Постанова

від 16.06.2015 по справі 810/2021/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2015 року (11:05 год.) м. Київ №810/2021/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Луценко К.Ю., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільвер Стайл" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору : Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільвер Стайл» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів України у Київській області № НОМЕР_1 від 09.12.2015.

Позовні вимоги мотивовані безпідставністю висновків податкового органу, викладених в акті №1352/22-4/38641369 від 21.11.2014 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сільвер Стайл» (код ЄДРПОУ 38641369) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Бізнестехнології» (код ЄДРПОУ 38830460) за період з 01.03.2014 по 31.03.2014, ТОВ «Фортуна Сільвер» (код ЄДРПОУ 38919255) за період з 01.04.2014 по 30.04.2014, з 01.06.2014 по 31.07.2014» щодо встановлення порушень п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 27254,00 грн.

Позивач стверджує, що на виконання договорів на розробку та виготовлення поліграфічної продукції між позивачем та ТОВ «Бізнестехнології» і ТОВ «Фортуна Сільвер» було здійснено виконання робіт по замовленню поліграфічної продукції, виконання яких підтверджується відповідними первинними документами, а саме рахунками на оплату послуг, актами надання послуг, видатковими накладними та податковими накладними, які повністю відповідають вимогам статті 44 Податкового кодексу України та статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

За наведених обставин, позивач зазначає, що Ірпінською ОДПІ під час складання акту перевірки не досліджувались первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, вважає вказані в акті висновки суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки вони не відповідають дійсності. Позивач стверджує, що операції з контрагентами вчинені реально, спричинили рух активів та призвели до зміни активів позивача, внаслідок чого позивачем отримано прибуток від здійснення господарської діяльності .

28.05.2015 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог щодо прохальної частини позову, а саме позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 09.12.2014 №0001592204.

Позивач в судовому засіданні 28.05.2015 позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити, на виконання вимоги ухвали суду надав витребувані документи.

У зв'язку з ненаданням відповідачем витребуваних доказів розгляд справи було відкладено до 16.06.2015.

10.06.2015 через канцелярію суду відповідачем подані письмові заперечення проти позову та витребувані судом документи.

Відповідач позов не визнав, зазначив, що посадові особи Ірпінської ОДПІ при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а податкове повідомлення-рішення є законним.

Звертає увагу суду, що у ході перевірки позивача були виявлені обставини, які дають підстави вважати, що господарські операції позивача між ТОВ «Бізнестехнології» та ТОВ «Фортуна Сільвер» не спричинили реального настання господарських операцій.

Зокрема, за наявною у податкового органу інформацією контрагент позивача ТОВ «Фортуна Сільвер» не має відповідних фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення задекларованих операцій, засобів для виконання укладених договорів, відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції та платник не знаходиться за місцезнаходженням.

Позивач 16.06.2015 подав до суду витребувані від нього ухвалою суду документи та клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, просив здійснювати розгляд справи за відсутністю представника відповідача.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги те, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільвер Стайл», ідентифікаційний код юридичної особи 38641369, місцезнаходження юридичної особи 08003, Київська область, Макарівський район, село Гавронщина, вулиця Київська, будинок 17А, зареєстроване в якості юридичної особи Макарівською районною державною адміністрацією Київської області 30.04.2013, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 29.10.2014 (т.1, а.с.107-110).

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200131318, виданого 01.08.2013, позивач зареєстрований ДПІ у Макарівському районі Київської області ДПС в якості платника податку на додану вартість (т.1, а.с.106).

З 12 по 18 листопада 2014 року Ірпінською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області на підставі на підставі п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 12.11.2014 №925 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Сільвер Стайл» (код ЄДРПОУ 38641369) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Бізнестехнології» (код ЄДРПОУ 38830460) за період з 01.03.2014 по 31.03.2014, ТОВ «Фортуна Сільвер» (код ЄДРПОУ 38919255) за періоди з 01.04.2014 по 30.04.2014, з 01.06.2014 по 31.07.2014.

Результати перевірки оформлені актом перевірки від 21.11.2014 №1352/22-4/38641369 (далі - акт перевірки) (т.1, а.с.71-87).

У ході перевірки відповідачем проаналізовано акт Вінницької ОДПІ ГУ Міндозодів від 13.06.2014 № 1574/22-03/38830460 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бізнестехнології» (код ЄДРПОУ 38830460) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за березень 2014 року», згідно якого зустрічну звірку неможливо було провести у зв'язку з тим, що ТОВ «Бізнестехнології» відсутнє за податковою адресою та встановлено наявність ознак відсутності факту реального здійснення господарських відносин між ТОВ «Бізнестехнології» та контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за березень 2014 року.

Також у ході перевірки відповідачем проаналізовано акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 21.08.2014 № 1947/26-59-22-08/38919255 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Фортуна Сільвер» (код ЄДРПОУ 38919255) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період: квітень 2014 року, червень 2014 року» та акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 12.09.2014 № 2084/26-59-22-08/38919255 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Фортуна Сільвер» (код ЄДРПОУ 38919255) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.08.2014» якими, зокрема, встановлено, що зустрічні звірки неможливо було провести у зв'язку з тим, що згідно інформації контролюючого органу ІС «Податковий блок», на момент проведення зустрічної звірки стан підприємства: « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням та встановлено відсутність документального підтвердження реальності здійснення господарських відносин із платниками податків за період липень-серпень 2014 року.

Наведені обставини було розцінено відповідачем як доказ укладення позивачем правочинів з ТОВ «Фортуна Сільвер» та ТОВ «Бізнестехнології» без мети настання відповідних йому правових наслідків.

Врахувавши вищезазначені акти, відповідачем встановлено, що сума податкового кредиту з податку на додану вартість, сформована позивачем по взаємовідносинах з ТОВ «Бізнестехнології» (код ЄДРПОУ 37227110), ТОВ «Фортуна Сільвер» (код ЄДРПОУ 38919255), на порушення пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), неправомірно віднесена до складу податкового кредиту, в зв'язку з чим встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 27254,00 грн., в тому числі по періодах: за березень 2014 року - 3829,00 грн., квітень 2014 року - 11258,00 грн., червень 2014 року - 3667,00 грн., липень 2014 року - 8500,00 грн.

01.12.2014 позивач звернувся до Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області із запереченнями на акт перевірки за вих. № 11598/10 (т.1., а.с.145-147). Листом від 05.12.2014 №1296/10/10-31-22-09 «Про відповідь на заперечення до акту перевірки від 21.11.2014 № 1352/22-4/38641369» відповідач повідомив, що за результатами розгляду заперечень до акту перевірки від 21.11.2014 №1352/22-4/38641369, висновок акту перевірки залишено без змін (т.1, а.с.12-14).

Акт перевірки №1352/22-4/38641369 від 21.11.2014 покладено Ірпінською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області в основу прийнятого податкового повідомлення-рішення від 09.12.2014 №0001592204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 34067,50 грн., в тому числі 27254,00 грн. за основним платежем та 6813,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а.с.15).

Позивач, скориставшись правом адміністративного оскарження рішення податкового органу, звертався з первинною скаргою до вищестоящого контролюючого органу. У зв'язку з відмовою у задоволенні первинної скарги позивач звернувся зі скаргою від 24.02.2015 на податкове повідомлення-рішення від 09.12.2014 №000152204 до Державної фіскальної служби у Київській області (т.1, а.с.155-161).

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 21.04.2015 №8309/6/99-99-10-01-04-25 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 09.12.2014 №0001592204 та рішення, прийняте в результаті розгляду первинної скарги залишено без змін (а.с.16-17).

Не погоджуючись із рішенням відповідача, яким ТОВ «Сільвер Стайл» донараховано грошові зобов'язання з податку на додану вартість, позивач звернувся до суду.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним та скасування прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення судом встановлено, що в 2014 році ТОВ «Сільвер Стайл» мало господарські відносини з ТОВ «Бізнестехнології» та ТОВ «Фортуна Сільвер».

Так, 04.02.2014 між ТОВ «Сільвер Стайл» (замовник) та ТОВ «Бізнестехнології» (виконавець) було укладено договір №04/01 на розробку та виготовлення поліграфічної продукції (далі - Договір № 04/01), згідно пункту 1.1. якого виконавець зобов'язується за завданням замовника виконати роботи з розробки та виготовлення поліграфічної продукції, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані Виконавцем роботи у порядку, визначеному Договором (т.1, а.с.18-22).

Роботи, що виконуються Виконавцем на підставі Договору №04/01 охоплюють:

- розробку оригінал-макету поліграфічної продукції, що включає розробку дизайну, верстку та редагування оригінал-макету поліграфічної продукції;

- друкування поліграфічної продукції та інші роботи, необхідні для виготовлення поліграфічної продукції (зокрема, брошурувально-палітурні роботи).

Детальний перелік Робіт, що виконуватимуться на підставі Договору, Сторони визначатимуть у Специфікаціях до цього Договору (пункт 1.2.1. Договору №04/01).

Згідно пункту 1.4. Договору №04/01 поняттям «Специфікація» у цьому договорі позначається письмовий документ, який оформлюється ОСОБА_1 шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору та містить, зокрема, інформацію про найменування, зміст, обсяг опис Робіт, які виконуються відповідно до цього Договору за завданням Замовника, їх вартість та строки виконання.

Відповідно до пункту 4.1. Договору №04/01 загальна сума цього Договору визначається загальною вартістю робіт, виконаних за цим Договором і зазначених у відповідних Специфікаціях до цього Договору.

Замовник оплачує виконані Виконавцем Роботи, передбачені відповідною Специфікацією до цього Договору, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту прийняття Замовником Робіт, що підтверджується відповідним складеним ОСОБА_1 приймання-передачі виконаних робіт (пункт 4.3. Договору №04/01).

Згідно до Специфікації № 1 від 24.02.2014 на послуги, що здійснюються згідно з Договором № 04/01 від 04.02.2014, виконавець повинен надати наступні послуги: друк обкладинки, друк А2. Загальна вартість послуг складає 4500,00 грн., в тому числі ПДВ 750,00 грн.(т.1, а.с.23).

Відповідно до Специфікації № 2 від 03.03.2014 на послуги, що здійснюються згідно з Договором № 04/01 від 04.02.2014 виконавець повинен надати наступні послуги: скріплення блокнотів, закруглення кутів. Загальна вартість послуг складає 7500,00 грн., в тому числі ПДВ 1250,00 грн. (т.1, а.с.24).

Специфікацією № 3 від 05.03.2014 на послуги, що здійснюються згідно з Договором № 04/01 від 04.02.2014 встановлено, що виконавець повинен надати наступні послуги: лакування, бігова та фасовка. Загальна вартість послуг складає 12000,00 грн., в тому числі ПДВ 2000,00 грн.(т.1, а.с.25).

Позивачем було надано ТОВ «Бізнестехнології» матеріали, необхідні для виконання робіт, що підтверджується накладними на передачу товарно-матеріальних цінностей, зокрема крейдованого паперу, паперу офсетного, друкованих аркушів від 28.02.2014 (т.1, а.с.29) та від 14.03.2014 (т.1, а.с.30).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнестехнології» були виконані роботи (надані послуги) згідно Договору №04/01, що підтверджується:

- актом надання послуг № 76 від 03.03.2014, згідно якого виконано роботи/послуги - друк обкладинки, друк А2 на загальну суму 4500,00 грн. в тому числі ПДВ 750,00 грн. (т.1, а.с.26);

- актом надання послуг № 77 від 07.03.2014, згідно якого виконано роботи/послуги - скріплення блокнотів, закруглення кутів на загальну суму 7500,00 грн. в тому числі ПДВ 1250,00 грн. (т.1, а.с.27);

- актом надання послуг № 78 від 19.03.2014, згідно якого виконано роботи/послуги - лакування, бігова та фасовка на загальну суму 12000,00 грн. в тому числі ПДВ 2000,00 грн. (т.1, а.с.28).

В подальшому ТОВ «Бізнестехнології» позивачу виставлено відповідні рахунки на оплату по замовленню № 39 від 03.03.2014 (т.1, а.с.26), № 40 від 07.03.2014 (т.1, а.с.27) та № 41 від 19.03.2014 (т.1, а.с.28).

Згідно пояснень позивача, зважаючи на незначні габарити та об'єми вироблених товарів, доставка останніх здійснювалась позивачем шляхом само вивозу самостійно.

Відповідні роботи (надані послуги) були оплачені позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №77 від 31.03.2014 на суму 24000,00 грн. (т.2, а.с.28).

На підтвердження розрахунків на загальну суму 24000,00 грн. та сплати у складі ціни товару податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями у розмірі 4000,00 грн., позивач отримав від ТОВ «Бізнестехнології» податкові накладні: № 75 від 03.03.2014 на загальну суму 4500,00 грн., у тому числі ПДВ 750,00 грн. (т.2, а.с.149); № 76 від 07.03.2014 на загальну суму 7500,00 грн., у тому числі ПДВ 1250,00 грн. (т.2., а.с.150); №77 від 19.03.2014 на загальну суму 12000,00 грн., у тому числі ПДВ 2000,00 грн. (т.2, а.с.151).

Отримання позивачем зазначених податкових накладних підтверджується наявним в матеріалах справи реєстром виданих та отриманих податкових накладних за березень 2014 року (т.1, а.с.117-118).

Суми ПДВ у загальному розмірі 4000,00 грн. за вказаними податковими накладними були включені позивачем до складу податкового кредиту за березень 2014 року, що підтверджується додатком 5 до податкової декларації з ПДВ за вказаний період (т.1, а.с.112-114).

Крім того, між позивачем та ТОВ «Фортуна Сільвер» було укладено договір № 15/01 на розробку та виготовлення поліграфічної продукції від 15.04.2014 року (далі - Договір №15/01), згідно пункту 1.1. якого виконавець зобов'язується за завданням замовника виконати роботи з розробки та виготовлення поліграфічної продукції, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані Виконавцем роботи у порядку, визначеному Договором (т.1, а.с.31-33).

Роботи, що виконуються Виконавцем на підставі Договору №15/01 охоплюють:

- розробку оригінал-макету поліграфічної продукції, що включає розробку дизайну, верстку та редагування оригінал-макету поліграфічної продукції;

- друкування поліграфічної продукції та інші роботи, необхідні для виготовлення поліграфічної продукції (зокрема, брошурувально-палітурні роботи).

Детальний перелік Робіт, що виконуватимуться на підставі Договору, Сторони визначатимуть у Специфікаціях до цього Договору (пункт 1.2.1. Договору №15/01).

Згідно пункту 1.4. Договору №15/01 Поняттям «Специфікація» у цьому договорі позначається письмовий документ, який оформлюється ОСОБА_1 шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору та містить, зокрема, інформацію про найменування, зміст, обсяг опис Робіт, які виконуються відповідно до цього Договору за завданням Замовника, їх вартість та строки виконання.

Відповідно до пункту 4.1. Договору №15/01 загальна суму цього Договору визначається загальною вартістю Робіт, виконаних за цим Договором і зазначених у відповідних Специфікаціях до цього Договору.

Замовник оплачує виконані Виконавцем роботи, передбачені відповідною Специфікацією до цього Договору, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту прийняття Замовником робіт, що підтверджується відповідним складеним ОСОБА_1 актом приймання-передачі виконаних робіт (пункт 4.3. Договору №15/01).

Згідно до Специфікації № 1 від 15.04.2014 на послуги, що здійснюються згідно з Договором № 15/01 виконавець повинен надати наступні послуги: друк інструкції, редагування та верстка брошури. Загальна вартість послуг 31000,00 грн., в тому числі ПДВ 5166,67 грн. (т.1, а.с.34).

Відповідно до Специфікації № 2 від 30.04.2014 на послуги, що здійснюються згідно з Договором № 15/01 виконавець повинен надати наступні послуги: поклейка коробок. Загальна вартість послуг 5280,00 грн., в тому числі ПДВ 880,00 грн. (т.1, а.с.34 зворотній бік).

Специфікацією № 3 від 24.04.2014 на послуги, що здійснюються згідно з Договором №15/01 встановлено, що виконавець повинен надати наступні послуги: послуги з ламінування, висічка, поклейка коробок, підбір, комплектація та упаковка ігор. Загальна вартість послуг 35520,00 грн., в тому числі ПДВ 5920,00 грн.(т.1, а.с.35).

Специфікацією № 4 від 02.06.2014 на послуги, що здійснюються згідно з Договором № 15/01 встановлено, що виконавець повинен надати наступні послуги: Брошура «Державна служба Україна». Загальна вартість послуг 22000,00 грн., в тому числі ПДВ 3666,67 грн. (т.1, а.с.35 зворотній бік).

Відповідно до Специфікації № 5 від 23.06.2014 на послуги, що здійснюються згідно з Договором №15/01 виконавець повинен надати наступні послуги: Брошура «ВІЛ та підлітки. Керівництво з консультування: тестування». Загальна вартість послуг 21000,00 грн., в тому числі ПДВ 3500,00 грн. (т.1, а.с.35).

Згідно з Специфікації № 6 від 03.07.2014 на послуги, що здійснюються згідно з Договором №15/01 виконавець повинен надати наступні послуги: виготовлення коробок (natur). Загальна вартість послуг 30000,00 грн., в тому числі ПДВ 5000,00 грн. (т.1, а.с.35 зворотній бік).

Позивачем було надано ТОВ «Фортуна Сільвер» матеріали, необхідні для виконання робіт, що підтверджується накладною на передачу товарно-матеріальних цінностей, зокрема, палітурного картону, паперу крейдованого, картону Europack, паперу офсетного, друкованих аркушів, фішок для настольних ігор, кубиків гральних, пакетів з застібкою, гумок для грошей, стрічок самоклеючих, штампів, картону та плівки, заготовок для виготовлення коробок, клею від 03.07.2014 (т.1, а.с.48), від 15.04.2014 (т.1, а.с.174), від 25.04.2015 (т.1, а.с.175), від 30.04.2014 (т.1, а.с.176).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна Сільвер» були виконані роботи (надані послуги) згідно Договору №15/01, що підтверджується:

- актом надання послуг № 1 від 17.04.2014, згідно якого виконано роботи/послуги - редагування і верстка брошури, послуги друку на загальну суму 31000,00 грн. в тому числі ПДВ 5166,67 грн. (т.1, а.с.37 зворот);

- актом надання послуг № 2 від 30.04.2014, згідно якого виконано роботи/послуги - послуги з ламінування, висічка, поклейка коробок, підбір, комплектація та упаковка ігор на загальну суму 35520,00 грн. в тому числі ПДВ 5920,00 грн. (т.1, а.с.39 зворот);

- актом надання послуг № 3 від 05.05.2014, згідно якого виконано роботи/послуги - поклейка коробок на загальну суму 5280,00 грн. в тому числі ПДВ 880,00 грн. (т.1, а.с.41 зворот);

- видатковою накладною № 98 від 12.06.2014, згідно якої позивачем отримана брошура «Державна служба України» у кількості 100 штук на загальну суму 22000,00 грн., в тому числі ПДВ 3666,67 грн. (т.1, а.с.43);

- видатковою накладною № 33 від 04.07.2014, згідно якої позивачем отримано брошуру «ВІЛ та підлітки. Керівництво з консультування і тестування» у кількості 1000 штук на загальну суму 21000,00 грн. в тому числі ПДВ 3500 грн.(т.1, а.с.45 зворот);

- актом надання послуг № РН-0000126 від 17.07.2014, згідно якого виконано наступні роботи (надані послуги) - виготовлення коробок (natur) на загальну суму 30000,00 грн. в тому числі ПДВ 5000,00 грн. (т.1, а.с.47 зворот).

Крім того, ТОВ «Фортуна Сільвер» позивачу виставлено відповідні рахунки на оплату по замовленню № 1 від 17.04.2014 (т.1, а.с.37), № 2 від 30.04.2014 (т.1, а.с.39) та № 3 від 05.05.2014 (т.1, а.с.41), № 98 від 12.06.2014 (т.1, а.с.43), № 33 від 04.07.2014 (т.1, а.с.45), № СФ-0000126 від 17.07.2014 (т.1, а.с.47).

Відповідні послуги були оплачені позивачем, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями: № 102 від 13.05.2014 у сумі 40800,00 грн. (т.1, а.с.177), №103 від 14.05.2014 у сумі 31000,00 грн. (т.1, а.с.178), №150 від 14.07.2014 у сумі 43000,00 грн. (т.1, а.с.179), № 162 від 31.07.2014 у сумі 30000,00 грн. (т.1, а.с.180).

Згідно пояснень позивача, зважаючи на незначні габарити та об'єми вироблених товарів доставка останніх здійснювалась позивачем шляхом самовивозу.

На підтвердження розрахунків на загальну суму 144800,00 грн. та сплати у складі ціни товару податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями у розмірі 24134,34 грн. позивач отримав від ТОВ «Фортуна Сільвер» податкові накладні: №1 від 17.04.2014 на загальну суму 31000,00 грн., у тому числі ПДВ 5166,67 грн. (т.1, а.с.38); №2 від 30.04.2014 на загальну суму 35520,00 грн., у тому числі ПДВ 5920,00 грн. (т.1., а.с.40); №3 від 05.05.2014 на загальну суму 5280,00 грн., у тому числі ПДВ 880,00 грн. (т.1, а.с.42); №98 від 12.06.2014 на загальну суму 22000,00 грн., у тому числі ПДВ 3667,67 грн. (т.1, а.с.44); №33 від 04.07.2014 на загальну суму 21000,00 грн., у тому числі ПДВ 3500,00 грн. (т.1, а.с.46), №126 від 17.07.2014 на загальну суму 30000,00 грн., в тому числі ПДВ 5000,00 грн. (т.1., а.с.48 зворот).

Отримання позивачем зазначених податкових накладних підтверджується наявним в матеріалах справи реєстром виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2014 року (т.1, а.с.124-125), травень 2014 року (т.2., а.с.147-148) та липень 2014 року (т.1, а.с.140-141).

Суми ПДВ у загальному розмірі 24134,34 грн. за вказаними податковими накладними були включені позивачем до складу податкового кредиту за квітень, травень, липень 2014 року, що підтверджується додатком 5 до податкових декларацій з ПДВ за вказані періоди (т.1., а.с.120-123, 135-137, т.2, а.с. 143-145).

За фактом оплати та поставки замовлених товарів у ТОВ «Бізнестехнології» та ТОВ «Фортуна Сільвер», останні були оприбутковані та відображені в бухгалтерському обліку позивача, про що свідчить картка рахунку 631 за березень 2014 року (т.1, а.с.168-169) та картка рахунку 631 за квітень-серпень 2014 року (т.1, а.с.170-171).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

До обов'язкових реквізитів податкової накладної, перелік яких закріплений в підпункті 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, законодавець відносить:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Матеріали справи свідчать, що податковий кредит за результатом здійснення господарських операцій з ТОВ «Бізнестехнології» та ТОВ «Фортуна Сільвер» був сформований позивачем на підставі належних документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства, податкові накладні, виписані контрагентом, відповідають вимогам, встановленим Податковим кодексом України та містять всі необхідні реквізити.

Судом встановлено, що фактично податковий орган дійшов до висновку про заниження позивачем сум податку на додану вартість на підставі тверджень про фіктивність господарських операцій позивача з ТОВ «Бізнестехнології» та ТОВ «Фортуна Сільвер», непідтвердження їх первинними документами, з приводу чого суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Відповідно до п. 2.1 вказаного Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини:

- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску);

- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість;

- "тимчасова" поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо;

- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Така правова позиція викладена, зокрема, в ОСОБА_2 адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11.

Відповідно до частин 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. У свою чергу, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 43 Господарського кодексу України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Таким чином, законодавством надано позивачу право як суб'єкту господарювання на укладення будь-яких угод та здійснення будь-якої підприємницької діяльності, які не заборонені законом.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Проте, суд зазначає, що у розглядуваній справі наведені обставини не досліджувалися податковим органом під час проведення перевірки, оскільки фактично висновок про відсутність господарських операцій був зроблений на підставі неповного аналізу податкової звітності позивача та не враховано первинних документів, що були подані на вимогу податкового органу та в письмових запереченнях на акт перевірки.

Крім того, податковим органом не було враховано, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, порушення ним правил здійснення господарської діяльності та наявність обставин державної реєстрації, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.

Так, одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до статті 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Разом з тим, власне фіктивність діяльності одного з постачальників в ланцюзі до позивача, порушення ним податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, якщо податковий орган не доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарів (послуг) з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (послуг). За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок витрат та податкового кредиту.

З адміністративного позову та письмових пояснень позивача, наданих в ході розгляду справи слідує, що всі отримані у ТОВ «Бізнестехнології» та ТОВ «Фортуна Сільвер» товари та послуги позивачем були використані у господарській діяльності позивача шляхом подальшої реалізації контрагентам позивача ТОВ «ВПК Обнова», Підприємство Дитячого фонду Об'єднаних націй «ЮНІСЕФ», ТОВ «Фірма ТК Комфорт», ТОВ «Свиспан Лімітед».

Перевіряючи зазначені обставини та досліджуючи рух активів, наявність господарської мети при вчиненні позивачем угод з ТОВ «Бізнестехнології» та ТОВ «Фортуна Сільвер», судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 29.10.2014 основним видом економічної діяльності позивача є: 18.12 Друкування іншої продукції (т.1, а. с.107-110).

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Сільвер Стайл» (Орендар) та Гаврощинською сільською радою (Орендодавець) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади села Гавронщина від 01.07.2013 (т.2, а.с.90-96).

Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору Орендар приймає у строкове платне користування частину приміщення для розміщення офісу (загальна площа 11,80 кв. м., оціночна вартість (балансова вартість), станом на 2013 рік - 139149,00 грн., розміщена за адресою: село Гавронщина, вул.Київська, 17) для розміщення офісу.

Відповідно до акту приймання-передачі майна, що належить до комунальної власності Гаврощинської сільської ради, згідно Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади села Гавронщина від 01.07.2013 позивачем було прийнято у користування вищенаведене приміщення (т.2., а.с.97).

Отже, матеріали справи свідчать про те, що за адресою місцезнаходження позивача знаходиться орендоване приміщення, в якому позивач здійснює господарську діяльність.

Всі товари, матеріали та послуги від ТОВ «Бізнестехнології» та ТОВ «Фортуна Сільвер» були використані у власній господарській діяльності позивача, а саме для виконання зобов'язань позивача перед контрагентами ТОВ «ВПК Обнова», Підприємство Дитячого фонду Об'єднаних націй «ЮНІСЕФ», ТОВ «Фірма ТК Комфорт», ТОВ «Свиспан Лімітед»., в підтвердження чого позивачем до матеріалів справи додано копії відповідних договорів та угод:

- договір на розробку та виготовлення поліграфічної продукції № 11/01 від 11.02.2014 з ТОВ «Фірма ТК Комфорт» (т.2, а.с.83-89);

- договір на розробку та виготовлення поліграфічної продукції № С13/98 від 01.10.2013 з ТОВ «Свипсан Лімітед» (т.2, а.с.136-141);

- договір на розробку та виготовлення поліграфічної продукції № 031201 від 03.12.2013 з ТОВ «ВПК Обнова» (т.2, а.с.130-135);

- контракт №43151972 від 23.12.2013 з UNITED NATIONS CHILDREN`S FUND (UNICEFF) (т.2,а.с.75-82);

- додаткова угода № 81016849 від 05.12.2013 з UNITED NATIONS CHILDREN`S FUND (UNICEFF) на суму 163380,00 грн. (т.2,а.с.70- 74);

- додаткова угода № 81018585від 27.02.2014 з UNITED NATIONS CHILDREN`S FUND (UNICEFF) на суму 64450,00 грн. (т.2,а.с.64-69);

- додаткова угода № 81018652 від 28.02.2014 з UNITED NATIONS CHILDREN`S FUND (UNICEFF) на суму 27520,00 грн. (т.2,а.с.60-63);

- додаткова угода № 81020262 від 26.05.2014 з UNITED NATIONS CHILDREN`S FUND (UNICEFF) на суму 19998,00 грн. (т.2,а.с.55-59);

Відповідними контрагентами-замовниками були оплачені відповідні послуги/товари на рахунок позивача, що підтверджується копіями платіжних доручень № 2974 від 26.12.2013, №2021 від 12.02.2014, № 3046 від 19.03.2014, №3072 від 27.03.2014, №2018 від 11.02.2014, № 4043 від 17.04.2014, 2299 від 14.05.2014, № 2303 від 15.05.2014, №2316 від 19.05.2014, № 6036 від 17.06.2014, № 7041 від 14.07.2014, № 960 від 23.07.2014 (т.2., а.с.5-16).

В подальшому позивачем були передані всі товари та послуги, отримані від ТОВ «Бізнестехнології» та ТОВ «Фортуна Сільвер» контрагентам для виконання зобов'язань і видано відповідні видаткові накладні:

- видаткова накладна № 24 від 31.07.2014 про передачу товару Представництву ЮНІСЕФ в Україні на загальну суму 77340,00 грн., в тому числі ПДВ 12890,00 грн. (т.2,а.с.52);

- акт надання послуг № 12 від 17.04.2014ТОВ «ВПК «Обнова» на загальну суму 30000,00 грн., в тому числі ПДВ 5000,00 грн. (т.2,а.с.54);

- видаткова накладна № 13 від 05.05.2014 про передачу товару ТОВ «Фірма ТК Комфорт» на загальну суму 39840,00 грн., в тому числі ПДВ 6640,00 грн. (т.2,а.с.48);

- видаткова накладна №14 від 30.04.2014 про отримання товару Представництвом Юнісеф на загальну суму 196056,00 грн., в тому числі ПДВ 32 676,00 грн. (т.2,а.с.45);

- видаткова накладна №19 від 27.06.2014 про отримання товару Представництвом Юнісеф на загальну суму 23997,60 грн., в тому числі ПДВ 3999,60 грн. (т.2,а.с.42);

- видаткова накладна № 23 від 25.07.2014 ТОВ «Свіспан Лімітед» на загальну суму 40 596,00 грн. в тому числі ПДВ 6566,00 грн. (т.2, а.с.37);

- видаткова накладна № 25 від 07.08.2014 № 1540 про отримання товару ТОВ «Свіспан Лімітед» на загальну суму 13134,00 грн., в тому числі ПДВ 2189,00 грн. (т.2,а.с.39);

- видаткова накладна № 10 від 28.03.2014 про передачу товару Представництву Юнісеф на загальну суму 93684,00 грн. в тому числі ПДВ 15614,00 грн. (т.2, а.с.34);

- видаткова накладна № 11 від 31.03.2014 про передачу товару представництву ЮНІСЕФ на загальну суму 33024,00 грн. в тому числі ПДВ 5504,00 грн. (т.2, а.с.30);

На підтвердження реальності передачі відповідних матеріальних цінностей позивачем надано копії карток рахунку 631 даних бухгалтерського обліку ТОВ «Сільвер Стайл» (т.2., а.с.17-27) та копії довіреностей на отримання матеріальних цінностей:

- довіреність від 30.07.2014 № 081536 видана Представництвом Юнісеф на отримання цінностей від ТОВ «Сільвер Стайл» (т.2,а.с.53);

- довіреність від 30.04.2014 № 161 видана ТОВ «ФірмаТК Комфорт» на отримання цінностей від ТОВ «Сільвер Стайл» (т.2,а.с.49);

- довіреність від 30.04.2014 № 081530 видана Представництвом Юнісеф на отримання цінностей від ТОВ «Сільвер Стайл» (т.2,а.с.46);

- довіреність від 26.06.2014 № 010 видана Представництвом Юнісеф на отримання цінностей від ТОВ «Сільвер Стайл» (т.2,а.с.43);

- довіреність від 23.07.2014 № 1372 видана ТОВ «Свіспан Лімітед» на отримання цінностей від ТОВ «Сільвер Стайл» (т.2, а.с. 38);

- довіреність від 07.08.2014 № 1540 видана ТОВ «Свіспан Лімітед» на отримання цінностей від ТОВ «Сільвер Стайл» (т.2,а.с.40);

- довіреність від 14.03.2014 № 051240 видана Представництвом Юнісеф на отримання цінностей від ТОВ «Сільвер Стайл» (т.2, а.с.35);

- довіреність від 31.03.2014 № 051245 видана Представництвом Юнісеф на отримання цінностей від ТОВ «Сільвер Стайл» (т.2, а.с.31);

Крім того, позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій до матеріалів справи додані зразки виготовленої продукції та товарів, які в подальшому були реалізовані контрагентам позивача (т.2, а.с.105-129).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що всі товари та послуги, отримані від ТОВ «Бізнестехнології» та ТОВ «Фортуна Сільвер», були використані у власній господарській діяльності позивача, а саме реалізовані в подальшому ТОВ «ВПК Обнова», Підприємство Дитячого фонду Об'єднаних націй «ЮНІСЕФ», ТОВ «Фірма ТК Комфорт», ТОВ «Свиспан Лімітед».

Крім того, слід зауважити, що в даній справі необхідною умовою є встановлення статусу постачальника товарів, придбання яких є підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому, для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

До того ж суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коди вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент взаємовідносин позивача з контрагентами ТОВ «Фортуна Сільвер» та ТОВ «Бізнестехнології», останні були зареєстровані як платники податку на додану вартість, відомості стосовно зазначених підприємств та його керівництва були зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а отже сумнівів щодо відсутності спеціальної правосуб'єктності у зазначених контрагентів у позивача не виникало. Будь-які докази протилежного відповідачем не були викладені в акті перевірки та не надані суду під час розгляду справи.

Крім того, суд зазначає, що отримання відповідачем акту перевірки, в якому викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк акт перевірки не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини господарської діяльності платника податків.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду будь-яких належних доказів, які покладено в основу висновків акту перевірки на підтвердження відсутності факту реальності господарських операцій, вчинених позивачем з контрагентами, а також факту суперечності відповідних правочинів фіскальним інтересам держави.

Так, ані акт перевірки, ані письмові заперечення відповідача не містять аналізу дотримання як позивачем, так і його контрагентами податкової дисципліни у спірних правовідносинах (відсутній аналіз первинних документів), а встановлені порушення податкового законодавства ґрунтуються виключно на припущеннях щодо протиправної діяльності контрагентів позивача.

Таким чином, в основу збільшення позивачу грошових зобов'язань не може бути покладено висновки актів зустрічних звірок його контрагентів без фактичного встановлення порушень податкового законодавства самим позивачем.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі "Інтерсплав проти України").

Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 ("Булвес" АД проти Болгарії") зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є "власністю" у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону " Про ПДВ " стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

Також, висновок про те, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, викладений в постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 14222198), та підлягає обов'язковому врахуванню у спірних правовідносинах на підставі частини 2 статті 162 та статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, рух активів, установлена спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарської операції, господарська мета при вчиненні позивачем правочинів з ТОВ «Бізнестехнології» та ТОВ «Фортуна Сільвер», їх реальність безпосередньо підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, а тому за сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що підстави для висновків про завищення позивачем податкового кредиту в березні, квітні, травні та липні 2014 року відсутні.

З урахуванням цього, суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, доказів, які б спростовували доводи позивача не надав.

За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 182,70 грн. згідно платіжного доручення № QS24745205 від 12.05.2015.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 182,70 грн. підлягають стягненню на його користь відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статей 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області № НОМЕР_1 від 09.12.2014.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільвер Стайл» (ідентифікаційний код юридичної особи 38641369, місцезнаходження юридичної особи: 08003, Київська область, Макарівський район, село Гавронщина, вулиця Київська, будинок 17А) 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.) судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.