Рішення

від 07.07.2015 по справі 911/2486/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"07" липня 2015 р. Справа № 911/2486/15

за позовом заступника Генерального прокурора України , м. Київ, в інтересах держави в особі:

1) Кабінету Міністрів України , м. Київ,

2) державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» , м. Київ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Крим» , смт. Гвардійське Сімферопольського району,

про розірвання договору, зобов'язання повернути майно та стягнення 843 646,20 грн.

Суддя О.В. Конюх

представники сторін:

від прокуратури: Секретар В.В. , посвідчення від 21.10.2014р. №029901;

від позивача 1: Юрченко Б.Є. , уповноважена, довіреність від 05.01.2015р. №7.1-25/7818;

від позивача 2: Чміль В.В. , уповноважений, довіреність від 07.05.2015р. №14/20-19-15;

від відповідача: не з'явився ;

СУТЬ СПОРУ:

заступник прокурора Генерального прокурора України звернувся до господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» з позовом від 08.06.2015р. №26/4-262вих-15 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Крим», в якому просить суд:

1) стягнути з відповідача на користь державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» 843 646,20 грн. заборгованості, з яких: 782 431,62 грн. основного боргу за договором фінансового лізингу від 17.05.2011р. №1-11-19стз-фл/174, пеня в сумі 34 846,78 грн., інфляційні втрати в сумі 24 625,46 грн. та три проценти річних в сумі 1 742,34 грн.;

2) розірвати договір фінансового лізингу від 17.05.2011р. №1-11-19стз-фл/174, укладений між державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» та товариством з обмеженою відповідальністю «Велес-Крим»;

3) зобов'язати відповідача повернути державному публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» за актом приймання-передачі предмет лізингу - комплект обладнання для відгодівлі свиней типу СТО (5610х1028,15) залишковою вартістю 4 041 463,49 грн., комплект обладнання для відгодівлі свиней типу СТО (1х881,77) залишковою вартістю 617, 83 грн., комплект для утримання маточного поголів'я свиней типу СТС (1065х5185,11) (запліднення) залишковою вартістю 3 869 250,94 грн., комплект обладнання для утримання підсосних свиноматок з поросятами СТМ (258х14361,36) залишковою вартістю 2 276 279,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх зобов'язань за Договором фінансового лізингу від 17.05.2011р. №1-11-19стз-фл/174 належним чином не виконав та не сплатив позивачу 2 черговий лізинговий платіж згідно додатків «Графік сплати лізингових платежів», внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 782 431,62 грн. Крім того, прокурор стверджує, що у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, з відповідача належить до стягнення на користь позивача 2 передбачена договором фінансового лізингу від 17.05.2011р. №1-11-19стз-фл/174 (пункт 7.1) пеня в сумі 34 846,78 грн. та в порядку ст. 625 ЦК України інфляційні втрати в сумі 24 625,46 грн. та 3% річних в сумі 1 742,34 грн. У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору фінансового лізингу від 17.05.2011р. №1-11-19стз-фл/174 та несплату відповідачем протягом 30 календарних днів лізингового платежу, прокурор також просить суд розірвати договір фінансового лізингу від 17.05.2011р. №1-11-19стз-фл/174, укладений між відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Укргаролізинг», правонаступником якого є державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», та товариством з обмеженою відповідальністю «Велес-Крим», та як наслідок зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Велес-Крим» повернути державному публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» за актом приймання-передачі предмет лізингу - комплект обладнання для відгодівлі свиней типу СТО (5610х1028,15) залишковою вартістю 4 041 463,49 грн., комплект обладнання для відгодівлі свиней типу СТО (1х881,77) залишковою вартістю 617, 83 грн., комплект для утримання маточного поголів'я свиней типу СТС (1065х5185,11) (запліднення) залишковою вартістю 3 869 250,94 грн., комплект обладнання для утримання підсосних свиноматок з поросятами СТМ (258х14361,36) залишковою вартістю 2 276 279,47 грн.

Частиною першою ст. 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено поняття «тимчасова окупована територія України» і встановлено особливий правовий режим цієї території (стаття 4), особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Так, статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» змінено територіальну підсудність судових справ у зв'язку з неможливістю здійснення правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях. Зазначеною статтею Закону передбачено, зокрема, забезпечення розгляду справ господарського суду Автономної Республіки Крим господарським судом Київської області, господарського суду міста Севастополя - господарським судом міста Києва, Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.06.2015р. позовну заяву заступника Генерального прокурора України прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/2486/15 та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 07.07.2015р.

03.07.2015р. до господарського суду Київської області від позивача 2 надійшли витребувані судом документи, зокрема докази надіслання відповідачу копії позовної заяви разом з доданими до неї документами та докази надіслання позивачем 2 відповідачу процесуальних документів господарського суду Київської області по даній справі разом із супровідним листом від 02.07.2015р. ДД-534.

В судове засідання 07.07.2015р. з'явились представники прокуратури та позивачів. Відповідач свого представника у судове засідання 07.07.2015р. не направив, вимоги суду, викладені в ухвалі суду від 17.06.2015р., не виконав, відзив на позов з документальним та правовим обґрунтуванням заперечень, контррозрахунок суми боргу суду не подав, та про причини нез'явлення у судове засідання суд належним чином не повідомив.

Представник позивача 2 в усних поясненнях зазначив, що позовні вимоги прокурора є законними та обґрунтованими, підтримав позовну заяву та просив суд її задовольнити в повному обсязі.

Подана позивачем 2 копія накладної ТОВ «Експрес Мото Україна» №6747-86000 (з описом вкладення) свідчить про те, що відповідачу належним чином було направлено копію позовної заяви та копію ухвали суду від 17.06.2015р., відповідно відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Згідно рекомендацій Вищого господарського суду України, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (підпункту 3.9.2 пункту 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов заступника Генерального прокурора України, м. Київ (далі по тексту - прокурор), в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, м. Київ (далі по тексту - КМУ), та державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», м. Київ (далі по тексту - ДПАТ «НАК «Украгролізинг»), до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Крим», смт. Гвардійське Сімферопольського району Автономної Республіки Крим (далі по тексту - ТОВ «Велес-Крим»), вислухавши пояснення представників учасників провадження, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру покладено представництво інтересів громадян і держави в суді у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві. Пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. №3-рп/99 передбачає, що інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й діяльності приватних підприємств, товариств.

Постановою КМУ від 11.04.2001р. №334 утворено Національну акціонерну компанію «Украгролізинг» (Компанія) та затверджено її Статут. Відповідно до постанови КМУ від 31.08.2011р. №951 Статут викладено в новій редакції.

Відповідно до пункту 18 Статуту засновником Компанії є держава в особі КМУ, який здійснює стосовно компанії повноваження з управління корпоративними правами. Відповідно до пункту 6 Статуту предметом діяльності Компанії є закупівля та передача у лізинг сільськогосподарської техніки, транспортних засобів та обладнання, при чому відповідно до Порядку використання коштів Державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу, затвердженого постановою КМУ від 10.12.2003р. №1904, джерелом фінансування закупівлі техніки для її передачі у користування на умовах фінансового лізингу є передбачені у державному бюджеті кошти, які використовуються на умовах поворотності згідно із укладеними договорами.

За таких обставин, враховуючи, що «інтереси держави» є оціночним поняттям у кожному конкретному випадку, суд вважає, що прокурор достатньо обґрунтував у позові, в чому полягає загроза порушень інтересів держави в даній справі та правомірно звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі КМУ та ДПАТ «НАК «Украгролізинг».

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Майново - господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі господарських договорів (частина 1 ст. 179 ГК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків позивача 2 та відповідача є укладений 17.05.2011р. між лізингодавцем - відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», правонаступником якого є позивач - ДПАТ «НАК "Украгролізинг», та ТОВ «Велес-Крим» (лізингоодержувач) Договір фінансового лізингу №1-11-19стз-фл/174 (далі - Договір), згідно якого лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений Договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного лізингоодержувачем, та визначений у додатку до Договору «Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу», що є специфікацією предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах Договору. Відповідно до умов Договору:

- лізингодавець на письмове замовлення лізингоодержувача для потреб останнього купує у постачальника предмет лізингу згідно порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу, затвердженого постановою КМУ від 10.12.2003р. №1904 (пункт 2.1 Договору);

- строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі у користування предмета лізингу (далі - Акт передачі), що укладається у 4-х автентичних примірниках (пункт 2.2 Договору);

- виробник предмета лізингу, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреси місця передачі предмета лізингу встановлюється додатками до Договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу". Передача предмет лізингу здійснюється на умовах EXW (місце передачі визначається в додатку) згідно з Міжнародними правилами Інкотермс в редакції 2000 року (пункт 2.3 Договору);

- лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договору (підпункт 3.4.3. пункту 3.4. Договору);

- розмір лізингових платежів, їх складових встановлюється додатком до Договору "Графік сплати лізингових платежів" (пункт 4.4. Договору);

- предмет лізингу передається лізингоодержувачу за Актом за умови надходження коштів, визначених пунктом 4.3. Договору, на рахунок лізингодавця (пункт 5.1. Договору);

- за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня (пункт 7.1 Договору)нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язань в повному обсязі (пункт 7.7 Договору);

- Договір набуває чинності від дати надходження платежів, визначених та сплачених згідно пункту 4.2. цього Договору, і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до Договору "Найменування, кількість, ціна і вартість Предмету лізингу", та виконання сторонами всіх зобов'язань за цим Договором (пункт 8.1 Договору);

- лізингодавець має право повністю або частково відмовитись від Договору з наступних підстав: несплату лізингоодержувачем протягом 30 календарних днів лізингового платежу; встановлення порушення лізингоодержувачем правил користування чи зберігання предмета лізингу, що може завдати шкоди предмету лізингу чи призведе до зниження його вартості; за не укладання лізингоодержувачем відповідних правочинів або невиконання інших зобов'язань, передбачених Договором. При цьому Договір вважається розірваним починаючи з 10 дня дати відправлення цінного листа з повідомленням про відмову від Договору на адресу лізингоотримувача, зазначену у Договорі, з врахуванням пункту 9.2. Договору (пункт 8.3. Договору).

Додатком №1 до Договору сторонами погоджено передачу в лізинг терміном на 16 років предмету лізингу - комплект обладнання для відгодівлі свиней типу СТО (5610х1028,15) в кількості 1 од. та вартістю 5 767 921,50 грн. разом з ПДВ; попередній лізинговий платіж у частині відшкодування вартості предмету лізингу, що в подальшому передається в лізинг, у розмірі 10% його вартості складає 576 792,15 грн. (разом з ПДВ); комісія за організацію поставки техніки в розмірі 7% (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість складає 363 379,05 грн.

Додатком №3 до Договору сторонами погоджено передачу в лізинг терміном на 16 років предмету лізингу - комплект обладнання для відгодівлі свиней типу СТО (1х881,77) в кількості 1 од. та вартістю 881,77 грн. разом з ПДВ; попередній лізинговий платіж у частині відшкодування вартості предмету лізингу, що в подальшому передається в лізинг, у розмірі 10% його вартості складає 88,18 грн. (разом з ПДВ); комісія за організацію поставки техніки в розмірі 7% (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість складає 55,55 грн.

Додатком №5 до Договору сторонами погоджено передачу в лізинг терміном на 16 років предмету лізингу - комплект обладнання для утримання підсосних свиноматок з поросятами типу СТМ (228х14361,36) в кількості 1 од. та вартістю 3 274 390,08 грн. разом з ПДВ; попередній лізинговий платіж у частині відшкодування вартості предмету лізингу, що в подальшому передається в лізинг, у розмірі 10% його вартості складає 327 439,01 грн. (разом з ПДВ); комісія за організацію поставки техніки в розмірі 7% (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість складає 206 286,58 грн.

Додатком №7 до Договору сторонами погоджено передачу в лізинг терміном на 16 років предмету лізингу - комплект обладнання для утримання маточного поголів'я свиней типу СТС (1065х5185,11) в кількості 1 од. та вартістю 5 522 142,15 грн. разом з ПДВ; попередній лізинговий платіж у частині відшкодування вартості предмету лізингу, що в подальшому передається в лізинг, у розмірі 10% його вартості складає 552 214,22 грн. (разом з ПДВ); комісія за організацію поставки техніки в розмірі 7% (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість складає 347 894,96 грн.

Додатками №№2, 4, 6, 8 до Договору погоджено графік сплати лізингових платежів.

Також, 10.10.2011р. між сторонами було укладено Додатковий договір про зміну реквізитів до договору фінансового лізингу від 16.07.2010р. №1-10-178плб/405.

Позовні вимоги прокурора у даній справі полягають у стягненні з відповідача - лізингоодержувача - чергового 7-го лізингового платежу, передбаченого затвердженими графіками згідно Додатків №2, 4, 6, 8 до Договору строк оплати яких настав 27.03.2015р. та 02.05.2015р., а також пені (пункт 7.1. Договору), процентів річних та інфляційних втрат (ст. 625 ЦК України), нарахованих за їх прострочення.

У розумінні частин 1, 3, 7 ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором лізингу. До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 глави 58 ЦК України та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом (ст. 806 ЦК України).

Згідно з приписами частини 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Аналогічне визначення договору лізингу міститься і у статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг».

За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються спеціальним законом та положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку, з урахуванням особливостей, що встановлюються Законом.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відкрите акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", правонаступником якого є позивач 2 - ДПАТ "НАК "Украгролізинг" (лізингодавець), належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, та передав відповідачу обумовлені Додатками №№1, 3, 5, 7 предмет лізингу, про що сторонами складено відповідний Акти приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 27.09.2011р. №3 та від 02.11.2011р. №4.

Так, відповідно до підписаного лізингодавцем (ДПАТ «НАК «Украгролізинг») та лізингоодержувачем (ТОВ «Велес-Крим») Акту приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 27.09.2011р. №3 позивач 2 передав, а відповідач прийняв комплект обладнання для утримання підсосних свиноматок з поросятами типу СТМ (228х14361,36) в кількості 1 од. та вартістю 3 274 390,08 грн.

Відповідно до підписаного лізингодавцем (ДПАТ «НАК «Украгролізинг») та лізингоодержувачем (ТОВ «Велес-Крим») Акту приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 02.11.2011р. №4 позивач 2 передав, а відповідач прийняв: комплект обладнання для відгодівлі свиней типу СТО (5610х1028,15) в кількості 1 од. та вартістю 5 767 921,50 грн.; комплект обладнання для відгодівлі свиней типу СТО (1х881,77) в кількості 1 од. та вартістю 881,77 грн.; комплект обладнання для утримання маточного поголів'я свиней типу СТС (1065х5185,11) в кількості 1 од. та вартістю 5 522 142,15 грн.

Пунктом 4.1. Договору сторонами погоджено, що за користування предметом лізингу сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають: попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 10 відсотків його вартості (включаючи ПДВ), на який не нараховується лізинговий платіж в частині комісії за організацію поставки предмета лізингу; комісію за організацію поставки предмета лізингу в розмірі 7 відсотків (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість; відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу; комісію за супроводження Договору в розмірі 7% річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Підписавши Додатки №№2, 4, 6, 8 до Договору сторони погодили графіки лізингових платежів.

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно повинно бути виконано у цей строк.

Відповідач, в порушення умов Договору, свої зобов'язання по здійсненні оплати чергового (сьомого) лізингового платежу належним чином не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість перед позивачем 2 за період з 27.03.2015р. по 02.05.2015р. в розмірі 782 431,62 грн. (309 845,53 грн. (Додаток №2 до Договору) + 47,37 грн. (Додаток №4 до Договору) + 175 896,14 грн. (Додаток №6 до Договору) + 296 642,58 грн. (Додаток №8 до Договору).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач відзив на позов суду не подав, доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором та сплати чергового лізингового платежу суду не представив, доказів пред'явлення позивачу 2 претензій та зауважень по Договору не надав, відповідно доводи прокурора не спростував.

За таких обставин, судом встановлено факт порушення відповідачем - ТОВ «Велес-Крим» своїх зобов'язань за Договором щодо сплати лізингових платежів згідно Додатків №№ 2, 4, 6, 8 до Договору на суму 782 431,62 грн., відповідно вимога прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача 2 суми основного боргу в сумі 782 431,62 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню.

У зв'язку з простроченням відповідачем грошового зобов'язання за період з 28.03.2015р. по 21.05.2015р. прокурор просить суд стягнути з ТОВ «Велес-Крим» на користь позивача 2 пеню в сумі 34 846,78 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктами 7.1 та 7.7 Договору встановлено, що за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. Нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язань в повному обсязі.

Відповідно до частини 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2 інфляційні втрати в розмірі 24 625,46 грн. та 3% річних в сумі 1 742,34 грн.

Відповідно до положень частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного Суду України від 23.01.2012р. у справі №37/64).

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу , протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Отже враховуючи:

- наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем 2;

- строк та порядок оплати встановлені Договором та Додатками №2, 4, 6, 8 до Договору «Графік сплати лізингових платежів»;

- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначені пунктом 7.1. Договору та статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»;

встановлений постановами Правління НБУ «Про регулювання грошово-кредитного ринку» розмір облікової ставки НБУ;

- спосіб захисту майнового права передбачений статтею 625 ЦК України, суд здійснивши перевірку розрахунку належних до стягнення з відповідача пені, річних та інфляційних втрат за заявлений прокурором період, тобто не виходячи за межі заявленого прокурором періоду нарахування, встановив, що за період з 28.03.2015р. по 21.05.2015р. за Договором фінансового лізингу від 17.05.2011р. №1-11-19стз-фл/174 арифметично вірно розраховані пеня становить 34 846,78 грн., три проценти річних становлять 1 742,34 грн. та інфляційні втрати становлять 24 625,46 грн.

Оскільки відповідач неналежно виконував зобов'язання в частині сплати лізингових платежів і прострочення становить більше 30 днів, прокурор просить суд розірвати договір фінансового лізингу від 17.05.2011р. №1-11-19стз-фл/174, укладений між відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», правонаступником якого є державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», та товариством з обмеженою відповідальністю «Велес-Крим», та зобов'язати відповідача повернути позивачу 2 за актом приймання-передачі предмет лізингу - комплект обладнання для відгодівлі свиней типу СТО (5610х1028,15) залишковою вартістю 4 041 463,49 грн., комплект обладнання для відгодівлі свиней типу СТО (1х881,77) залишковою вартістю 617, 83 грн., комплект для утримання маточного поголів'я свиней типу СТС (1065х5185,11) (запліднення) залишковою вартістю 3 869 250,94 грн., комплект обладнання для утримання підсосних свиноматок з поросятами СТМ (258х14361,36) залишковою вартістю 2 276 279,47 грн.

Згідно положень пункту 1 частини 1 ст. 611 та частини 2 ст. 849 ЦК України умовою дострокової односторонньої відмови від зобов'язання є порушення умов зобов'язання іншою стороною, яке має полягати в простроченні його виконання або у його невиконанні.

Відповідно до частини 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Так, пунктом 8.3. Договору сторони погодили, що лізингодавець має право повністю або частково відмовитись від Договору з підстав, зокрема, за несплату лізингоодержувачем протягом 30 календарних днів лізингового платежу. При цьому Договір вважається розірваним починаючи з 10 (десятого) дня дати відправлення цінного листа з повідомленням про відмову від Договору на адресу лізингоотримувача.

В силу ст. 180 ГК України істотними є такі умови, які за законом є необхідними для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк договору.

Таким чином, ціна договору є у будь-якому випадку істотною умовою Договору, відповідно несплата відповідачем лізингових платежів у строки, визначені Додатками №2, 4, 6, 8 до Договору «Графік сплати лізингових платежів», істотно порушує інтереси позивача 2, оскільки позбавляє його результату договору, заради якого даний Договір було укладено - отримання лізингових платежів.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання з оплати лізингових платежів лізингоодержувач належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості за Договором, зокрема відповідач прострочив черговий лізинговий платіж більше ніж на 30 днів з 27.03.2015р. у розмірі 175 896,14 грн. та з 02.05.2015р. в розмірі 606 535,48 грн.

Системний аналіз викладеного вище свідчить про наявність підстав для розірвання договору фінансового лізингу від 17.05.2011р. №1-11-19стз-фл/174, укладеного між відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», правонаступником якого є державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», та товариством з обмеженою відповідальністю «Велес-Крим», через порушення лізингоодержувачем (ТОВ «Велес-Крим») строку внесення лізингових платежів більше ніж на 30 днів, що відповідно до пункту 8.3. Договору є підставою для розірвання договору.

З огляду на викладене, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог прокурора щодо розірвання договору фінансового лізингу від 17.05.2011р. №1-11-19стз-фл/174.

Суд бере до уваги, що до моменту звернення до господарського суду позивачем 2 не було надіслано відповідачу повідомлення про відмову від Договору, у відповідності до вимог пункту 8.3. Договору та ст. 188 ГК України. Однак, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002р. № 15-рп/2002 визначено, що положення частини другої ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом або договором. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судових захист.

Отже, недотримання позивачем 2 вимог частини 2 ст. 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору (постанова Верховного Суду України від 17.06.2008р. справа №8/32пд).

Частина 5 ст. 188 ГК України встановлює, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

За загальним правилом, датою розірвання договору за рішенням суду є дата набрання таким рішенням законної сили. Водночас якщо в рішенні суду вказана дата, з якої договір розривається, датою розірвання договору є дата, зазначена в рішенні.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до пункту 7 частини 1 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов'язань за договором безпосередньо йому в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов'язань лізингоодержувачем за договором.

У відповідності з пункту 7 частини 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов'язаний в разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмету лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Пунктами 8.7., 8.9. Договору сторони погодили, що при достроковому припиненні дії та розірвання Договору або відмови від Договору сплачені лізингові платежі, в тому числі і попередній, не повертаються. Дострокове повернення предмета лізингу лізингоодержувачем допускається виключно на вимогу або за згодою лізингодавця.

З урахуванням викладеного позовні вимоги щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Крим» повернути державному публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" за актом приймання-передачі предмет лізингу - комплект обладнання для відгодівлі свиней типу СТО (5610х1028,15) залишковою вартістю 4 041 463,49 грн., комплект обладнання для відгодівлі свиней типу СТО (1х881,77) залишковою вартістю 617, 83 грн., комплект для утримання маточного поголів'я свиней типу СТС (1065х5185,11) (запліднення) залишковою вартістю 3 869 250,94 грн., комплект обладнання для утримання підсосних свиноматок з поросятами СТМ (258х14361,36) залишковою вартістю 2 276 279,47 грн. є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню судом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги прокурора обґрунтованими, законними, задовольняє позов повністю та приймає рішення про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Крим» на користь позивача 2 - державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" заборгованості в сумі 843 646,20 грн., з яких: 782 431,62 грн. основного боргу за договором фінансового лізингу від 17.05.2011р. №1-11-19стз-фл/174, 34 846,78 грн. пені, 24 625,46 грн. інфляційних втрат та 1 742,34 грн. трьох процентів річних; Крім того суд приймає рішення про розірвання договору фінансового лізингу від 17.05.2011р. №1-11-19стз-фл/174, укладеного між державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» та товариством з обмеженою відповідальністю «Велес-Крим»; зобов'язання відповідача повернути державному публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» за актом приймання-передачі предмет лізингу - комплект обладнання для відгодівлі свиней типу СТО (5610х1028,15) залишковою вартістю 4 041 463,49 грн., комплект обладнання для відгодівлі свиней типу СТО (1х881,77) залишковою вартістю 617,83 грн., комплект для утримання маточного поголів'я свиней типу СТС (1065х5185,11) (запліднення) залишковою вартістю 3 869 250,94 грн., комплект обладнання для утримання підсосних свиноматок з поросятами СТМ (258х14361,36) залишковою вартістю 2 276 279,47 грн.

Прокурором заявлено до суду немайнову вимогу про розірвання договору та майнові вимоги про стягнення боргу та витребування майна. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (частина 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору суд покладає на відповідача, а саме в сумі 74298,00 грн. (1 218,00 грн. за немайнову вимогу та 73 080,00 грн. за майнові вимоги) до державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 65, 69, 75 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» до товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Крим» задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Крим» (97513, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, смт. Гвардійське, вул. Теплична, буд. 4, код ЄДРПОУ 34398437)

на користь державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16-А, код ЄДРПОУ 30401456)

782 431,62 грн. (сімсот вісімдесят дві тисячі чотириста тридцять одну гривню шістдесят дві копійки) основного боргу за договором фінансового лізингу від 17.05.2011р. №1-11-19стз-фл/174,

34 846,78 грн. (тридцять чотири тисячі вісімсот сорок шість гривень сімдесят вісім копійок) пені ,

24 625,46 грн. (чотири тисячі дев'ятсот сорок дев'ять гривень вісімдесят п'ять копійок) інфляційних втрат ,

1742,34 грн. (одну тисячу сімсот сорок дві гривні тридцять чотири копійки) 3% річних .

3. Розірвати договір фінансового лізингу від 17.05.2011р. №1-11-19стз-фл/174 , укладений між державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (код 30401456) та товариством з обмеженою відповідальністю «Велес-Крим» (код 34398437).

4. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Велес-Крим» (код ЄДРПОУ 34398437) повернути державному публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (код ЄДРПОУ 30401456) за актом приймання-передачі предмет лізингу - комплект обладнання для відгодівлі свиней типу СТО (5610х1028,15) залишковою вартістю 4 041 463,49 грн., комплект обладнання для відгодівлі свиней типу СТО (1х881,77) залишковою вартістю 617,83 грн., комплект для утримання маточного поголів'я свиней типу СТС (1065х5185,11) (запліднення) залишковою вартістю 3 869 250,94 грн., комплект обладнання для утримання підсосних свиноматок з поросятами СТМ (258х14361,36) залишковою вартістю 2 276 279,47 грн.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Крим» (97513, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, смт. Гвардійське, вул. Теплична, буд. 4, код ЄДРПОУ 34398437)

на користь державного бюджету України (отримувач: ГУ ДКСУ у Київській області, код ЄДРПОУ: 37955989, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок: 31214206783001, МФО: 821018)

74 298,00 грн. (сімдесят чотири тисячі двісті дев'яносто вісім гривень нуль копійок) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 15.07.2015р.

Суддя О.В. Конюх