Ухвала

від 13.07.2015 по справі 904/742/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.07.15р. Справа № 904/742/15 За заявою: товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали", м.Дніпропетровськ

про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.15 р.

У справі:

за позовом приватного підприємства "РЕГІОНКОМПЛЕКТ", м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "КОЛЬОРОВІ МЕТАЛИ", м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: представник Парханова О.І. - довіреність № б/н від 10.06.15р.;

директор Бойко О.М. - паспорт № АЕ441975;

від відповідача (заявника): представник Свіхунов О.В. - довіреність № 19/02 від 19.02.15р.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Регіонкомплект", м.Дніпропетровськ (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали", м.Дніпропетровськ (далі по тексту - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 211486,28грн. основної заборгованості; 27170,80грн. пені; 3826,61грн. трьох відсотків річних; 28231,85грн. інфляційних нарахувань.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2015р. ( суддя Петренко І.В.) позов задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" на користь приватного підприємства "Регіонкомплект" 211486,28грн. основної заборгованості; 27169,09грн. пені; 3826,23грн. трьох відсотків річних; 28231,85грн. інфляційних нарахувань; 5414,31грн. судового збору.

В решті відмовлено.

Рішення суду мотивовано відсутністю доказів належного виконання відповідачем зобов'язань по договору поставки № 04/01 від 04.01.2012 року, обґрунтованістю вимог позивача.

Зменшуючи суми пені та 3% річних, суд керувався помилкою в розрахунках.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення від 26.02.2015р.

В апеляційній скарзі заявник зазначає, що:

- рішення господарського суду від 26.02.15 року прийнято за відсутності представника відповідача;

- позивачем не надано будь-яких банківських документів щодо поточного розміру існуючого боргу за договором № 04/01 від 04.01.2012 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.06.2015р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "КОЛЬОРОВІ МЕТАЛИ" залишено без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2015р. у справі №904/742/15 змінено в частині стягнення пені та інфляційних, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "КОЛЬОРОВІ МЕТАЛИ" на користь приватного підприємства «Регіонкомплект» 20859,88грн. пені та 25960,47грн. інфляційних втрат.

В іншій частині рішення залишено без змін.

Господарським судом видано виконавчі документи.

02.07.2015р. до канцелярії суду надійшла заява від 30.06.2015р. за вих.№30/06/1 про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2015р. по справі №904/742/15 на строк 18 (вісімнадцять) календарних місяців.

Враховуючи, що суддя Петренко Ігор Васильович з 25.06.2015р. по 03.07.2015р. перебував у відпустці матеріали заяви від 30.06.2015р. за вих.№30/06/1 про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2015р. по справі №904/742/15 на строк 18 (вісімнадцять) календарних місяців оглянуто 06.07.2015р. і керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ухвалив прийняти заяву від 30.06.2015р. за вих.№30/06/1 про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2015р. по справі №904/742/15 на строк 18 (вісімнадцять) календарних місяців до розгляду та призначити у засідання на 13.07.15р.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується реєстром поштових відправлень суду та явкою представника в судове засідання.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується реєстром поштових відправлень суду та явкою представника в судове засідання.

13.07.2015р. повноважний представник відповідача (заявника) в судовому засіданні просить задовольнити заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області, посилаючись на скрутне фінансове становище.

Повноважний представник позивача та директор в судовому засіданні проти заяви відповідача (заявника) про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області заперечують, просять суд відмовити в її задоволенні, крім того, подано відзив на вищевказану заяву.

Заява відповідача від 30.06.2015 року за вих.№30/06/1 про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2015р. по справі №904/742/15 обґрунтована наступним.

Відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становищі, обумовленому зокрема тим, що має велику кількість контрагентів, які на теперішній час перебувають у процесі значної стагнації, через що спостерігається низький рівень проведення розрахунків за спожиту продукцію та брак замовлень кінцевої продукції відповідача, через що підприємство зазнало великих збитків.

Внаслідок викладеного у відповідача брак коштів, а отже відсутність фінансових надходжень для виконання рішення суду.

З метою виходу з даної ситуації підприємство відповідача веде активні переговори зі своїми контрагентами щодо урегулювання описаної ситуації та спільного розроблення планів, схем погашення боргу (розстрочка, бартер тощо), які існують перед відповідачем, а також формує портфель замовлень продукції.

Підприємство відповідача станом на 26.06.2015р. має дебіторську заборгованість покупців та інших дебіторів у сумі 36727248,74грн. (у тому числі 2344229,68грн. заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Юмін" по поверненню фінансової допомоги зі строком погашення до 30.12.2015р.) та кредиторську заборгованість перед постачальниками та іншими кредиторами у сумі 29221766,67грн.

Для підтримання та розвитку виробництва відповідачем було залучено кредитні кошти, заборгованість по виплаті процентів за користування якими становить:

- 11028281,86грн. за кредитним договором №79/07В від 13.12.2007р., укладеним з публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк";

- 13779466,52грн. за кредитним договором №10-0604/121к-07 від 11.04.2007р., укладеним з публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк".

Відповідач зазначає, що є працедавцем для 345 працівників у регіоні із значним рівнем безробіття (Верходніпровський та Криничанський райони Дніпропетровської області).

Відповідач просить суд врахувати, що невідкладне виконання рішення господарського суду по справі №904/742/15 на таку значну суму унеможливить подальше виконання відповідачем своїх зобов'язань, в тому числі і перед державою, із сплати грошових коштів у центральний та місцевий бюджети, серед іншого, у вигляді плати за користування землею, екологічного податку, тощо.

Враховуючи вищевикладене відповідач просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2015р. по справі №904/742/15 на 18 (вісімнадцять) місяців.

Позивач проти задоволення заяви відповідача від 30.06.2015 року за вих.№30/06/1 про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2015р. по справі №904/742/15 заперечує посилаючись на наступне.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2014 р. у справі №904/742/15 позов задоволено частково, ухвалено стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошті у розмірі 211486,28грн. - сума основної заборгованості; 27169,09грн. - пені; 3826,23грн. - три відсотки річних; 28231,85грн. - інфляційних нарахувань; 5414,31грн. - судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.06.2015р. апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2015р. у справі № 904/742/15 змінено в частині стягнення пені та інфляційних, стягнувши з відповідача на користь позивача 20859,88грн. - пені та 25960,47грн. інфляційних витрат. В іншій частині рішення залишено без змін.

На підставі наказу господарського суду відкрито виконавче провадження.

Отже, відповідач в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2015р. у справі № 904/742/15 щодо сплати стягнутої за вказаним рішенням суми 211486,28грн. - сума основної заборгованості; 20859,88грн. - пені та 25960,47грн. - інфляційних витрат на строк 18 місяців.

Ознайомившись з заявою відповідача позивач дійшов висновку, що відповідач має достатню кількість обігових коштів для погашення кредиторської заборгованості як за товари, роботи, послуги так і заборгованості по поточним зобов'язанням.

Доводи позивача, викладені у заяві про відстрочення виконання рішення суду, позивач розцінює як спробу уникнути відповідальності.

Позивач зазначає, що через небажання відповідачем виконати свої зобов'язання, що є предметом спору, у позивача виникли серйозні фінансові труднощі, що призвело до неможливості здійснити платежі за існуючими зобов'язаннями, що триває до цього часу, в результаті чого у позивача призупинені господарські операції з постачання товарів.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «контрагенти» за липень 2015р. прострочена кредиторська заборгованість позивача перед контрагентами складає 280561,27грн.

Претензії з боку кредиторів додатково свідчать про втрату ділової репутації серед контрагентів фактично через небажання відповідачем виконати свої зобов'язання.

Підтвердженням зазначеного є довідки позивача - аналіз рахунку - 281 (обороти підприємства), відповідно до яких обороти позивача складають:

За 2011 рік - 427421,68грн.;

За 2012 рік - 540186,89грн.;

За 2013 рік - 509826,01грн.;

За 2014рік - 375775,13грн.;

З 01.01.2015р. по 10.07.2015рік - 26260,60грн.

Тому, як зазначає позивач, за для виходу з фінансової кризи, яка фактично створена через несплату відповідачем заборгованості, що є предметом спору та задля подальшого здійснення господарської діяльності, для позивача дуже важливо погашення відповідачем заборгованості, яка фактично триває з 2012року.

Згідно з частиною другою статті 4 3 та статтею 33 Господарського кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (стаття 32 цього Кодексу).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання (ч.1).

Відповідно до п.7.1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12р. за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Пунктом 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12р. за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Дослідивши матеріали справи, заяву відповідача від 30.06.2015 року за вих.№30/06/1 про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2015р. по справі №904/742/15 та заперечення позивача, заслухавши повноважних представників позивача і відповідача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, значну суму заборгованості, заява від 30.06.2015 року за вих.№30/06/1 про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2015р. по справі №904/742/15 підлягає лише частковому задоволенню, з метою недопущення порушення майнових прав позивача.

Господарський суд констатує, що відповідач надав суду показники дебіторської та кредиторської заборгованості та дав можливість суду оцінити фінансовий стан підприємства.

Позивач зі свого боку стверджує, що перебуває у важкому фінансовому становище і в якості доказу вказаних обставин надав суду власний аналіз рахунку 281 з якого вбачається, що у позивача наявна продукція на загальну суму 26260,60грн. і у порівнянні з минулими роками значно на меншу суму, однак вказана обставина не доводить, що фінансовий стан позивача є тяжким, а може навіть свідчити про продаж продукції на більшу суму, однак достеменно вказані обставини суд позбавлений можливості з'ясувати з наданих позивачем документів.

Також позивач надав суду власний аналіз рахунку 631 з якого вбачається, що у липні 2015 року кредиторська заборгованість позивача складає 280561,27грн., однак наявність заборгованості не доводить факт відсутності коштів.

Господарський суд констатує, що позивач не надав суду баланс підприємства з якого вбачається реальний фінансовий стан підприємства та стан власних рахунків позивача.

Позивач також не надав суду інформацію про дебіторську заборгованість.

Позивач посилається на наявність претензій, однак не надає суду жодної позовної заяви або рішення суду про стягнення з позивача грошових коштів на користь третіх осіб.

Господарський суд приймає до уваги, що відповідач є працедавцем для 345 працівників у регіоні із значним рівнем безробіття (Верходніпровський та Криничанський райони Дніпропетровської області) і невідкладне виконання рішення господарського суду по справі №904/742/15 на таку значну суму може унеможливити подальше виконання відповідачем своїх зобов'язань, в тому числі і перед державою, із сплати грошових коштів у центральний та місцевий бюджети, серед іншого, у вигляді плати за користування землею, екологічного податку і що найголовніше може призвести до несплати заробітної плати.

Господарський суд констатує, що спірне рішення прийнято 26.02.2015р., а 20.03.2015р. на грошові кошти відповідача накладено ухвалою суду арешт, що є значною перешкодою для виконання рішення суду.

Господарський суд відхиляє твердження позивача, які висвітлено у відзиві на заяву відповідача від 30.06.2015 року за вих.№30/06/1 про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2015р. по справі №904/742/15 в частині знаходження позивача у фінансовій кризі, через несплату саме відповідачем заборгованості, що є предметом спору у справі №904/742/15 і яка фактично триває з 2012 року.

Дослідивши матеріали справи господарський суд встановив, що в рамках укладеного між сторонами договору поставки №04/01 від 04.01.2012р. в період з січня 2012 року по грудень 2013 року позивачем відповідачу було поставлено товар на загальну суму 534056,28грн., з яких відповідачем платіжними дорученнями погашено 344090,56грн. та 109486,28грн. шляхом взаємозаліку зустрічних однорідних вимог.

Станом на 01.01.2014р. заборгованість відповідача складала 80579,08грн.

30.12.2013р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №2 до договору №04/01 від 04.01.2012р., якою фактично сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору №04/01 від 04.01.2012р. на рік, а саме до 31.12.2014р.

За період з 01.01.2014р. по 31.11.2014р. позивачем поставлено товару на суму 274921,20грн. Сплачено відповідачем у 2014 році 144014,00грн. Борг складає 130907,20грн. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 211486,28грн.

Дії позивача в частині укладання додаткової угоди №2 до договору №04/01 від 04.01.2012р. фактично свідчать про бажання позивача продовжувати договірні відносини з відповідачем і підтверджують факт зацікавленості позивача у такому контрагенті як відповідач, незважаючи на те, що на період укладання додаткової угоди №2 до договору №04/01 від 04.01.2012р. вже існувала заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 80579,08грн.

Проаналізувавши динаміку розрахунків відповідача з позивачем за отриманий товар, господарський суд дійшов висновку, що діями відповідача не створювалася фінансова криза на підприємстві позивача, як про це наголошує позивач. Крім того суду не надано жодних доказів зворотнього.

З урахуванням матеріалів справи господарський суд дійшов висновку, що за наявності грошових коштів відповідач спрямовує їх на погашення заборгованості і є реальні підстави вважати, що надавши відповідачу відстрочку останній до моменту її спливу погасить існуючу заборгованість перед позивачем.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву від 30.06.2015 року за вих.№30/06/1 про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2015р. по справі №904/742/15 задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2015 року по справі № 904/742/15 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Челюскіна, буд. 5, кімн. 28; ідентифікаційний код 32495368) на користь приватного підприємства "Регіонкомплект" (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Шинна, 21; ідентифікаційний код 32857225) 211486,28грн. (двісті одинадцять тисяч чотириста вісімдесят шість грн. 28 коп.) основної заборгованості; 20859,88грн. (двадцять тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять грн. 88 коп.) пені; 3826,23грн. (три тисячі вісімсот двадцять шість грн. 23 коп.) трьох відсотків річних; 25960,47грн. (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят грн. 47 коп.) інфляційних нарахувань; 5414,31грн. (п'ять тисяч чотириста чотирнадцять грн. 31 коп.) судового збору на 6 (шість) місяців, а саме до 13.01.2016р.

В решті відмовити.

Ухвала набирає законної сили з часу її прийняття та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку встановленому для оскарження судових рішень.

Суддя І.В. Петренко