Постанова

від 09.07.2015 по справі 804/7267/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2015 р. Справа № 804/7267/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяОСОБА_1, при секретаріОСОБА_2, за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМЕТАВТОМАТИКА" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрметавтоматика» (надалі - Позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (надалі - Відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0001412203 від 16.12.2014 року на суму 14 078,75 грн., в тому числі 11 263,00 грн. за основним платежем та 2815,75 грн. за штрафними санкціями.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вважає висновки податкової перевірки хибними, такими, що не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового та цивільного законодавства, а зазначене податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року до участі у справі 804/7267/15 в якості свідка залучено особу, яка на момент виникнення спірних правовідносин, займала посаду директора ТОВ «ДЖЕМІУС» - ОСОБА_6, якого викликано на судовий розгляд адміністративної справи для допиту.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 06.11.2014 р. за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «УКРМЕТАВТОМАТИКА» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських відносин ТОВ «ДЖЕМІУС» (код 39198160) за липень 2014 року було винесено акт №3216/04-62-22-3/34229656 (далі - ОСОБА_5), в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого позивачем у липні 2014 року занижено податок на додану вартість у розмірі 11263,00 грн.

16.12.2014 р. на підставі вищезазначеного ОСОБА_5 було винесено податкове повідомлення- рішення №0001412203 на суму 14078,75 грн., в тому числі 11263,00 грн. за основним платежем та 2815,75 грн. за штрафними санкціями.

Повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області. Первинну скаргу було залишено без задоволення (рішення про результати розгляду первинної скарги від 16.03.2015 року вих.. №2125/77/04-36-10-04-09). Потім до Державної фіскальної служби України, якою рішенням про результати розгляду скарги від 19.05.2015 року вих.. №10519/6/99-99-10-01-04-25 залишено податкове повідомлення-рішення в силі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Висновки контролюючого органу в акті перевірки ґрунтуються на податковій інформації, наведеній в матеріалах перевірки ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області від 09.09.2014 року №2180/16-03-22-02-12 по суб'єкту господарювання ТОВ «Віста-2014», згідно яких контролюючим органом не підтверджено взаємовідносини з ТОВ «ДЖЕМІУС».

Також, контролюючим органом у Заводському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області було здійснено вихід на податкову адресу суб'єкта господарювання ТОВ ДЖЕМІУС», за результатами якого було встановлено, що за вищезазначеною адресою посадові особи підприємства та будь які працівники ТОВ «ДЖЕМІУС» відсутні, про що було складено акт про відсутність платника податків та його посадових осіб за юридичною податковою адресою.

Крім того, як зазначено відповідачем, ДПІ у Бабушкінському районі сумісно з посадовими особами суб'єкта господарювання ТОВ «УКРМЕТАВТОМАТИКА» - керівником та бухгалтером, було проведено інвентаризацію у приміщенні орендованому ТОВ «УКРМЕТАВТОМАТИКА» згідно договору оренди нежитлового приміщення від 01.06.2011 року №47/А, за адресою - Дніпропетровський район, сел. Дослідне, вул. Наукова 1, та виявлено залишок товарно матеріальних цінностей у кількості 36 штук на загальну суму з ПДВ - 67579,76 грн., ПДВ - 163,29 грн., постачальником яких був ТОВ «ДЖЕМІУС» у липні 2014 року, яку було зафіксовано актом №8 від 30.10.2014 року.

Таким чином, на підставі вищевикладеного контролюючим органом було зроблено висновок про відсутність фактичної реалізації ТОВ «Джеміус» товарів у липні 2014 року, зокрема, тому що податковий кредит сформовано шляхом маніпулювання податковою звітністю, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту а також, з метою надання вигоди третій, особі, не мають реального товарного характер, що свідчить про відсутність факту здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «ДЖЕМІУС» по взаємовідносинам з суб'єктом господарювання ТОВ «УКРМЕТАВТОМАТИКА» у липні 2014 року.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, господарські операції для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або лише за умови сплати грошових коштів.

Судом встановлено наявність господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «ДЖЕМІУС».

Так, згідно договору купівлі - продажу за №200614 від 20.06.2014 року, ТОВ «УКРМЕТАВТОМАТИКА» надалі - Покупець в особі директора ОСОБА_3 з одного боку, та ТОВ «ДЖЕМІУС» (код за ЄДРПОУ 39198160) надалі - Постачальник, в особі директора ОСОБА_6 з іншого боку, продавець зобов'язується продати Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар промислової групи надалі Товар.

Згідно п.п. 2.1. Продавець повинен одночасно з Товаром передати Покупцеві всі його приналежності та документи (технічний паспорт, інструкції, копію сертифікату якості, видаткову накладну та податкову накладну)

Відповідно до п.п. 5.1. Передача товару здійснюється на умовах поставки DDP (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010) склад/офіс Покупця - Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, сел. Дослідне, вул. Наукова 1, офіс 762.

Судом також встановлено, що ТОВ «УКРМЕТАВТОМАТИКА» є діючим суб'єктом господарювання, в якого наявні трудові та матеріальні ресурси для здійснення підприємницької діяльності, є орендовані приміщення (договори оренди №47/А від 01.06.2011 року, №47/А від 01.05.2014 року).

Орендовані приміщення за даною адресою використовуються підприємством в якості офісу та складу (накази №01/склад, №02/склад), про що податковий орган було проінформовано в установленому законом порядку шляхом подання повідомлення за формою 20-ОПП від 14.04.2014 року.

Місцем реєстрації підприємства є адреса, зазначена в Статуті та міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, Ж/М ТОПОЛЯ - 3АДРЕСА_1.

Відносини з постачання товару оформлені належним чином шляхом укладання відповідних договорів поставки з додатками: специфікаціями, рахунками тощо.

Суд зазначає, що позивачем як до суду, так і під час перевірки, було надано всю первинну документацію підприємства на підтвердження реальності оскаржуваних угод з ТОВ «ДЖЕМІУС»: договір купівлі - продажу, податкові накладні, акти приймання - передачі,тощо.

Надані позивачем і досліджені судом первинні документи не викликають сумнівів щодо реального вчинення правочинів з придбання товарів, зазначених у видаткових та податкових накладних, і повністю спростовують висновок відповідача щодо нереальності спірних правочинів. Натомість відповідач під час розгляду справи не навів суду жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, про незвичність цін за спірними операціями або про їх збитковості, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки товарів, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Разом з тим, суд зазначає, що для цілей податкового обліку беруться до уваги насамперед економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій. При цьому немає значення, яким цивільно-правовим договором опосередковано господарську операцію, а також те, чи визнаний відповідний договір недійсним у судовому порядку. Складені первинні документи не свідчать безпосередньо про реальність укладеної угоди.

Податкові обов'язки визначаються виходячи з реального економічного змісту господарської операції та спрямування її на досягнення певного економічного ефекту. Для з'ясування дійсного економічного змісту господарської операції варто аналізувати кінцевий економічний ефект у вигляді фактичного приросту (зміни вартості) активів, який настав або повинен був настати в результаті здійснення відповідної операції, незалежно від зафіксованих у документах намірів її учасників. З цією метою варто використовувати документальні та інші дані, що свідчать про фактичне отримання тих чи інших активів учасниками операції. Такі дані мають перевагу перед задекларованим документально змістом спірної господарської операції.

Доказами наявності таких обставин можуть бути документи або показання свідків, що свідчать про наявність прямих стосунків між набувачем і виробником або імпортером активу; інформація (у тому числі з відкритих джерел) щодо звичайних умов ділової поведінки на певному ринку; дані, отримані від виробника або перевізника, які засвідчують прямий шлях руху активів від виробника до набувача, без фактичної участі посередників у цьому процесі тощо. Докази, що можуть використовуватися при аналізі реальності операції - дані про існування активу (чи вироблявся, ким і коли), про його рух на шляху до платника податків-набувача (як транспортувався, де зберігався, ким приймався, у тому числі встановлення посадових осіб постачальника і покупця, задіяних у такому процесі), як використовувався далі (чи реалізовувався, чи споживався тощо).

Реальність потребує також з'ясування того факту, чи справді актив отриманий від указаного в первинних документах контрагента. Для цього треба встановлювати, за яких обставин і в який спосіб були налагоджені господарські зв'язки між платником податків та його задекларованим контрагентом, хто персонально брав у цьому участь. Доцільно встановити фактичний альтернативний рух активу у порівнянні із задекларованим.

Також у такому разі варто встановлювати технічну можливість виконання господарської операції із урахуванням фактичних господарських ресурсів постачальника (наявність виробничих потужностей, персоналу тощо) та фактичного змісту операції (чи необхідні спеціальні навички персоналу для її вчинення, чи потрібні для цього власні або залучені засоби, час та спеціальна обстановка тощо).

Згідно положень статі 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року до участі у справі 804/7267/15 в якості свідка залучено особу, котра на момент виникнення спірних правовідносин, займала посаду директора ТОВ «ДЖЕМІУС» - ОСОБА_6, якого викликано на судовий розгляд адміністративної справи для допиту.

Свідок ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, однак директор ТОВ «ДЖЕМІУС» ОСОБА_7 надав письмові пояснення з приводу предмета позову та повідомив про те, що ОСОБА_6 було звільнено з посади директора ТОВ «ДЖЕМІУС» 15.05.2015 року. З 16.05.2015 року на посаді директора підприємства перебуває ОСОБА_7. У зв'язку з чим, ОСОБА_6 не може з'явитися до суду у вказані час та дату. Між тим, ОСОБА_7, як новому директору ТОВ «ДЖЕМІУС», були передані всі документи пов'язані з господарською діяльністю підприємства. На підставі чого, він надав суду пояснення щодо взаємовідносин ТОВ «УКРМЕТАВТОМАТИКА» та ТОВ «ДЖЕМІУС» за липень 2014 року. На підставі даних пояснень вбачається, що вищезгадані господарські операції мають реальний характер, підтверджені усіма необхідними первинними документами, направлені на отримання прибутку та здійснювалися в межах встановленого правового порядку, з дотриманням вимог та приписів чинного законодавства України.

Таким чином, під час судового розгляду справи позивачем підтверджено належними та достатніми доказами факт укладення угоди з ТОВ «ДЖЕМІУС» та отримання товарів.

Разом з тим, суд критично оцінює посилання відповідача на ОСОБА_5 перевірки від 09.09.2014 року №2180/16-03-22-02-12 по контрагенту ТОВ «ДЖЕМІУС» - ТОВ «Віста-2014», оскільки висновок податкового органу про недійсність угод щодо отримання товарів від ТОВ «ДЖЕМІУС» ґрунтується суто на припущеннях перевіряючих, які були зроблені на підставі висновків щодо недійсності договорів про отримання даних товарів у ТОВ «Віста-2014» згідно вказаного акту. При цьому, відповідачем не було досліджено самих договорів щодо отримання товарів у контрагента-постачальника ТОВ «ДЖЕМІУС», що суперечить нормам чинного законодавства, оскільки у відповідності до роз'яснень ОСОБА_8 адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11 оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Разом з тим, позивачем підтверджено факт отримання товарів у ТОВ «ДЖЕМІУС» та їх використання у власній господарській діяльності шляхом надання належним чином оформлених первинних документів ТОВ «УКРМЕТАВТОМАТИКА».

Крім того, суд критично оцінює посилання відповідача на висновок про відсутність фактичної реалізації ТОВ «УКРМЕТАВТОМАТИКА» товарів, постачальником яких був ТОВ «ДЖЕМІУС» у липні 2014 року, та розрахунок суми податкових зобовязань на підставі виявлення залишку товарно матеріальних цінностей у кількості 36 штук на загальну суму з ПДВ - 67579,76 грн. (ПДВ - 163,29 грн.) під час інвентаризації, яку було зафіксовано актом відповідача №8 від 30.10.2014 року. Обставина наявності залишку товарів у підприємства не є свідченням нереальності здійснення господарської операції або її фіктивності.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку про незаконність податкового повідомлення-рішення №0001412203 від 16.12.2014 року на суму 14078,75 грн., в тому числі 11263,00 грн. за основним платежем та 2815,75 грн. за штрафними санкціями та необхідність його скасування.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У зв'язку з викладеним вище, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметавтоматика" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладену вище норму, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметавтоматика" судовий збір у розмірі 182,70 грн. грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМЕТАВТОМАТИКА" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми В«РВ» Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 16 грудня 2014 року № НОМЕР_1, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРМЕТАВТОМАТИКА" визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 14078,75 грн., з яких: за основним платежем 11263,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2815,75 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМЕТАВТОМАТИКА" (код ЄДОРПОУ 34229656) судовий збір у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 14 липня 2015 року.

Суддя ОСОБА_1