Постанова

від 21.05.2009 по справі 2а-5308/08

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №2а-5308/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  21 травня 

2009 року                           

Львівський

окружний адміністративний суд у складі:

 головуючої -

судді - Потабенко В.А.,

 при секретарі -

Білас Ю.Ю.,

за участю представників:

від позивача: Батенчук М.Й., згідно доручення,

від відповідача: Грицак О.О., згідно доручення,

третьої особи: Оліярник Р.І., згідно доручення,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського

комунального підприємства "Львівелектротранс" до Державної інспекції

з контролю за цінами у Львівській області, третя особа на стороні позивача

виконавчий комітет Львівської міської ради про скасування рішення про

застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від

16.10.2008 року № 291,

ВСТАНОВИВ:

Львівське

комунальне підприємство (надалі - ЛКП) "Львівелектротранс" звернулось

до суду з позовом, в якому просить скасувати рішення Державної інспекції з

контролю за цінами у Львівській області, від 16.10.2008 року № 291, яким було

застосовано до підприємства економічні санкції за порушення державної

дисципліни цін в розмірі 361 404,45 грн.

    В обґрунтування своїх вимог позивач

покликається на те, що рішенням виконавчого комітету Львівської міськради № 260

від 28.03.2008 року було введено в дію з 01.04.2008 року нові тарифи на

перевезення пасажирів в міському електротранспорті. ЛКП почало застосовувати ці

тарифи 04.04.2008 року. Актом № 000876 від 10.10.2008 року, складеним за

результатами проведеної перевірки, було встановлено факт отримання ЛКП

необґрунтованої виручки від перевезення пасажирів за новими тарифами в сумі

120468,15 грн., оскільки рішення виконкому Львівської міськради № 260 не було

оприлюднене у встановленому законодавством порядку. ЛКП

"Львівелектротранс" вважає, що було зобов'язано виконати рішення

органу, якому воно підзвітне і підконтрольне; підприємство не зобов'язано

перевіряти, чи набрав нормативно-правовий акт законної сили.  Крім того, покликається на те, що рішення №

260 неодноразово висвітлювалось у місцевих газетах на початку квітня 2008 року.

    Представник позивача в судовому засіданні

позов підтримав повністю, покликаючись на викладені в ньому обставини.

Додатково зазначив, що внаслідок того, що ЛКП почало застосовувати нові тарифи

не з 01.04.2008 року, а з 03.04.2008 року, підприємство не тільки не отримало

необґрунтовану виручку, а й фактично її втратило. Просить позов задовольнити

повністю.

    Представник відповідача в судовому засіданні

позов заперечив з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву. Вважає,

що Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області правомірно

застосувала до ЛКП економічні санкції, оскільки рішення виконкому Львівської

міської ради від 28.03.2008 року № 260 було офіційно оприлюднене лише

14.04.2008 року у друкованому ЗМІ "Львівській газеті", а, відтак,

підприємство не мало права застосовувати змінені тарифи. Просить у задоволенні

позову відмовити.

    Представник третьої особи на стороні позивача  в судовому засіданні позов підтримав повністю

та пояснив, що рішення № 260 від 28.03.2008 року було опубліковане у Бюлетні

офіційної інформації м. Львова № 6 (222) від 10.04.2008 року. Крім того,

зазначив, що, відповідно до п. 11 ст. 59 Закону України «Про місцеве

самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого

самоврядування доводяться до відома населення, що і було зроблено в друкованих

засобах масової інформації "Львівська газета" від 29-31.03.2008 року,

"Комсомольская правда" від 01.04.2008 року, "Високий замок"

від 02.04.2008 року. Крім того, зазначене рішення було розміщене на офіційному

сайті Львівської міської ради вже 01.04.2008 року.  Також, зазначив про те, що посилання представника

відповідача на ст. 57 Конституції України в частині доведення до відома

нормативно-правових актів, що визначають права і обов'язки громадян є

необґрунтованим, оскільки рішення № 260 було доведено до відома населення.

Просить позов задовольнити.

    Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши

матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та врахував вимог

чинного законодавства.  

    Державною

інспекцією з контролю за цінами у Львівській області проведено планову

перевірку правильності формування та застосування цін на транспортні

перевезення ЛКП "Львівелектротранс". Підчас перевірки було

встановлено, що в період з 03.04.2008 року по 14.04.2008 року позивачем було

застосовано тариф на перевезення в електротранспорті одного пасажира в розмірі

0,75 грн. замість 0,50 грн.,  і пільговий

тариф - 0,35 грн. замість 0,30 грн. За результатами перевірки відповідачем

складено акт за № 000876 від 10.10.2008 року, на підставі якого прийнято

рішення № 291 від 16.10.2009 року про застосування економічних санкцій за

порушення державної дисципліни цін, яким вирішено вилучити у відповідача в

дохід державного бюджету Франківського району м. Львова 361 404,45 грн.  

 Нові тарифи ЛКП

були застосовані на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської

ради № 260 від 28.03.2008 року.

Згідно ст.1 Закону України „Про ціни

та ціноутворення”, за №507-ХІІ від 03.12.1990 року, з наступними змінами та

доповненнями, законодавство в Україні про ціноутворення складається з цього

закону та інших актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.

Як вбачається з преамбули цього Закону, він визначає основні принципи

встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх

дотриманням на території України.

Відповідно до ст. 7 Закону України

„Про ціни та ціноутворення” вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види

продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне

регулювання цін і тарифів.

Згідно з ст. 8 вищезазначеного

Закону, державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних

фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних

відхилень від державних фіксованих цін і тарифів; введення Урядом України інших

методів державного регулювання.

Відповідно до ст. 13 Закону України

„Про ціни та ціноутворення” державний контроль за цінами здійснюється при

встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.

А в сфері дії вільних цін контролюється правомірність їх застосування та

додержання вимог антимонопольного законодавства.

Частиною 1 статті 190 ГК України передбачено, що вільні

ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на

які встановлено державні ціни.

Статтею 57 Конституції України встановлено, що закони та

інші нормативно-правові акти, що визначають права та обов'язки громадян, не

доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України "Про

місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року № 280/97-ВР, з

наступними змінами та доповненнями, рішення ради нормативно-правового характеру

набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено

більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Нормативно-правова природа рішення виконавчого комітету

Львівської міської ради № 260 від 28.03.2008 року "Про тарифи на

перевезення пасажирів у міському електротранспорті" автоматично відносить

його до розряду регуляторних у розумінні ст. 1 Закону України «Про засади

державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від

11.09.2003 року №1160-IV, з наступними змінами та доповненнями, в зв'язку з чим

на нього мають поширюватись положення згаданого Закону.

Як передбачено, ч.5 ст.12 Закону,  регуляторні акти, прийняті органами та

посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в

друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності

- у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та

посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та

підписання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач,

застосовуючи економічні санкції за період з 03.04.2008 року по 14.04.2008 року,

виходив з того, що рішення виконавчого комітету Львівської міської ради було

опубліковано в засобі масової інформації «Львівська газета» 14.04.2008 року.

В свою чергу представником позивача представлено витяг

із засобу масової інформації «Бюлетень офіційної інформації м. Львова» за

№6(222) від 10.04.2008 року, в якому було опубліковано рішення виконавчого комітету

Львівської міської ради за № 260 від 28.03.2008 року "Про тарифи на

перевезення пасажирів у міському електротранспорті".

Таким чином, датою офіційного оприлюднення вказаного

рішення ВК ЛМР є 10.04.2008 року.

Посилання представника відповідача на те, що Бюлетень

офіційної інформації м. Львова не є друкованим засобом масової інформації

Львівської міської ради, як того вимагає ст. 22 Закону України "Про

порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого

самоврядування в Україні засобами масової інформації" від 23.09.1997 року

№ 539/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями, суд не бере до уваги,

виходячи з наступного. В  судовому

засіданні було встановлено, що 28.07.2008 року між ПП "Панорама

Ринку" та Департаменту "Адміністрація Міського голови" було

укладено договір про розміщення на сторінках друкованого засобу масової

інформації розпоряджень міського голови та інших офіційних документів міської

ради, зокрема і тих, які потребують офіційного оприлюднення. Сторони домовились,

що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його

укладення.

Суд також вважає безпідставними посилання позивача на

те, що рішення № 260 від 28.03.2008 року було належним чином доведено до відома

мешканців м. Львова шляхом публікації його змісту в друкованих засобах масової

інформації "Львівська газета" від 29-31.03.2008 року,

"Комсомольская правда" від 01.04.2008 року, "Високий замок"

від 02.04.2008 року, оскільки рішення ради нормативно-правового характеру

набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, що полягає в опублікуванні

тексту рішення у друкованих ЗМІ відповідних рад, а не в художньому висвітленні

його змісту в місцевій пресі.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що,

як вбачається з пояснень представника позивача в судовому засіданні, ЛКП перед

тим, ніж застосувати нові підвищені тарифи на перевезення, не цікавилось, чи

набрало рішення ВК ЛМР чинності.

Враховуючи все вищенаведене, в зв'язку з тим, що рішення

виконкому Львівської міської ради № 260 від 28.03.2008 року офіційно

оприлюднене не було, ЛКП "Львівелектротранс" неправомірно

застосовувало тарифи, які були в ньому передбачені. А відтак, в період з

03.04.2008 року (дата початку застосування тарифів) по 10.04.2008 року (дата

офіційного оприлюднення рішення, а, відтак, і набрання ним чинності) отримало

необґрунтовану виручку в сумі 84 529,25 

грн.

Однак, в судовому засіданні було встановлено, що

відповідач нарахував економічні санкції ЛКП за порушення державної дисципліни

цін за період з 03.04.2008 року по 13.04.2008 року, а фактично мав би це

зробити за період з 03.04.2008 року по 10.04.2008 року. Відтак, в тій частині

позов слід задовольнити. В решта позовних вимог слід відмовити.

На підставі ст. 57 Конституції України, ст.ст. 1, 7, 8,

13 Закону України „Про ціни та ціноутворення”, за №507-ХІІ від 03.12.1990 року,

з наступними змінами та доповненнями, ст. 59 Закону України "Про місцеве

самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року № 280/97-ВР, з наступними

змінами та доповненнями, ст.ст. 1, 12 Закону України «Про засади державної

регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 року

№1160-IV, з наступними змінами та доповненнями, ст. 22 Закону України "Про

порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого

самоврядування в Україні засобами масової інформації" від 23.09.1997 року

№ 539/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями, та керуючись ст.ст. 7-14,

18, 19, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 

Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

позов задовольнити частково.  

Скасувати рішення Державної інспекції з контролю за

цінами у Львівській області № 291 від 16.10.2008 року в частині застосування до

Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" економічних

санкцій за порушення державної дисципліни цін за період з 10.04.2008 року по

13.04.2008 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова

набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу

адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після

закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим

Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне

оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим

Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі

подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає

законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк

апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не

набрала законної сили.

Постанова

може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу

адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та

апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції

через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія

апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду

апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої

інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі

складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня

складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої

інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне

оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви

про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для

подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                       (Підпис)     

З

оригіналом звірено

         Суддя                                                                                        

Потабенко В.А.

Повний

текст постанови виготовлений 26.05.2009 року