Рішення

від 24.11.2006 по справі 12/376пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/376пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

24.11.06 р.                                                                               Справа № 12/376пд                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Склярук О.І.

при секретарі судового засідання Здоренко В.В.

за участю представників сторін

від позивача – Купирьов М.Є.

від першого відповідача – Бочарова О.Ю.

від  належного  відповідача – Бочарова О.Ю.

від другого відповідача – Беляєв О.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Консим” м. Донецьк

до -   Товариства з обмеженою відповідальністю “КУА Укрінкор” м. Донецьк

-          Відкритого акціонерного товариства “Інвестиційна компанія “Диком” м.Донецьк

про визнання  недійсною додаткової угоди від 30.09.2005 року до договору купівлі-продажу цінних паперів № К-06\02/105 від 30.09.2005року

ВСТАНОВИВ       

  Товариство з обмеженою відповідальністю “Консим” м.Донецьк  звернулося до  господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “КУА Укрінком” м. Донецьк,  Відкритого акціонерного товариства “Інвестиційна компанія “Диком” м. Донецьк про визнання недійсною додаткової угоди від 30.09.2005 року до договору купівлі-продажу цінних паперів № К-06\02/105 від 30.09.2005року

  В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається , що звіт другого відповідача не містить ні яких посилань на додаткову угоду, дата додаткової угоди співпадає з датою договору  та просить вказану додаткову угоду визнати недійсною на підставі ст. 234 ЦК України.

 Перший відповідач  ТОВ “КУА “Укрінком” у відзиві на позовну заяву просив здійснити заміну неналежного відповідача на належного -  ТОВ КУА “Укрінкор” , посилаючись, що саме з цим підприємством було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів.

  Перевіривши матеріали справи судом встановлено, що дійсно належним відповідачем по цій справі повинен виступати ТОВ “КУА “Укрінкор” та здійснює заміну неналежного відповідача – ТОВ “КУА  Укрінком” на належного  ТОВ “КУА Укрінкор” на підставі ст. 24 ГПК України, представники якого знаходяться у судовому засіданні та не заперечують проти їх залучення та продовження розгляду справи по суті.

  Вновь залучений відповідач проти позову заперечував,  з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

   Другий  відповідач з позовом не погодився з підстав, викладених у відзиві на позов посилаючись. зокрема,  на недоведеність фіктивності як самого договору так і додаткової угоди до цього договору ,  в розумінні ст. 234 Цивільного кодексу України.

   Судом у відповідачів було витребувано оригінал додаткової угоди до договору.

   Представники відповідачів пояснили, що в них є лише засвідчена копія вказаної додаткової угоди. Окрім того, питання щодо дійсності як договору купівлі-продажу так і додаткової угоди до нього,  розглядалося  по справі № 11/224пн, яка була порушена за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Консим” до Товариства з обмеженою відповідальністю  “КУА “Укрінкор” м. Донецьк, Відкритого акціонерного товариства “Інвестиційна компанія “Діком”  про визнання недійсною угоди. Постановою Донецького апеляційного господарського суду  від 08.11.2006 року в позові було відмовлено, а рішення господарського суду від 01.08.2006 року , яким позов було задоволено, скасовано.

  Дослідивши обставини справи,  вислухав пояснення представників сторін господарський суд встановив

      30.09.2005 року між ТОВ “КУА “Укрінкор” ( продавець), та ВАТ “Інвестиційна компанія “ДІКОМ” ( покупець), було підписано договір купівлі-продажу цінних паперів К-06/02/105 , згідно якого продавець брав на себе зобов'язання передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язувався прийняти та здійснити оплату цінних паперів, визначених в договорі.

     Згідно п.2.1. договору клієнт покупця ТОВ “ Консим”  зобов'язувався сплатити суму у розмірі 1021450,87 грн  продавцю впродовж 18 місяців з дня підписання договору.

    Вище зазначений договір, ВАТ “Інвестиційна компанія “ДІКОМ” підписала

на підставі договору про брокерське обслуговування на ринку цінних паперів № К-06/105 від 01.07.2005 року,  підписаного між ВАТ “Інвестиційна компанія ДІКОМ “ ( торговець) та  ТОВ “КОНСИМ”( клієнт), згідно якого клієнт доручав , а Торговець зобов'язувався за винагороду надавати Клієнту посередницькі послуги відносно:  купівлі цінних паперів ( далі ЦП), продажу ЦП, обміну ЦП, інших операцій з ЦП, передбачених чинним законодавством України.

    30.09.2005 року перший та другий відповідачі підписали між собою додаткову угоду до договору купівлі-продажу цінних паперів, якою змінили строк  внесення грошових коштів , встановивши термін до 01.01.2006 р.

     Суд зазначає, що відповідно до вищевказаного договору купівлі-продажу, позивач отримав цінні папери, визначені в договорі.       

      Позивач просить суд визнати вказану додаткову угоду недійсною саме як фіктивний правочин.

     Згідно ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються  цим правочином.

      Із визначення фіктивного правочину,  яке міститься у частини 1 ст.234 ЦК України випливає, що його ознаками є  наявність зовнішньої форми правочину, що фіксує  удавані наміри сторін,  відсутність у сторін дійсного наміру створити наслідки яки зумовлювалися у цьому правочину.  Тобто  має місце лиш імітація правочину. У діях сторін,  що імітують правочин відсутня головна ознака правочину, спрямованість на встановлення,  припинення або іншу видозміну цивільних правовідносин. Фіктивний правочин є нікчемним,  оскільки особи, що вчиняють його  не мають на увазі і не бажають настання правових наслідків які могли би виникнути внаслідок здійснення правочину такого типу.

   Як зазначалося вище, Позивач просить суд визнати недійсним додаткову угоду до договору купівлі-продажу цінних паперів № К-06/02/105 від 30.09.2005 року, згідно якої ,  відповідачі виклали п.2.1. договору купівлі-продажу цінних паперів № К-06/02/105 від 30.09.2005 року в наступній редакції:

  “  Клієнт Покупця ( ТОВ “Консим” код ЄДРПОУ 24455604) зобов'язується сплатити вартість отриманих акцій у сумі 1021450 грн 87 коп  продавцю до 01.01.2006 року.”

       Тобто , за згодою сторін було змінено строк виконання зобов'язання  “ з 18 місяців з дня підписання договору”   на іншу дату.

       Таким чином,  сторони бажали отримати грошові кошти в інший строк , чим було визначено в договорі,  і тому посилання позивача, що вказана додаткова угода є фіктивною, тобто такою, якою сторони не мали на меті створити певні наслідки, судом не може бути прийнято до уваги.

       Крім того, у зв'язку з підписанням додаткової угоди до договору купівлі-продажу,  Товариство з обмеженою відповідальністю “КУА “Укрінкор” звернулося  з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Консим”    про стягнення 1021450 грн 87 коп, тобто вимагаючи через суд оплату вартості отриманих акцій.  

      Позивач звернувся до суду з клопотанням про відкладання розгляду справи у зв'язку з можливою зміною підстави позову. Судом представнику позивача було запропоновано визначити  усно іншу  підставу визнання додаткової угоди недійсною, враховуючи,  що недійсність спірного правочину з підстав , визначених ст.ст. 215, 203  ЦК України вже розглядалися судом.

    Представник позивача пояснити які саме зміни підставу позову він планує здійснити не зміг.

    За таких обставин,  суд клопотання відповідача про відкладання розгляду справи відхилив.

    З огляду на вищевикладене суд в задоволені позову відмовляє у зв'язку з недоведеністю.

    Судові витрати покласти на  позивача

     На підставі ст. 234  Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33,43,49,82-85 ГПК України, господарський суд

                                                        ВИРІШИВ

     В задоволені позову відмовити

     Повний текст підписано 24.11.2006 р.

Суддя                                                                         Склярук О.І.