Постанова

від 14.07.2015 по справі 910/12076/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2015 р. Справа№ 910/12076/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

За участю представників:

Від Прокуратури: Стригун М.А.-прокурор Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері;

Від позивача-1: Сажієнко І.О.-представник;

Від позивача-2: Сажієнко І.О.-представник;

Від відповідача: Абакумова А.С.-представник;

Від третьої особи: не з"явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідна установа "КВАНТ М"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2015

у справі № 910/12076/14 (суддя Цюкало Ю.В.)

за позовом Заступника Київського прокурора з нагляду за додержанням

законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах

держави, уповноваженим органом якої є Міністерство оборони

України,

в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідна

установа "КВАНТ М"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних

сил України

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2014 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Заступника Київського прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (процесуальний позивач або заявник) в інтересах держави, уповноваженим органом управління якої є Міністерство оборони України (позивач-1), в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління (позивач-2) з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідна установа "КВАНТ М" (відповідач) про стягнення 354 319 грн. 44 коп. заборгованості за договором № 1/ККЕУ від 25.03.2010 оренди нерухомого військового майна, розташованого в Київському гарнізоні за адресою: м. Київ, вул. Медова, 5, військове містечко № 268, інв. № 4.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прокуратурою встановлено порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині сплати наданих у період з 01.12.2011 по 31.05.2012 послуг оренди, оскільки орендна плата за вказаний період позивачем не нараховувалась, що призвело до безоплатного користування державним нерухомим майном та недоотримання доходів спеціального фонду державного бюджету на загальну суму 354 319,44 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2014 по справі № 910/12076/14 у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 (судді: М.Г. Чорногуз, С.Г. Рудченко, В.Г. Суховий) рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.01.2015 по справі № 910/12076/14 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідна установа "КВАНТ М" - задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2014 у справі № 910/12076/14 - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду першої інстанції.

Розпорядженням № 04-23/87 від 28.01.2015, у зв'язку з поверненням Вищим господарським судом України справи № 910/12076/14 до Господарського суду міста Києва, призначено повторний автоматичний розподіл вказаної справи, відповідно до якого, справу №910/12076/14 передано на новий розгляд судді Цюкало Ю.В.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції, ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних сил України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2015 позовні вимоги задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ДОСЛІДНА УСТАНОВА "КВАНТ М" на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління 354 319,44 грн. заборгованості з орендної плати.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ДОСЛІДНА УСТАНОВА "КВАНТ М" на користь Державного бюджету судовий збір в розмірі 7 086,39 грн.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідна установа "КВАНТ М" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідна установа "КВАНТ М" у справі № 910/12076/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В, суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2015 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідна установа "КВАНТ М" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 25.06.2015.

22.06.2015 через відділ документального забезпечення суду від представника позивача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу та клопотання про відкладення розгляду справи; 25.06.2015 від представника відповідача надійшли письмові пояснення по справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2015 розгляд справи відкладено на 14.07.2015.

В судовому засіданні 14.07.2015 сторони надали свої пояснення по справі.

Представнк третьої особи у вказане судове засідання не з"явився, причини неявки суду невідомі.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013 року № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвал Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2015, 25.06.2015 у справі № 910/12076/14 були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвал.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника третьої особи.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 25.03.2010 між Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Квант М" (є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАНТ М" (п. 1.1 Статуту)) було укладено Договір оренди № 1/ККЕУ, відповідно до п. 1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлове приміщення загальною площею 1 008,0 кв.м., що знаходиться на балансі Київського КЕУ, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Медова, 5, військове містечко № 268, інв. № 4, вартість якого визначена на 30.09.2009р. за незалежною оцінкою та становить згідно акту оцінки 3 352 361,00 грн.

Відповідно до акту приймання - передавання нежитлових приміщень від 25.03.2010 , укладений між начальником Київського КЕУ та відповідачем, відповідно до якого позивач-2 передав, а відповідач прийняв не житлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Медова, військове містечко № 268; інв. № 4, побудови 1971 року, яке знаходиться на балансі Київського квартирно-експлуатаційного управління загальною площею 1 008 кв. м., вартістю 3 352 361,00 грн. В даному акті зазначено, що передане майно потребує поточного ремонту.

Згідно з п.п. 1.3., 1.4. Договору, майно передається орендареві для використання під склад, стан майна на момент укладення договору визначається в акті приймання-передавання за узгодженим висновком орендодавця та орендаря.

Згідно з п. 2.1. Договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк 3 роки і більше - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі майна.

Відповідно до п. 3.1, Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 р. № 786 і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - жовтень 2009р. 33 825,32 грн.

Керуючись порядком та умовами проведення конкурсів на право укладання договорів оренди військового майна, затвердженого Наказом Фонду Державного майна України від 26.07.2000 р. № 1549/241 та Протоколом засідання конкурсної комісії від 14.01.2010 р. № 2 розмір орендної плати встановлюється на умовах запропонованих орендарем 33 900,00 грн. без ПДВ за базовий місяць - жовтень 2009 р.

Орендна плата за перший місяць оренди - березень 2010 визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекси інфляції за період з базового до першого місяця оренди.

Згідно з п. 3.3. Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п.п 5.1., 5.3 Договору, орендар зобов'язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього Договору; своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 5.7. Договору визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна. Ця умова Договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов'язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень. У разі, якщо орендар подає заяву на погодження орендодавцем здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна, він зобов'язаний надати документи, передбачені п. 4.4 Договору.

Договір укладено строком до трьох років, що діє з 25.03.2010 р. до 24.03.2013 р. включно (п. 10.1. Договору).

Матеріали справи свідчать про те,що 10.09.2010 відповідач звернувся з листом вих. № 112 до начальника Головного КЕУ ЗСУ, в якому просив надати дозвіл на проведення ремонтних робіт.

25.10.2010 листом вих. №303/1/6/1140 Головне КЕУ надіслало позивачу та відповідачу лист-відповідь, в якому зазначено, що Головне КЕУ Збройних Сил України не заперечує щодо проведення ремонтних робіт (поліпшень) орендованого нерухомого майна за рахунок власних коштів відповідача.

30.12.2011 комісією в складі начальника експлуатаційного відділу Київського квартирно-експлуатаційного управління майора Олійника С.А.. начальника відділення з орендних відносин Київського квартирно-експлуатаційного управління Берната В.В., економіста відділу розквартирування військ, землекористування та оренди Меркун Ю.І., районного інженера Київського квартирно-експлуатаційного управління Буланової В.І., в присутності директора ТОВ "Квант М" Знака В.М. проведено обстеження стану використання нерухомого військового майна, будівля інв. № 4 військового містечка № 268 по вул. Медова 5 в м. Києві, яке за договором оренди перебуває в користуванні ТОВ "Квант М", про що складено акт обстеження нежитлових приміщень по вул. Медова, 5 в м. Києві, які орендує ТОВ "Квант М".

31.01.2012 листом № 303/1/6/102 Головне квартирно-експлуатаційне управління ЗСУ повідомило, що з метою приведення нерухомого військового майна до належного стану, враховуючи, що орендар за власний рахунок, згідно чинного законодавства, здійснює ремонтні роботи орендованих приміщень, технічний стан яких в певній мірі впливає на безпечну експлуатацію згаданих будівель, відповідно до пунктів 3.5, 10.12. зазначених договорів оренди, частини 2 статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", пункту 2 статті 632 та пунктів 4, 6 статті 762 Цивільного кодексу України вважається за можливе не нараховувати орендну плату за використання нежитлових приміщень площею 1008,0 кв. м. будівлі № 4 та площею 1274,0 кв. м. будівлі № 7 військового містечка № 268 по вул. Медова, 5 у м. Києві, на період проведення ремонтних робіт, але не більше ніж на термін до 6 (шести) місяців, оскільки вказаний термін є розумно прийнятним для проведення згаданих ремонтних робіт.

02.08.2012 Київське квартирно-експлуатаційне управління листом вих. № 303/25-368 повідомило відповідача, що відповідно до пунктів 3.5, 10.12 зазначеного договору оренди, частини 2 статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", пункту 2 статті 632 та пунктів 4, 6 статті 762 Цивільного кодексу України вважається за можливе не нараховувати орендну плату за використання нежитлових приміщень площею 1008,0 кв. м. будівлі № 4 та площею 1274,0 кв. м. будівлі № 7 військового містечка № 268 по вул. Медова, 5 у м. Києві, на період проведення ремонтних робіт, але не більше ніж 6 (шість) місяців, оскільки вказаний термін є розумно прийнятним для проведення згаданих ремонтних робіт.

Матеріали справи свідчать про те, що прокуратурою встановлено порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині сплати наданих у період з 01.12.2011 по 31.05.2012 послуг оренди, оскільки орендна плата за вказаний період позивачем не нараховувалась, що призвело до безоплатного користування державним нерухомим майном та недоотримання доходів спеціального фонду державного бюджету на загальну суму 354 319,44 грн.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилається на те, що відповідно до листа Головного КЕУ ЗСУ № 303/1/6/102 від 31.01.2012 було прийнято рішення не нараховувати орендну плату за використання орендованого майна, у зв'язку із проведенням відповідачем ремонту у вказаних нежитлових приміщеннях.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін.

Відповідно до п. 10.3. Договору, зміни до умов цього Договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Згідно зі ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється.

Так, матеріали справи не містять доказів внесення змін до Договору оренди в частині звільнення відповідача від сплати орендної плати в період з 01.12.2011 по 31.05.2012.Листування сторін щодо здійснення робіт в орендованому приміщенні не є внесенням змін до укладеного між ними Договору оренди № 1/ККЕУ від 25.03.2010.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння зміна умов зобов'язання не допускається і воно має виконуватись належним чином відповідно до вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3.6. Договору, орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний реєстраційний рахунок Київського КЕУ, щомісячно не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

З огляду на вищевикладене, встановивши фактичні обставини справи, та беручи до уваги, що відповідач обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, належними доказами не спростував, доказів належного виконання своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором за період з 01.12.2011 по 31.05.2012 суду не надав, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідна установа "КВАНТ М" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2015 у справі № 910/12076/14 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/12076/14 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська