Постанова

від 20.03.2012 по справі 2а-1870/1379/12

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія:

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2012 р. Справа № 2a-1870/1379/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

за участю секретаря судового засідання - Швед В.С.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Теско" до державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Теско" звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.02.2012р. №0000082312/0/3981, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 49180грн. Свої вимоги мотивує тим, що в ході перевірки за допомогою системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів відповідачем встановлено розбіжності в податковому кредиті, задекларованому позивачем з ТОВ «ТВС», а саме: постачальником податкові зобов'язання у червні, липні, вересні 2010 року не задекларовані. При цьому ДПІ в м.Суми безпідставно ставить у пряму залежність факт включення постачальником товарів податкових зобов'язань з відповідним їх декларуванням, з обґрунтованістю віднесенням покупцем цих товарів відповідних сум до податкового кредиту.

Державна податкова інспекція в місті Суми, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що ПП «Теско», в порушення вимог пп.7.2.3. п.7.2, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», включило до складу податкового кредиту суму ПДВ по підприємству ТОВ «ТВС», в той час як контрагентом податкові зобов'язання не задекларовані.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача - ОСОБА_2 позов не визнала з підстав, викладених у письмовому запереченні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що державною податковою інспекцією в м. Суми з 13.01.2012р. по 26.01.2012р. було проведено планову виїзну документальну перевірку приватного підприємства «ТЕСКО» з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 30.09.2011р., за результатами якої складений акт від 02.02.2012р. № 631/2312/32602869/9 (а.с.7-43).

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.02.2012р. №0000082312/0/3981, яким ПП «Теско» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 49180грн., з яких за основним платежем - 39344грн., штрафних санкцій - 9836грн. (а.с.44).

Як зазначено в акті перевірки, приватним підприємством «Теско» завищено суму податкового кредиту за період з червня по вересень 2010р. у розмірі 39344грн., в тому числі: за червень -11619грн., за липень - 15093грн., за вересень - 12632грн.

Вказане завищення податкового кредиту встановлене при відпрацюванні додатку № 5 по декларації з податку на додану вартість з допомогою системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, згідно якої виявлено розбіжності в податковому кредиті, задекларованому позивачем, та у податкових зобов»язаннях його контрагента - ТОВ «ТВС», яке у червні, липні, вересні 2010 року не задекларувало свої податкові зобов»язання.

На думку суду, такий висновок державної податкової інспекції в місті Суми є безпідставним і таким, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Так, відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на момент здійснення спірних господарських операцій, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Правила формування податкового кредиту платника податку на додану вартість визначено статтею 7 зазначеного Закону.

Згідно п.п.7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( який діяв в період виникнення спірних операцій), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8.1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків.

Підпунктом 7.4.5 статті 7 вказаного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Отже, Закон України "Про податок на додану вартість" визнає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат зі сплати податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат зі сплати податку зазначений Закон не передбачає.

При цьому відповідач ставить у пряму залежність факт включення постачальником товарів податкових зобов'язань з відповідним їх декларуванням, з наданням податкової накладної покупцю.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем протягом червня, липня, вересня 2010року була придбана металопродукція у ТОВ «ТВС», що підтверджується наступними первинними документами податкового та бухгалтерського обліку: видатковими накладними, податковими накладними, платіжними документами, товарно-транспортними накладними (а.с.45-81).

Отже у ПП "Теско" були всі законні підстави для формування податкового кредиту за вищевказаними господарськими операціями.

На думку суду, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цього контрагента.

Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит та відшкодування ПДВ, у випадку, коли позивач виконав всі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічної позиції дотримується Європейський Суд з прав людини. Так у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ в м. Суми, як субВ»єкт владних повноважень, не довела правомірності податкового повідомлення - рішення.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в місті Суми від 16.02.2012 року №0000082312/0/3981, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 49180 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства "Теско" до державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в місті Суми від 16.02.2012 року №0000082312/0/3981, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 49180 грн.

Стягнути судові витрати в розмірі 491 грн. 80 коп. (чотириста дев"яносто одна грн. 80 коп.) з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Теско" (40030, м. Суми, вул. 4-а Продольна, 76, кв. 37, код 32602869) шляхом їх безспірного списання із рахунку державної податкової інспекції в місті Суми (40000, м. Суми, Покровська площа, 2).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.О. Бондар

Повний текст постанови виготовлений 23 березня 2012року.

З оригіналом згідно:

Суддя С.О. Бондар