Постанова

від 18.09.2019 по справі 826/4363/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2019 року

Київ

справа №826/4363/15

адміністративне провадження №К/9901/9042/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2015 року (суддя Шулежко В.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2015 року (судді: Глущенко Я.Б. (головуючий), Пилипенко О.Є., Романчук О.М.) у справі № 826/4363/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічний центр Омніс до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-технічний центр Омніс (далі - позивач, ТОВ НТЦ Омніс ) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган, ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.10.2014 № 0006352208 та № 0006342208, податкової вимоги від 05.03.2015 № 2741-23, рішення про опис майна у податкову заставу від 05.03.2015 № 295/26-58-25-01-23.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, податкову вимогу, рішення про опис майна у податкову заставу діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки в судовому порядку у справі за № 826/6391/13-а були вже досліджені взаємовідносини позивача з контрагентами ТОВ Компанія Квік Дан та ТОВ Екопромисловці за відповідний період, за результатами чого підтверджено реальність здійснення фінансово-господарських операцій з зазначеними контрагентами.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2015 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано: податкові повідомлення-рішення від 21.10.2014 №0006352208 та № 0006342208, податкову вимогу від 05.03.2015 № 2741-23, рішення про опис майна у податкову заставу від 05.03.2015 № 295/26-58-25-01-23.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, оскільки покладені в їх основу висновки контролюючого органу про порушення позивачем норм податкового законодавства спростовані в ході судового розгляду іншої адміністративної справи, а тому вжиття заходів щодо стягнення за ці порушення податкового боргу шляхом направлення податкової вимоги та опису майна у податкову заставу є безпідставним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2015 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ НТЦ Омніс у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що контролюючим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ Екопромисловці та ТОВ Компанія Квік Дан за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, за підсумками якої складено акт № 911/22.7-32484796 від 22.03.2013 та виявлено порушення, які призвели до заниження податку на прибуток на загальну суму 913 913,00 грн та податку на додану вартість на загальну суму 1 114 908,00 грн.

На підставі цього акту відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 08.04.2013 № 0002822207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі на 941 141,00 грн, з них 913 913,00 грн - за основним платежем, 27 228,00 грн - за штрафними санкціями, та № 0002812207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі на 1 310 303,00 грн, з них 1 114 908,00 грн - за основним платежем, 195 395,00 грн - за штрафними санкціями.

Вказані податкові повідомлення-рішення були предметом судового розгляду в адміністративній справі № 826/6391/13-а. У ході розгляду вказаного спору постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року оспорювані податкові повідомлення-рішення визнано частково правомірними, а саме: № 0002822207 від 08.04.2013 - в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 805 000,00 грн (за основним платежем) та № 0002812207 від 08.04.2013 - в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 791 667,75 грн, з них 700 000,00 грн - за основним платежем, 91 667,75 грн - за штрафними санкціями. Щодо визнання протиправними та скасування цих податкових повідомлень-рішень в зазначеній частині ТОВ НТЦ Омніс було відмовлено. У зв`язку з чим, на підставі зазначеної постанови апеляційного адміністративного суду та акту податкової перевірки № 911/22.7-32484796 від 22.03.2013, відповідачем прийнято нові податкові повідомлення-рішення від 21.10.2014 № 0006342208 та № 0006352208, якими позивачу визначено грошові зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі на суму 791 667,75 грн, з них 700 000,00 грн - за основним платежем, 91 667,75 грн - за штрафними санкціями, та з податку на прибуток приватних підприємств - на суму 805 000,00 грн відповідно.

Однак, в подальшому, вказана постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 5 серпня 2014 року в частині залишених без задоволення вимог позивача була скасована (так само як і рішення суду першої інстанції по вказаній справі), а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. При новому розгляді адміністративної справи № 826/6391/13-а постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року, позов ТОВ НТЦ Омніс задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 08.04.2013 № 0002822207 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 805 000,00 грн (за основним платежем) та від 08.04.2013 № 0002812207 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 791 667,75 грн, з них 700 000,00 грн - за основним платежем, 91 667,75 грн - за штрафними санкціями.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 березня 2015 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на вищевказані судові рішення у справі № 826/6391/13-а відмовлено.

У той же час, контролюючим органом була складена податкова вимога від 5 березня 2015 року № 2741-23, відповідно до якої за позивачем станом на 4 березня 2015 року обліковується податковий борг на загальну суму 791 645,64 грн, в тому числі 699 977,89 грн - за основним платежем, 91 667,75 грн - за штрафними санкціями. Ця вимога направлялась позивачу та отримана ним 10 березня 2015 року.

Також, керівником Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві 5 березня 2015 року прийнято рішення № 295/26-58-25-01-23 про опис майна позивача у податкову заставу.

Колегія суддів зазначає, що постановою Верховного Суду України від 17 листопада 2015 року у справі № 826/6391/13-а було скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2014 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17 березня 2015 року, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2016 року у справі № 826/6391/13-а визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом`янському районі міста Києва Державної податкової служби від 8 квітня 2013 року № 0002822207 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 805 000,00 грн та визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом`янському районі міста Києва Державної податкової служби від 8 квітня 2013 року № 0002812207 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 791 667,75 грн, у тому числі 700 000,00 грн - за основним платежем, 91 667,75 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями. Рішення суду першої інстанції набрало законної сили 14 грудня 2016 року (ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року апеляційну скаргу контролюючого органу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2016 року повернено відповідачу).

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанції того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є узгодженими, а складаючи податкову вимогу від 5 березня 2015 року № 2741-23 та приймаючи рішення № 295/26-58-25-01-23 про опис майна позивача у податкову заставу відповідач діяв у межах та у відповідності до вимог податкового законодавства, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

8. Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункти 14.1.153, 14.1.157, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14.

Податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

10.2. Підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

10.3. Пункти 56.1, 56.15-18 статті 56.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Процедура адміністративного оскарження закінчується: 56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк; 56.17.2. днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; 56.17.3. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику; 56.17.4. виключено; 56.17.5. днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, що оскаржувались. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

10.4. Пункт 58.1 статті 58.

У разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

10.5. Пункт 59.1 статті 59.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

10.6. Підпункти 60.1.4, 60.1.5 пункту 60.1 статті 60.

Податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

10.7. Пункту 89.3 статті 89.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

11. Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 1236 від 28.11.2012:

11.1. Пункт 3.4.

Якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість збільшується, то крім раніше надісланого податкового повідомлення-рішення направляється окреме податкове повідомлення-рішення на суму збільшення, якому присвоюється номер та яке вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.

Якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, якому присвоюється номер та яке вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.

Податкове повідомлення-рішення складається згідно з цим пунктом органом державної податкової служби, який склав податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким органом рішення за результатами адміністративного або судового оскарження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

12. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

13. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченні на адміністративний позов та апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанції вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

14. У справі, що розглядається судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, а також не заперечується відповідачем, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 21.10.2014 № 0006342208 та № 0006352208 були прийняті контролюючим органом відповідно до пункту 3.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджений наказом Міністерства фінансів України № 1236 від 28.11.2012) під час процедури судового оскарження (адміністративна справа № 826/6391/13-а) податкових повідомлень-рішень від 08.04.2013 № 0002822207 та № 0002812207, які були визнані протиправними та скасовані.

Колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції, враховуючи вищевказані норми права та встановлені обставини справи, дійшли обґрунтованого висновку, що, контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 21.10.2014 № 0006352208 та № 0006342208 діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. Крім того, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку, що у відповідності до положень Податкового кодексу України сума грошового зобов`язання визначена оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями не є узгодженою, а тому податкова вимога від 05.03.2015 № 2741-23 та рішення про опис майна у податкову заставу № 295/26-58-25-01-23 від 05.03.2015 є такими, що прийняті контролюючим органом з порушенням встановлених вимог чинного податкового законодавства.

15. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених відповідачем у запереченні на адміністративний позов та в апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

16. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2015 року слід залишити без задоволення.

17. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

18. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2015 року у справі № 826/4363/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду