Постанова

від 01.03.2007 по справі 35/507-05

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

35/507-05

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

01 березня 2007 р.                                                                                   № 35/507-05  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого, судді Дерепи  В.І.

суддів :Грека Б.М.

Стратієнко  Л.В.

за  участю  повноважних  представників:

 позивачаКутько Г.С., Коновалова О.А.,

 відповідача 3-ї особи

Галіна В.В.,

розглянувши  у    відкритому засіданні    касаційну   скаргуДержавної виконавчої служби Київського району м.Харкова

на     п о с т а н о в у         від 18 грудня 2007 року  Харківського апеляційного господарського суду

у справі   за    позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СПІКА"

доЗакритого акціонерного товариства "КАМАЗ-УТК"

простягнення 262000 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Харківської області від 21 грудня 2005 року по справі № 35/507-05,  яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2006 року та постановою Вищого господарського суду України від 08 червня 2006 року, задоволені позовні вимоги позивача - ТОВ «СПІКА»та на його користь стягнуто  з закритого акціонерного товариства «КАМАЗ-УТК» 262000 грн. заборгова-ності, 2620 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

17 березня 2006 року на виконання рішення суду був виданий наказ, який пред'явлений до виконання до органів виконавчої служби.

6 жовтня 2006 року ДВС у Київському районі м. Харкова до господарського суду подано подання в порядку статті 121 ГПК України, в якому ДВС просила господарський суд звернути стягнення на кошти, належні боржникові від ТОВ «Українська технологічна компанія»у розмірі 225939,73 грн. Подання мотивоване відсутністю у боржника належних до стягнення коштів та майна, на яке може бути звернуто стягнення та наявністю у нього дебіторської  заборгованості  за договором   № П-1/04 від 05.04.2004 року.  ТОВ "УТК" має  заборгованість  перед боржником у розмірі 225939,73 грн. Також, ДВС посилалася на отримання від скаржника пропозиції щодо звернення стягнення на кошти, належні боржникові від інших осіб.

В процесі розгляду справи  06 листопада 2006 року ТОВ "СПІКА" також подало до господарського  суду Харківської області заяву про зміну способу та порядку  виконання  вказаного рішення, в   якій   також   просило звернути   стягнення   на   грошові   кошти,   що знаходяться на рахунках ТОВ «УТК»в установах банків та інших фінансових установах, що належать ЗАТ „«КАМАЗ-УТК»відповідно до договору поставки № 01/05-06 від 10 травня 2006 року, укладеного між ТОВ «УТК»та ЗАТ «КАМАЗ-УТК».

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 листопада 2006 року  (суддя Швед Е.Ю.) подання ДВС у Київському районі м. Харкова задоволено, звернено стягнення на грошові кошти у розмірі 225939,73 грн., належні боржникові (ЗАТ «КАМАЗ-УТК») від ТОВ «Українська технологічна компанія», які знаходяться на поточних рахунках ТОВ «Українська технологічна компанія».

Постановою Харківського  апеляційного господарського суду від                  18 грудня 2006 року ухвалу господарського  суду Харківської області від 6 листопада 2006 року  скасовано  та  у  задоволенні подання ДВС у Київському районі м.Харкова і заяви позивача по справі  про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду  Харківської області від 21 грудня 2005 року  відмовлено.

У касаційній скарзі ДВС у Київському районі м.Харкова  просить постанову апеляційної інстанції скасувати, як прийняту з порушенням  норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "УТК" просить в задоволенні касаційної скарги  відмовити за необґрунтованості  вимог.

Заслухавши пояснення  представників сторін,  перевіривши матеріали справи та на підставі,  встановлених в ній  фактичних  обставин, проаналізувавши  правильність застосування  апеляційним  господарським судом  при прийнятті   оскаржуваної  постанови норм матеріального  і  процесуального  права, суд вважає, що касаційна  скарга  підлягає  частковому  задоволенню з таких  підстав.

Приймаючи постанову про скасування ухвали місцевого господарського  суду та прийняття нового рішення в частині відмови у задоволенні подання ДВС у Київському районі м.Харкова про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Харківської області від 21 грудня 2005 року, апеляційний господарський суд виходив з того, що станом  на 6 листопада 2006 року, тобто на дату прийняття  оскаржуваної ухвали, у третьої особи була відсутня  заборгованість перед боржником у розмірі 225939,73 грн. по договору № П-1/04 від 05.04.2004 року.

При цьому, апеляційна інстанція  врахувала, що  на час прийняття по справі  оскаржуваної ухвали,  зобов'язання третьої  особи перед боржником у розмірі  225939,73 грн. по договору  № П-1/04 від 05.04.2004 року були  припинені шляхом заліку  зустрічних однорідних вимог. Про це свідчить лист боржника до третьої особи  від 02.11.2006 року з проханням здійснити відповідний залік; лист третьої особи  до боржника від 03.11.2006 року про згоду на  залік зустрічних однорідних вимог та акт взаємозаліку зустрічних однорідних вимог  від 03.11.2006 року.

Вказані обставини відповідають  матеріалам справи і сумніву у судової колегії  не  викликають.

Тому, суд вважає, що постанову апеляційної інстанції в частині  скасування ухвали  господарського суду Харківської  області  від 6 листопада 2006 року та прийняття нового рішення в частині відмови у задоволенні подання ДВС у Київському районі м.Харкова про зміну способу та порядку  виконання рішення  господарського суду  Харківської області від 21.12.2005 року  необхідно залишити без змін.

Проте, суд не може погодитись  з висновками апеляційної інстанції та прийнятті постанови в частині відмови у задоволенні заяви позивача  про зміну способу та порядку виконання вищезазначеного рішення місцевого  господарського суду, оскільки вона прийнята з порушенням  вимог ч.3 ст.101 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду  в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, заява ТОВ "СПІКА" була подана позивачем 06.11.2006 року в процесі розгляду справи, проте господарським  судом не розглядалася та ухвала від 06.11.2006 року по результатам розгляду зазначеної заяви  не приймалась.

Враховуючи викладене, суд вважає, що постанова  апеляційної  інстанції в цій частині як прийнята з порушенням норм  процесуального  права не може  залишити без змін і підлягає скасуванню.

При  розгляді заяви ТОВ "СПІКА" господарському  суду необхідно врахувати  наведене та прийняти  рішення за результатами розгляду відповідно до вимог закону.

На підставі  наведеного,  керуючись  ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110,  11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Постанову   Харківського апеляційного господарського суду від                       18 грудня  2006 року  в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ "СПІКА" про зміну способу та порядку  виконання рішення  господарського суду Харківської області  від 21 грудня 2005 року по справі № 35/507-05 скасувати, частково  задовольнивши касаційну скаргу .

Справу в цій частині передати  на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.

В решті постанову залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                               Дерепа В.І.

С у д д  і                                                                                   Грек Б.М.

                                                                                                 Стратієнко  Л.В.