Рішення

від 16.07.2015 по справі 903/667/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 липня 2015 р. Справа № 903/667/15

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Прокурора міста Луцька в інтересах держави та територіальної громади міста Луцька в особі Луцької міської ради в особі Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства "Луцькспецкомунтранс", м. Луцьк

до Приватного підприємства "Грабінскі", м. Луцьк

про стягнення 3 393, 50 грн.

Суддя: С.В. Бондарєв

За участю представників сторін:

від позивача: Сторожук А.Ф., дов. №1-1.19/13 від 09.01.2015р.

від відповідача: н/з

В судовому засіданні 15.07.2015р. взяв участь старший прокурор відділу прокуратури Волинської області Лебедюк-Гудкова Тетяна Володимирівна.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача та прокурору роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу згідно ст.ст. 22, 29 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.

В судовому засіданні 15.07.2015 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Прокурор міста Луцька в інтересах держави та територіальної громади міста Луцька в особі Луцької міської ради в особі Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства "Луцькспецкомунтранс" звернувся до господарського суду з позовом до відповідача- Приватного підприємства "Грабінські"- про стягнення 3 393, 50 грн.-заборгованості за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів згідно договору №1254 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 22.06.2012р. за період з жовтня 2012р. по березень 2014р. (включно)

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем, взятих на себе зобов'язань по оплаті наданих йому послуг, у встановлені договором №1254 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 22.06.2012р., строки.

Ухвалою суду від 18.06.2015р. порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 01.07.2015р. на 14:30год.

Представник позивача в судовому засіданні 01.07.2015р. позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві.

Крім того, звернувся до суду з заявою №1-1.7/541 від 30.06.2015р. від 30.06.2015р. (вх.№01-54/6264/15 від 01.07.2015р.), в якій вказав, що відповідно до п. 3.2. договору №1254 від 22.06.2012р. акти наданих послуг за кожен розрахунковий період споживач отримує особисто у виконавця. У випадку нез'явлення споживача для отримання актів до кінця поточного періоду, виконавець має право надіслати дані акти простим поштовим зв'язком. Обсяг наданих послуг вважається погодженим та прийнятим споживачем у разі неотримання або/та неповернення підписаних актів до 10 числа за розрахунковим періодом.

Долучив до матеріалів справи акт звіряння взаємних розрахунків за період серпень 2013р.-травень 2015р. на суму 3 393,50грн., з поштовою квитанцією №8331 від 30.06.2015р. та копію статуту Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства "Луцькспецкомунтранс" (нова редакція), затвердженого рішенням Луцької міської ради від 25.09.2013р. №45/35, зареєстрованого 31.10.2013р. за №11981050016002396 зі змінами.

Прокурор в судовому засіданні 01.07.2015р. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити останні в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 01.07.2015р. не з'явився, вимог суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча ухвала суду від 18.06.2015р., направлена на адресу Приватного підприємства "Грабінські", зазначену в позовній заяві, а саме: Волинська обл., м. Луцьк, проспект Грушевського, 26, повернулась до суду органами поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Крім того, як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом ЄДРПОУ - 35923028-зареєстровано Приватне підприємство "Грабінскі", яке і є належним відповідачем по справі.

Ухвалою суду від 01.07.2015р. розгляд справи відкладався згідно ст. 77 ГПК України з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин по справі, зважаючи на неявку відповідача в судове засідання, неподання ним витребуваних судом доказів та необхідність витребування додаткових доказів по справі.

Крім того, зобов'язано сторін представити суду: прокурора та позивача-оригінали, долучених до позову доказів, пояснення щодо кількісних показників надання послуг; додаткові пояснення та докази щодо надання вказаних послуг; відповідача-пояснення (обгрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог, докази проплати, статут.

13.07.2015р. через відділ документального забезпечення та контролю - канцелярію суду від позивача надійшли до суду письмові пояснення по справі №б/н від 13.07.2015р. (вх.№01-54/6675/15 від 13.07.2015р.), в яких він вказав, що послуги з вивезення твердих побутових відходів надавалися ПП "Грабінскі" працівниками ЛСКАП "Луцькспецкомунтранс" кожного тижня за графіком. Відповідно до умов договору №1254 від 22.06.2012р. обсяг вивезення побутових відходів у період 2012р. становив 29,70 куб.м., з 22.06.2012р. по 31.12.2012р. це 27 тижнів, 29,70 куб.м./27 = 1,1 куб.м. це об'єм одного тижня.

Оплата послуг обраховується наступним чином, квартальний об'єм 14,85 куб.м. (29,7/2-14,85 куб.м.). Тариф 28,98 грн. + 3,77 грн. користування контейнером = 32,75 грн. без ПДВ х 1,2=39,30 грн. з ПДВ.

14,85 куб.м. х 39,30 грн. = 583,60 грн. - квартальна оплата протягом 2012 року.

У період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. це 52 тижні, об'єм 2013р. 1,1 куб.м *52 = 57,2 куб.м. / 4 квартали = 14,3 куб.м. х 39,30 грн. = 561,98 грн. оплата за кожен квартал.

Аналогічно обраховується і період 2014 року, оскільки у 2014 році також 52 тижня, 1,1 куб.м.*52 = 57,2 куб.м. / 4 квартали = 14,3 куб.м. х 39,30 грн.=561,98 грн.

Вказав, що по факту надання послуг, в кінці кожного кварталу відповідно до умов договору №1254 від 22.06.2012р., ЛСКАП "Луцькспецкомунтранс" готує акти наданих послуг, які споживач зобов'язаний отримати у ЛСКАП "Луцькспецкомунтранс". Враховуючи те що ПП "Грабінскі" не отримувало акти наданих послуг, позивач, як виконавець на виконання п.3.2 договору надсилав їх простим поштовим зв'язком. Відповідно до п.3.2 договору обсяг наданих послуг вважається погодженим та прийнятим споживачем у разі неотримання або/та неповернення підписаних актів до 10 числа за розрахунковим періодом.

В підтвердження надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, що надавалися споживачу ПП "Грабінскі" долучив до матеріалів справи копії шялхових листів з відповідними графіками вивезення твердих побутових відходів.

Прокурор в судовому засіданні 15.07.2015р. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити останні в повному обсязі.

Крім того, звернувся до суду з заявою №б/н від 15.07.2015р. (вх.№01-54/6787/15 від 15.07.2015р.), в якій повідомив, що згідно витягу з ЄДР за кодом 35923028-зареєстроване Приватне підприємство "Грабінскі", у зв'язку з чим просив виправити помилку при написанні позову та стягнути заборгованість з належного відповідача по справі- Приватного підприємства "Грабінскі".

Представник позивача в судовому засіданні 15.07.2015р. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити останні в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 15.07.2015р. не з'явився вдруге, вимог суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча ухвала суду від 01.07.2015р., направлена на адресу Приватного підприємства "Грабінскі", зазначену в позовній заяві та у Витязі з ЄДР, а саме: Волинська обл., проспект Грушевського, 26, повернулась до суду органами поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно із ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальним правами у господарському судочинстві").

Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв'язку з позначкою "за закінченням терміну зберігання" з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, а тому, визнавши зібрані по справі матеріали достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами згідно зі ст.75 ГПК України, господарський суд, -

встановив:

22 червня 2012р. між Луцьким спеціальним комунальним автотранспортним підприємством "Луцькспецкомунтранс" (виконавець), в особі директора Кузьмича В.Ф., діючого на підставі статуту та Приватним підприємством "Грабінскі" (споживач), в особі директора Грабінської Лідії Михайлівни, діючого на підставі статуту, укладено договір №1254 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, згідно з умовами якого виконавець зобов'язався надати замовнику послуги з вивезення твердих побутових відходів відповідно до затвердженого виконкомом Луцької міської ради рішення про розмір тарифу, а споживач - своєчасно оплачувати послуги за встановленим тарифом у строки та на умовах, передбачених договором (а.с. 8).

Згідно з п. 3.1 договору розрахунковим періодом є квартал.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору за період з жовтня 2012р. по березень 2014р. (включно) позивач надав відповідачу послуги з вивезення твердих побутових відходів на суму 3 393,50грн., що підтверджується актами надання послуг №6,558 від 1 9.12.2012р., №1.753 від 29.03.2013р., №3.164 від 19.06.2013р., №1123 від 24.09.2013р., №3180 від 26.12.2013р., №1777 від 24.03.2014р. (а.с. 9-14).

Згідно з п. 3.2 договору акти наданих послуг за кожен розрахунковий період споживач отримує особисто у виконавця. У випадку нез'явлення споживача для отримання актів до кінця поточного періоду, виконавець має право надіслати дані акти простим поштовим зв'язком. Обсяг наданих послуг вважається погодженим та прийнятим споживачем у разі неотримання або/та неповернення підписаних актів до 10 числа за розрахунковим періодом.

Відповідач зобов'язання щодо оплати наданих послуг в установлений договорами строк не виконав (доказів в підтвердження оплати суду не надано), у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 3 393,50грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Згідно ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Заборгованість на день розгляду спору становить 3 393,50грн., стверджується договором про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів №1254 від 22.06.2012р., актами надання послуг №6,558 від 19.12.2012р., №1.753 від 29.03.2013р., №3.164 від 19.06.2013р., №1123 від 24.09.2013р., №3180 від 26.12.2013р., №1777 від 24.03.2014р., відповідачем не оспорена та підлягає до стягнення з нього в силу ст.193 ГК України, згідно якої учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" органи прокуратури звільняються від сплати судового збору при здійснення представництва інтересів громадян або держави в суді.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 4.6 постанови від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зауважив, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, господарський суд, керуючись ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за мінімальною ставкою в сумі 1 827,00грн. відносить на нього.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 173, 174,175, 202 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 525, 526, 599, 626, 629, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Грабінскі" (м. Луцьк, проспект Грушевського, 26, код 35923028)

на користь Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства "Луцькспецкомунтранс" (43000, м. Луцьк, вул. Дубнівська, 64, код 30659101)

3 393,50грн. заборгованості.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Грабінскі" (м. Луцьк, проспект Грушевського, 26, код 35923028) в доход державного бюджету України 1 827,00грн. судового збору.

Повний текст рішення складено

16.07.2015

Суддя С. В. Бондарєв