Рішення

від 13.07.2015 по справі 910/11832/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2015Справа № 910/11832/15

Суддя господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом командитного товариства «ДОНТЕХГУМА І КОМПАНІЯ»

до товариства з обмеженою відповідальністю «МАШБУДРЕСУРС»

про стягнення 964634,17 грн,

за участю представників сторін:

від позивача - Забайрачний В.І. (довіреність від 15.06.2015 № 15);

від відповідача - не з'явилися,

В С Т А Н О В И В :

Командитне товариство «ДОНТЕХГУМА І КОМПАНІЯ» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «МАШБУДРЕСУРС», яким заявлено позовні вимоги про стягнення з останнього заборгованості в сумі 964634,17 грн.

Позов мотивований порушенням відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки від 24.01.2013 № 4911-24/13. Як стверджує позивач, останній поставив відповідачеві товар на загальну суму 5794621,92 грн, але відповідач товар оплатив частково у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість в розмірі 964634,17 грн.

Ували у даній справі надсилалися, зокрема, відповідачеві на адресу його фактичного місцезнаходження та на адресу, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Також в матеріалах справи містяться повідомлення про вручення представникові відповідача поштових відправлень суду завчасно. Зважаючи на вищенаведене, відповідач, в силу ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, вважається таким, що повідомлений про дату, час і місце розгляду даної справи належним чином.

Однак, відповідач в жодне судове засідання свого повноважного представника не направив, обґрунтованих письмових пояснень із зазначенням поважних причин неявки його представника у судові засідання до суду не подав, правом, наданим ст. 59 ГПК України, не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло, а тому, відповідно до положень ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 13 липня 2015 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, заслухавши повноважного представника позивача, судом встановлено таке.

Між командитним товариством «ДОНТЕХГУМА І КОМПАНІЯ», як постачальником, та товариством з обмеженою відповідальністю «МАШБУДРЕСУРС», як покупцем, укладено договір поставки від 24.01.2013 № 4911-24/13 (далі - договір), згідно з предметом якого постачальник зобов'язується поставити та передавати у власність, а покупець прийняти та оплати продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі (п. 1.1 договору).

Оплата за кожну партію поставленої продукції по даному договору проводиться замовником протягом 30 (тридцяти) банківських днів після дати поставки партії продукції на склад вантажоодержувача, у відповідності з рахунком-фактурою на дану партію, обумовлену згідно з п. 5.3 договору. За згодою сторін можлива часткова передоплата поставленої продукції (п. 6.1 договору).

Відповідно до п. 5.3 договору датою поставки продукції вважається дата приймання цієї продукції вантажоодержувачем - кінцевим одержувачем - структурним підрозділом залізниці зазначеною в заявці.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Виходячи із змісту правовідносин сторін, які ґрунтуються на договорі, вони є відносинами з поставки, а тому їх права і обов'язки визначаються, зокрема, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. (частини 1, 2 ст. 712 ЦК України)

Спір між сторонами справи виник, як стверджує позивач, внаслідок порушення відповідачем грошового зобов'язання за договором. Позивач у позові зазначає, що відповідач у встановлений п. 6.1 договору строк поставлений йому товар на загальну сумі 5794621,92 грн в повному обсязі не оплатив, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 964634,17 грн. З наведеного слідує, що відповідачем оплачено товар в сумі 4829987,75 грн.

Наведені обставини стали наслідком звернення позивача до господарського суду з позовом у даній справі, яким заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу в сумі 964634,17 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з урахуванням такого.

В матеріалах справи містяться такі видаткові накладні у вигляді копій, оригінали яких оглянуто судом: від 25.03.2013 № 4808 на суму 76539,00 грн; від 25.03.2013 № 4809 на суму 153078,00 грн; від 20.03.2013 № 4785 на суму 76539,00 грн; від 27.03.2013 № 4814 на суму 957107,90 грн; від 03.04.2013 № 4851 на суму 153078,00 грн; від 19.04.2013 № 4931 на суму 928372,73 грн; від 24.05.2013 № 5079 на суму 178742,62 грн; від 24.05.2013 № 5082 на суму 61575,71 грн; від 21.06.2013 № 5224 на суму 398017,86 грн; від 26.07.2013 № 5390 на суму 510860,03 грн; від 23.08.2013 № 5521 на суму 685764,32 грн; від 23.08.2013 № 5523 на суму 29914,18 грн; від 28.08.2013 № 5525 на суму 84575,70 грн; від 05.09.2013 № 5567 на суму 101490,84 грн; від 17.09.2013 № 5618 на суму 135321,12 грн; від 23.09.2013 № 5662 на суму 546201,24 грн; від 24.01.2014 № 44 на суму 225407,77 грн, а також товарно-транспортні накладні та довіреності, видані відповідачем його особі, на отримання товарно-матеріальних цінностей, які свідчать про те, що позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар загальною вартістю 5302586,02 грн.

В той же час, відповідно до виписок з поточного рахунку позивача, копії яких містяться також у справі, відповідач оплатив отриманий за вказаними вище первинними бухгалтерськими документами на загальну суму 4606230,85 грн, тобто частково.

З наведеного слідує, що товар не оплачено відповідачем на користь позивача на суму 696355,17 грн.

Поряд з цим, судом встановлено, що позивачем 10 липня 2014 року направлялася відповідачеві претензія від 10.07.2014 № 01/14 про погашення заборгованості за договором (названий лист та докази надсилання наявні в матеріалах справи). Однак, доказів належного реагування відповідачем на вказану вимогу сторонами справи суду не надано.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України унормовано, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд відзначає, що жодного доказу, який би підтверджував факт повної оплати відповідачем товару, поставленого за вищенаведеними накладними, у встановлені договором строки, матеріали справи не містять.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Підсумовуючи сукупність встановлених вище фактичних обставин і норм права, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла внаслідок несплати товару підлягає задоволенню частково в сумі 696355,17 грн, з тих підстав, що позов в цій частині позивачем належним чином доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем в порядку, встановленому статтями 33, 36 ГПК України, не спростовано.

Зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню частково, за приписами ч. 5 ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МАШБУДРЕСУРС» (01133, м. Київ, вулиця Щорса, будинок 31; ідентифікаційний код 37401723, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь командитного товариства «ДОНТЕХГУМА І КОМПАНІЯ» (69039, місто Запоріжжя, вулиця Українська, будинок 143; ідентифікаційний код 00152342, на будь-який його рахунок, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) основну заборгованість в сумі 696355,17 (шістсот дев'яносто шість тисяч триста п'ятдесят п'ять) грн 17 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 13927,10 (тринадцять тисяч дев'ятсот двадцять сім) грн 10 коп.

3. В іншій частині відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16 липня 2015 року.

Суддя Я.А. Карабань