Ухвала

від 15.07.2015 по справі 816/1333/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 р.Справа № 816/1333/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів: Яковенка М.М., Лях О.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.05.2015р. по справі № 816/1333/15

за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнсон"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Юнсон" про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 29275 грн. 73 коп. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 234 грн. 24 коп.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.05.2015 року у задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Конституції України, Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", Господарського кодексу України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 02 березня 2015 року ТОВ "Юнсон" (ідентифікаційний код 21045544) подано до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік (форма № 10-ПІ), згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) підприємства у 2014 році становила 103 особи, а кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів", становить 4 особи/а.с.4/.

За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів позивач нарахував ТОВ "Юнсон" адміністративно-господарські санкції у розмірі 29275 грн. 73 коп. (за 1 особу) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 234 грн. 24 коп. (за 8 днів (з 16.04.2015 по 23.04.2015)) /а.с. 5/.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що відповідачем були надані всі докази на підтвердження виконання вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо вжиття заходів для працевлаштування інвалідів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Періодичність надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначена статтею 20 Закону України «Про зайнятість населення».

Статтею 20 цього Закону передбачено, що підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Таким чином, на відповідача покладений обов'язок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та щомісяця надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.

З матеріалів справи вбачається, що в ТОВ "Юнсон" протягом 2014 року працювало чотири особи, яким встановлено інвалідність: ОСОБА_1 з 01.01.2014 по 31.12.2014; ОСОБА_2 з 01.01.2014 по 17.12.2014; ОСОБА_3 з 01.01.2014 по 31.12.2014; ОСОБА_4 з 30.05.2014 по 31.12.2014 /а.с. 24-28, 83-89, 102/.

Позивачем подано до Полтавського міського центру зайнятості звітність форми З-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" від 26.12.2013, що підтверджується звітністю форми № 3-ПН та листом Полтавського міського центру зайнятості № 05-2866 від 24.06.2014 /а.с. 80-95/.

Отже, Полтавський міський центр зайнятості був проінформований про наявність вакансій для інвалідів в ТОВ "Юнсон" та мав можливість у січні 2014 року направляти відповідних осіб для працевлаштування до ТОВ "Юнсон".

Крім того, колегія суддів зазначає, що частиною 3 статті 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що не на відповідача, а на державну службу зайнятості покладено обов'язок здійснювати пошук підходящої роботи для інвалідів відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Однак, згідно листа Полтавського міського центру зайнятості № 03-1861 від 25.05.2015 особи з інвалідністю, які б відповідали освітньо-кваліфікаційним вимогам за спеціальністю "Фармація" на посаду провізора та фармацевта в період з 26.12.2013 по 10.02.2014 у ТОВ "Юнсон" на співбесіду не направлялися у зв'язку з відсутністю цих осіб на обліку у Полтавському міському центрі зайнятості /а.с. 96/.

З листів Полтавського міського центру зайнятості № 05-1594 від 28.04.2015 та № 05-1615 від 30.04.2015 вбачається, що відповідач у 2014 році щомісячно подавав звіти форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" із зазначенням вакансій для інвалідів, починаючи з 10.02.2014 /а.с. 18, 76/. Копії звітів за формою 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" ТОВ "Юнсон", які подавалися та були прийняті Полтавським міським центром зайнятості наявні у матеріалах справи /а.с.34-73/.

Згідно листа Полтавського міського центру зайнятості № 05-1615 від 30.04.2015 особи, які мають групу інвалідності та відповідають вимогам вакансій за спеціальностями, зокрема, провізор, фармацевт в 2014 році на обліку в службі зайнятості не перебували /зворот а.с. 76/.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єктів господарювання лише за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Але, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідач вживав передбачені Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" заходи для забезпечення працевлаштування інвалідів, що є підставою для не застосування до нього адміністративно-господарських санкцій.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені.

Таким чином, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 27.05.2015р. по справі № 816/1333/15 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що обумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.05.2015р. по справі № 816/1333/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7