Постанова

від 10.06.2015 по справі 804/4779/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 р. Справа № 804/4779/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

при секретарі судового засідання Василенко К.Е.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по встановленню факту відсутності реального здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_4 іпн НОМЕР_1; ТОВ ОСОБА_5 код 38372347; ТОВ «Будактив-ТМ» код 39189895; ТОВ «Дніпровська холдингова компанія» код 19437337; ПП «Войсент Солюшенс» код 36308455; ФОП ОСОБА_1 іпн НОМЕР_2; ТОВ «Промислові засоби індивідуального захисту» код 25585987; ТОВ «Стенторс» код 39148743; ТОВ «Каракал Груп» код 38546192; ТОВ «Український центр послуг» код 34914295; ТОВ «Арарат Трейд» код 38916893; ТОВ «Рейвік ЛТД» код 38921201, протиправними;

- визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у формі:

- вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.03.2015 року № Ф-0006911703 про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 59338,58 грн.

- податкове повідомлення-рішення форма «Р» від 25.03.2015 року № НОМЕР_3 з податку на доходи фізичних осіб на суму 217139,32 грн. (основний платіж 173711,45 грн., штрафні санкції 43427,87 грн.)

- рішення № НОМЕР_4 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 25.03.2015 року на суму 4672,29 грн.

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання норм законодавства з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5, за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р., за результатами якої, складено акт від 06.03.2015 року № 522/1703/НОМЕР_5. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 25.03.2015 № НОМЕР_6, яким визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 173711,45 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 43427,87 грн.; вимогу про сплату недоїмки від 06.03.2015 року № Ф-0006911709 з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 59338,58 грн., рішення від 25.03.2015 № НОМЕР_4 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 4672,29 грн. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому, винесені рішення підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому, Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при прийнятті оскаржуваних рішень діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ФОП ОСОБА_3 зареєстрований у Виконавчому комітеті Дніпропетровської міської ради 01.11.2006р. за реєстраційним номером 2 224 001 0002 037886. Свідоцтво № Б 787272 від 01.11.2006р.

На податковому обліку в ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська перебуває з 25.02.2012р. за № 15691.

Дані про реєстрацію суб'єкта господарювання як платника ПДВ: свідоцтво № 200034424 від 15.03.2012р., видане ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська. Індивідуальний податковий номер платника ПДВ: НОМЕР_5.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання норм законодавства з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5, за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.п. 177.2 ст.177 ПК України, в результаті чого, донараховано податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2013-2014 рр. у розмірі 173711,45 грн.;

- ч.2 ст.7, ч.11 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в результаті чого, донараховано єдиний внесок у розмірі 34,7%, який повинен бути нарахований на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - підприємцями за 2013- 2014рр. на загальну суму 59338,58 грн.

За результатами перевірки складено акт від 06.03.2015 року №522/1703/НОМЕР_5 на підставі якого, винесено податкове повідомлення-рішення від 25.03.2015 року № НОМЕР_6, яким визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 173711,45 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 43427,87 грн.; вимогу про сплату недоїмки від 06.03.2015 року №Ф-0006911709 з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 59338,58 грн., рішення від 25.03.2015 року № НОМЕР_4 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 4672,29 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як було встановлено під час розгляду справи та не заперечувалось позивачем та представником позивача, між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6, було укладено договір оренди транспортного засобу від 01.10.2013 року № 1, а саме: орендодавцем було передано орендарю, автомобіль НОМЕР_7, який належить фізичній особі -підприємцю ОСОБА_3, на праві власності.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки ФОП ОСОБА_3 включено до складу витрат суми оплат щодо придбання автозапчастин та придбання послуг по ремонту авто у 2013 році на загальну суму 230888,00 грн., у 2014 році на загальну суму - 148123,08 грн.

ФОП ОСОБА_3 доставляв товар до місця призначення за допомогою ФОП ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_8), на підставі договору про перевезення вантажів територією України від 01.10.13 року № 02-10/2013. В порядку та на умовах, визначених цим договором, перевізник зобов'язується доставляти (перевозити) товар автомобільним транспортом, довіреним йому замовником.

Відповідно до п.п. 2.2.1 п.2.2. договору, перевізник зобов'язується направляти у розпорядження замовника автомобіль у належному технічному стані.

Відповідно до наданих до перевірки видаткових накладних: (№1/27.08 від 27.08.13 року на 13060,00грн.; №1/23.08 від 23.08.13 року на 29540,00грн.; №1/23.08 від 23.08.13 року на 29540,00грн.; №1/16.08 від 16.08.13 року на 30100,00грн.; №1/19.08 від 19.08.13 року на 41790,00грн.) ФОП ОСОБА_3 придбано у серпні 2013 року у ФОП ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_1) автозапчастини (випускні системи у зборі, диски гальмівні, колодки гальмівні, трос гальма стоячого, рідина гальмівна, свічки розжарювання, амортизатори, рульова тяга, шарова опора, тощо) на загальну суму 114490 грн. (без ПДВ).

Згідно актів наданих послуг: (№2701 від 27.09.13 року на 20000,00грн.; №1201 від 12.09.2013 року на 47862,00грн.; №1801 від 12.09.2013 року на 448527,00грн.) ТОВ „Інтерком ГрупВ» (код ЄДРПОУ 38382347) у вересні 2013 року виконані послуги з ремонту автомобіля на загальну суму 116398,00 грн. (без ПДВ).

Загальна сума витрат, пов'язаних з ремонтом власного автомобіля (АЕ 1271 СІ Mercedes-Benz Sprinter, який ФОП ОСОБА_3 надає в оренду ФОП ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_8), на підставі договору про оренду транспортного засобу від 01.10.13 року №1, орендна плата - 2000,00 грн. в місяць, у 2013 році, складає 230888,00 грн.

Відповідно до наданих до перевірки документів, (договір з ТОВ Будактив -ТМ №02-09/1 від 02.09.14р.; замовлення на поставку № 1; замовлення на поставку № 2; замовлення на поставку № 3; видаткова накладна № 67 від 09.09.14р. на 26313,00 грн.; ТТН №Р67 від 09.09.14; видаткова накладна № 25 від 03.09.14р. на 29731,00 грн.; ТТН №Р25 від 03.09.14р.; видаткова накладна № 44 від 05.09.14р. на 22269,00 грн.; ТТН №Р44 від 05.09.14р.) ФОП ОСОБА_3 придбано у вересні 2014 року у ТОВ „Будактив-ТМВ» , (код ЄДРПОУ 39189895) автозапчастини (випускні системи у зборі, диски гальмівні, колодки гальмівні, трос гальма стоячого, рідина гальмівна, підкрилки, термостат, свічки розжарювання, амортизатори, тощо) на загальну суму 78313,00 грн. (без ПДВ).

Згідно видаткової накладної від 09.09.14р. №РНк-Н0724, ФОП ОСОБА_3 придбано у ТОВ „Дніпропетровська холдінгова компаніяВ» (код ЄДРПОУ 19437337) автозапчастини (кульова опора, втулки, стійка амортизатора) на суму 1058,88 грн. (без ПДВ).

Згідно наданих до перевірки документів, (договір №2808/1 від 28.08.14р. з ПП Войсент Солюшнс; наряд-заказ № 53 від 17.09.14р.; акт № 53 від 17.09.14р.; наряд-заказ № 52 від 12.09.14р.; акт № 52 від 12.09.14р.; наряд-заказ № 51 від 05.09.14р.; акт № 51 від 05.09.14р.) ПП „Войснет СолюшнсВ» у вересні 2014 року були виконані послуги з ремонту автомобіля позивача на загальну суму 68751,20 грн. (без ПДВ).

Загальна сума витрат, пов'язаних з ремонтом власного автомобіля (АЕ 1271 СІ Mercedes-Benz Sprinter) за 2014 рік, складає 148123,08 грн.

Згідно з реєстраційними даними, видами господарської діяльності ФОП ОСОБА_3, визначено: оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основна); складське господарство; надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації.

Згідно наданих розрахунків податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підриємцем від провадження господарської діяльності (додаток 5 до розділу III податкової декларації про майновий стан і доходи) за 2013-2014 роки, доходи ФОП ОСОБА_3 отримано від здійснення оптової торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Таким чином, суд вважає, що надання власного майна фізичної особи - підприємцем ОСОБА_3 в оренду, не є доходом від здійснення підприємницької діяльності в рамках вибраних видів діяльності та відноситься до інших доходів.

Окремо, суд зазначає, що між позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6, укладено договір на перевезення вантажу від 01.10.13р. № 02-10/2013 автомобілем НОМЕР_7. Вищезазначений автомобіль належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3, та надано в оренду фізичній особі - підприємцю ОСОБА_6, на підставі договору оренди транспортного засобу від 01.10.2013 року № 1.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3, отримував від фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, послуги з перевезення вантажу, відповідно до договору від 01.10.13р. № 02-10/2013 згідно умов якого, перевізник зобов'язується направляти у розпорядження замовника автомобіль у належному технічному стані.

Отже, посилання позивача та представника позивача на включення до витрат ремонту власного автомобіля НОМЕР_7, є безпідставним та таким, що суперечить умовам договору, згідно якого, саме перевізник зобов'язується направляти у розпорядження замовника автомобіль у належному технічному стані.

З урахуванням вищевикладене, суд вважає, що витрати на обслуговування та ремонт автомобіля, повинен здійснювати, саме фізична особа - підприємець ОСОБА_6

Щодо посилання ФОП ОСОБА_3 до складу витрат суми на придбання у ТОВ «Промислові засоби індивідуального захисту» спецодягу (комбінезони „СибірВ» у кількості 3 шт., куртки „Тілогрійки" у кількості 3 шт., рукавички поліестерові з ПВХ з крапкою у кількості 20 пар) на загальну суму 1399,05 грн. (без ПДВ), суд зазначає наступне.

Згідно наданих до перевірки документів, ФОП ОСОБА_3 отримував послуги по навантаженню-розвантаженню від ПП „Войснет СолюшнсВ» (код ЄДРПОУ 36308455). Тобто, вантажно-розвантажувальні роботи проводилися не власноруч персоналом та/або ФОП ОСОБА_3 та не пов'язані безпосередньо з фізичним контактом з товаром працівників або підприємця, як зазначено у запереченні до акту. Поряд з цим, відповідно до наданих до перевірки трудових договорів, найманими працівниками ФОП ОСОБА_3, є 1 комірник та 1 менеджер, якими вантажно-розвантажувальні роботи не проводилися.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що витрати на придбання спецодягу не включаються до складу витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування у зв'язку з тим, що вищезазначені роботи, працівниками які знаходяться у штаті позивача не проводились.

Крім того, між ТОВ «Стенторс» та ФОП ОСОБА_3 укладено договір поставки № 0530/01 від 30.05.2014 року на виконання якого, оформлено видаткова накладна № 3006 від 30.05.14 на суму 129631,20 грн., ТТН № 3006 від 30.05.14р., видаткова накладна № 1103 від 11.06.14 на суму 105490,00 грн., ТТН 1103 від 11.06.14 року.

Відповідно до наданих документів, позивачем придбано товар на загальну суму 129631,20 грн.

Між ТОВ «Каракал Груп» та ФОП ОСОБА_3 укладено договір поставки №0627/01 від 27.06.2014 року на виконання якого, оформлено видаткова накладна № 37 від 27.06.14р. на суму 111234,00 грн. та рахунок-фактура №0627/01 від 27.06.2014 року.

Відповідно до наданих документів, позивачем придбано товар на загальну суму 111234,00 грн.

Між ТОВ «Український центр послуг» та ФОП ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу №2907 від 29.07.2014 року на виконання якого, оформлено видаткова накладна № РН-0000239 від 29.07.14р. на суму 102191,00 грн., ТТН Р239 від 29.07.2014 року.

Відповідно до наданих документів, позивачем придбано товар на загальну суму 102191,00 грн.

Між ТОВ «Арарат Трейд» та ФОП ОСОБА_3 укладено договір поставки №10-8/1 від 08.09.2014 року на виконання якого, оформлено видаткова накладна № 79 від 10.09.14р. на суму 38800,00 грн., ТТН Р79 від 10.09.14 року, видаткова накладна № 159 від 19.09.14р. на 34600,00 грн., ТТН Р159 від 19.09.14 року, видаткова накладна № 183 від 23.09.14р. на 33640,00 грн., ТТН Р183 від 23.09.14 року, видаткова накладна № 193 від 24.09.14р. на 31380,00 грн., ТТН Р193 від 24.09.14 року, видаткова накладна № 205 від 25.09.14р. на 43080,00 грн., ТТН Р205 від 25.09.14 року, видаткова накладна № 216 від 26.09.14р. на 42640,00 грн., ТТН Р216 від 26.09.14 року, видаткова накладна № 229 від 29.09.14р. на 23180,00 грн., ТТН Р229 від 29.09.14 року, видаткова накладна № 235 від 30.09.14р. на 25920,00 грн., ТТН Р235 від 30.09.14 року, повернення постачальнику № 218 від 26.12.14р. на 41953,60 грн., ТТН В218 від 26.12.14 року, повернення постачальнику № 217 від 26.12.14р. на 23180,00 грн., ТТН В217 від 26.12.14 року, повернення постачальнику № 190 від 25.12.14р. на 25920,00 грн., ТТН В190 від 25.12.14 року, повернення постачальнику № 180 від 25.12.14р. на 20606,00 грн., ТТН В180 від 25.12.14 року.

Відповідно до наданих документів, позивачем придбано товар на загальну суму 273240,00 грн.

Між ТОВ «Український центр послуг» та ФОП ОСОБА_3 укладено договір поставки №20-11/15 від 20.10.2014 року на виконання якого, оформлено специфікація б/н, видаткова накладна № 266 від 29.10.14р. на 88488,00 грн., ТТН Р266 від 29.10.14 року, видаткова накладна № 223 від 28.10.14р. на 1838,58 грн., ТТН 233 від 28.10.14 року

Відповідно до наданих документів, позивачем придбано товар на загальну суму 90326,58 грн.

Щодо первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «Сенторс» підписані директором ОСОБА_8, суд зазначає, що відповідно до протоколу допиту свідка (ОСОБА_8Д.), господарською діяльністю не займався, договорів, податкових накладних та рахунків фактур не підписував.

Щодо первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «Арарат Трейд» підписані директором ОСОБА_9, суд зазначає, що відповідно до протоколу допиту свідка (ОСОБА_9О.), ніякого відношення щодо реєстрації, вищезазначеного підприємства не має, господарською діяльністю не займалася, договорів, податкових накладних та рахунків фактур не підписувала та взагалі, про існування підприємства ТОВ «Арарат Трейд», дізналася від податкового органу.

З урахуванням вищевикладеного та пояснень директорів ТОВ «Сенторс», ТОВ «Арарат Трейд», відповідні первинні документи не можуть бути використані судом як належні та допустимі докази в розумінні норм Кодексу адміністративного судочинства на підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами у зв'язку з тим, що вказані особи не мають відношення до ведення фінансово-господарської діяльності підприємств.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких, відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого, відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.п. 14.1.56 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до п.177.2. ст.177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто, різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) (п.177.3).

Згідно з п.177.4. ст.177 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Приписами пп.138.1.1. п.138.1 ст.138 розділу ІІІ Податкового кодексу України визначено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Відповідно до п.138.2. ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких, передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом п.138.11. ст.138 Податкового кодексу України суми витрат, не віднесені до складу витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, що підтверджують здійснення витрат, установлених цим розділом, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді.

Крім того, за результатами перевірки ФОП ОСОБА_3 до складу витрат включено суми оплат у 2013 році - 5000,00 грн., у 2014 році - 90000,00грн. в адресу ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2) щодо надання юридичних послуг.

У відповідності до договору про надання юридичних послуг від 01.07.13р. № 01/07 ФОП ОСОБА_1 (виконавець) надає ФОП ОСОБА_3 (замовник) визначені договором юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також, в загальних та господарських судах загальної юрисдикції України з правового забезпечення здійснення господарської діяльності. Послуги надаються шляхом визначення правової позиції; усного та письмового консультування; складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв; правова експертиза господарських договорів; надання послуг щодо захисту інтересів замовника в органах судової влади; інші послуги правового характеру. На підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг замовником передаються документи, які підтверджують їх складання, участь в судових або інших засіданнях, або інші документи як процесуального так й іншого характеру.

Відповідно до наданих до перевірки актів здачі-прийняття юридичних послуг, виписаних ФОП ОСОБА_1О, ФОП ОСОБА_3 приймає юридичні послуги на умовах, передбачених договором про надання юридичних послуг від 01.07.13р. № 01/07. Термін надання - місяць, договірна плата - 10000,00 грн.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких, передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку в силу пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких, передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, котрі враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Отже, умовами реалізації права на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є, зокрема, фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з наміром одержати економічний ефект від їх використання у господарській діяльності та підтвердженість цих витрат необхідними документами, оформленими з дотриманням вимог чинного законодавства.

Однак, критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість, є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу. А відтак, на підтвердження витрат, понесених у зв'язку з оплатою маркетингових, інформаційних, консультаційних, юридичних послуг (які були предметом спірного договору), позивач повинен був надати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне виконання постачальником конкретних видів послуг та про результат виконання кожної послуги у вигляді звіту, висновку, тощо.

Суд звертає увагу, що в актах зазначено лише про факт виконання послуг, однак, ці акти не розкривають змісту наданих послуг, позаяк не містять деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, строки виконання та результати здійснених заходів, що, у свою чергу, виключає можливість оцінки подальшого використання спірних послуг у діяльності підприємця.

Таким чином, слід погодитися з висновком контролюючого органу, що оформлення поданих позивачем документів не відповідає вимогам чинного законодавства, позаяк у них не розкрито змісту господарської операції.

Крім того, позивачем не подано будь-яких матеріалізованих результатів цих послуг у зв'язку з тим, що господарські договори фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, з українськими компаніями мають шаблонний характер та не потребують додаткового дослідження, а міжнародні контракти протягом 2014 року, не укладались.

Щодо перевірки достовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доході фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010р. (далі - Закон №2464-VI), платниками єдиного внеску фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Ставка єдиного внеску для вказаної категорії платників складає 34,7% від бази оподаткування, визначеної статтею 7 Закону № 2464-VI (ч. 11 ст. 8 Закону).

Згідно з пунктом 3 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI, за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Враховуючи встановлене заниження позивачем суми доходу (прибутку), отриманого від його діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7 відсотка, підлягає донарахуванню єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суд дійшов висновку про обґрунтованість нарахованих штрафних санкцій за рішенням від 25.03.2015 р. № НОМЕР_4 та відповідно винесеної вимоги про сплату боргу від 06.03.2015 р. № Ф-0006911703.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

У даному випадку, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість рішення податкового органу, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною із ст.4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

У зв'язку з чим, стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь державного бюджету України решту судового збору в сумі 4384,80грн.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровського районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь державного бюджету України решту судового збору в сумі 4 384,80 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Постанова не набрала законної сили 10.06.15 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_10 ОСОБА_10 ОСОБА_11