Ухвала

від 14.07.2015 по справі 826/4909/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4909/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

14 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кобаля М.І.,

при секретарі Авраменко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс", Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Селтік", Приватне підприємство "Сігма Сервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Лоу Консалт" про скасування податкового повідомлення

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2013 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" звернулося в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Селтік", Приватне підприємство "Сігма Сервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Лоу Консалт", в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 17 грудня 2012 року № 0011002290.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року, у задоволенні позову Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Селтік", Приватне підприємство "Сігма Сервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Лоу Консалт" про скасування податкового повідомлення відмовлено (том 1 а.с. 329-334, том 2 а.с. 38-40).

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 06 квітня 2015 року касаційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2015 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0011002290 від 17 грудня 2012 року в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 47 454 грн. за основним платежем та на 11 863,50 грн. за штрафними санкціями.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2015 року частково та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позивачем правомірно було віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним, виписаними ТОВ «Селтік».

Також, на вказану постанову відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить її скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. На думку апелянта, оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС України було проведено документальну планову перевірку Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012.

За результатами перевірки складено акт від 29.11.2012 № 2004/22-90-33745659 (том 1 а.с. 194-232).

Податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 та п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 59 317 грн. в тому числі: за 4 квартал 2009 року на суму 3 275 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 37 708 грн., за 2 квартал 2010 року на суму 13 750 грн., за 4 квартал 2010 року на суму 4 584 грн.; п. 1.32 ст. 1, п. 4.1 ст. 4 та п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 1 квартал 2011 на суму 1 584 050 грн.; пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2., п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 485 381 грн., у тому числі за грудень 2009 року на суму 2 620 грн., за лютий 2010 року на суму 16 167 грн., за березень 2010 року в сумі 14 000 грн., за квітень 2010 року на суму 8 538 грн., за травень 2010 року на суму 2 462 грн., за жовтень 2010 року на суму 3 667 грн., за грудень 2011 року на суму 373 160 грн., за січень 2012 року на суму 64 676 грн.; п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 та п.п. 19.2 «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок х доходів фізичних осіб», ст.. 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»; п. 1 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операторів в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі акту та за результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.12.2012 № 0011002290, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 606 726 грн. 25 коп., з них 485 381 грн. за основним платежем та 121 345, 25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (том 1 а.с. 233).

Податковим органом встановлено розбіжності між сумами податкового кредиту позивача та сумами податкових зобов'язань по відносинам з контрагентами, по яким на дату проведення перевірки анульовані свідоцтва платника податку, безпідставне віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ по відносинам з вказаними контрагентами та за податковими накладними, що не зареєстровані в ЄРПН

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Закон України «Про податок на додану вартість», що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою

подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для податковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного

податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у в'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

П.п. 7.2.3 п. 7.2. вказаної статті встановлено, що Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку

до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряє мий період позивач мав господарські правовідносини з контрагентами: ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп», ТОВ «Сігма Сервіс», ТОВ «Преображеніє», ТОВ «ЛОУ Консалт», ТОВ «Селтік», по яким на дату проведення перевірки анульовані свідоцтва платника ПДВ, а саме: ТОВ "С.Дж.Р.Груп", свідоцтво платника ПДВ анульовано 28.04.2011; ПП "Сігма Сервіс" свідоцтво платника ПДВ анульовано 04.11.2011; ТОВ "Преображеніє" свідоцтво платника ПДВ анульовано 15.02.2011; ТОВ "Лоу Консалт" свідоцтво платника ПДВ анульовано 06.01.2012.

На підтвердження правомірності віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по відносинам з вказаними контрагентами позивачем надано податкові накладні:

від 25.12.2009 № 5482 на суму 15722,40 грн. у т.ч. ПДВ 2620,40 грн. (роботи по поточному ремонту громадських вбиралень), від 26.02.2010 № 798 на суму 97 000 грн., у т.ч. ПДВ - 16 166 грн. (роботи по поточному ремонту громадських вбиралень);

від 30.04.2010 № 1207 на суму 66 000 грн. у т.ч. ПДВ 11 000 грн. (інформаційно-юридичні послуги згідно договору № 15/04-001 від 15.04.2010 р.);

від 31.03.2010 р. № 1298 на загальну суму 84 000 грн., у т.ч. 14 000 грн. (ремонт громадських вбиралень);

від 31.10.2010 р. № 3110098 на загальну суду 22 000 грн. з ПДВ 3 666,67 грн. (інформаційно-консультативні послуги згідно договору від 12.10.2010 р. № 1710/10) (том 1 а.с. 259-263).

Колегія суддів зазначає, що анулювання свідоцтва платника податку по вказаних контрагентах позивача відбулося після видачі податкових накладних, що свідчить про те, що на момент здійснення господарських правовідносин у контрагентів позивача було наявне право виписувати податкові накладні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на суму 47 454 грн. за основним платежем та на 11 863 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Щодо висновків суду першої інстанції про неправомірність віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, виписаними ТОВ «Селтік» у жовтні 2011 року на загальну суму 437 927 грн., що не зареєстровані в ЄРПН, колегія суддів зазначає наступне.

Податковий кодекс України, регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу.

Згідно п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом державної податкової служби в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами;

Відповідно до п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового КУ реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:

понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;

понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;

понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;

понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Згідно п. 201.10 ст. 210 ПК України При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

З аналізу вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що ненадання вказаних первинних документів разом із заявою не дає платнику податків права на формування податкового кредиту.

Така ж сама правова позиція викладена в ухвалі ВАСУ від 12.01.2015 № К/800/51934/13.

Колегія суддів наголошує на тому, що в матеріалах справи відсутні докази подання позивачем разом із заявою первинних документів, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в цій частині.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс", Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 16 липня 2015 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

М.І. Кобаль

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кобаль М.І.