Ухвала

від 09.07.2015 по справі 826/9070/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9070/14 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

09 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЮНМА ІНШААТ ТААХЮТ ІТХАЛАТ ІХРАДЖАТ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та стягнення коштів на відшкодування матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЮНМА ІНШААТ ТААХЮТ ІТХАЛАТ ІХРАДЖАТ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України та просило (з урахуванням доповнень) визнати протиправними дії відповідача щодо неповернення бетононасосу «PUTZMEISTER» (модель ВSА 1409 тип серія №: 212202022) позивачу та щодо реалізації вищеозначеного бетононасосу без повідомлення позивача; стягнути з митного органу на користь позивача 909 664,43 грн. майнової шкоди.

Справа неодноразово переглядалась судами різних інстанцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2014 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЮНМА ІНШААТ ТААХЮТ ІТХАЛАТ ІХРАДЖАТ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ» в частині позовних вимог про стягнення з Київської міжрегіональної митниці Міндоходів 909 664, 43 грн. майнової шкоди залишено без розгляду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2015 року решту позовних вимог задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що при вчиненні оскаржуваних дій митниця діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, між 13.08.2007 позивачем (орендодавець) та ТОВ «Ейч Джі «СТРОЙ КОМПАНІ» (орендар) укладено договір оренди будівельного обладнання, за яким орендодавець передав орендарю будівельне обладнання в кількості 2 одиниці, у тому числі, бетононасос «PUTZMEISTER» (модель BSA 1409 D серія № 212202022).

З метою ввезення на митну територію України в режимі тимчасового ввезення товарів, зокрема, спірного бетононасосу, 21.09.2007 ТОВ «Ейч Джі «СТРОЙ КОМПАНІ» через митного брокера подало митному органу вантажну митну декларацію №100000007/7/130698, в якій визначні характеристики спірного бетононасосу та зазначено рік випуску як 1996.

Під час проведення митного огляду спірного бетононасосу, згідно із поданою з метою зворотного вивезення (реекспорту) вантажною митною декларацією від 01.05.2009 року №100000007/9/923226, відповідачем було виявлено, що дійсний рік випуску товару є 2007, що значиться на табличці з серійним номером, яка прикріплена до бетононасосу, у зв'язку з чим, 20.05.2009 відповідачем було складено протокол № 268/10000/09 про порушення митних правил, а спірний бетононасос вилучено на склад митниці.

10 Червня 2009 року постановою Солом'янського районного суду міста Києва зобов'язано митний орган повернути спірний насос ТОВ «Ейч Джі «СТРОЙ КОМПАНІ».

На підставі зазначеного судового рішення, ТОВ «Ейч Джі «СТРОЙ КОМПАНІ» неодноразово зверталося до відповідача про повернення спірного бетононасосу. За результатами розгляду вказаних звернень відповідач листом від 02.11.2009 № 34-30/6422 повідомив ТОВ «Ейч Джі «СТРОЙ КОМПАНІ», що не заперечує проти повернення товару, однак лише після проведення митного оформлення вказаного вантажу.

При цьому, в той же проміжок часу, відповідачем була проведена камеральна перевірка ТОВ «Ейч Джі «СТРОЙ КОМПАНІ» з питань дотримання законодавства України, за результатами якої складено Акт № к/22/9/100000000/34529723 від 07.10.2009, яким встановлено заниження податкового зобов'язання зі сплати ПДВ на суму 53 136,26 грн.

На підставі вищеозначеного Акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 05.11.2009 року № 92 , яким ТОВ «Ейч Джі «СТРОЙ КОМПАНІ» донараховано зобов'язання зі сплати ПДВ у розмірі 53 136,26 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 2656,81 грн.

Протягом усього зазначеного проміжку часу позивач не був обізнаний щодо вказаних вище обставин. Лише 28 травня 2012 року ТОВ «Ейч Джі «СТРОЙ КОМПАНІ» повідомило позивача про те, що спірний бетононасос був вилучений Київською регіональною митницею, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення спірного бетононасосу від 05.06.2012 №1/05-06/2012. За твердженням позивача, митний орган будь-якої відповіді на зазначену заяву не надав.

В подальшому, ще двічі звертався до відповідача позивач з аналогічними заявами про прийняття рішення щодо спірного бетононасосу, а саме: 30.12.2013 та 27.01.2014.

Листом від 13.02.2014 № 2015/1/26-70-03-03-05 (за результатом розгляду заяви від 27.01.2014) відповідач повідомив позивача, що спірний бетононасос реалізований у 2013 року на аукціоні.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень обов'язку щодо доказування не виконав, доказів розгляду в установленому порядку заяви позивача від 05.06.2012 року та надання на неї відповіді суду не надав, що, враховуючи позицію касаційної інстанції в даній справі, свідчить про протиправність його дій щодо неповернення спірного бетононасосу та його подальшої реалізації.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Згідно з пунктом 1 розділу VII Порядку застосування митного режиму тимчасового ввезення (вивезення), затвердженого наказом Державної митної служби України від 28.03.2000 №173 (надалі - Порядок), (в редакції чинного на момент виникнення спірних правовідносин) товари, що поміщені у митний режим тимчасового ввезення (вивезення), перебувають під митним контролем митниці оформлення з моменту поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення (вивезення) до його завершення.

За правилами пункту 1 розділу VIII Порядку митний режим тимчасового ввезення (вивезення) завершується, якщо:

а) тимчасово ввезені на митну територію України товари зворотно вивезені за межі митної території України (з моменту фактичного вивезення цих товарів за межі митної території України); тимчасово вивезені за межі митної території України товари зворотно ввезені на митну територію України (з моменту завершення митного оформлення цих товарів відповідним митним органом);

б) митний режим тимчасового ввезення (вивезення) змінено на інший митний режим з додержанням вимог Кодексу та інших законодавчих актів (з моменту завершення митного оформлення товарів відповідно до нового заявленого митного режиму);

в) митний режим тимчасового ввезення (вивезення) товарів припинено внаслідок конфіскації товарів, що тимчасово ввезені на митну територію України, за рішенням суду, яке набрало законної сили (з моменту набрання рішенням суду законної сили);

г) митний режим тимчасового ввезення (вивезення) товарів припинено через знищення чи повну втрату товарів унаслідок дії обставин непереборної сили (з моменту прийняття рішення митним органом про припинення митного режиму).

З наведених норм вбачається, що станом на момент звернення позивача до митного органу із заявою від 05.06.2012 року (вих. № 1/05-06/2012) про повернення спірного бетононасосу, режим тимчасового ввезення не був завершений.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень МК України від 13.03.2012 року №4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012 року, заходи з митного контролю та виконання митних формальностей, розпочаті та не завершені до дня набрання чинності цим Кодексом, завершуються в порядку та на умовах, які діяли станом на останній день місяця, що настає за місяцем, в якому опубліковано цей Кодекс.

Таким чином, заходи з митного контролю та виконання митних формальностей, розпочаті та не завершені до 01.06.2012 року, мали бути завершені в порядку та на умовах, які діяли станом на 31.05.2012 року.

Пунктом 8 частини першої статті 168 Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92-IV (чинного до 01.06.2012 року, далі - Кодекс № 92-IV) встановлено, що на складах митних органів можуть зберігатися товари і транспортні засоби, вилучені відповідно до статті 377 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 169 Кодексу № 92-IV товари і транспортні засоби, зазначені у пункті 8 частини першої статті 168 цього Кодексу, зберігаються на складах митних органів протягом строків, що визначаються законодавством.

Такий строк визначено пунктом 1.3 наказу Державної митної служби України від 28.08.2003 року № 579 «Про встановлення строків зберігання» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), яким закріплено, що товари й транспортні засоби, вилучені митними органами за протоколами про порушення митних правил, зберігаються на складах митних органів з моменту розміщення їх на складі до моменту повернення власникові (але не більше трьох років з дня набрання законної сили відповідною постановою суду) або до передання органу державної виконавчої служби на підставі судового рішення.

Процедура випуску товарів зі складу митного органу, на момент виникнення спірних правовідносин, була врегульована розділом 8 Порядку роботи складу митного органу, затвердженого наказом Державної ситної служби України від 05.12.2003 року № 835 (далі - Порядок № 835).

Підпунктом 8.1 Порядку № 835 встановлено, що видача зі складу митного органу товарів їх власникам або уповноваженим особам здійснюється лише після їх митного оформлення та внесення плати відповідно до законодавства, а підпунктом 8.2 визначено перелік документів, які необхідно подати для видачі.

Як вбачається з матеріалів справи, з моменту набрання законної сили постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 10.06.2009 до моменту звернення позивача до відповідача із заявою про повернення спірного бетононасосу (від 05.06.2012 року № 1/05-06/2012) не пройшло трьох років.

Як зазначено судом касаційної інстанції, надання юридичної кваліфікації діям митного органу щодо неповернення бетононасосу та його подальшої реалізації, є неможливим без з'ясування обставин звернення позивача із відповідною заявою та отримання на неї відповіді.

Також, Вищим адміністративним судом України зазначено, що у разі виявлення, що заява про повернення бетононасосу не відповідає вимогам Порядку № 835, Митниця мала вказати позивачу на причини, з яких її задоволення неможливе. Невиконання Митницею такого обов'язку означає незаконність дій щодо подальшої реалізації бетононасосу на аукціоні.

Отже, правильність вирішення даної справи залежить від встановлення тієї обставини, чи був позивач належно повідомлений про результати розгляду свого звернення від 05 червня 2012 року.

В ході нового судового розгляду справи було встановлено, що відповідач не надав будь-якої відповіді на зазначену заяву. Жодних пояснень з цього приводу не містить і апеляційна скарга митного органу.

За правилами частини 1 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не виконав свого обов'язку щодо доказування, доказів розгляду в установленому порядку заяви позивача від 05.06.2012 та надання на неї відповіді суду не надав, що, враховуючи позицію касаційної інстанції в даній справі, свідчить про протиправність його дій щодо неповернення спірного бетононасосу та його подальшої реалізації.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи або неповного з'ясування обставин справи, колегією суддів не виявлено, з огляду на що підстави для її задоволення та скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Керуючись ст.ст.41, 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2015 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 14 липня 2015 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.