Постанова
від 25.06.2015 по справі 804/6681/15
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2015 р. Справа № 804/6681/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С. при секретарі - Летучій Г.І. за участю: представника позивача - ОСОБА_1 представника відповідача - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Доненергопром» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Доненергопром» (код ЄДРПОУ 32083341) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства України з ПДВ по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ «Босфор-ТВ» (код ЄДРПОУ 39104030) та покупцями за серпень 2014 року та позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Доненергопром» з питань, що стали предметом оскарження за серпень 2014 року. Позивач, вважає висновки податкового органу такими, що не відповідають дійсності, а винесене на їх підставі податкове повідомлення-рішення таким, що порушує норми чинного законодавства. За таких обставин, позивач просив суд: визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 19.12.2014 року № НОМЕР_1.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити в повному обсязі посилаючись на доводи, викладені в адміністративному позові.

В судовому засіданні представник відповідача пред'явлені позовні вимоги не визнав та зазначив, що висновки, викладені в актах № 9267/22-05/32083341 від 25.11.2014 р. та №9722/22-05/32083341 від 17.12.2014 правомірні та такі, що відповідають нормам чинного законодавства, а отже ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області обґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.12.2014 р. № НОМЕР_1. За таких обставин, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «Доненергопром» зареєстроване Дніпропетровським міським управлінням юстиції від 16.07.2002 року, та взято на податковий облік в органах державної податкової служби 16.07.2002 року в ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області за №12241050001005428.

З матеріалів справи видно, що з 12.11.2014 р. по 18.11.2014 р. співробітниками ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведено позап ланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Доненергопром» (код ЄДРПОУ 32083341) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства України з ПДВ по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ «Босфор-ТВ» (код ЄДРПОУ 39104030) та покупцями за серпень 2014 року.

Порушення виявлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті № 9267/22-05/32083341 від 25.11.2014 р., а саме:

- перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ТОВ «Доненергопром» по ланцюгу постачання з:

- постачальники - ТОВ «Босфор-ТВ» на суму ПДВ 150 069,47 грн. - ТОВ «Доненергопром» - контрагенти/покупці ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у серпні 2014 року на суму ПДВ 139 854,6 грн., ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» у вересні 2014 року на суму ПДВ - 13 065 грн.;

- перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємства-постачальника та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року в розумінні п.п.14.1.27. п.14.1. ст.14, ст.185 Податкового кодексу України.

Позивач не погодившись із висновками викладеними у вказаному акті, оскаржив їх до податкового органу запереченнями за вих.№471 від 03.12.2014 року. Листом ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська від 08.12.2014 р. № 43219/10/04-63/22-05 позивача повідомлено про результати розгляду заперечень на акт перевірки, а саме, що складом комісії податкового органу, з метою дослідження усіх обставин, що не були дослі дженні під час перевірки, та їх об'єктивного розгляду, було прийнято рішення щодо проведення позапланової невиїзної перевірки позивача виключно з питань, що стали предметом оскарження.

На підставі наказу від 08.12.2014 р. №1790 податковим органом була проведена позаплано ва невиїзна перевірка позивача з питань, що стали предметом оскарження за серпень 2014 року.

Порушення виявлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті № 9722/22-05/32083341 від 17.12.2014 р., а саме: п.198.1., п.198.2., п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України чим завищено суму податкового кредиту за серпень 2014 року у сумі ПДВ 150 069,47 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.12.2014 р. № НОМЕР_1, яким позивачу було визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2014 року у розмірі 150 069,47 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 75 034 грн.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 19.12.2014 р. № НОМЕР_1 є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Пунктом 198.1. ст.198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких, є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п.198.3. статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість, є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6. ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.44.1. ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз.5 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону № 996-ХІV, бухгалтерський облік, є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч.1 ст.9 вищезазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст.9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п.2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 (далі - Положення), первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В акті перевірки № 9722/22-05/32083341 від 17.12.2014 року зазначено, що між ТОВ «БОСФОР-ТВ» (постачальник) та ТОВ «Доненергопром» (покупець) згідно умов договору зазначено наступне:

ТОВ «Доненергопром» (покупець) має взаємовідносини з ТОВ «БОСФОР-ТВ»

ТОВ «Доненергопром» по відношенню до ТОВ «БОСФОР-ТВ» виступає покупцем товарно-матеріальних цінностей муфти, секція трубопровода, вставка протипожежна та інші товари. Підприємством ТОВ «Доненергопром» включено до складу податкових зобов'язань суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «БОСФОР-ТВ» - 150 069,47 грн.

До перевірки надано договір постачання товару № 11 від 01.07.2014 р. (м.Дніпропетровськ). За умовами договору:

Постачальник ТОВ «БОСФОР-ТВ» (м.Запоріжжя) в особі директора яка діє на підставі Статуту, з однієї сторони та покупець: ТОВ «Доненергопром» в особі директора, який діє на підставі Статуту з іншої сторони, уклали договір про нижченаведене: П.п.1.1. Постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти і оплатити товарно-матеріальні цінності, далі ТОВАР, в асортименті, кількості, у строки, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього Договору. П.п.1.2. Сума договору 2 000 000 грн.

П.п.2.1. Покупець зобов'язується здійснити оплату ТОВАРУ на розрахунковий рахунок Продавця протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару.

П.п.2.2. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

П.п.3.1. Умови поставки ПРОДУКЦІЇ - DDP, згідно з «Інкотермс-2000». Місце поставки: м.Курахово, Донецької обл., вул.Плеханова, 2, якщо інше не обумовлено в Специфікації.

Всупереч умовам договору, не вказано, що витрати по транспортуванню бере на себе продавець товару.

П.п.3.2. На доказ поставки ПОСТАЧАЛЬНИК зобов'язаний надати ПОКУПЦЕВІ наступні товаросупровідні документи:

- Податкову накладну; відповідні товаросупровідні накладні.

П.п.3.3. Датою поставки вважається дата зазначена представником ПОКУПЦЯ на відповідних товаросупровідних документах, наданих ПОСТАЧАЛЬНИКОМ, про приймання товару. П.п.3.4. Зобов'язання ПОСТАЧАЛЬНИКА вважаються виконаними з моменту передачі товару в розпорядження покупця у вище зазначеному пункті призначення поставки. Зобов'язання ПОКУПЦЯ вважаються виконаними з моменту прийняття і оплати поставленого товару.

П.п.3.5. ПОСТАЧАЛЬНИК несе всі ризики втрати чи пошкодження товару, а також всі витрати, що подають на ТОВАР, до моменту її поставки в узгоджений пункт призначення.

Всупереч умовам договору з урахуванням наданих документів, постачальник до моменту поставки не мав витрат, ні на транспортування, ні на пакування, навантаження, розвантаження.

П.п.4.1. Приймання Товару за якістю проводиться в порядку та строки, встановленні ГОСТом і діючої інструкцією про порядок приймання Товару за якістю Держарбітражу № П-7.

Документів, які б підтверджували походження товару (муфти, трубопроводи) відповідність ГОСТу, виробника продукції до перевірки не надано.

Суд вважає, що такий висновок не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки до перевірки позива чем були надані, зокрема, штатний розпис ТОВ «Доненергопром», копія договору з ПАТ «Зв'язокопром», копія акту прийому-передачі комплексу будівель.

Позивач в позові зазначив, що його офіс знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, пров.Добровольців 17. Виробнича філія позивача зареєстрована в установленому законом порядку і знаходиться за адресою: Донецька область, м.Курахове, вул.Плеханова 1. За адресою Донецька область, м.Курахове, вул.Плеханова, 2а знаходяться виробничі приміщення, склади, розташовані основні засо би, працює більша частина технічного персоналу.

Наявність працівників (технічного персоналу) підтверджується штатним розписом.

Висновок податкового органу про відсутність довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей спростовується наданим до перевірки витягом з журналу обліку довірено стей.

Що стосується наявності сертифікатів якості на придбаний товар, то вони відсутні у зв'язку із тим, що відповідно до вимог чинного законодавства придбаний товар не підлягає обов'язковій сертифікації в Україні.

Разом із цим, суд критично ставиться до висновку співробітників ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська про не підтвердження факту перевезення товарів на підставі товарно-транспортних накладних (ТТН), в яких зазначена неіснуюча адреса навантаження. Згаданий висновок зроблений співробітниками ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська з посиланням на «карту м.Запо ріжжя».

Позивач також зазначив, що в акті перевірки не міститися конкретних реквізитів «карти м.Запоріжжя», дату її публі кації або інформаційного ресурсу, в якому вона міститься, частоти його оновлення тощо, тобто фактичних даних, які б свідчили про достовірність такого доказу та можливість або неможливість його використання для спростування фактичних даних зазначених у товарно-транспортних накла дних, зокрема, стосовно пунктів навантаження придбаного позивачем товару.

Таким чином, доводи податкового органу стосовно відсутності об'єктів оподаткування по зивача та фіктивність спірних господарських операцій за серпень 2014 року є безпідставними.

Що стосується доводів співробітників ДПІ у Жовтневому районі м Дніпропетровська стосо вно неправомірної діяльності контрагента позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають вне сенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Так, на момент здійснення спірних правовідносин контрагент пози вача та позивач були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість. Тобто, на момент здійснення господарських правовідносин контрагенти мали повну господарську дієздатність.

Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб, а також наявності та змісту правових взаємовідносин цих осіб між собою. На сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки дотримання усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог цивільного, господарського, податкового та іншого законодавства.

За таких обставин, позивач не зобов'язаний нести юридичну відповідальність за дії свого конт рагента, з урахуванням того, що вона має індивідуальний характер.

Суд також звертає увагу на те, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, спла чених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані продавцем товару на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Як видно із акту перевірки № 9722/22-05/32083341 від 17.12.2014 р., податковий орган не заперечує наявність у позивача податкових накладних за відповідними господарськими операціями, а також не ставить під сумнів їх відповідність вимогам чинного законодавства.

Враховуючи наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів, копії яких наявні в матеріалах справи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, суд вважає, що в діях позивача відсутнє порушення п.п.198.2., 198.3., 198.6. ст.198, п.201.1. ст.201 ПК України.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що винесене податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 19.12.2015 року є протиправним, а тому підлягає скасуванню з викладених вище підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.12.2014 року № НОМЕР_1, прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складений 30 червня 2015 року.

Суддя ОСОБА_3

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення25.06.2015
Оприлюднено21.07.2015
Номер документу46865796
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —804/6681/15

Ухвала від 07.06.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Острович С.Е.

Ухвала від 15.10.2015

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Богданенко І.Ю.

Ухвала від 28.07.2015

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Богданенко І.Ю.

Ухвала від 28.07.2015

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Богданенко І.Ю.

Постанова від 25.06.2015

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Кучма Костянтин Сергійович

Ухвала від 27.05.2015

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Кучма Костянтин Сергійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні