Постанова

від 26.08.2015 по справі 816/1273/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2015 р. Справа № 816/1273/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Водолажської Н.С. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаранттранссервіс" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2015р. по справі №816/1273/15

за позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

до Приватного акціонерного товариства "Полтавська пересувна механізована колона №64", Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаранттранссервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональний Брокерський Дім Фаворит", Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Полтави та Полтавського району Управління Державтоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області

про визнання недійсними договорів, застосування наслідків нікчемності правочинів, зобов'язання скасувати свідоцтво про реєстрацію автомобіля,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, звернувся до суду із адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "Полтавська пересувна механізована колона-64", Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаранттранссервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональний Брокерський Дім Фаворит", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Центр надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м.Полтави та Полтавського району Управління Державтоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, в якому, з урахуванням уточнень, просив:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки КрАЗ-250, 1992 року випуску, зеленого кольору, шасі НОМЕР_4, об'єм двигуна 14860 куб.см., укладеного 17.07.2013 між ТОВ "Міжрегіональний Брокерський Дім Фаворит" та ТОВ "Гаранттранссервіс";

- визнати недійсним договір комісії №5668/129 від 17.07.2013, укладеного між ТОВ "Міжрегіональний Брокерський Дім Фаворит" та ПрАТ "ПМК-64";

- застосувати наслідки нікчемності правочинів, а саме, зобов'язати ПрАТ "ПМК-64" кошти, одержані внаслідок продажу автомобіля марки КрАЗ-250, 1992 року випуску, зеленого кольору, шасі НОМЕР_4, об'єм двигуна 14860 куб.см. в розмірі 29398,70 грн. повернути ТОВ "Гаранттранссервіс", а одержане останнім - автомобіль марки КрАЗ-250 стягнути в дохід держави;

- зобов'язати Центр надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Полтави та Полтавського району скасувати свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки КрАЗ-250, 1992 року випуску, зеленого кольору, шасі НОМЕР_4, об'єм двигуна 14860 куб. см.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що договір комісії №5668/129 від 17.07.2013 та договір купівлі-продажу від 17.07.2013 вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки спрямовані на ухилення ПрАТ "ПМК-64" від погашення податкового боргу шляхом укладення правочинів, спрямованих на відчуження майна (автомобіля марки КрАЗ-250), яке перебуває в податковій заставі, з метою уникнення його вилучення контролюючими органами. Вказані правочини, на думку позивача, укладені з порушенням вимог статей 202, 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а тому відповідно до частини 3 статті 228 ЦК України підлягають визнанню недійсними в судовому порядку із застосуванням наслідків їх недійсності. При цьому, ДПІ у м.Полтаві посилається на наявність умислу на укладення правочинів з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, лише у посадових осіб ПрАТ "ПМК-64".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2015 року, постановленої без виходу до нарадчої кімнати, залучено Центр надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Полтави та Полтавського району до участі у справі в якості відповідача.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки КрАЗ-250, 1992 року випуску, зеленого кольору, шасі НОМЕР_4, об'єм двигуна 14860 куб.см. від 17.07.2013.

Зобов'язано ПрАТ "ПМК-64" повернути ТОВ "Гаранттранссервіс" кошти, одержані внаслідок продажу автомобіля марки КрАЗ-250, 1992 року випуску, зеленого кольору, шасі НОМЕР_4, об'єм двигуна 14860 куб.см., в розмірі 29398 гривень 70 копійок.

Одержаний ТОВ "Гаранттранссервіс" автомобіль марки КрАЗ-250, 1992 року випуску, зеленого кольору, шасі НОМЕР_4, об'єм двигуна 14860 куб.см. стягнути в дохід держави.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, ДПІ у м.Полтаві та ТОВ "Гаранттранссервіс" подано апеляційні скарги.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану постанову в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним договору комісії та зобов'язання Центр надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Полтави та Полтавського району скасувати свідоцтво про реєстрацію спірного автомобіля, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про їх необґрунтованість.

Відповідач - ТОВ "Гаранттранссервіс", в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 року та прийняти нову, якою відмовити ДПІ у м.Полтаві у задоволенні позову щодо визнання недісним договору купівлі-продажу автомобіля марки КрАЗ-250, 1992 року випуску, зеленого кольору, шасі НОМЕР_4, об'єм двигуна 14860 куб.см., укладеного 17.07.2013 між ТОВ "Міжрегіональний Брокерський Дім Фаворит" та ТОВ "Гаранттранссервіс".

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зазначив, що під час укладення договору ТОВ "Гаранттранссервіс" не було обізнано про перебування автомобіля КрАЗ-250 у податковій заставі, а транспортний засіб був знятий з обліку УДАІ УМВС у Полтавській області з видачею транзитних номерів. Таким чином, оскільки підприємство не усвідомлювало протиправності угоди, не допускало та не прагнуло настання протиправних наслідків, то відповідно не мало умислу на вчинення правочину, що суперечить інтересам держави. А тому задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про те, що вказаний договір вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Крім того вважає, що податковий орган звернувся із позовом поза межами строків, визначених ст. 250 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу ТОВ "Гаранттранссервіс", в якій просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідач - Центр надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Полтави та Полтавського району, надав письмові заперечення на апеляційну скаргу ДПІ у м.Полтаві, в якій просив залишити її без задоволення.

Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач - Центр надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Полтави та Полтавського району, надав заяву, в якій просив провести розгляд справи без участі уповноваженого представника.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ у м.Полтаві задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга ТОВ "Гаранттранссервіс" підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ПрАТ "ПМК-64" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та перебуває на обліку як платник податків і зборів в ДПІ у м.Полтаві.

ПрАТ "ПМК-64" має податковий боргу з податку на додану вартість в розмірі 361249,97 грн. та з податку на прибуток в сумі 134896,42 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи обліковими картками (т. 1 а.с. 214, 225).

ДПІ у м. Полтаві направлено на юридичну адресу ПрАТ "ПМК-64" податкову вимогу від 20.12.2011 №2241 (т. 1 а.с. 28).

20.03.2012 начальником ДПІ у м. Полтаві прийнято рішення №605/10/24239 про опис у податкову заставу майна ПрАТ "ПМК-64", що перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні), яке було отримано уповноваженою особою підприємства 20.03.2012 (т. 1 а.с. 29).

Листом від 05.03.2012 вих. №19 ПрАТ "ПМК-64" надано контролюючому органу перелік активів (т.1 а.с. 30).

На підставі вищевказаного листа, податковим керуючим складено акт опису майна № 12 від 12.04.2012, яким у податкову заставу описано майно ПрАТ "ПМК-64" балансовою вартістю 285758,00 грн, в тому числі автомобіль КрАЗ, модель 250 КС 55712, державний номер НОМЕР_1, 1992 року випуску, тип-автокран 20 т, вантажний, номер шасі НОМЕР_2, повна маса 23650, об'єм двигуна 14860, колір зелений, дата реєстрації 30.07.2010, балансовою вартістю 120854,00 грн (т. 1 а.с.31).

В послідуючому публічне обтяження згідно акту опису майна було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 24.04.2012 за №12340934, про що свідчить витяг з Державного реєстру станом на 02.06.2015. При цьому, до Державного реєстру внесено запис про обмеження відчуження - "за погодженням з обтяжувачем", обтяжувач - "ДПІ у м.Полтаві", боржник - "ПрАТ "ПМК-64", термін дії - "24.04.2017", звернення стягнення - "не зареєстровано" (т. 1 а.с. 208-209).

З метою погашення податкового боргу, контролюючий орган звернувся до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків ПрАТ "ПМК-64".

Так, постановами Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2012 у справі №2а-1670/6009/12 та від 18.12.2012 у справі №2а-1670/7605/12 позовні вимоги ДПІ у м. Полтаві задоволені, стягнуто з рахунків платника податків ПрАТ "ПМК-64" кошти в розмірі 281349,53 грн та 58791,00 грн відповідно (т. 1 а.с. 90-99).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2013 у справі №816/6426/13-а надано ДПІ у м. Полтаві дозвіл на погашення податкового боргу ПрАТ "ПМК-64" за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна №12 від 12.04.2012 в розмірі 340140,53 грн (т. 1 а.с. 100-107).

На підставі судового рішення начальником ДПІ у м. Полтаві прийнято рішення від 23.01.2014 про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна платника податків ПрАТ "ПМК-64", що перебуває у податковій заставі (т. 1 а.с. 47).

06.02.2014 керівнику ПрАТ "ПМК-64" ОСОБА_2 вручено лист-повідомлення від 25.01.2014 про можливість самостійного здійснення оцінки майна, яке перебуває у податковій заставі, з метою його реалізації, відповідь на який платником не надано (т. 1 а.с. 46).

За результатами проведеної ДПІ у м. Полтаві перевірки стану збереження майна ПрАТ "ПМК-64" не встановлене, серед іншого, місцезнаходження автотранспорту, описаного актом опису №12, про що складено акт №5 від 11.04.2015 (т.1 а.с. 49).

Листом від 09.04.2014 №11/2-1611 Центр надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м.Полтави та Полтавського району Управління Державтоінспекції УМВС України в Полтавській області повідомив ДПІ у м.Полтаві про зняття 15.03.2013 з обліку за заявою власника для реалізації автомобіля КрАЗ-250, КС 55712, д.н.з. НОМЕР_1. Іншої інформації, зокрема щодо проведеної реалізації автомобіля, даний лист не містив (т. 1 а.с. 50).

Листом від 21.01.2015 №336вих15 Прокуратурою Київського району м.Полтави повідомлено позивача про встановлені в ході досудового розслідування кримінального провадження №12014170020000962 обставини реалізації ПрАТ "ПМК-64" автомобіля КрАЗ-250, КС 55712, д.н.з. НОМЕР_1 та укладення договорів комісії №5668/129 від 17.07.2013 між ПрАТ "ПМК-64" та ТОВ "Міжрегіональний Брокерський Дім Фаворит", а також купівлі-продажу від 17.07.2013 між ТОВ "Міжрегіональний Брокерський Дім Фаворит" та ТОВ "Гаранттранссервіс".

Вважаючи, що вказані договори суперечать інтересам держави та суспільства, позивач звернувся до суді зі даним позовом.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання договору купівлі-продажу від 17.07.2013 недійсним та з урахуванням наявності умислу лише у однієї із сторін договору - ПрАТ "ПМК-64" (як особи, що підписала договір купівлі-продажу від 17.07.2013 та безпосередньо отримала кошти за реалізоване майно) все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні - ТОВ "Гаранттранссервіс", а одержане останньою (автомобіль КрАЗ) підлягає стягненню в дохід держави.

Разом з тим, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог в частині визнання недійсним договору комісії №5668/129 від 17.07.2013 та зобов'язання Центр надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Полтави та Полтавського району скасувати свідоцтво про реєстрацію спірного автомобіля.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Перевіряючи обгрунтованість заявлених позовних вимог в частині ввизнання недійсним договору купівлі-продажу від 17.07.2013, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 вищенаведеної статті Кодексу встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За правилами частин першої та другої статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч. 3 ст. 228 ЦК України).

Із системного аналізу вищенаведених правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави. Застосування наслідків недійсного правочину, які були укладені з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, передбачених частиною третьою статті 228 ЦК України, мають застосовуватися до правочинів, недійсність яких встановлюється судом.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними в ній доказами, на підставі відповідного рішення ДПІ у м.Полтаві проведено опис майна ПрАТ "ПМК-64" у податкову заставу, балансовою вартістю 285758,00 грн, в тому числі автомобіля КрАЗ, модель 250 КС 55712, державний номер НОМЕР_1, 1992 року випуску, тип-автокран 20 т, вантажний, номер шасі НОМЕР_2, повна маса 23650, об'єм двигуна 14860, колір зелений, дата реєстрації 30.07.2010, балансовою вартістю 120854,00 грн.

Згідно положень пункту 92.1 статті 92 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі: тільки за згодою органу ДПС; у разі якщо орган ДПС протягом 10 днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику відповіді щодо надання (ненадання) згоди; якщо в податковій заставі перебувають лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди органу ДПС за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

На підставі викладеного, платник податків має можливість самостійно (без згоди податкового органу) реалізувати готову продукцію, товари та товарні запаси, якщо лише таке майно перебуває в податковій заставі, за умови, що отримані від такого відчуження кошти в повному обсязі будуть спрямовані на виплату заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

Разом з тим, як було встановлено під час судового розгляду, ПрАТ "ПМК-64" не звертаючись до ДПІ у м.Полтаві про надання згоди на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, а саме автомобіля КрАЗ, вчиняло дії, які свідчать про намір реалізувати вказаний автомобіль.

Так, автомобіль КрАЗ, модель 250 КС 55712, державний номер НОМЕР_1, 1992 року випуску, 15.03.2013 знято з обліку в УДАІ, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями листа Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Полтави та Полтавського району Управління Державтоінспекції УМВС України в Полтавській області, облікової картки ТЗ /зняття з обліку для реалізації/ від 15.03.2013 та довіреності №17/07 від 17.07.2013 за підписом голови правління ПрАТ "ПМК-64" ОСОБА_2, якою уповноважено ОСОБА_3 займатися продажем автокрана марки КрАЗ, модель 250 КС 55712, номер шасі НОМЕР_2 (т. 1 а.с.50, 179, 186).

Крім того, 17.07.2013 між ПрАТ "ПМК-64" та ТОВ "Міжрегіональний Брокерський Дім Фаворит" укладено договір комісії № 5668/129, відповідно до якого ТОВ "Міжрегіональний Брокерський Дім Фаворит" зобов`язувалось за дорученням ПрАТ "ПМК-64" за комісійну плату укласти за рахунок ПрАТ "ПМК-64", але від свого імені, договір щодо продажу автомобіля КрАЗ, модель 250 КС 55712, 1992 року випуску, номер шасі НОМЕР_2. Бажана ціна продажу складає 29398,70 грн (т. 1 а.с. 181).

Також, 17.07.2013 між ТОВ "Міжрегіональний Брокерський Дім Фаворит" (Продавець) та ТОВ "Гаранттранссервіс" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким Продавець зобов`язувалось передати у власність Покупця автомобіль марки КрАЗ, модель 250 КС 55712, 1992 року випуску, номер шасі НОМЕР_2, який прийнятий ТОВ "Міжрегіональний Брокерський Дім Фаворит" за договором комісії від власника ПрАТ "ПМК-64", а ТОВ "Гаранттранссервіс" зобов`язувалось прийняти і оплатити товар (т. 1 а.с. 180).

Дослідивши положення вказаного договору, колегія суддів дійшла висновку, що його положення суперечать дійсним обставинам справи, а саме, згідно п.п. 3.2, 3.5 договору вказано, що автомобіль під забороною (арештом) та/або в податковій заставі не перебуває, обтяжень, а також будь-яких прав у третіх осіб щодо автомобіля немає.

Крім того, сторонами договору купівлі-продажу майна від 17.07.2013 визначено ТОВ "Міжрегіональний Брокерський Дім Фаворит" в особі начальника відділу продаж Прокопенко Юлії Віталіївни (Продавець), що діє на підставі довіреності №1 від 21.06.2010 та ТОВ "Гаранттранссервіс" в особі ОСОБА_5 (Покупець). Разом з тим, договір купівлі-продажу від імені продавця підписаний не представником ТОВ "Міжрегіональний Брокерський Дім Фаворит", а підписаний ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (покупець). В свою чергу, ОСОБА_3 відповідно до довіреності від 17.07.2013 є представником ПрАТ "ПМК-64".

Під час розгляду справи у суді першої інстанції представники ТОВ "Міжрегіональний Брокерський Дім Фаворит" та ТОВ "Гаранттранссервіс" підтвердили, що саме ОСОБА_3 підписувався договір купівлі-продажу від 17.07.2013 в якості продавця та саме ним отримані готівкові грошові кошти в якості здійснення оплати за автомобіль КрАЗ в сумі 29398,70 грн на підставі довідки-рахунка серії ААА №037861 від 17.07.2013 (т. 1 а.с. 177).

На підставі заяви ТОВ "Гаранттранссервіс" №22031304 від 18.07.2013 про проведення реєстрації ТЗ, довідки-рахунка серії ААА №037861 від 17.07.2013, Центром надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м.Полтави та Полтавського району Управління Державтоінспекції УМВС України в Полтавській області проведено вторинну реєстрацію ТЗ, придбаного в торговельній організації, а саме, автомобіля КрАЗ, модель 250, попередній державний номер НОМЕР_1, 1992 року випуску, тип-автокран 20 т, вантажний, номер шасі НОМЕР_2, повна маса 23650, об'єм двигуна 14860, колір зелений, за новим власником - ТОВ "Гаранттранссервіс" з видачею свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (т. 1 а.с. 80-82, 206).

Таким чином, на підставі договору купівлі-продажу від 17.07.2013 ПрАТ "ПМК-64" реалізовано автомобіль КрАЗ, який перебував у податковій заставі без згоди ДПІ у м.Полтаві, та отримано готівкою кошти в розмірі 29398,70 грн, що в кілька разів менше за балансову вартість проданого автомобіля, яка відповідно до листа № 11/04 від 11.04.2013 станом на 01.04.2013 становила 119398,70 грн (т.1 а.с.35).

Колегія суддів зазначає, що посадова особа ПрАТ "ПМК-64" - ОСОБА_2 був обізнаний про те, що автомобіль КрАЗ перебуває в податковій заставі, однак видав доручення фізичній особі, яка вчинила дії щодо його реалізації та підписала договір купівлі-продажу. Крім того, отримані від реалізації кошти не були спрямовані ПрАТ "ПМК-64" на погашення податкового боргу, що підтверджується витягом з облікової картки платника податку (т. 1 а.с.214-232).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що реалізовуючи даний автомобіль та підписуючи 17.07.2013 договір купівлі-продажу ПрАТ "ПМК-64" не могло не усвідомлювати протиправність та суперечність мети договору інтересам держави і суспільства та настання протиправних наслідків у вигляді ухилення від погашення податкового боргу.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання ТОВ "Гаранттранссервіс" в апеляційній скарзі на відсутність у сторін договору станом на момент його здійснення і виконання умов, наміру на укладання правочину всупереч інтересам держави та суспільства.

Таким чином, відчуження автомобіля КрАЗ, який перебував у податковій заставі, за договором купівлі-продажу від 17.07.2013 без отримання згоди ДПІ у м. Полтаві завідомо суперечило інтересам держави і суспільства та здійснено всупереч вимогам законодавства.

Доводи апеляційної скарги ТОВ "Гаранттранссервіс" щодо пропуску позивачем строків, що визначені 250 ГК України, колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 228 ЦК України встановлено окремий вид недійсних правочинів-правочини, вчинені з метою, що суперечать інтересам держави та суспільства. Ці правочини, як зазначено у відповідній статті, можуть бути визнані судом недійсними. Отже, вони є не нікчемними, а оспорюваними. Санкції за вчинення правочинів, що суперечать інтересам держави та суспільства, також визначені частиною третьою статті 228 ЦК України. При цьому, частина третя статті 228 ЦК України, як спеціальна у даному випадку матеріальна норма, не містить вимог щодо обмеження будь-яким строком застосування судом санкцій за вчинення правочинів, що суперечать інтересам держави та суспільства.

Отже, висновок про недійсність правочину, вчиненого всупереч інтересам держави і суспільства, може бути зроблений лише на підставі судового рішення та лише судовим рішенням стягуються, передбачені частиною третьою статті 228 ЦК України, санкції без обмеження будь-яким строком.

Крім того, на відміну від частини третьої статті 228 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України врегульовано питання визнання недійсним з підстав суперечності інтересам держави і суспільства господарського зобов'язання (в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт має право вимогами від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку /стаття 173 ГК України/), а не правочинів. При цьому, вчинення дій з виконання правочину саме по собі правочином не є.

Колегія суддів зазначає, що право на звернення контролюючих органів з відповідними позовами передбачено статтею 20 ПК України. При цьому строки, протягом яких такі органи можуть звертатись з позовами про визнання недійсними правочинів, що суперечать інтересам держави та суспільства, та застосування санкцій, передбачених частиною третьою статті 228 ЦК України спеціальним законодавством не встановлені.

Позивач, як на підставу визнання правочинів недійсними посилається саме на положення статей 202, 203, 215, 228 ЦК України.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що до вказаних правовідносин підлягають застосуванню загальні правили, що визначені ст. 99 КАС України.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу наявності правових підстав для визнання договору купівлі-продажу від 17.07.2013 недійсним, в зв'язку з чим, рішення суду в цій частині є законним та обґрунтованим.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині визнання недійсним договору комісії від 17.07.2013, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Згідно договору комісії від 17.07.2013, укладеного між ПрАТ "ПМК-64" та ТОВ "Міжрегіональний Брокерський Дім Фаворит" вбачається, що предметом договору є надання ТОВ "Міжрегіональний Брокерський Дім Фаворит" послуг щодо пошуку покупця на товар - автомобіль марки КрАЗ, модель 250 КС, номер шасі НОМЕР_2 та укладення з ним договору купівлі-продажу.

Колегія суддів зазначає, що сутність договору комісії полягає в тому, що одна сторона (комітент) уповноважує іншу сторону (комісіонера) вчинити один або кілька правочинів від імені останнього і за власний рахунок. Предметом договору комісії є надання посередницьких послуг в сфері торгового обороту, що передбачають вчинення одного або кількох правочинів, за винятком правочинів, що мають особистий характер. Предметом договору комісії виступає діяльність комісіонера, тобто послуга, що ним надається, а не сам правочин як результат діяльності комісіонера. Предмет може бути звужений умовами договору комісії.

Отже, договір комісії від 17.07.2013 за своєю природою не є договором про відчуження майна, оскільки предметом такого договору є виключно правовідносини з надання послуг. Таким чином, саме по собі укладення ПрАТ "ПМК-64" договору комісії не призвело до вибуття з його власності автомобіля, а відтак не є таким, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідно до ч.ч. 4 ст. 71 КАС України встановлено, що суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, враховуючи що позивачем, як суб'єктом владних повноважень не було надано належних та допустимих доказів невідповідності договору комісії від 17.07.2013 вимогам ЦК України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для визнання його недійсним, а тому рішення в цій частині є обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Також, з приводу позовних вимог про зобов'язання Центр надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Полтави та Полтавського району скасувати свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки, колегія суддів зазначає, що згідно п. 40 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 №1371) зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в підрозділах Державтоінспекції на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного виконавця або рішення суду.

Підстави вважати, що Центром буде відмовлено у знятті з обліку автомобіля КрАЗ та його реєстрації за ТОВ "Гаранттранссервіс" відсутні.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в цій частині є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги позивача відносно обґрунтованості вказаної частини позовних вимог є необґрунтованими з вищезазначених підстав та такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним договору комісії та зобов'язання Центр надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м.Полтави та Полтавського району скасувати свідоцтво про реєстрацію спірного автомобіля, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про їх необґрунтованість.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, надійшовши вірного висновку про наявність встановлених законом підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля марки КрАЗ-250, 1992 року випуску, зеленого кольору, шасі НОМЕР_4, об'єм двигуна 14860 куб.см. від 17.07.2013, дійшов до передчасного висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині застосування наслідків нікчемності правочинів, оскільки лише після набрання законної сили судовим рішенням про визнання даного правочину недійсним, у особи виникають підстави для вчинення певних дій з приводу застосування наслідків нікчемності правочину, у т.ч. з приводу звернення до суду із вказаними вимогами.

В зв'язку з чим, рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання ПрАТ "ПМК-64" повернути ТОВ "Гаранттранссервіс" кошти, одержані внаслідок продажу автомобіля марки КрАЗ-250, 1992 року випуску, зеленого кольору, шасі НОМЕР_4, об'єм двигуна 14860 куб.см., в розмірі 29398 гривень 70 копійок та стягнення в дохід держави одержаного ТОВ "Гаранттранссервіс" автомобілю марки КрАЗ-250, 1992 року випуску, зеленого кольору, шасі НОМЕР_4, об'єм двигуна 14860 куб.см. є незаконним та підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні вказаної частини позовних вимог.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаранттранссервіс" задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2015р. по справі №816/1273/15 скасувати в частині задоволення адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області щодо зобов'язання Приватне акціонерне товариство "Полтавська пересувна механізована колона-64" (ідентифікаційний код 01351285) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Гаранттранссервіс" (ідентифікаційний код 36324655) кошти, одержані внаслідок продажу автомобіля марки КрАЗ-250, 1992 року випуску, зеленого кольору, шасі НОМЕР_4, об'єм двигуна 14860 куб.см., в розмірі 29398 (двадцять дев'ять тисяч триста дев'яносто вісім) гривень 70 (сімдесят) копійок та стягнення в дохід держави одержаного Товариством з обмеженою відповідальністю "Гаранттранссервіс" (ідентифікаційний код 36324655) автомобіля марки КрАЗ-250, 1992 року випуску, зеленого кольору, шасі НОМЕР_4, об'єм двигуна 14860 куб.см.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити Державній податковій інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області в задоволенні позовних вимог.

В іншій часині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 р. по справі №816/1273/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П. Судді (підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Калиновський В.А.

Повний текст постанови виготовлений 28.08.2015 р.