Ухвала

від 14.07.2015 по справі 826/4500/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4500/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

14 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Гуцул О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві (без фіксування технічними засобами) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОШТОРГ ЮЕЙ» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія ВПС» про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОШТОРГ ЮЕЙ» (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - Відповідач), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія ВПС» (далі - Третя особа) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.02.2015 року №0001232204, відповідно до якого Позивачу збільшено грошові зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 2 864,00 грн за основним платежем та на 887,00 грн за штрафними санкціями.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 травня 2015 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не визнана обов»язковою, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України вважає можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка Позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія «ВПС» та ТОВ «Сімпатік груп» за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

В ході проведення перевірки, контролюючим органом встановлено порушення Позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія ВПС» вимог: п.п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України , що призвело до заниження податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 2 864,00 грн в тому числі по періодах: за січень 2014 року в сумі ПДВ 1 187,00 грн, за лютий 2014 року в сумі ПДВ 1 187,00 грн, за березень 2014 року в сумі ПДВ 490,00 грн; п.138.1 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (в редакції від 02.12.2010 року зі змінами та доповненнями) Позивач, з урахуванням припису пп.57.1 ст.57 та пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції від 02.12.2010 року зі змінами та доповненнями) встановлено неможливість включення до складу витрат, що враховуються при визначенні об»єкта оподаткування на суму 14 320,00 грн у 2014 році по операціях з ТОВ «Компанія ВПС»; п.16.1.3 п.16.1 ст.16, п.49.2, пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України (в редакції від 02.12.2010 року зі змінами та доповненнями) в частині неподання декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року.

Перевіркою по взаємовідносинам Позивача з ТОВ «Сімпатік груп» порушень не встановлено.

За результатами проведеної перевірки Відповідачем складено акт від 13.02.2015 року №148/26-54-22-03-07/37289753 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Пошторг Юей» (код ЄДР 37289753) по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія ВПС» (код ЄДР 38358251) та ТОВ «Сімпатік груп» (код ЄДР 37422603) за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року».

На підставі вказаного акту Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.02.2015 року №0001232204 про збільшення податкових зобов»язань за платежем податок на додану вартість за основним платежем 2 864,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 887,00 грн.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За приписами ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

В основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

Відповідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) , господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Приписами п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Положеннями п.п.201.1, 201.4, 201.10 ст.201 Кодексу визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Як вбачається з матеріалів справи Позивачем надано сукупність первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують виконання такого роду операцій, які не дають підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, підстав для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентом Позивача та про відсутність у Позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод по взаємовідносинам із контрагентом ТОВ «Компанія ВПС».

В матеріалах справи містяться наступні документи: договір відповідального зберігання від 18.09.2012 року №8-ВЗ з додатковими угодами до нього (т.1, а.с. 27-32); підписані сторонами угоди акти приймання-передачі товарів на відповідальне зберігання, у яких визначено детальний опис майна (товарів) переданих на відповідальне зберігання (т.1, а.с. 42-64); належним чином оформлені податкові накладні від 05.03.2014 року №7 на суму 2 940 грн (ПДВ 490 грн), від 13.02.2014 року №34 на суму 7 123,20 грн (ПДВ 1 187,2 грн) та від 10.01.2015 року №21 на суму 7 123,20 грн (ПДВ 1 187,2 грн) (т.1, а.с. 33-35); акти надання послуг від 31.03.2014 року №152 на суму ПДВ 490 грн, від 28.02.2014 року №109 на суму ПДВ 1 187,2 грн та від 31.01.2014 року №22 на суму ПДВ 1 187,2 грн (т.1, а.с. 36-38); банківські виписки (т.1, а.с. 39-41).

Крім того, в матеріалах справи наявний договір оренди нежитлового приміщення від 03.09.2012 року №11/0309/12 укладений між ТОВ «Дім Пашкова» (орендодавець) та Третьою особою (орендар), за умовами якого Третя особа орендує будівлю виробничого корпусу для розміщення офісу і складу, який знаходиться за адресою м.Київ, пров.Куренівський, буд.17, літ.А, а також акти приймання вказаного приміщення в користування.

Отже, наведеним підтверджується наявність у контрагента складських ресурсів, необхідних для здійснення спірних операцій щодо надання послуг по відповідальному зберіганню майна. При цьому місцезнаходження таких приміщень відповідає визначеному у договорі із Позивачем місцю зберігання майна, а саме: м.Київ, пров.Куренівський, буд.17, літ.А.

Колегія суддів звертає увагу, що Відповідачем не надано доказів витребування вказаних документів під час проведення перевірки.

Зі звітності контрагента за січень 2014 року вбачається: штатна чисельність працівників - 116 осіб, кількість осіб, яким нараховані виплати - 115 осіб, сума нарахованої заробітної плати склала 155384,03 грн., що в свою чергу підтверджує наявність у контрагента трудових ресурсів, необхідних для виконання господарських операцій.

Таким чином, Позивачем до суду першої інстанції надано первинні документи за відносинами Позивача із продавцями товарів, залишки яких в подальшому передавалися контрагенту на відповідальне зберігання. При цьому номенклатура товарів, зазначена у вказаних документах, відповідає товарам, визначених в актах приймання-передачі товарів на відповідальне зберігання, що укладалися Позивачем з Третьою особою.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає що Позивачем надано всі необхідні документи на підтвердження фактичного виконання спірних операцій.

Поряд з цим, в акті перевірки від 13.02.2015 року №148/26-54-22-03-07/37289753 не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій меті та завданням статутної діяльності Позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю Позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (метою ділового характеру), а дії Позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Згідно ст.19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо протиправності дій суб»єкта владних повноважень при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 25.02.2015 року №0001232204, оскільки Позивачем обгрунтовано сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, а тому оскаржуване рішення суб»єкта владних повноважень підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 15 липня 2015 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.