Постанова

від 01.07.2015 по справі 2а-1564/12/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2015 р. м. Київ К/800/6430/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - Інспекція)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2012

у справі № 2а-1564/12/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Костарика 10" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання дій незаконними.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2012, позов задоволено; визнано протиправними дії Інспекції з проведення зустрічних звірок Товариства щодо підтвердження господарських відносин з платником податків товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «СПО», з платником податків товариством з обмеженою відповідальністю «Харківенергозапчастина», оформлених актами від 12.09.2011 № 681/23-405/37365226 та від 10.10.2011 № 745/23-206/37365226, а також зустрічних звірок щодо дослідження реальності здійснення та повноти відображення в обліку господарських відносин з платниками податків за період з 01.09.2011 по 30.09.2011, за період з 01.10.2011 по 31.10.2011, за наслідками яких складено акти від 25.11.2011 № 920/18-011/37365226 та від 23.12.2011 № 971/18-011.

У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що порядок проведення та оформлення результатів зустрічної звірки платника виключає можливість здійснення Інспекцією контролю за додержанням Товариством податкової дисципліни.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що викладені в актах (складених за наслідками вжиття заходів з проведення зустрічної звірки платника) висновки є об'єктивними та відповідають сутності розглядуваних заходів з податкового контролю.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у рамках здійснення заходів з податкового контролю для підтвердження взаємовідносин Товариства з його контрагентами з огляду на відсутність платника за місцезнаходженням Інспекцією було складено акт від 12.09.2011 № 681/23-405/37365226 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання - Товариства - щодо підтвердження господарських відносин з платником податків товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія СПО», акт від 10.10.2011 № 745/23-206/37365226 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання - Товариства - щодо підтвердження господарських відносин з платником податків товариством з обмеженою відповідальністю «Харківенергозапчастина», акт від 25.11.2011 № 920/18-011/37365226 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання - Товариства - щодо дослідження реальності здійснення та повноти відображення в обліку господарських відносин з платниками податків за період з 01.09.2011 по 30.09.2011», а також акт від 23.12.2011 № 971/18-011 ««Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання - Товариства - щодо дослідження реальності здійснення та повноти відображення в обліку господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2011 по 31.10.2011».

У всіх названих актах відображено висновок Інспекції про наявність ознак фіктивного підприємництва у діяльності Товариства та відсутність у нього необхідних умов для провадження реальної господарської діяльності.

Приймаючи рішення про задоволення даного позову суди обох попередніх інстанцій виходили з того, що викладені у цих актах висновки Інспекції не відповідають змісту проведених контрольно-перевірочних заходів.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платникам податків надано право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Право на судове оскарження у розумінні цієї норми передбачає право юридичних та фізичних на звернення до суду з позовом про визнання недійсним та таким, що не породжує будь-яких правових наслідків, акта (нормативного правового акта, акта ненормативного характеру, дії чи бездіяльності) органу державної податкової служби (його посадової особи).

Наведену норму слід оцінювати у системному зв'язку з положенням статей 2, 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Так, за змістом статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

В силу вимог частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1).

Таким чином, у контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи за до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 року № 236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок. Відповідно до пункту 4.4 цих Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.

Зі змісту викладеного випливає, що дії з оформлення результатів зустрічної звірки актом про неможливість проведення зустрічної звірки є, по суті, виконанням службовими особами своїх обов'язків, а самі по собі висновки вказаного акту не створюють відносин владного підпорядкування, що є необхідною ознакою публічно-правових відносин. Проведення зустрічних звірок є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю.

Таким чином, дії з проведення зустрічної звірки та зі складення акта про неможливість її проведення не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків. Наведене виключає необхідність надання правової оцінки змісту такого акта у рамках даного судового провадження.

У зв'язку з цим відсутні підстави для задоволення розглядуваних позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задовольнити.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2012 у справі № 2а-1564/12/2070 скасувати.

3. У позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько