Ухвала

від 25.11.2013 по справі 826/16757/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

25 листопада 2013 року № 826/16757/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Лі Ком" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Приватне підприємство «Лі Ком» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва ДПС від 18 травня 2013 року № 0003692260 та № 0003702260;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Міндоходів у місті Києві від 26 липня 2013 року № 2483/10/26-15-10-04-04;

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства доходів і зборів України від 09 жовтня 2013 року № 12834/6/99-99-10-01-15;

- визнати протиправним та скасувати акт перевірки № 406/22-6/36698240 від 12 квітня 2013 року.

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та рішеннями Головного управління Міндоходів у місті Києві та Міністерства доходів і зборів України, позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження відсутності реальної можливості здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Трейдех», а реальність господарських операцій підтверджується належним чином оформленими документами.

Заперечення відповідача співпадають із висновками акту перевірки від № 406/22-6/36698240 від 12 квітня 2013 року.

У судовому засіданні 13 листопада 2013 року, суд, керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

На думку суду, такі висновки податкового органу стосовно визнання нікчемними правочинів, укладених з ТОВ «Трейдех», порушення пункту 44.1. статті 44, підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 та підпунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.4, пункту 201.6, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, є передчасними та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, позивач просить суд скасувати акт перевірки № 406/22-6/36698240 від 12 квітня 2013 року та рішення Головного управління Міндоходів у місті Києві від 26 липня 2013 року № 2483/10/26-15-10-04-04 та Міністерства доходів і зборів України від 09 жовтня 2013 року № 12834/6/99-99-10-01-15.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між Приватним підприємством «Лі Ком» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдех», обставини використання придбаних товарів, послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Разом з тим, виходячи з того, що позивач фактично оскаржує висновків актів перевірок та рішення про розгляд скарг, суд прийшов до висновку про закриття провадження у справі в цій частині з огляду на наступне.

Як встановлює частина перша статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З наведеної правової норми вбачається, що рішення суб'єкта владних повноважень можуть бути виражені у формі нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії.

Поняття нормативно-правового акта та акта індивідуальної дії в Кодексі адміністративного судочинства не врегульовані, а тому при визначення цих понять слід звернутися до загальних понять права.

Так, нормативно-правовий акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово; акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації його повноважень, які породжують права та обов'язки у того суб'єкта, якому вони адресовані.

Визначальною ознакою як нормативно-правового акта так і акта індивідуальної дії є обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (кола суб'єктів), дотримання яких забезпечується правовими механізмами.

Акт перевірки та висновки акта перевірки, які в них викладені, не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, лише фіксують виявлені перевіркою порушення, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

При цьому, право прийняття за наслідками акта перевірки рішення органом державної податкової служби відповідних правових актів індивідуальної дії - податкових повідомлень-рішень, належить до його дискреційних (виключних) повноважень, в т. ч. може бути не реалізовано.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту, а отже, суд не повинен розглядати справу в тому разі, якщо пред'явлені позивачем вимоги не випливають із певних правовідносин, а отже, не підпадають під судову юрисдикцію.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, якщо предметом позову є скасування акта перевірки суб'єкта владних повноважень та рішення про результат розгляду скарг, то судам слід закривати відкрите провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначена правова позиція відповідає рекомендаціям Вищого адміністративного суду України, висловленим в пункті 13 інформаційного листа від 30 листопада 2009 року №1619/10/13 09.

З урахуванням викладеного, провадження у справі № 826/16757/13-а за позовом Приватного підприємства «Лі Ком» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Міндоходів у місті Києві від 26 липня 2013 року № 2483/10/26-15-10-04-04; рішення Міністерства доходів і зборів України від 09 жовтня 2013 року № 12834/6/99-99-10-01-15; акту перевірки № 406/22-6/36698240 від 12 квітня 2013 року підлягає закриттю.

На підставі вищенаведеного, пункту 1 частини першої статті 157, статті 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження в адміністративній справі № 826/16757/13-а за позовом Приватного підприємства «Лі Ком» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Міндоходів у місті Києві від 26 липня 2013 року № 2483/10/26-15-10-04-04; рішення Міністерства доходів і зборів України від 09 жовтня 2013 року № 12834/6/99-99-10-01-15; акту перевірки № 406/22-6/36698240 від 12 квітня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник