Ухвала

від 14.07.2015 по справі 826/4363/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4363/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представника позивача - Літовського Д.Е.,

представника відповідача - Михайлюк-Філімонової Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Омніс» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «НТЦ «Омніс» звернулося у суд із позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.10.2014 №0006352208 та №0006342208, податкову вимогу від 05.03.2015 №2741-23 і рішення про опис майна у податкову заставу від 05.03.2015 №295/26-58-25-01-23.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, позаяк покладені в їх основу висновки контролюючого органу про порушення позивачем норм податкового законодавства спростовані в ході судового розгляду іншої адміністративної справи, а тому вжиття заходів щодо стягнення за ці порушення податкового боргу шляхом направлення податкової вимоги та опису майна у податкову заставу є безпідставним.

З такими висновками суду не можна не погодитися.

Як убачається із матеріалів справи, відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Екопромисловці» та ТОВ «Компанія «Квік Дан» за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, за підсумками якої складено акт №911/22.7-32484796 від 22.03.2013 та виявлено порушення, які призвели до заниження податку на прибуток на загальну суму 913 913,00 грн та податку на додану вартість на загальну суму 1 114 908,00 грн.

На підставі цього акту відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 08.04.2013 №0002822207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі на 941 141,00 грн, з них 913 913,00 грн - за основним платежем, 27 228,00 грн - за штрафними санкціями, та №0002812207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі на 1 310 303,00 грн, з них 1 114 908,00 грн - за основним платежем, 195 395,00 грн - за штрафними санкціями.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були предметом судового розгляду в адміністративній справі №826/6391/13-а.

У ході розгляду вказаного спору постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року оспорювані податкові повідомлення-рішення визнано частково правомірними, а саме: № 0002822207 від 08.04.2013 - в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 805000,00 грн (за основним платежем) та №0002812207 від 08.04.2013 - в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 791 667,75 грн, з них 700 000,00 грн - за основним платежем, 91 667,75 грн - за штрафними санкціями. Щодо визнання протиправними та скасування цих податкових повідомлень-рішень в зазначеній частині ТОВ «НТЦ «Омніс» було відмовлено.

У зв'язку із чим, на підставі зазначеної постанови апеляційного адміністративного суду та акту податкової перевірки №911/22.7-32484796 від 22.03.2013, відповідачем прийнято нові податкові повідомлення-рішення від 21.10.2014 №0006342208 та №0006352208, якими позивачу визначено грошові зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі на суму 791 667,75 грн, з них 700 000,00 грн - за основним платежем, 91 667,75 грн - за штрафними санкціями, та з податку на прибуток приватних підприємств - на суму 805 000,00 грн відповідно.

Разом з тим, в подальшому вищевказана постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року в частині залишених без задоволення вимог позивача була скасована (так само як і рішення суду першої інстанції по вказаній справі), а справу в цій частині направлено на новий розгляд до місцевого суду.

При новому розгляді адміністративної справи №826/6391/13-а постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року, позов ТОВ «НТЦ «Омніс» задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 08.04.2013 № 0002822207 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 805 000,00 грн (за основним платежем) та від 08.04.2013 № 0002812207 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 791 667,75 грн, з них 700 000,00 грн - за основним платежем, 91 667,75 грн - за штрафними санкціями.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 березня 2015 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на вищевказані судові рішення у справі №826/6391/13-а відмовлено.

У той же час, як свідчать матеріали справи, відповідачем була складена податкова вимога від 05 березня 2015 року №2741-23, відповідно до якої за позивачем станом на 04 березня 2015 року обліковується податковий борг на загальну суму 791 645,64 грн, в тому числі 699 977,89 грн - за основним платежем, 91 667,75 грн - за штрафними санкціями. Ця вимога направлялась позивачу та отримана останнім 10 березня 2015 року.

Також, керівником Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві 05 березня 2015 року прийнято рішення №295/26-58-25-01-23 про опис майна позивача у податкову заставу.

Не погоджуючись із правомірністю податкових повідомлень-рішень від 21.10.2014 №0006342208 та №0006352208, податковою вимогою від 05.03.2015 №2741-23 та рішенням про опис майна у податкову заставу від 05.03.2015 №295/26-58-25-01-23, позивач звернувся у суд.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно пункту 58.1 статті 58 цього Кодексу у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно пункту 56.1 статті 56 цього Кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Положеннями пункту 56.18 вказаної норми передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 3.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1236 від 28.11.2012 (далі - Порядку №1236), якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість збільшується, то крім раніше надісланого податкового повідомлення-рішення направляється окреме податкове повідомлення-рішення на суму збільшення, якому присвоюється номер та яке вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.

Як було встановлено колегією суддів, за підсумками судового оскарження податкових повідомлень-рішень від 08.04.2013 №0002822207 та №0002812207 в частині визначення грошових зобов'язань з податку на прибуток на суму 805 000,00 грн та з податку на додану вартість на суму 791 667,75 грн, що прийняті внаслідок встановлених контролюючим органом в ході перевірки позивача порушень податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Екопромисловці» та ТОВ «Компанія «Квік Дан», зазначені рішення було визнано протиправними та скасовано постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2014 року в адміністративній справі №826/6391/13-а (набрала законної сили 26 лютого 2015 року).

Згідно положень статті 124 Конституції України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статей 14 і 255 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також, відповідно до частини 2 статті 255 цього Кодексу обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Як свідчать матеріали справи, податкові повідомлення-рішення від 21.10.2014 №0006342208 та №0006352208 були прийняті контролюючим органом відповідно до пункту 3.4 Порядку №1236 під час процедури судового оскарження визнаних зрештою протиправними та скасованих в цілому податкових повідомлень-рішень від 08.04.2013 №0002822207 та №0002812207 та ґрунтуються на тих же доводах контролюючого органу, що й скасовані судом рішення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність податкових повідомлень-рішень відповідача від 21.10.2014 №0006342208 та №0006352208.

Обговорюючи вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 05.03.2015 №2741-23 та рішення про опис майна у податкову заставу від 05.03.2015 №295/26-58-25-01-23, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до підпункту 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно положень пункту 89.3 цієї норми майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Таким чином, податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу приймаються з метою погашення податкового боргу платника податків.

За визначенням Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14).

Відповідачем не заперечується, що спірні податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу прийняті у зв'язку з несплатою позивачем протягом встановленого законом строку грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 21.10.2014 №0006342208, яке, як було встановлено судом, є протиправним, адже ґрунтується на висновках відповідача, які не знайшли підтвердження в ході судового розгляду адміністративної справи №826/6391/13-а.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає наявності у позивача податкового боргу, з метою стягнення якого виносились податкова вимога від 05.03.2015 №2741-23 та рішення про опис майна у податкову заставу від 05.03.2015 №295/26-58-25-01-23.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність та наявність підстав для скасування зазначених податкової вимоги і рішення про опис майна у податкову заставу.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню в цілому, що було правильно встановлено судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки місцевого суду та не свідчать про порушення цим судом норм матеріального чи процесуального права. Тому, відсутні підстави для задоволення вимог апелянта.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення .

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2015 року залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

(Повний текст ухвали складений 15 липня 2015 року)

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.