Ухвала

від 08.09.2015 по справі 826/4829/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4829/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

08 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2015 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Металспецбуд» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Металспецбуд» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 11.12.2014 № 0020661502.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2015 позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві проведена камеральна перевірка податкової звітності ТОВ «Металспецбуд» з податку на прибуток за період 2013 рік.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складений акт від 03.12.2014 № 748/26-54-15-02-08, у якому встановлено порушення підприємством строків сплати узгоджених грошових зобов'язань по названому податку, передбачених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасну сплату грошового зобов'язання в сумах 251 134 грн. (28.05.2014) та 250 грн. (05.11.2014) по граничному терміну сплати 11.03.2014, затримка сплати складає 78 та 239 днів.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві прийняла оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 11.12.2014 № 0020661502, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення ТОВ «Металспецбуд» граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000), у розмірі 251 379,95 грн., всього на 239 та 78 днів, нарахувало підприємству штраф в сумі 50 275, 99 грн., що складає 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання.

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення, позивачем отримано рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 09.02.2015 № 2025/10/26-15-10-06 та Державної фіскальної служби України від 10.03.2015 № 4748/6/99-99-10-01-02-25, винесених за результатами розгляду первинної та повторної скарг позивача, у відповідності до змісту яких податкове повідомлення-рішення від 11.12.2014 № 0020661502 залишено без змін.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що матеріалами справи підтверджується той факт, що станом на 11.03.2014 позивач виконав свій податковий обов'язок по сплаті податку на прибуток за 2013 рік в сумі 332 135 грн. в повному обсязі, а тому позов підлягає задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, оскільки у ході перевірки встановлено порушення позивачем термінів сплати узгодженого грошового зобов'язання протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 ПК України

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового Кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством (нарахування податкового зобов'язання податковим органом), платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом. Суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації. На суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.

Підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового Кодексу України передбачено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Колегія суддів звертає увагу, що зазначена стаття не містить будь-яких виключень (заборон) щодо видів податків, за якими не може бути здійснено погашення грошового зобов'язання за рахунок надміру сплачених сум такого зобов'язання.

Пунктами 9.1, 9.4 статті 9 ПК України встановлено вичерпний перелік загальнодержавних податків та зборів та передбачено тільки такий вид податку, як «податок на прибуток підприємств». Таким чином, термін «авансовий внесок з податку на прибуток» зазначає строк сплати одного й того ж виду податку - «податок на прибуток підприємств», а саме, його попередню оплату - авансування до наступного терміну сплати за підсумками річної декларації.

Таким чином, податковим законодавством не встановлена заборона погашення авансових внесків з податку на прибуток за рахунок надмірно сплачених сум з цього ж податку.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01.04.2014 у справі № К/800/35635/13.

З наявних у справі матеріалів (а саме: податкових декларацій з податку на прибуток підприємства ТОВ «Металспецбуд» за звітний (податковий) період 2013 рік (звітної, від 26.02.2014) та (уточнюючої, від 27.05.2014), копій виписок Мінського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023) по особовому рахунку ТОВ «Металспецбуд» № 260020000014949 за 11.01.2013, 12.02.2013, 15.03.2013, 18.03.2013, 09.04.2013, 22.04.2013, 24.05.2013, 20.06.2013, 22.07.2013, 28.08.2013, 23.09.2013, 11.10.2013, 17.10.2013, 19.11.2013, 22.11.2013, 24.12.2013, 27.01.2014, 24.02.2013 та 07.03.2014, витягу з облікової картки платника податку на прибуток приватних підприємств - позивача за 2014 рік) вбачається, що позивач визначив у попередньо поданій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік певний розмір авансового внеску, що підлягав сплаті у березні-грудні 2013 року та січні-лютому 2014 року, а тому зазначені суми податкових зобов'язань є узгодженими сумами грошового зобов'язання.

Суми авансових внесків по податку на прибуток підприємств за 2013 рік (код платежу 11024000 «Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств») були сплачені підприємством до державного бюджету 11.01.2013, 12.02.2013, 15.03.2013, 18.03.2013, 09.04.2013, 22.04.2013, 24.05.2013, 20.06.2013, 22.07.2013, 28.08.2013, 23.09.2013, 11.10.2013, 17.10.2013, 19.11.2013, 22.11.2013, 24.12.2013, 27.01.2014, 24.02.2013 (всього на загальну суму 293 606 грн.). Додатково ТОВ «Металспецбуд» сплатило 07.03.2014 до бюджету податок на прибуток за 2013 рік в сумі 73 767 грн.

Таким чином, станом на 11.03.2014 загальну сума сплаченого позивачем до бюджету податку на прибуток (в тому числі з урахуванням сплачених авансових внесків з цього податку) становила 367 373 грн.

В картці особового рахунку платника податку на прибуток підприємств (код платежу 11021000) ТОВ «Металспецбуд» за 2014 рік було проведено сплату платежів лише на суму 73 767 грн. та, крім того, станом на 31.12.2014 в КОР платника податку обліковувалася переплата на суму 6 988,06 грн. (походження якої у зв'язку з ненаданням відповідачем витягу з картки особового рахунку по названому податку за 2013 рік встановити неможливо). В свою чергу, відповідачем не спростовано жодними документальними доказами (в тому числі витягами з облікової картки платника авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств - ТОВ «Металспецбуд» за 2013 - 2014 роки) факти сплати позивачем та надходження до державного бюджету сум авансових внесків з податку на прибуток за 2013 рік у розмірі 293 606 грн.

26.02.2014 ТОВ «Металспецбуд» подало до ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (реєстраційний № 9090671002 від 26.02.2014), де в рядках 11 «Податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню» та 14 «Податок на прибуток за звітний (податковий) період» задекларовано суму 332 135 грн., а в рядку 13 «Зменшення нарахованої суми податку» показник відсутній та додаток ЗП до такого рядку Декларації також не було подано.

Надалі, 28.05.2014 позивачем подано до податкової інспекції уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (реєстраційний № 9091392392 від 28.05.2014), де задекларувало такі показники - в рядку 11 «Податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню» суму 332 135 грн., в рядку 13 «Зменшення нарахованої суми податку» суму 251 134 грн., а в рядку 14 «Податок на прибуток за звітний (податковий) період» - 81 001 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що допущені позивачем помилки при заповненні звітної податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік були усунуті ТОВ «Металспецбуд» в порядку, визначеному нормою ст. 50 ПК України, шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до ст. 126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що станом на 11.03.2014 позивач виконав свій податковий обов'язок по сплаті податку на прибуток за 2013 рік в сумі 332 135 грн. в повному обсязі, а тому висновки відповідача про допущення позивачем несвоєчасної сплати грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі коштів 251 380,94 грн. є хибними, а спірне податкове повідомлення-рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2015 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.