Постанова

від 02.07.2015 по справі 816/1273/15

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/1273/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача 2 - ОСОБА_3,

представника відповідача 3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Приватного акціонерного товариства "Полтавська пересувна механізована колона- 64", Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаранттранссервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональний Брокерський ОСОБА_5", Центр надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Полтави та Полтавського району Управління Державтоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання недійсними договорів, застосування наслідків нікчемності правочинів, зобов'язання скасувати свідоцтво про реєстрацію автомобіля, -

В С Т А Н О В И В:

20 квітня 2015 року Державна податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.05.2015 /а.с. 85 Т.1) до Приватного акціонерного товариства "Полтавська пересувна механізована колона-64" (далі - ПрАТ "ПМК-64"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаранттранссервіс" (далі - ТОВ "Гаранттранссервіс"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональний Брокерський ОСОБА_5" (далі- ТОВ "Міжрегіональний Брокерський ОСОБА_5"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Центр надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Полтави та Полтавського району Управління Державтоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання недійсними договору купівлі-продажу автомобіля марки КрАЗ-250, 1992 року випуску, зеленого кольору, шасі №0727018, об'єм двигуна 14860 куб.см., укладеного 17.07.2013 між ТОВ "Міжрегіональний Брокерський ОСОБА_5" та ТОВ "Гаранттранссервіс"; договору комісії №5668/129 від 17.07.2013, укладеного між ТОВ "Міжрегіональний Брокерський ОСОБА_5" та ПрАТ "ПМК-64"; застосування наслідків нікчемності правочинів, а саме, зобов'язання ПрАТ "ПМК-64" кошти, одержані внаслідок продажу автомобіля марки КрАЗ-250, 1992 року випуску, зеленого кольору, шасі №0727018, об'єм двигуна 14860 куб.см. в розмірі 29398,70 грн повернути ТОВ "Гаранттранссервіс", а одержане останнім - автомобіль марки КрАЗ-250 стягнути в дохід держави; зобов'язання Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Полтави та Полтавського району скасувати свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки КрАЗ-250, 1992 року випуску, зеленого кольору, шасі №0727018, об'єм двигуна 14860 куб. см.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що договір комісії №5668/129 від 17.07.2013 та договір купівлі-продажу від 17.07.2013 вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, адже спрямовані на ухилення ПрАТ "ПМК-64" від погашення податкового боргу шляхом укладення правочинів, спрямованих на відчуження майна (автомобіля марки КрАЗ-250), яке перебуває в податковій заставі, з метою уникнення його вилучення контролюючими органами. Вказані правочини, на думку позивача, укладені з порушенням вимог статей 202, 203, 215 ЦК України, а тому відповідно до частини 3 статті 228 ЦК України підлягають визнанню недійсними в судовому порядку із застосуванням наслідків їх недійсності. При цьому, ДПІ у м. Полтаві посилається на наявність умислу на укладення правочинів з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, лише у посадових осіб ПрАТ "ПМК-64".

В судовому засіданні представники позивача підтримували позовні вимоги, просили суд задовольнити їх в повному обсязі з підстав, викладених в позові та додаткових письмових поясненнях.

В судовому засіданні 20.05.2015, в зв'язку з пред'явленою ДПІ у м. Полтаві вимогою про зобов'язання Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Полтави та Полтавського району Управління Державтоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області скасувати свідоцтво про реєстрацію автомобіля КрАЗ-250, усною ухвалою суду залучено Центр до участі у справі в якості відповідача.

Представник ПрАТ "ПМК-64" в судове засідання не з'явився, хоча в матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи за адресою: вул. Гожулівська, буд. 26, м. Полтава, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, однак поштові відправлення повертались до суду без вручення адресату з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Представник ТОВ "Гаранттранссервіс" в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на укладення оспорюваного договору купівлі-продажу від 17.07.2013 з метою отримання автомобіля КрАЗ-250 у власність для використання у господарській діяльності товариства. Вказував, що під час укладення договору ТОВ "Гаранттранссервіс" не було обізнано про перебування автомобіля КрАЗ-250 у податковій заставі, транспортний засіб був знятий з обліку УДАІ УМВС у Полтавській області з видачею транзитних номерів. Відтак ТОВ "Гаранттранссервіс" не мало умислу на вчинення правочину, що суперечить інтересам держави, оскільки не усвідомлювало протиправності угоди і не допускало та не прагнуло настання протиправних наслідків. Крім того, представник ТОВ "Гаранттранссервіс" посилався на звернення ДПІ у м. Полтаві з вимогою про застосування наслідків недійсності правочинів поза межами граничного річного строку, передбаченого статтею 250 ГК України.

Представник ТОВ "Міжрегіональний Брокерський ОСОБА_5" в судовому засіданні також заперечував проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свою позицію відсутністю при укладенні 17.07.2013 договорів комісії та купівлі-продажу умислу на порушення інтересів держави і суспільства. Вказував, що при укладенні договору комісії від 17.07.2013 представником ПрАТ "ПМК-64" не повідомлялось про перебування автомобіля КрАЗ-250 у податковій заставі та наявності обтяження, а перевірка наявності публічного обтяження не входить до обов'язків комісіонера.

Представник Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Полтави та Полтавського району Управління Державтоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в ході розгляду справи заперечувала проти задоволення позовних вимог в частині зобов'язання скасувати свідоцтво про реєстрацію автомобіля, оскільки для реєстрації транспортного засобу ТОВ "Гаранттранссервіс" надано необхідний пакет документів, у зв'язку з чим підстави для відмови 18.07.2013 у реєстрації транспортного засобу були відсутні. Вказував на відсутність в УДАІ УМВС України в Полтавській області доступу до Єдиного реєстру обтяжень рухомого майна.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як свідчать матеріали справи, ПрАТ "ПМК-64" з 12.04.1994 перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області (а.с. 27 Т.1).

За даними облікових карток платника - ПрАТ "ПМК-64" за товариством значиться податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 361249,97 грн та з податку на прибуток в сумі 134896,42 грн (а.с. 214, 225 Т.1).

Керуючись статтею 59 Податкового кодексу України, ДПІ у м. Полтаві направлено на юридичну адресу ПрАТ "ПМК-64" податкову вимогу від 20.12.2011 №2241 (а.с. 28 Т.1).

Відповідно до статті 89 Податкового кодексу України начальником ДПІ у м. Полтаві прийнято рішення від 20.03.2012 №605/10/24239 про опис у податкову заставу майна ПрАТ "ПМК-64", що перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні). Вказане рішення отримане уповноваженою особою ПрАТ "ПМК-64" 20.03.2012, про що свідчить підпис голови правління ПрАТ "ПМК-64" ОСОБА_6 на даному рішенні (а.с. 29 Т.1).

В зв'язку з наявністю податкового боргу, на підставі статей 88, 89 Податкового кодексу України, податковим керуючим, згідно листа ПрАТ "ПМК-64" (а.с. 30 Т.1) про виділення активів у податкову заставу №19 від 05.03.2012, шляхом складення акту опису майна № 12 від 12.04.2012 у податкову заставу описано майно ПрАТ "ПМК-64" балансовою вартістю 285758,00 грн, в тому числі автомобіль КрАЗ, модель 250 КС 55712, державний номер НОМЕР_1, 1992 року випуску, тип-автокран 20 т, вантажний, номер шасі N0727018, повна маса 23650, об'єм двигуна 14860, колір зелений, дата реєстрації 30.07.2010, балансовою вартістю 120854,00 грн (а.с.31 Т.1).

Публічне обтяження - податкова застава згідно акту опису майна ПрАТ "ПМК-64" №12 від 12.04.2012 зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 24.04.2012 за №12340934, про що свідчить витяг з Державного реєстру станом на 02.06.2015. При цьому, до Державного реєстру внесено запис про обмеження відчуження - "за погодженням з обтяжувачем", обтяжувач - "ДПІ у м.Полтаві", боржник - "ПрАТ "ПМК-64", термін дії - "24.04.2017", звернення стягнення - "не зареєстровано" (а.с. 208-209 Т.1).

З метою погашення податкового боргу ПрАТ "ПМК-64", позивачем подавались позови до Полтавського окружного адміністративного суду про стягнення коштів з рахунків ПрАТ "ПМК-64".

Так, постановами Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2012 у справі №2а-1670/6009/12 та від 18.12.2012 у справі №2а-1670/7605/12 позовні вимоги ДПІ у м. Полтаві задоволені, стягнуто з рахунків платника податків ПрАТ "ПМК-64" кошти в розмірі 281349,53 грн та 58791,00 грн відповідно (том 1 а.с. 90-99).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2013 у справі №816/6426/13-а надано ДПІ у м. Полтаві дозвіл на погашення податкового боргу ПрАТ "ПМК-64" за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна №12 від 12.04.2012 в розмірі 340140,53 грн (том 1 а.с. 100-107).

На підставі постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2013 у справі №816/6426/13-а, начальником ДПІ у м. Полтаві прийнято рішення від 23.01.2014 про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна платника податків ПрАТ "ПМК-64", що перебуває у податковій заставі (а.с. 47 Т.1).

06.02.2014 керівнику ПрАТ "ПМК-64" ОСОБА_7 вручено лист-повідомлення від 25.01.2014 про можливість самостійного здійснення оцінки майна, яке перебуває у податковій заставі, з метою його реалізації, відповідь на який платником не надано (а.с. 46 Т.1).

За наслідками виходу податкового керуючого з метою встановлення наявності описаного в податкову заставу майна та перевірки стану його збереження, серед іншого, не встановлено місцезнаходження автотранспорту, описаного актом опису №12, про що складено акт №5 від 11.04.2015 (а.с. 49 Т.1).

Листом від 09.04.2014 №11/2-1611 Центр надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Полтави та Полтавського району Управління Державтоінспекції УМВС України в Полтавській області повідомив ДПІ у м.Полтаві про зняття з обліку 15.03.2013 за заявою власника для реалізації автомобіля КрАЗ-250, КС 55712, д.н.з. НОМЕР_1. Іншої інформації, зокрема щодо проведеної реалізації автомобіля, даний лист не містив (а.с. 50 Т.1).

27.01.2015 ДПІ у м. Полтаві отримано лист Прокуратури Київського району м.Полтави від 21.01.2015 №336вих15, яким повідомлено контролюючий орган про встановлені в ході досудового розслідування кримінального провадження №12014170020000962 обставини реалізації ПрАТ "ПМК-64" автомобіля КрАЗ-250, КС 55712, д.н.з. НОМЕР_1 та укладені договори комісії №5668/129 від 17.07.2013 між ПрАТ "ПМК-64" та ТОВ "Міжрегіональний Брокерський ОСОБА_5", а також купівлі-продажу від 17.07.2013 між ТОВ "Міжрегіональний Брокерський ОСОБА_5" та ТОВ "Гаранттранссервіс".

Згідно з частиною 1 та 2 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Отже, при визначенні строку звернення до суду з вимогою про визнання недійсним правочину як такого, що вчинений з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, та стягнення відповідних санкцій, за висновком суду, слід керуватися загальними правилами, передбаченими статтею 99 КАС України, що становить шість місяців. Зазначений строк обчислюється з дня, коли орган доходів і зборів дізнався або повинен був дізнатися про порушення інтересів держави внаслідок вчинення відповідного правочину з протиправною метою та, відповідно, виникнення у даного органу права на звернення до суду з позовом. Таким днем може бути або день проведення відповідної перевірки або день надходження до органів доходів і зборів інших документів, які свідчать про вчинення відповідного правочину з протиправною метою.

У даній справі таким днем є 27.01.2015 - день отримання інформації від Прокуратури Київського району м. Полтави, з якої ДПІ у м.Полтаві стало відомо про укладені договори комісії та купівлі-продажу від 17.07.2013.

Вважаючи, що вказані договори суперечать інтересам держави та суспільства, ДПІ у м. Полтаві 20.04.2015, тобто з дотриманням шестимісячного строку, звернулась до суду з даним позовом.

Оцінюючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, частиною першою статті 203 Кодексу визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу

Частиною другою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) /частина третя статті 215 ЦК України/.

За правилами частин першої та другої статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до частини третьої статті 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Так, статтею 228 ЦК України встановлено два окремих види недійсності правочинів: ті, що порушують публічний порядок і є нікчемними, і ті, що вчинені з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, і є оспорюваними, - недійсність їх прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність в судовому порядку на підставах, установлених законом

Зміст наведеної норми свідчить, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави. Застосування наслідків недійсного правочину, які були укладені з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, передбачених частиною третьою статті 228 ЦК України, мають застосовуватися до правочинів, недійсність яких встановлюється судом.

Судом встановлено, що 20.03.2012 ДПІ у м.Полтаві прийнято рішення про опис майна ПрАТ "ПМК-64" у податкову заставу (а.с.29 Т.1).

12.04.2012 податковим керуючим проведено опис майна ПрАТ "ПМК-64" у податкову заставу, балансовою вартістю 285758,00 грн, в тому числі автомобіля КрАЗ, модель 250 КС 55712, державний номер НОМЕР_1, 1992 року випуску, тип-автокран 20 т, вантажний, номер шасі N0727018, повна маса 23650, об'єм двигуна 14860, колір зелений, дата реєстрації 30.07.2010, балансовою вартістю 120854,00 грн (а.с.31 Т.1).

За приписами пункту 92.1 статті 92 Податкового кодексу України платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі:

- тільки за згодою органу ДПС;

- у разі якщо орган ДПС протягом 10 днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику відповіді щодо надання (ненадання) згоди;

- якщо в податковій заставі перебувають лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди органу ДПС за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

Таким чином, платник податків має можливість самостійно (без згоди податкового органу) реалізувати готову продукцію, товари та товарні запаси, якщо лише таке майно перебуває в податковій заставі, за умови, що отримані від такого відчуження кошти в повному обсязі будуть спрямовані на виплату заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

Докази звернення ПрАТ "ПМК-64" до ДПІ у м.Полтаві про надання дозволу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, матеріали справи не містять.

При дослідженні наданих позивачем письмових доказів судом встановлено, що всупереч положенням вказаної норми, ПрАТ "ПМК-64", не звертаючись до ДПІ у м.Полтаві про надання згоди на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, а саме, автомобіля КрАЗ, вчиняло дії, які свідчать про намір реалізувати вказаний автомобіль.

Так, автомобіль КрАЗ, модель 250 КС 55712, державний номер НОМЕР_1, 1992 року випуску, 15.03.2013 знято з обліку в УДАІ, про що свідчить лист Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Полтави та Полтавського району Управління Державтоінспекції УМВС України в Полтавській області (а.с.50 Т.1), облікова картка ТЗ /зняття з обліку для реалізації/ від 15.03.2013 (а.с.179 Т.1) та довіреність №17/07 від 17.07.2013 за підписом голови правління ПрАТ "ПМК-64" ОСОБА_7, якою уповноважено ОСОБА_8 займатися продажем автокрана марки КрАЗ, модель 250 КС 55712, номер шасі N0727018 (а.с.186 Т.1).

Крім того, судом встановлено, що 17.07.2013 між ПрАТ "ПМК-64" та ТОВ "Міжрегіональний Брокерський ОСОБА_5" укладено договір комісії № 5668/129, відповідно до якого ТОВ "Міжрегіональний Брокерський ОСОБА_5" зобов`язувалось за дорученням ПрАТ "ПМК-64" за комісійну плату укласти за рахунок ПрАТ "ПМК-64", але від свого імені, договір щодо продажу автомобіля КрАЗ, модель 250 КС 55712, 1992 року випуску, номер шасі N0727018. Бажана ціна продажу складає 29398,70 грн (а.с. 181 Т.1).

Цього ж дня, 17.07.2013 між ТОВ "Міжрегіональний Брокерський ОСОБА_5" та ТОВ "Гаранттранссервіс" укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким ТОВ "Міжрегіональний Брокерський ОСОБА_5" зобов`язувалось передати у власність ТОВ "Гаранттранссервіс" автомобіль марки КрАЗ, модель 250 КС 55712, 1992 року випуску, номер шасі N0727018, який прийнятий ТОВ "Міжрегіональний Брокерський ОСОБА_5" за договором комісії від власника ПрАТ "ПМК-64", а ТОВ "Гаранттранссервіс" зобов`язувалось прийняти і оплатити товар (а.с. 180 Т.1).

При дослідженні змісту цього договору судом встановлено, що його положення, а саме, пункти 3.2, 3.5 договору купівлі-продажу від 17.07.2013, якими визначено, що автомобіль під забороною (арештом) та/або в податковій заставі не перебуває, обтяжень, а також будь-яких прав у третіх осіб щодо автомобіля немає, суперечать дійсним обставинам справи , оскільки до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис щодо публічного обтяження та перебування у податковій заставі активів платника податків - ПрАТ "ПМК-64" згідно з актом опису № 12 від 12.04.2012, про що свідчить витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с. 208-209 Т.1).

Крім того, судом встановлено, що сторонами договору купівлі-продажу майна від 17.07.2013 визначено ТОВ "Міжрегіональний Брокерський ОСОБА_5" в особі начальника відділу продаж ОСОБА_9 (Продавець), що діє на підставі довіреності №1 від 21.06.2010 /а.с. 5-6 Т.2/ та ТОВ "Гаранттранссервіс" в особі ОСОБА_10 (Покупець) /довіреність від 17.07.2013 а.с. 192 Т.1/. Разом з тим, договір купівлі-продажу від імені продавця підписаний не представником ТОВ "Міжрегіональний Брокерський ОСОБА_5", а підписаний ОСОБА_8 та ОСОБА_10М (покупець).

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_8В є представником ПрАТ "ПМК-64", адже відповідно до довіреності від 17.07.2013 ПрАТ "ПМК-64" довіряє ОСОБА_8 займатися продажем автокрана марки КрАЗ, модель 250 КС 55712 (а.с.186 Т.1).

Представник ТОВ "Міжрегіональний Брокерський ОСОБА_5" та ТОВ "Гаранттранссервіс" в судовому засіданні підтвердили, що саме ОСОБА_8 підписувався договір купівлі-продажу від 17.07.2013 в якості продавця, та саме ним отримані готівкові грошові кошти в якості здійснення оплати за автомобіль КрАЗ в сумі 29398,70 грн на підставі довідки-рахунка серії ААА №037861 від 17.07.2013 (а.с. 177 Т.1).

На підставі заяви ТОВ "Гаранттранссервіс" №22031304 від 18.07.2013 про проведення реєстрації ТЗ, довідки-рахунка серії ААА №037861 від 17.07.2013, Центром надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Полтави та Полтавського району Управління Державтоінспекції УМВС України в Полтавській області проведено вторинну реєстрацію ТЗ, придбаного в торговельній організації, а саме, автомобіля КрАЗ, модель 250, попередній державний номер НОМЕР_1, 1992 року випуску, тип-автокран 20 т, вантажний, номер шасі N0727018, повна маса 23650, об'єм двигуна 14860, колір зелений, за новим власником - ТОВ "Гаранттранссервіс" з видачею свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САР 931769 (а.с. 80-82, 206 Т.1).

Таким чином, на підставі договору купівлі-продажу від 17.07.2013 ПрАТ "ПМК-64" реалізовано автомобіль КрАЗ, який перебував у податковій заставі без згоди ДПІ у м.Полтаві, та отримано готівкою кошти в розмірі 29398,70 грн, що в кілька разів менше за балансову вартість проданого автомобіля, яка відповідно до листа № 11/04 від 11.04.2013 станом на 01.04.2013 становила 119398,70 грн (а.с.35 Т.1).

Суд звертає увагу, що вказаним листом №11/04 від 11.04.2013 ПрАТ "ПМК-64" за підписом голови правління ОСОБА_7 повідомляло ДПІ у м. Полтаві про залишкову балансову вартість активів, що описані актом опису майна №12 від 12.04.2012. Жодного згадування чи повідомлення про зняття 15.03.2013 автомобіля КрАЗ з реєстрації для реалізації вказаний лист не містить.

Суд враховує, що саме посадовою особою ОСОБА_11, який станом на дату укладення договору купівлі-продажу був керівником ПрАТ "ПМК-64", що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців /а.с. 184-185 Т.1/, надано доручення ОСОБА_8 щодо продажу автомобіля КрАЗ.

Отже, посадова особа ПрАТ "ПМК-64" - ОСОБА_7 був обізнаний про те, що автомобіль КрАЗ перебуває в податковій заставі, однак видав доручення фізичній особі, яка вчинила дії щодо його реалізації та підписала договір купівлі-продажу.

Представники позивача в судовому засіданні зауважили на тому, що отримані від реалізації кошти не були спрямовані ПрАТ "ПМК-64" на погашення податкового боргу, що також підтверджується витягом з облікової картки платника податку (а.с.214-232 Т.1).

Отже, з урахуванням попереднього зняття автомобіля КрАЗ з реєстрації, укладення договору комісії, неповідомлення ДПІ у м.Полтаві про намір реалізувати зазначене майно та не звернення для отримання дозволу на це, суд дійшов висновку, що реалізовуючи даний автомобіль та підписуючи 17.07.2013 договір купівлі-продажу ПрАТ "ПМК-64" не могло не усвідомлювати протиправність та суперечність мети договору інтересам держави і суспільства та настання протиправних наслідків у вигляді ухилення ПрАТ "ПМК-64" від погашення податкового боргу. Відтак, наявність у посадової особи ПрАТ "ПМК-64" умислу на ухилення від погашення податкового боргу шляхом укладення угоди, спрямованої на відчуження майна (автомобіля) з метою уникнення його вилучення контролюючими органами, підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що відчуження автомобіля КрАЗ, який перебував у податковій заставі, за договором купівлі-продажу від 17.07.2013 без отримання згоди ДПІ у м. Полтаві завідомо суперечило інтересам держави і суспільства та здійснено всупереч вимогам законодавства.

На підставі викладеного, керуючись частиною третьою статті 228 ЦК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання договору купівлі-продажу від 17.07.2013 недійсним та з урахуванням наявності умислу лише у однієї із сторін договору - ПрАТ "ПМК-64" (як особи, що підписала договір купівлі-продажу від 17.07.2013 та безпосередньо отримала кошти за реалізоване майно) все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні - ТОВ "Гаранттранссервіс", а одержане останньою (автомобіль КрАЗ) підлягає стягненню в дохід держави.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог про визнання недійсним договору комісії від 17.07.2013, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Статтями 1012, 1014 ЦК України визначено, що договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок.

Як випливає з наведеного визначення, сутність договору комісії полягає в тому, що одна сторона (комітент) уповноважує іншу сторону (комісіонера) вчинити один або кілька правочинів від імені останнього і за власний рахунок. Предметом договору комісії є надання посередницьких послуг в сфері торгового обороту, що передбачають вчинення одного або кількох правочинів, за винятком правочинів, що мають особистий характер. Предметом договору комісії виступає діяльність комісіонера, тобто послуга, що ним надається, а не сам правочин як результат діяльності комісіонера. Предмет може бути звужений умовами договору комісії.

Зі змісту договору комісії від 17.07.2013, укладеного між ПрАТ "ПМК-64" та ТОВ "Міжрегіональний Брокерський ОСОБА_5" слідує, що предметом договору є надання ТОВ "Міжрегіональний Брокерський ОСОБА_5" послуг щодо пошуку покупця на товар - автомобіль марки КрАЗ, модель 250 КС, номер шасі N0727018 та укладення з ним договору купівлі-продажу.

Укладення 17.07.2013 договору комісії між ПрАТ "ПМК-64" та ТОВ "Міжрегіональний Брокерський ОСОБА_5" здійснено відповідно до умов Цивільного кодексу України, спрямовано на отримання послуг, за які договором передбачено сплату комісійної плати у розмірі 100 грн після реалізації товару.

Отже, договір комісії від 17.07.2013 за своєю природою не є договором про відчуження майна, оскільки предметом такого договору є виключно правовідносини з надання послуг. Саме по собі укладення ПрАТ "ПМК-64" договору комісії не призвело до вибуття з його власності автомобіля, а відтак не є таким, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Доказів невідповідності договору комісії від 17.07.2013 вимогам Цивільного кодексу України позивачем не надано та судом не встановлено, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання договору комісії недійсним задоволенню не підлягають.

Відповідно до пункту 40 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 №1371) зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в підрозділах Державтоінспекції на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного виконавця або рішення суду .

У зв'язку з цим, позовні вимоги ДПІ у м. Полтаві про зобов'язання Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Полтави та Полтавського району Управління Державтоінспекції УМВС України в Полтавській області скасувати свідоцтво про реєстрацію автомобіля КрАЗ-250, кузов №0727018, 1992 року випуску, є передчасними та задоволенню не підлягають, оскільки судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та спрямовано на відновлення порушених прав, свобод та інтересів. Підстав вважати, що Центр буде відмовляти у знятті з обліку автомобіля КрАЗ та його реєстрації за ТОВ "Гаранттранссервіс" на даний час немає, а тому суд не може на майбутнє врегульовувати ці правові відносини.

Крім того, ДПІ у м. Полтаві в ході розгляду справи не вказано на норму закону, відповідно до якої контролюючим органом пред'явлено позовну вимогу такого характеру.

Посилання представника ТОВ "Гаранттранссервіс" на необхідність застосування строків, встановлених статтею 250 ГК України, суд відхиляє з огляду на наступне.

Частина третя статті 228 ЦК України встановлює окремий вид недійсних правочинів-правочини, вчинені з метою, що суперечать інтересам держави та суспільства. Ці правочини, як зазначено у відповідній статті, можуть бути визнані судом недійсними. Отже, вони є не нікчемними, а оспорюваними. Санкції за вчинення правочинів, що суперечать інтересам держави та суспільства, також визначені частиною третьою статті 228 ЦК України. При цьому, частина третя статті 228 ЦК України, як спеціальна у даному випадку матеріальна норма, не містить вимог щодо обмеження будь-яким строком застосування судом санкцій за вчинення правочинів, що суперечать інтересам держави та суспільства.

Отже, висновок про недійсність правочину, вчиненого всупереч інтересам держави і суспільства, може бути зроблений лише на підставі судового рішення та лише судовим рішенням стягуються, передбачені частиною третьою статті 228 ЦК України, санкції без обмеження будь-яким строком.

Крім того, суд відмічає, що на відміну від частини третьої статті 228 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України врегульовано питання визнання недійсним з підстав суперечності інтересам держави і суспільства господарського зобов'язання (в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт має право вимогами від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку /стаття 173 ГК України/) , а не правочинів. При цьому, вчинення дій з виконання правочину саме по собі правочином не є.

Право на звернення контролюючих органів з відповідними позовами передбачено статтею 20 Податкового кодексу України. При цьому строки, протягом яких такі органи можуть звертатись з позовами про визнання недійсними правочинів, що суперечать інтересам держави та суспільства, та застосування санкцій, передбачених частиною третьою статті 228 ЦК України спеціальним законодавством не встановлені.

Суд враховує, що ДПІ у м.Полтаві як на підставу визнання правочинів недійсними посилається саме на положення статей 202, 203, 215, 228 ЦК України.

За таких обставин слід керуватися загальними правилами, передбаченими статтею 99 КАС України.

У даній справі ДПІ у м. Полтаві пред'явлено адміністративний позов з дотриманням строку, визначеного статтею 99 КАС України, про що зазначено вище.

Також судом відхилено як безпідставні доводи представника ТОВ "Гаранттранссервіс" щодо закриття провадження у справі, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, позивач є суб'єктом владних повноважень в розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, його наділено владними управлінськими функціями та він здійснює делеговані державою повноваження. Контроль за дотримання платниками податків вимог податкового законодавства, відповідно до норм Податкового кодексу України, покладено на контролюючі органи.

Функції контролюючих органів визначено статтею 19 1 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до підпунктів 19 1 .1.21., 19 1 .1.22, 19 1 .1.30, 19 1 .1.45 вказаної статті контролюючі органи виконують такі функції: організовують роботу та здійснюють контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку; здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Підпунктом 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право звертатись до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З матеріалів справи слідує, що в процесі здійснення своїх повноважень, ДПІ у м.Полтаві виявлено порушення платником податків вимог податкового законодавства, а саме, продаж ПрАТ "ПМК-64" майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, у зв'язку з чим вважала укладені відповідачами правочини такими, що суперечать інтересам держави і суспільства, оскільки спрямовані на ухилення від сплати податкового боргу та звернулась до суду з даним позовом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дану справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, наявність практики розгляду справ за позовами контролюючих органів про визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням їх недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами, в порядку адміністративного судочинства підтверджено, зокрема, постановою Верховного Суду України від 18.11.2014 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/41735920), ухвалами Вищого адміністративного суду України від 30.04.2014 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/38527213), від 04.12.2014 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/42743222),від25.03.2015(http://reyestr.court.gov.ua/Review/43736365), Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2015 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/42559702).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки КрАЗ-250, 1992 року випуску, зеленого кольору, шасі №0727018, об'єм двигуна 14860 куб.см. від 17.07.2013.

Зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Полтавська пересувна механізована колона- 64" (ідентифікаційний код 01351285) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Гаранттранссервіс" (ідентифікаційний код 36324655) кошти, одержані внаслідок продажу автомобіля марки КрАЗ-250, 1992 року випуску, зеленого кольору, шасі №0727018, об'єм двигуна 14860 куб.см., в розмірі 29398 (двадцять дев'ять тисяч триста дев'яносто вісім) гривень 70 (сімдесят) копійок.

Одержаний Товариством з обмеженою відповідальністю "Гаранттранссервіс" (ідентифікаційний код 36324655) автомобіль марки КрАЗ-250, 1992 року випуску, зеленого кольору, шасі №0727018, об'єм двигуна 14860 куб.см. стягнути в дохід держави.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 07 липня 2015 року.

Суддя О.В. Гіглава