Постанова

від 14.07.2015 по справі 826/4829/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 липня 2015 року 09:58 № 826/4829/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Металспецбуд» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.12.2014 року № 0020661502, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Металспецбуд» (надалі - позивач або ТОВ «Металспецбуд») з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві (надалі - відповідач або ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.12.2014 року № 0020661502.

В обґрунтування правомірності заявлених позовних вимог представник позивача посилається на протиправність та безпідставність прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 11.12.2014 року № 0020661502, яким ТОВ «Металспецбуд» визначено до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 50 275,99 грн., оскільки ТОВ «Металспецбуд» у встановлений податковим законодавством строк сплатило задекларовані суми авансових внесків з податку на прибуток за 2013 рік, що підтверджується банківськими виписками, а тому, з урахуванням наведених обставин, позиція контролюючого органу про допущення позивачем порушення термінів сплати суми податкового зобов'язання, встановлених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, через допущення помилки в оформленні податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (як то невідображення у рядку 13 ЗП «Зменшення нарахованої суми податку» суми фактично сплачених авансових внесків з податку у розмірі 251 134 грн. та ненадання додатку ЗП до вказаного рядку Декларації) та згодом подання уточнюючої податкової декларації, є неправомірною.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.04.2015 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 13.05.2015 року.

У судове засідання, призначене на 13.05.2015 року, з'явилися представники позивача, які підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просили суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у вказаному судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначено про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з посиланням на те, що за результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності ТОВ «Металспецбуд» з податку на прибуток (акт від 03.12.2014 року № 748/26-54-15-02-08) встановлено порушення позивачем терміну сплати суми податку на прибуток за 2013 рік у розмірі 251 384 грн., визначеного п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України. Так, за даними картки особового рахунку платника податку на прибуток приватних підприємств за 2014 рік ТОВ «Металспецбуд», відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (реєстр. № 9090671002 від 26.02.2014 року), нараховано 11.03.2014 року до сплати податку в сумі 332 135 грн., яку було погашено наступним чином: 11.03.2014 року в сумі 80 755,06 грн. за рахунок наявної переплати, 28.05.2014 року в сумі 251 134 грн. - у зв'язку з поданням уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (реєстр. № 9091392392 від 28.05.2014 року) та 05.11.2014 року в сумі 245,94 грн. - платіжним дорученням від 05.11.2014 року № 1128. Таким чином, за наслідками розгляду матеріалів перевірки та відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України ДПІ прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення від 11.12.2014 року № 0020661502.

Суд у судовому засіданні 13.05.2015 року за згодою сторін на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві проведена камеральна перевірка податкової звітності ТОВ «Металспецбуд» з податку на прибуток за період 2013 рік, за результатами якої складений Акт від 03.12.2014 року № 748/26-54-15-02-08. Під час проведення вказаної камеральної перевірки перевіряючим встановлено порушення підприємством строків сплати узгоджених грошових зобов'язань по названому податку, передбачених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасну сплату грошового зобов'язання в сумах 251 134 грн. (28.05.2014 року) та 250 грн. (05.11.2014 року) по граничному терміну сплати 11.03.2014 року, затримка сплати складає 78 та 239 днів.

На підставі вказаного акта камеральної перевірки ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві прийняла оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 11.12.2014 року № 0020661502, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення ТОВ «Металспецбуд» граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000), у розмірі 251 379,95 грн., всього на 239 та 78 днів, нарахувало підприємству штраф в сумі 50 275,99 грн., що складає 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання.

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення, позивачем отримано рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 09.02.2015 року № 2025/10/26-15-10-06 та Державної фіскальної служби України від 10.03.2015 року № 4748/6/99-99-10-01-02-25, винесених за результатами розгляду первинної та повторної скарг позивача, у відповідності до змісту яких податкове повідомлення-рішення від 11.12.2014 року № 0020661502 залишено без змін.

Вважаючи вказане вище податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до суду.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (надалі - ПК України), який набрав чинності 01.01.2011 року.

Податковим зобов'язанням, у розумінні ПК України, визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Нормами п. 49.18 ст. 49 ПК України визначені базові звітні (податкові) періоди для подання податкових декларацій.

Одночасно, п. 152.1 ст. 152 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

Згідно п. 152.9 ст. 152 ПК України, для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік для платників податків, визначених у пункті 57.1 статті 57 цього Кодексу.

Так, нормами абз. 4 п. 57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань (абз. 11 п. 57.1 ст. 57 ПК України).

При цьому, дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно (абз. 12 п. 57.1 ст. 57 ПК України).

За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, за приписами вищенаведених норм абз. 4 - 11 п. 57.1 ст. 57 ПК України, нарахування та сплата податку на прибуток платників (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) відбувається за особливими правилами нарахування та сплати податку на прибуток. Зокрема, звітним податковим періодом, встановленим для нарахування податку на прибуток, відповідно до абз. 3 п. 57.1 ст. 57 Кодексу, є річний податковий період, а звітним податковим періодом, встановленим для сплати податку на прибуток, є місячний податковий період.

Крім того, на думку суду, в контексті вищенаведених норм ПК України, а також положень норм пп. 9.1.1 п. 9.1 ст. 9 цього ж Кодексу слідує, що авансовий внесок із податку на прибуток є невід'ємною частиною такого податку, а тому відповідно не може розцінюватися як окремий вид податку.

У відповідності до п. 9.3 ст. 9 ПК України, зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

При цьому, згідно ч. 4 ст. 45 Бюджетного кодексу України, податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Пунктом 38.1 ст. 38 ПК України визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 38.3 ст. 38 ПК України).

В силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Згідно абз. 1 і 3 п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

З наявних у справі матеріалів (а саме: податкових декларацій з податку на прибуток підприємства ТОВ «Металспецбуд» за звітний (податковий) період 2013 рік (звітної, від 26.02.2014 року) та (уточнюючої, від 27.05.2014 року), копій виписок Мінського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023) по особовому рахунку ТОВ «Металспецбуд» № 260020000014949 за 11.01.2013 року, 12.02.2013 року, 15.03.2013 року, 18.03.2013 року, 09.04.2013 року, 22.04.2013 року, 24.05.2013 року, 20.06.2013 року, 22.07.2013 року, 28.08.2013 року, 23.09.2013 року, 11.10.2013 року, 17.10.2013 року, 19.11.2013 року, 22.11.2013 року, 24.12.2013 року, 27.01.2014 року, 24.02.2013 року та 07.03.2014 року, витягу з облікової картки платника податку на прибуток приватних підприємств - позивача за 2014 рік) судом встановлено, що позивач визначив у попередньо поданій Податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік певний розмір авансового внеску, що підлягав сплаті у березні-грудні 2013 року та січні-лютому 2014 року, а тому зазначені суми податкових зобов'язань є узгодженими сумами грошового зобов'язання.

Суми авансових внесків по податку на прибуток підприємств за 2013 рік (код платежу 11024000 «Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств») були сплачені підприємством до державного бюджету 11.01.2013 року, 12.02.2013 року, 15.03.2013 року, 18.03.2013 року, 09.04.2013 року, 22.04.2013 року, 24.05.2013 року, 20.06.2013 року, 22.07.2013 року, 28.08.2013 року, 23.09.2013 року, 11.10.2013 року, 17.10.2013 року, 19.11.2013 року, 22.11.2013 року, 24.12.2013 року, 27.01.2014 року, 24.02.2013 року (всього на загальну суму 293 606 грн.). Додатково ТОВ «Металспецбуд» сплатило 07.03.2014 року до бюджету податок на прибуток за 2013 рік в сумі 73 767 грн.

Таким чином, станом на 11.03.2014 року загальну сума сплаченого позивачем до бюджету податку на прибуток (в тому числі з урахуванням сплачених авансових внесків з цього податку) становила 367 373 грн.

В картці особового рахунку платника податку на прибуток підприємств (код платежу 11021000) ТОВ «Металспецбуд» за 2014 рік було проведено сплату платежів лише на суму 73 767 грн. та, крім того, станом на 31.12.2014 року в КОР платника податку обліковувалася переплата на суму 6 988,06 грн. (походження якої у зв'язку з ненаданням відповідачем витягу з картки особового рахунку по названому податку за 2013 рік встановити неможливо). Водночас, контролюючим органом під час судового розгляду даної справи, в порушення норми ч. 2 ст. 71 КАС України, не було спростовано жодними документальними доказами (в тому числі витягами з облікової картки платника авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств - ТОВ «Металспецбуд» за 2013 - 2014 роки) факти сплати позивачем та надходження до державного бюджету сум авансових внесків з податку на прибуток за 2013 рік у розмірі 293 606 грн.

26.02.2014 року ТОВ «Металспецбуд» подало до ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (реєстраційний № 9090671002 від 26.02.2014 року), де в рядках 11 «Податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню» та 14 «Податок на прибуток за звітний (податковий) період» задекларовано суму 332 135 грн., а в рядку 13 «Зменшення нарахованої суми податку» показник відсутній та додаток ЗП до такого рядку Декларації також не було подано.

Надалі, 28.05.2014 року товариство подало до податкової інспекції уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (реєстраційний № 9091392392 від 28.05.2014 року), де задекларувало такі показники - в рядку 11 «Податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню» суму 332 135 грн., в рядку 13 «Зменшення нарахованої суми податку» суму 251 134 грн., а в рядку 14 «Податок на прибуток за звітний (податковий) період» - 81 001 грн.

Таким чином, допущені позивачем помилки при заповненні звітної податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік були усунуті ТОВ «Металспецбуд» в порядку, визначеному нормою ст. 50 ПК України, шляхом подання уточнюючого розрахунку.

За приписами норм ст. 126 ПК України, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується той факт, що станом на 11.03.2014 року позивач виконав свій податковий обов'язок по сплаті податку на прибуток за 2013 рік в сумі 332 135 грн. в повному обсязі, то суд вважає висновки відповідача про допущення товариством випадку несвоєчасної сплати грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі коштів 251 380,94 грн. хибними, а спірне податкове повідомлення-рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірне рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Металспецбуд» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 11.12.2014 року № 0020661502.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Металспецбуд» (ідентифікаційний код: 32824630, адреса: 04213, м. Київ, вул. Прирічна, 13) судові витрати у розмірі 182,70 грн. (ста вісімдесяти двох грн. 70 копійок) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок