Постанова

від 08.06.2006 по справі 35/507-05

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

35/507-05

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

08 червня 2006 р.                                                                                   № 35/507-05  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,

за участю представників сторін: позивача – Кутько Г.С.,

відповідача –Мірошниченка Р.О.,

розглянувши касаційну скаргу ЗАТ “Камаз-УТК” на рішення господарського суду Харківської області від 21 грудня 2005 року та постанову Харківського апеляційного   господарського  суду від 28 лютого 2006 року у справі за позовом ТзОВ “СПІКА” до ЗАТ “Камаз-УТК” про стягнення 262 000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2005 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення 262000 грн., сплачених за транспортний засіб –міський автобус загального призначення Скіф-5204, придбаний за договором поставки №а-1-03/04 від 11.03.2004 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21 грудня 2005 року (суддя Швед Е.Ю.) позов задоволений. Стягнуто з відповідача на користь позивача 262 000 грн. заборгованості, судові витрати.

          Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2006 року рішення суду залишене без змін.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вказані судові рішення посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.  

Як встановлено судами, 11 березня 2004 року між сторонами у справі був укладений договір поставки №А-1-03/04, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався виготовити і поставити, а позивач - прийняти та оплатити міський автобус СКІФ-5204 у комплектації, згідно додатку 1, який є невід'ємною частиною цього договору.

Додатковою угодою №1 від 16.03.2004 року до договору №А-1-03/04 сторони змінили строк оплати транспортного засобу.

Додатковою угодою №2 від 15.09.2004 року до договору №А-1-03/04 сторонами була змінена ціна транспортного засобу з 297000 грн. до 262000 грн.

Додатковою угодою №3 від 03.11.2004 року до вказаного договору сторони передбачили, що відповідач на заміну раніше поставленого транспортного засобу передає, а позивач приймає транспортний засіб - міський автобус загального призначення Скіф-5204 (серійний № У895204044 КВ 22004, номер шасі (рами) 52970044001266, номер двигуна 252675).

Відповідач передав позивачеві транспортний засіб, що підтверджується актом прийому-передачі від 05.11.2004 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом лютого-квітня 2004 року неодноразово пред'являв до відповідача вимоги, у зв'язку з недоліками транспортного засобу.

12 липня 2005 року відповідачем був складений рекламаційний акт №5, відповідно до якого недоліки транспортного засобу з пробігом 38350 км були безоплатно усунені відповідачем.

Рекламаційними актами №13 від 28.04.2005 року, №4 від 24.05.2005 року, №5 від 12.07.2005 року, складеними відповідачем,  був зафіксований недолік транспортного засобу - різке падіння тиску у пневматичній системі гальм, вихід з ладу пневмопідсилювача приводу.

Складання відповідачем рекламаційних актів №4 від 24 травня 2005 року та №5 від 12 липня 2005 року, відповідно до яких пред'явлені ТзОВ "СПІКА" вимоги, у зв'язку з недоліками транспортного засобу, були задоволені та безоплатно усунені ЗАТ "КАМАЗ-УТК" за умови пробігу транспортного засобу 31380 км та 38350 км відповідно.

Розглядаючи справу, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що вчинення відповідачем дій щодо безоплатного усунення недоліків транспортного засобу означає і його згоду на прийняття на себе гарантійних зобов'язань, і водночас - виконання взятих на себе зобов'язань. У даному випадку поведінка (дії) відповідача засвідчують його волю на настання відповідних правових наслідків щодо тривання гарантійного строку.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що причинами виниклих недоліків є конструктивні недоробки, заводський брак (дефект) заводу-виготовлювача, неякісна зборка транспортного засобу. Після неодноразових ремонтів стан транспортного засобу не покращився, а випадки виходу транспортного засобу зі строю та недоліки повторювалися.

Згідно ч.2  ст.675 Цивільного кодексу України, договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

Місцевий господарський суд та суд апеляційної інстанцій повно, всебічно дослідили надані сторонами докази, належно їх оцінили і дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідальність за недоліки транспортного засобу покладається на відповідача, який прийняв на себе відповідальність за якість проданого транспортного засобу на весь час гарантійного строку експлуатації.

ЗАТ "Камаз-УТК" були надані гарантії щодо якості транспортного засобу, викладені у пункті 6.2 договору, а саме: протягом одного року з моменту підписання ату приймання передачі (4 листопада 2004 року) або 30000 км пробігу, в залежності від того, яка з означених подій відбудеться раніше, за умови дотримання позивачем всіх вимог, викладених у Керівництві з експлуатації та сервісній книжці.

На підставі ч.2 ст.676 Цивільного кодексу України, гарантійний строк, встановлений договором, продовжується на час, протягом якого покупець не міг використовувати товар у зв'язку з обставинами, що залежать від продавця, до усунення їх продавцем. Факт безоплатного усунення ЗАТ "Камаз-УТК" недоліків транспортного засобу за рекламаційним актом №5 від 12 липня 2005 року свідчить про тривання гарантійного строку щонайменш до 12 липня 2005 року.

У відповідності до ч.2 ст.678 Цивільного кодексу України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором відмовитись від  договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що наведені в рішенні та постанові висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи та вимогам закону, тому підстав для їх зміни не має.

Інші доводи касаційної скарги до уваги судом не приймаються.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Харківської області від 21 грудня 2005 року та постанову Харківського апеляційного   господарського  суду від 28 лютого 2006 року залишити без змін, а касаційну скаргу ЗАТ “Камаз-УТК” – без задоволення.

Головуючий, суддя                                                                 В.Дерепа                                                                                            

Судді                                                                                          Б.Грек

                                                                                                   Л.Стратієнко