Рішення

від 09.07.2015 по справі 911/1432/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2015 р. Справа № 911/1432/15

Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: головуючий суддя - Саванчук С.О., судді: Бацуца В.М., Ейвазова А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Групп",

04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 9

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільміськбуд",

08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. Валентина Чайки, буд. 16

про стягнення 147 565,92 грн.

за участю представників:

позивача - Макарова Н.Ю. (довіреність від 02.06.2015, б/н);

відповідача - Колибіденко В.О. (довіреність від 02.06.2015).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Групп" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільміськбуд" (далі - відповідач) про стягнення 147 565,92 грн. або зобов'язання повернути будівельні матерали, що передані за актом приймання-передачі від 27.08.2012.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором субпідряду від 20.08.2012 № 20/08С.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.04.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.04.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 9502/15 від 23.04.2015) позивачем подано документи на виконання вимог ухвали суду від 07.04.2015.

У судове засідання 23.04.2015 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 07.04.2015 не виконав, розгляд справи відкладено на 02.06.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 11630/15 від 19.05.2015) позивачем подано письмову заяву про зміну предмета позову.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, до початку розгляду господарським судом справи по суті, позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки вказану заяву, відповідно до вимог частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, подано до початку розгляду справи по суті та вона відповідає вимогам статті 54 Господарського процесуального кодексу України, з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу, зміну предмету позову прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям зміни предмета позову господарським судом, предметом позову у справі є стягнення 147 565,92 грн. відшкодування вартості майна, що передане позивачем відповідачу та не повернуте відповідачем.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 11631/15 від 19.05.2015) позивачем подано додаткові докази.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 12828/15 від 02.06.2015) відповідачем подано відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 02.06.2015 оголошено перерву до 16.06.2015, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.06.2015 продовжено строк розгляду спору, відповідно до частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 13684/15 від 10.06.2015) позивачем подано заперечення на відзив відповідача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.06.2015 у справі № 911/1432/15 призначено колегіальний розгляд справи та передано справу до відповідного структурного підрозділу апарату господарського суду Київської області для визначення складу колегії суддів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.06.2015 справу № 911/1432/15 прийнято до розгляду у складі колегії суддів: Саванчук С.О. - головуючий суддя, судді: Бацуца В.М., Ейвазова А.Р., розгляд справи призначено на 07.07.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 15994/15 від 07.07.2015) позивачем подано клопотання про долучення доказів.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 15995/15 від 07.07.2015) позивачем подано додатковий доказ.

У судовому засіданні 07.07.2015 оголошено перерву до 09.07.2015, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 16101/15 від 08.07.2015) позивачем подано заперечення на відзив відповідача.

У судовому засіданні 09.07.2015 представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача позов заперечив.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 09.07.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Групп" (далі - підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бориспільміськбуд" (далі - субпідрядник) укладено договір субпідряду від 20.08.2012 №20/08 С (далі - Договір), відповідно до умов якого підрядник за власні кошти доручає, а субпідрядник зобов'язується власними силами та засобами виконати у відповідності до затвердженої проектної документації, діючих будівельних норм, правил та здати підряднику в установлений Договором строк закінчені роботи згідно з Договором (пункт 2.1. Договору).

Згідно з пунктом 3.1. Договору, роботи за Договором виконуються згідно додатку №1 - Сумісний графік виконання та оплати робіт, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 4.1. Договору, загальна вартість робіт складає 1 907 639, 88 грн., у тому числі ПДВ.

Вартість виконаних робіт обраховується на підставі фактично виконаних обсягів робіт, зафіксованих в актах, за погодженими сторонами цінами одиниці виду робіт, що вказані в договірній ціні - Додаток №2 до Договору, який є його невід'ємною частиною (пункт 4.2. Договору).

Згідно з пунктом 4.5. Договору, підрядник передає, а субпідрядник приймає по акту прийому-передачі бетонну суміш та арматуру в кількості та якості згідно проектної документації.

Відповідно до пункту 9.4. Договору, субпідрядник несе ризик випадкової втрати та пошкодження матеріалів, конструкцій та обладнання, переданих йому підрядником, до моменту передачі об'єкту підряднику.

Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 13.1. Договору).

На виконання умов Договору, позивач передав, а відповідач прийняв металопрокат для виготовлення каркасів буроін'єкційних паль по об'єкту, що підтверджується актом приймання-передачі металопрокату від 27.08.2012, що підписаний у двосторонньому порядку та скріплений печатками обох сторін.

Ціна всього металопрокату, що придбаний позивачем, становить 147 565,92 грн., що підтверджується рахунком-фактурою від 23.08.2012 № МКМК0019655 та платіжним дорученням від 23.08.2012 № 19 з призначенням платежу «предоплата згідно рах.№ 19655 від 23.08.2012 арматура, в т.ч. ПДВ 20% 24 594,32 грн.».

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2015 у справі № 911/4966/14 між тими ж сторонами встановлено порушення відповідачем зобов'язань за Договором, а саме: виконання ним робіт не у повному обсязі та, у зв'язку з цим, повернуто позивачу частину авансу.

За твердженнями позивача, в порушення умов Договору, відповідачем конструкції з матеріалу позивача не передано позивачу, отже, матеріали позивача мають бути повернуті або відшкодовані збитки за їх втрату.

Позивачем направлено на адресу відповідача вимогу від 18.02.2015 № 4 про повернення металопрокату, переданого за актом приймання-передачі від 27.08.2012 або відшкодування його вартості.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, грошові кошти позивачу не повернув, докази протилежного відсутні у матеріалах справи.

Відповідачем позов заперечується повністю, тим, що позивач не передав відповідачу необхідну проектну та дозвільну документацію, у зв'язку з чим, відповідач, на підставі пунктів 8.5., 13.2.1. Договору, призупинив будівельні роботи, а також, відповідач стверджує, що виконав роботи, які зазначені у додатку № 1 до Договору, в частині виготовлення армокаркасів випробувальних кущів з доставкою на об'єкт та перебазування техніки і обладнання, що встановлено постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2015 у справі № 911/4966/14.

Стосовно тверджень відповідача про те, що порушення позивачем договірних зобов'язань з передачі відповідачу проектної та дозвільної документації призвело до призупинення відповідачем будівельні робіт на підставі пунктів 8.5., 13.2.1. Договору, судом враховано таке.

Причини невиконання відповідачем зобов'язань з повного виконання робіт за Договором, не підлягають встановленню у даній справі, оскільки вина відповідача у невиконанні робіт за Договором, у повному обсязі, встановлена у постанові Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2015 у справі № 911/4966/14 між тими ж сторонами, де вказано про порушення відповідачем зобов'язання та, у зв'язку з цим, стягнуто з нього штрафну санкцію, відтак, вказане приймається судом у даній справі, відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду, зокрема, у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Щодо тверджень відповідача про те, що ним виконано роботи, що зазначені у додатку № 1 до Договору, в частині виготовлення армокаркасів випробувальних кущів з доставкою на об'єкт та перебазування техніки і обладнання, всього вартістю 51 632,26 грн., що встановлено у постанові Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2015 у справі № 911/4966/14 і вказане підтверджує використання відповідачем спірних будівельних матеріалів, суд звертає увагу на таке.

Згідно з умовами Договору, сторони погодили, що виконані відповідачем роботи фіксуються щомісячно в актах форми КБ-2в, до яких складаються довідки про вартість робіт форми КБ-3, вказані форми, на момент спірних правовідносин, були затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 № 554 «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві». Відповідно до вимог даних примірних форм, вартість матеріалів поставки замовника, безоплатно переданих підряднику за актом передачі та вкладених у будівництво, включається в обсяг виконаних робіт за фактичною вартістю їх придбання з урахуванням сплаченого податку на додану вартість, за підсумками акта приймання виконаних будівельних робіт вартість таких матеріалів наводиться довідково; при проведенні взаєморозрахунків за виконаний обсяг робіт вартість матеріалів поставки замовника, з урахуванням сплаченого податку на додану вартість вираховується з підсумку, наведеного у формі № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат", і не підлягає оплаті.

При цьому, судом враховано, що використання вказаних примірних форм первинних облікових документів, не обов'язкове для сторін згідно з законом, однак, вони підлягають застосуванню відповідно до умов Договору.

Згідно з пунктом 9.4. Договору, субпідрядник несе ризик випадкової втрати та пошкодження матеріалів, конструкцій та обладнання, переданих йому підрядником, до моменту передачі об'єкту підряднику.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, згідно з вимогами законодавства та умов Договору, на відповідача покладено обов'язок надавати на погодження позивачу акти, в яких мали б фіксуватись виконані будівельні роботи та відображатись вартість матеріалів замовника, використаних у цих роботах.

Проте, у матеріалах справи відсутні будь-які акти виконаних будівельних робіт чи довідки про їх вартість, не вказано про їх наявність і в рішеннях судів у справі № 911/4966/14, що підтверджувало б використання спірних матеріалів та визначало б обсяги такого використання, що спростовує доводи відповідача про використання у роботах за Договором матеріалів, що передані позивачем.

Відповідно до статей 840, 841 Цивільного кодексу України, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

Звіт про використання підрядником матеріалів замовника, у будь-якій формі, або докази повернення їх залишку, у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Зважаючи на вказане, судом враховано, що відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження використання матеріалу позивача, не надано розрахунку обсягів такого використання, вказане право відповідачу роз'яснено судом в ухвалі про порушення провадження у справі, доводи відповідача про те, що, якщо рішенням у справі № 911/4966/14 встановлено виготовлення відповідачем конструкцій, відтак, спірні матеріали ним використані, не враховуються судом, оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, крім того, судом у справі № 911/4966/14 встановлене часткове виконання відповідачем Договору і ним не встановлювалось з якого матеріалу, отже, доказів використання при виконанні робіт за Договором матеріалів позивача та обсягу такого використання, суду не надано.

Договір, що укладений між сторонами, за правовою природою є договором підряду.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статей 840, 841 Цивільного кодексу України, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

Згідно з статтею 842 Цивільного кодексу України, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи несе сторона, яка надала матеріал, а після настання цього строку - сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором або законом.

У матеріалах справи відсутні докази повернення повністю або частково матеріалів, переданих позивачем відповідачу за актом приймання-передачі металопрокату від 27.08.2012 після настання строку здачі робіт, а відповідно до вищевикладених вимог законодавства, ризик випадкового знищення або пошкодження переданого майна покладено на відповідача.

При цьому, судом враховано, що акт приймання-передачі металопрокату від 27.08.2012 підписаний у двосторонньому порядку і скріплений відбитками печаток обох сторін та згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фіксує факт здійснення господарської операції з передачі будівельних матеріалів від позивача відповідачу.

Зважаючи на вказане, відповідач не довів, що використав спірні матеріали у роботах, що частково виконані ним за Договором, в порушення вимог статті 840 Цивільного кодексу України, не надав звіт про використання матеріалу, не повернув його залишок, відтак, на підставі статті 841 Цивільного кодексу України відповідач несе відповідальність за втрату цього майна.

При цьому, судом враховано, що повернення матеріалів замовника - це обов'язок підрядника, що встановлений законом та не потребує додаткового волевиявлення замовника після припинення договірних правовідносин сторін, відповідачем не повернуто матеріали позивача, чим надані позивачу збитки, що заявлені позивачем у розмірі вартості, за яку ним придбано спірні матеріали.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Також, відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Відповідальність особи у вигляді обов'язку відшкодувати завдані збитки наступає лише за наявності в сукупності певних умов, які разом утворюють склад правопорушення, а саме: наявність збитків, протиправної поведінки, причинного зв'язку між поведінкою і збитками, вини.

У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що позивачем належним чином передано металопрокат за актом приймання-передачі металопрокату від 27.08.2012 для використання у роботах за Договором, а відповідачем прийняті вказані матеріали, проте, не використані згідно з умовами Договору, не виконано обов'язку з повернення їх позивачу, отже, відповідач має відшкодувати позивачу їх вартість.

Відповідно до прохальної частини позовної заяви, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, позивачем заявлено до стягнення 147 565,92 грн. вартості переданого майна.

Судом досліджено акт приймання-передачі металопрокату від 27.08.2012 та рахунок-фактуру від 23.08.2012 № МКМ0019655, що підтверджує вартість металопрокату та встановлено, що позивачем за зазначеним актом передано відповідачу матеріалів менше, ніж придбано ним за рахунком-фактурою, а саме: за актом приймання-передачі металопрокату від 27.08.2012, позивачем передано відповідачу 22,35 тон будівельних матеріалів, тоді як у рахунку-фактурі від 23.08.2012 № МКМ0019655 зазначено 22,369 тон будівельних матеріалів, вартістю 147 565,92 грн.

У зв'язку з чим, судом здійснено перерахунок вартості фактично переданих відповідачу будівельних матеріалів, що становить 147 272,43 грн.

З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні у матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 147 272,43 грн. відшкодування вартості переданого майна є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, відтак, підлягає задоволенню, решта позовної вимоги задоволенню не підлягає.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 2 951,32 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільміськбуд" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. Валентина Чайки, буд. 16, код ЄДРПОУ 34536374) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Групп" (04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 9, код ЄДРПОУ 34957024) 147 272 (сто сорок сім тисяч двісті сімдесят дві) грн. 43 коп. збитків та 2 945 (дві тисячі дев'ятсот сорок п'ять) грн. 45 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 10.07.2015.

Головуючий cуддя С.О. Саванчук

Суддя В.М. Бацуца

Суддя А.Р. Ейвазова