КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 712/5582/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Романенко В.А. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
У Х В А Л А
Іменем України
14 липня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддів за участю секретаряБорисюк Л.П., Ключковича В.Ю., Петрика І.Й. Приходько К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Черкаської митниці Міндоходів про поновлення строків позовної давності та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 травня 2015 року позовну заяву залишено без розгляду з підстав застосування положень ст. 100 КАС України.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 травня 2015 року як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У відповідності до ст. 55 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» припинена шляхом приєднання до новоутвореного територіального органу Державної фіскальної служби України - Черкаської митниці ДФС.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає за необхідне допустити процесуальне правонаступництво шляхом заміни сторони Черкаської митниці Міндоходів її правонаступником - Черкаською митницею Державної фіскальної служби.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Від відповідача засобами поштового зв'язку на адресу суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Залишаючи без розгляду позов ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено десятиденний строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення передбачений статтею 289 КУпАП.
З таким висновком суду колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Згідно з частиною 4 статті 529 МК України, скарга (адміністративний позов) на постанову органу доходів і зборів у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом.
Статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Колегія суддів зауважує, що право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 КАС України, особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.
Аналіз матеріального та процесуального законодавства, а також судової практики показує, що право на позов це єдине матеріальне і процесуальне поняття, яке має матеріальний зміст і процесуальну форму. В процесуальному праві не може бути самостійного права на звернення до суду, відірваного від права на позов в матеріальному розумінні. Матеріальне суб'єктивне право не може існувати без притаманної йому можливості бути реалізованим у примусовому порядку.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Як вбачається з матеріалів справи, копію постанови в справі про порушення митних правил № 88/90200/14 від 27.11.2014 позивач не отримував, а лише вказав дату коли він дізнався про наявність оскаржуваної постанови відповідача (05.05.2015). В матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження вчасного отримання копії оскаржуваної постанови позивачем. Доказів її отримання позивачем, митницею також надано не було.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що позивачем пропущено строк звернення з позовом до адміністративного суду про визнання протиправною та скасування постанови по справі про порушення митних правил № 88/90200/14 від 27.11.2014 є передчасним.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду та направленням справи для продовження розгляду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 травня 2015 року - задовольнити.
Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 травня 2015 року скасувати з направленням справи для продовження розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Ключкович В.Ю.
Петрик І.Й.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.07.2015 |
Оприлюднено | 21.07.2015 |
Номер документу | 46894433 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Борисюк Л.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні