Постанова

від 16.07.2015 по справі 826/135/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/135/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є. В.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "ІСА Прайм Девелопментс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2015 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства "ІСА Прайм Девелопментс" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві, третя особа без самостійних вимог на предмет спору публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ПрАТ "ІСА Прайм Девелопментс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.06.2013 р. № 0003462230.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2015 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.

В судовому засіданні 02.07.2015 р. Державну податкову інспекцію у Святошинському районі м. Києва ДПС України замінено правонаступником - Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні при вирішенні питання про виправлення описки не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд заяви за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку ПрАТ "ІСА Прайм Девелопментс" з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПАТ "Укрсоцбанк" за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2013 р. за результатом якої складено акт від 10.06.2013 р. № 380/22-30/24580485.

Як вбачається з акту перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 38 101 415, 00 грн., у тому числі за грудень 2012 року в сумі 38 101 415,00 грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.06.2013 р. № 0003462230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 47 626 758,75 грн. (за основним платежем - 38 101 415,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 9 525 353,75 грн.).

Суть встановленого порушення, на думку відповідача, полягає в тому, що позивачем не відображено у бухгалтерському та податковому обліку за грудень 2012 року операції по передачі права власності на нежилу будівлю (літ В) за адресою: м. Київ, вул. М. Грінченка, 4.

Так між позивачем та ПАТ "Укрсоцбанк" було укладено кредитний договір № 18/076-КР від 28.04.2005 р. (зі змінами та доповненнями) та укладено іпотечний договір від 26.12.2006 (із змінами та доповненнями), за умовами якого було забезпечено кредитний договір нежилою будівлею (літ. В) загальною площею 15988,5 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, буд. 4, та належала позивачу на праві приватної власності.

За вказаним кредитним договором у позивача виникла заборгованість перед ПАТ "Укрсоцбанк" на загальну суму 40 000 000,00 дол. США.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.08.2012 р. у справі № 5011-57/8106-2012 в рахунок заборгованості ПрАТ «ІСА Прайм Девелопментс» (03164, м. Київ, Вул. Генерала Наумова, 23-Б, код 24580485) перед ПАТ «Укрсоцбанк»(03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код 00039019) в розмірі 233 436 000 (двісті тридцять три мільйони чотириста тридцять шість тисяч) гривень 00 коп. за договором кредиту № 18/076-КР від 28.04.2005 року звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 12 вересня 2006 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., зареєстрованим в реєстрі за №1492, - нежилу будівлю (літера В), загальною площею 17 532,50 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, буд. 4 шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за ПАТ «Укрсоцбанк».

Визнано за ПАТ «Укрсоцбанк» право власності на предмет іпотеки, а саме нежилу будівлю (літ. В) загальною площею 17 532,50 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, будинок 4.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2012 р. у справі № 5011-57/8106-2012 набрало законної сили за результатами його перегляду Київським апеляційним господарським судом та залишенням без змін постановою КАГС від 18.10.2012 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2013 р. зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанції залишено без змін.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2012 р. у справі № 2а-17041/12/2670 зобов'язано комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєструвати за публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» право власності на об'єкт нерухомого майна - нежилу будівлю (Літера В) загальною площею 17532, 5 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, будинок 4.

На підставі вищезазначених судових рішень за публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» 29.12.2012 р. зареєстровано право власності на спірну будівлю, про що свідчить витяг № 37074743 від 29.12.2012 р. (а. с. 19 Т. 2).

Натомість, на думку відповідача, позивачем не відображено в податковій звітності за грудень 2012 року операції з продажу нерухомого майна, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ на спірну суму.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до п. п. «а» п. 185.1 ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Так колегією суддів встановлено, що даний спір вже був предметом розгляду справи № 826/11191/13-а.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2013 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2013 року у та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 09 жовтня 2013 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.09.2014 р. позовні вимоги ПАТ "ІСА Прайм Девелопментс" залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції у вказаній справі, ВАС України в ухвалі від 02 червня 2014 року зазначив, що реєстрація права власності на нерухоме майно у разі звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього іпотекодержателем права власності може свідчити про те, що кредиторські зобов'язання у позивача припинилися, а кошти, які були раніше перераховані банківською установою, можуть розглядатися як компенсація вартості набутого кредитором майна.

Погашення кредиту іпотекодавцем за рахунок набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержателем дає підстави припускати, що з відповідної дати перераховані кошти в межах кредитної операції та перехід права власності можуть розглядатися як настання першої події у розумінні п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України.

Так в матеріалах справи наявний меморіальний ордер № 393807519 від 13.11.2012 р., з якого вбачається обліковування у третьої особи за дебетом рахунку 3408200002 суми вартості необоротного активу, щодо якого прийнято рішення про продаж вартістю 194530000, 00 грн. (а. с. 185 Т. 3).

На думку колегії суддів, датою зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплати товарів є дата відображення третьою особою відповідними бухгалтерськими проводками часткового виконання позивачем кредитного договору шляхом передачі права власності на іпотечне майно та зменшення дебіторської заборгованості у третьої особи на цю суму.

В свою чергу, за відсутності таких даних в матеріалах справи, колегія суддів вбачає можливим вважати датою зарахування коштів за нерухоме майно дату припинення права вимоги на ці кошти і набуття коштами ознаки безповоротності.

Так колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 17 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 р. № 898-IV іпотека припиняється у разі набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

В постанові від 11.12.2013 р. у справі № 6-124цс13 Верховний Суд України зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України від 5 червня 2003 р. № 898-IV "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 3 ст. 33, ст. 36, ч. 1 ст. 37 Закону України від 5 червня 2003 р. № 898-IV "Про іпотеку" не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що з 29.12.2012 року кредиторські зобов'язання позивача перед ПАТ «Укрсоцбанк» на суму 233436000, 00 грн. є припиненими, а вказана сума коштів, що з 29.12.2012 року не підлягає поверненню на користь ПАТ «Укрсоцбанк» вважається об'єктом оподаткування.

Отже, в розумінні ч. 1 ст. 187 ПК України колегія суддів вважає 29.12.2012 р. датою зарахування коштів від покупця нерухомого майна на користь позивача.

Доводи позивача про фактичне володіння нерухомістю шляхом утримання на балансі, здачі в оренду та оплати комунальних послуг колегією суддів не приймаються з огляду на те, що за умовами п. 4.5. іпотечного договору від 12.09.2006 р. після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, з метою забезпечення його належного господарського використання згідно з його цільовим призначенням, а також отримання доходів, предмет іпотеки передається іпотекодержателю або третій особі за погодженням між іпотекодавцем та іпотеко держателем в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим договором (а. с. 98 Т. 1).

Невиконання вказаної умови щодо передачі майна іпотекодержателю зі сторони позивача свідчить лише про порушення взятих на себе господарських зобов'язань та не може бути підставою для невизнання судами адміністративної юрисдикції безповоротності суми боргу у розмірі 233436000, 00 грн., починаючи з 29.12.2012 р.

В той же час, у справі № 826/11190/13-а, на яку посилається позивач в якості позитивної практики для задоволення позовних вимог, судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій було встановлено, що спірна ППР виписана податковим органом у зв'язку з заниженням платником податків зобов'язання з ПДВ у листопаді 2012 року, проте, право власності на нерухоме майно було набуте іпотекодержателем лише у квітні 2013 року, а тому збільшення податкового зобов'язання в листопаді 2012 р. є передчасним.

З огляду на це, рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог зазначеній практиці ВАС України не суперечить, оскільки у справі, що розглядається, право власності у ПАТ "Укрсоцбанк" виникло у грудні 2012 року, що відповідає висновкам акту перевірки відповідача.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують позиції суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "ІСА Прайм Девелопментс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2015 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства "ІСА Прайм Девелопментс" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві, третя особа без самостійних вимог на предмет спору публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2015 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. Беспалов Суддя І. О. Грибан Суддя О. А. Губська

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.