Постанова

від 10.07.2015 по справі 803/1256/15-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2015 року Справа № 803/1256/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Пухер Л.Р.,

з участю прокурора Загорської О.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_3 управління ДФС у Волинській області ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_3 управління Державної казначейської служби України у Волинській області ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "СВА Плюс" до ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_3 управління ДФС у Волинській області, ОСОБА_3 управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СВА Плюс" (далі - ТзОВ "СВА Плюс") звернулось з адміністративним позовом до ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_3 управління ДФС у Волинській області (далі - ОСОБА_2 ОДПІ, відповідач №1), ОСОБА_3 управління Державної казначейської служби України у Волинській області (далі - відповідач №2) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2010 року в розмірі 1342206,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.02.2010 року позивачем до ОСОБА_2 ОДПІ було подано декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року із розрахунком та заявою щодо бюджетного відшкодування, розмір якого становить 1342206,00 грн.

18 березня 2010 року ОСОБА_2 ОДПІ за результатами позапланової виїзної перевірки TзOB «СВА Плюс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2010 року складено акт №1491/23-4/36112232. На підставі висновків акту перевірки податковим було органом винесено податкове повідомлення-рішення від 02.06.2010 року №0000022302/1, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2010 року в розмірі 1342206,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржував в судовому порядку. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25.08.2010 року, яка залишена без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, позов ТзОВ "СВА Плюс" задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ОСОБА_2 ОДПІ від 02.06.2010 року № 0000022302/1, а тому підтверджено правильність розрахунку позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1342206,00 грн. Однак, у встановлені законодавством строки позивач суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість не отримав.

25.02.2015 року позивач звернувся до ОСОБА_3 управління Державного казначейства України у Волинській області (далі - ГУДКСУ у Волинській області) із заявою щодо надання інформації про подання ОСОБА_2 ОДПІ державному казначейству висновку із зазначенням суми бюджетного відшкодування та про причини не відшкодування коштів з бюджету. 20.03.2015 року позивачем було отримано відповідь №02-09/567 від 19.03.2015 року, в якій зазначено, що інформації щодо відшкодування податку на додану вартість з бюджету на рахунок ТзОВ "СВА Плюс" на підставі поданої податкової ОСОБА_2 ОДПІ за січень 2010 року в ГУДКСУ у Волинській області немає.

20.03.2015 року позивач звернувся із заявою до ОСОБА_2 ОДПІ про надання інформації щодо подання податковим органом державному казначейству висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню ТзОВ "СВА Плюс" на підставі поданої декларації за січень 2010 року. На вказану заяву позивачем було отримано повідомлення від 20.04.2015 року №6158/10/03-18-15-02 про необхідність додаткового вивчення викладених у зверненні зауважень та продовження терміну його розгляду на 15 днів, до 30.04.2015 року. Однак, станом на день подання позову позивач жодної відповіді не отримав.

В зв'язку з наведеним позивач просить визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 ОДПІ щодо не направлення ГУДКСУ у Волинській області висновку про бюджетне відшкодування ПДВ за січень 2010 року в розмірі 1342206,00 грн., та стягнути на користь позивача з Державного бюджету України бюджетне відшкодування з ПДВ за січень 2010 року в розмірі 1342206,00 грн.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОДПІ в судових засіданнях та в наданих письмових запереченнях адміністративний позов не визнала. Суду пояснила, що у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення коштів, а позивач звертався з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (справа №2а-1882/10/0370), проте не заявляв вимоги про стягнення бюджетної заборгованості. Також представник вказала, що висновок про бюджетне відшкодування ПДВ за січень 2010 року в розмірі 13422206,00 грн. до ГУДСУ у Волинській області не направлявся, оскільки в додатку №4 до декларації з ПДВ за січень 2010 року позивачем зазначено рахунок для перерахування, який закритий 11.06.2010 року. Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ГУДКСУ у Волинській області в судових засіданнях та в письмових поясненнях на позов пояснила, що відповідно до Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 року №39, та пунктів 12, 13 статті 200 ПК України орган державної податкової служби надає висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету, на підставі якого орган казначейства перераховує платникові податку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Вказала, що від ОСОБА_2 ОДПІ висновків для повернення бюджетного відшкодування ПДВ ТзОВ "СВА Плюс" за декларацією за січень 2010 року до ГУДКСУ у Волинській області не надходило. Також представник відповідача зазначила, що повернення суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість можливе в порядку безспірного списання коштів державного бюджету за рішенням суду про стягнення надходжень бюджету відповідно до частини першої статті 25 Бюджетного кодексу України та пунктів 3, 16, 23 Порядку виконання рішень про стягнення коштів до державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845, а також частини другої пункту 3.2. Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 27.04.2004 року №82/245.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь в справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивачем 19.02.2010 року до ОСОБА_2 ОДПІ було подано декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року із розрахунком та заявою щодо бюджетного відшкодування, розмір якого становить 1342206,00 грн. До даної декларації позивачем подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у зазначеній сумі на банківський рахунок платника податку.

В березні 2010 року посадовими особами ОСОБА_2 ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку TзOB «СВА Плюс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з липня 2009 року по листопад 2009 року та від'ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн. за липень, листопад 2009 року перевірку 18 березня 2010 року ОСОБА_2 ОДПІ за результатами якої було складено акт №1491/23-4/36112232. За наслідками перевірки та за результатами адміністративного оскарження ОСОБА_2 ОДПІ 02.06.2010 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000022302/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2010 року в сумі 1342206,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в судовому порядку. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25.08.2010 року у справі №2а-1882/10/0370 позов ТзОВ "СВА Плюс" задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ОСОБА_2 ОДПІ від 02.06.2010 року № 0000022302/1. Рішення суду першої інстанції залишено без змін судами апеляційної 04.10.2011 року та касаційної інстанцій 22.05.2014 року, а тому підтверджено правильність розрахунку позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1342206,00 грн. 26.08.2014 року Вищим адміністративним судом було відмовлено ОСОБА_2 ОДПІ в допуску даної справи для перегляду Верховним судом України.

Відповідно до підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент подачі позивачем декларації з ПДВ, далі Закон № 168-97-вр) встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.7 цього пункту, має від ємне значення, то а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного зниження яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного віошкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.5 статті 7 Закону № 168-97-вр встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктом 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168-97-вр, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згідно з підпунктом 7.7.10. пункту 7.7 статті 7 Закону № 168-97-вр джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Як встановлено підпунктом 7.7.8 пункту 7.8 статті 7 Закону № 168-97-вр у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Проаналізувавши вищевказані норми чинного законодавства, суд зазначає, що ОСОБА_2 ОДПІ не було виконано зазначені вимоги Закону № 168-97-вр та не направлено відповідний висновок про бюджетне відшкодування ПДВ позивачу до органів казначейства.

Нормами вищевказаного Закону чітко визначений імперативний обов'язок податкового органу щодо дій, які він повинен вчинити після закінчення процедури адміністративного чи судового оскарження для відшкодування ПДВ платнику податків.

26.08.2014 року остаточно закінчилася процедура судового оскарження у справі про протиправність винесеного податковим органом податкового-повідомлення рішення. Право позивача на відшкодування ПДВ в сумі 1342206,00 гривень було підтверджено в судовому порядку та не заперечується ОСОБА_2 ОДПІ при розгляді даної справи.

З моменту надходження ухвали суду до податкового органу в ОСОБА_2 ОДПІ виник обов'язок щодо направлення висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету до органу казначейства.

Представником відповідача в судове засідання не представлено жодного доказу того, що такий висновок до органу казначейства був направлений.

Станом на момент розгляду справи відповідачем №1 вказаний обов'язок не виконано, чим порушено норми Закону № 168-97-вр та допущено протиправну бездіяльність, а відтак в цій частині позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні встановлений факт порушення прав позивача на отримання бюджетного відшкодування в передбачені законом строки протиправною бездіяльністю відповідача - ним не виконано обов'язок в частині подання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у п'ятиденний строк після закінчення перевірки висновок із зазначенням суми, яка підлягає відшкодуванню із бюджету.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача № 1 про те, що у даному випадку невідшкодування бюджетного відшкодування право позивача порушується внаслідок неодержання коштів, а тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення коштів зважаючи на наступне.

Нормами Закону № 168-97-вр, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин та і на даний час нормами ПК України чітко передбачено процедуру повернення бюджетного відшкодування платнику податків, в тому числі прописано права та обов'язки платника податків та податкового органу.

Платник податків, керуючись нормами чинного законодавства, подав відповідну декларацію та заяву про відшкодування ПДВ. Пізніше довів своє право на його отримання в судовому порядку. Позивач як платник податку вправі розпоряджатися своїми правами та вибирати на свій розсуд спосіб захисту свого порушеного права.

Аналіз норми Закону та ПК України при відшкодування ПДВ, на думку суду, не покладають на платника податків додаткових обов'язків на вчинення дій щодо повернення бюджетного відшкодування, однак імперативно встановлюють обов'язок податкового органу. Відповідних дій ОСОБА_2 ОДПІ не вчинила, внаслідок чого сума ПДВ залишається не відшкодованою тривалий час, що порушує права позивача.

Суд вважає, що не направлення висновку податковим органом (допущена протиправна бездіяльність) перебуває в прямому причинному зв'язку з тим, що на даний час сума бюджетного відшкодування залишається невідшкодованою.

Також не можуть бути взяті до уваги твердження представника відповідача № 1 про те, що однією із причин невідшкодування бюджетного відшкодування позивачу є те, що йому необхідно подати уточнюючу декларацію, змінився банківський рахунок. На думку суду такі вимоги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Необхідні документи подано платником податків для такого відшкодування, а зміна реквізитів не є перешкодою для направлення висновку та може бути вирішена в порядку виконання органом казначейства.

Оскільки в судовому засіданні підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ, то суд вважає правомірним вимоги ТзОВ «Сва Плюс» до Відповідача № 2 про стягнення коштів в сумі 1342206,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивач підлягають до повного задоволення.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 158, 160 ч. 3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про податок на додану вартість", Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_3 управління ДФС у Волинській області щодо не направлення ОСОБА_3 управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області висновку про бюджетне відшкодування податку на додану вартість за січень 2010 року в розмірі 1342206,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВА Плюс" (45635, Волинська область, Луцький район, с. Струмівка, вулиця Рівненська, 184, код ЄДРПОУ 36112232) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за січень 2010 року в сумі 1342206,00 грн. (один мільйон триста сорок дві тисячі двісті шість гривень).

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВА Плюс" (45635, Волинська область, Луцький район, с. Струмівка, вулиця Рівненська, 184, код ЄДРПОУ 36112232) судові витрати в сумі 560,28 грн. ( п'ятсот шістдесят гривень 28 копійок)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі до 15 липня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Р.С. Денисюк