Рішення

від 06.07.2015 по справі 910/12650/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2015Справа №910/12650/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніпром"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "МРІЯ-ІНВЕСТ"

Про стягнення 595 173,36 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін:

від позивача Костьолов Д.В. - представник (дов. № б/н від 20.02.2015 р.)

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Уніпром" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МРІЯ-ІНВЕСТ" про стягнення 595 173,36 грн. відповідно до договору поставки № 18/12-01 від 18.12.2014 р. (378 590, 83 грн. - основний борг, 191 751, 12 грн. - інфляційні збитки, 24 831, 41 грн. - проценти за користування чужими коштами).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.05.2015 р. порушено провадження у справі №910/12650/15 та призначено справу до розгляду на 16.06.2015 р.

У судове засідання 16.06.2015 р. представники позивача та відповідача не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

За таких обставин, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників позивача та відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 06.07.2015 р., про що виніс відповідну ухвалу.

Представник відповідача в судове засідання 06.07.2015 р. повторно не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/12650/15 від 20.05.2015 р. про порушення провадження у справі, від 16.06.2015 р. були направлені відповідачу за адресою, вказаній у позовній заяві (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 2-А), що відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі, так само, як і ухвала суду від 16.06.2015 р., вручені відповідачу належним чином (повідомлення про вручення наявні в матеріалах справи).

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 06.07.2015 р. та за відсутності представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 06.07.2015 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.12.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «УНІПРОМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-Інвест» було укладено Договір поставки №18/12-01 (далі - Договір), згідно якого Постачальник (ТОВ «Уніпром») зобов'язується поставляти у власність Покупця (ТОВ «Мрія-Інвест») георешітку Tensar ТгіАх 160 та георешітку Tensar ТгіАх 170, а покупець прийняти та оплатити Продукцію (п. 1.1. та специфікація - додаток № 1 до Договору).

Згідно з п. 1.3. Договору, поставка Продукції здійснюється окремими партіями.

Загальна вартість Договору складає 4 198 596,00 грн. в т.ч. ПДВ 20%. (п. 6.2.).

Як передбачено у п. 6.5. Договору, оплата здійснюється на умовах 30% передоплати від загального об'єму поставки, протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання Покупцем рахунку; 70% від суми кожної поставки, Покупець сплачує протягом 7 (семи) робочих днів з моменту отримання продукції.

20.12.2012 року, відповідно до умов Договору поставки №18/12-01 від 18.12.2012р. ТОВ «УНІПРОМ» виставило рахунок №238/12 на суму 1 259 578, 80 грн.

25.12.2012р. ТОВ «МРІЯ-ІНВЕСТ», здійснено передоплату за договором в розмірі 1 259 578,80, що відповідає 30% від загального об'єму поставки. Факт сплати вказаної суми коштів підтверджується банківською випискою по рахунку позивача та відповідачем не заперечується.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме видаткових накладних, та підтверджується поясненнями представника позивача, на виконання умов Договору, в період з 21.12.2012р. по 22.01.2013р. ТОВ «УНІПРОМ» здійснило поставку товару на користь ТОВ «МРІЯ-ІНВЕСТ» на суму 2 225 117,28, що підтверджується видатковими накладними №229/12 від 21.12.2012р. на суму 320, 544, 00 грн., №230/12 від 24.12.2012р. на суму 517 952, 64 грн., №1/01 від 14.01.2013р. на суму 517 220, 64, №3/01 від 22.01.2013р. на суму 869 400, 00 грн.

В свою чергу, 21.01.2013р. ТОВ «МРІЯ-ІНВЕСТ» здійснило часткову оплату за поставлений товар в сумі 586 947,65 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача та відповідачем не заперечується.

Таким чином, станом на день подання даного позову до суду сума основної заборгованості за Договором становить 378 590, 83 грн., яку і просить стягнути позивач.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимогу про стягнення 24 831, 41 грн. - 3% річних, суми інфляційних нарахувань - 191 751, 12 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Отже, внаслідок укладення Договору між сторонами виникли цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що свої зобов'язання щодо оплати коштів за поставлений позивачем товар в повному обсязі, відповідач у встановлений строк не виконав.

Зазначене підтверджується також 24.02.2014р. підписаним сторонами Актом звірки взаєморозрахунків, згідно якого борг ТОВ «МРІЯ- ІНВЕСТ» перед ТОВ «УНІПРОМ» становить 378 590, 83 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи, сума основної заборгованості за Договором становить 378 590, 83 грн.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 378 590, 83 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 24 831, 41 грн. та збитків від інфляції в сумі 191 751, 12 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно з розрахунком позивача розмір збитків від інфляції становить 191 751, 12 грн. та обчислюється з лютого 2013 р. по березень 2015 р., 3 % річних - 24 831, 41 грн., що обчислені з 01.02.2013 р. по 09.04.2015 р. (розрахунок наявний в матеріалах справи). Контррозрахунку суми інфляційних збитків та 3% річних відповідачем суду не надано.

Щодо стягнення з відповідача суми 3% річних та збитків від інфляції, суд, перевіривши розрахунок позивача, вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 191 751, 12 грн. в якості збитків від інфляції та 3% річних у розмірі 24 831, 41 грн. підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав, у судові засідання не з'явився.

Положеннями статті 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МРІЯ-ІНВЕСТ» (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 2-А, ідентифікаційний код 32670462) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІПРОМ» (01042, м. Київ, бул. Марії Приймаченко, 8-Б, кв. 37, ідентифікаційний код 21483639) 378 590 (триста сімдесят вісім тисяч п'ятсот дев'яносто) грн. 83 коп. основного боргу, 191 751 (сто дев'яносто одна тисяча сімсот п'ятдесят одна) грн. 12 коп. збитків від інфляції, 24 831 (двадцять чотири тисячі вісімсот тридцять одна) грн. 41 коп. 3% річних та 11 903 (одинадцять тисяч дев'ятсот три) грн. 47 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 13.07.2015 р.

Суддя Ю.В. Картавцева