008 року по 15 червня 2009 року в розмірі 3785 грн.97 коп.

У решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Новосанжарського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 30грн.00 коп.

В апеляційному порядку вищевказане рішення суду оскаржили ОСОБА_2 та Новосанжарський районний територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг).

Апелянти , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі за рахунок ОСОБА_6 праці та соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області.

У запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_6 праці та соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обгрунтованість.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що в період з 10 травня 2007 року по 15 червня 2009 року позивач ОСОБА_2 працював на посаді директора територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів, інвалідів та одиноких непрацездатних громадян ОСОБА_6 праці та соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області та був звільнений з роботи згідно ст.40 п.4 КЗпП України (а.с.8 ).

Рішенням Новосанжарського районного суду Полставської області від 22 грудня 2010 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 06 квітня 2011 року, визнано незаконним та скасовано наказ начальника управління праці та соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації №32-к від 15.06.2009 року про звільнення ОСОБА_2 з посади директора вищевказаного територіального центру та поновлено на посаді директора Новосанжарського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) з 15.06.2009 року з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У задоволенні позову про стягнення моральної шкоди йому відмовлено (а.с.40, 42-43) .

За час роботи до звільнення, наказами начальника ОСОБА_6 праці та соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації ОСОБА_7 від 04.11.2008 року №244-к та від 12.11.2008 року №246-к позивачу були оголошені догани за порушення трудової дисципліни.

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 21 травня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 19 жовтня 2010 року, визнано незаконними і скасовано накази №244-к від 04.11.2008 року і №246-к від 12.11.2008 року начальника управління праці та соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації «Про накладення дисциплінарного стягнення стосовно ОСОБА_2О.» у вигляді догани (а.с.32-37).

Також судом правильно встановлено, що згідно наказів начальника ОСОБА_6 праці та соціального захисту населення Новосанжарської райдержадміністрації від 28.11.2008 року №259-к та від 23.12.2008 року №277-к ОСОБА_2 було позбавлено преміювання з посиланням на наявність наказів про накладення на нього дисциплінарних стягнень.

Задовольняючи частково позовні вимоги в частині зобов»язання нарахувати і виплатити позивачу премії, місцевий суд виходив з того, що, оскільки накази про накладення дисциплінарних стягнень на ОСОБА_2 скасовані рішенням суду, то його порушені права щодо цього відновлені, а сума заборгованості з виплати премій підтверджується довідкою територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) від 02.12.2014 року №01.-07.-20/580, з якого слід стягнути дані грошові кошти як з юридичної особи - правонаступника після перерозподілу в 2010 році управління праці і територіального центру.

Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення місцевого суду не відповідає зазначеним вище вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами в засіданні суду апеляційної інстанції, територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян ОСОБА_6 праці та соціального захисту населення Новосанжарської райдержадміністрації, згідно розробленого та затвердженого у квітні 2007 року Положення про територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, в період квітня 2007 року до лютого 2010 року був структурним підрозділом ОСОБА_6 праці та соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації, мав власний розрахунковий рахунок та інші рахунки в установах банку і не був юридичною особою. Він утримувався за рахунок трансфертів районного бюджету, інших надходжень, в тому числі у вигляді прибутку від діяльності структурних підрозділів, коштів благодійних фондів, пожертвувань окремих громадян, підприємств, установ тощо (а.с.97-105). Згідно цього Положення кошторис доходів і видатків та штатний розпис територіального центру затверджувався начальником ОСОБА_6 праці та соціального захисту районної державної адміністрації, який мав права розпорядника грошових коштів цього структурного підрозділу.

Відповідно до розробленого Положення про преміювання працівників територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, (надалі Положення), преміювання працівників територіального центру проводиться по підсумках роботи за кожний квартал в межах фонду заробітної плати (а.с.29-31). Цим Положенням затверджені умови, за яких підлягають преміюванню працівники цього підрозділу, в тому числі й директор.

Порядок нарахування і виплати премій був визначений розділом 25 вищевказаного Положення. Так, згідно п.п.25.1, 25.2, 25.3, 25.4 зазначеного Положення підставою для нарахування премій служать дані бухгалтерського обліку і статистичної звітності. Здійснювати преміювання працівників територіального центру за квартал, а також до державних і професійних свят та ювілейних свят допускалось у межах фонду заробітної плати. Розмір премії працівника залежав від особистого внеску в загальні результати роботи відділення територіального центру в цілому і граничними розмірами не обмежувався. Премія могла нараховуватись у відсотковому вираженні або в сумарному та виплачувалась згідно наказу начальника управління праці та соціального захисту населення за погодженням з профспілковим комітетом (а.с.31).

Отже, премії за спірний період не були складовою заробітної плати працівників територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, їх розмір не був сталим і залежав від особистого внеску працівника в загальні результати роботи та погоджувався з профспілковим комітетом відносно кожної особи.

З матеріалів справи вбачається, що начальником ОСОБА_6 праці та соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації були видані накази від 28.11.2008 року №259-к та від 23.12.2008 року №277-к «Про преміювання працівників територіального центру» , згідно яких ОСОБА_2 у листопаді-грудні 2008 рокубуло позбавлено преміювання з посиланням на наявність наказів про накладення на нього дисциплінарних стягнень. Після скасування в судовому порядку наказів про дисциплінарні стягнення, ОСОБА_2 наказів про позбавлення його премій не оскаржував та вони є чинними по даний час .

Крім того, як пояснив суду апеляційної інстанції позивач ОСОБА_2, а також представники відповідачів, за період з першого по другий квартал 2009 року кандидатура позивача не вносилася територіальним центром у списки на преміювання взагалі і не погоджувалася з профспілковим комітетом відповідно до вимог Положення. У зв"язку з цим, його не було включено у розпорядження про преміювання працівників територіального центру №36 від 25.05.2009 року і № 52 від 24.07.2009 року, і він не оскаржував ці розпорядження. До того ж, ОСОБА_2 з 15.06.2009 року було звільнено з роботи, тому він працював не весь 2-й квартал.

Проте, місцевий суд неповно з"ясував дані обставини, а також дав невірну оцінку доказам по справі, у зв"язку з чим дійшов хибного висновку про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 про нарахування і виплату йому премій за спірний період.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні його позову за безпідставністю.

Також, згідно ст.88 ЦПК України, підлягає скасуванню рішення суду в частині стягнення з Новосанжарського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на користь ОСОБА_2 витрат по сплаті судового збору в сумі 30грн.00 коп.

В частині відмови у стягненні на користь ОСОБА_2 моральної шкоди рішення місцевого суду є законним, обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв»язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п. 2, 309 ч.1 п.п.1,3,4, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та представника Новосанжарського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг)- ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 28 квітня 2015 року скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_6 праці та соціального захисту населення Новосанжарської райдержадміністрації, Новосанжарського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), треті особи : ОСОБА_7, ОСОБА_6 Державної казначейської служби України в Полтавській області,- про стягнення премій відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: суддя (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно: