Постанова

від 16.07.2015 по справі 815/5523/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/5523/14

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -ОСОБА_1 судді -ОСОБА_2 судді -ОСОБА_3 при секретарі -ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТИТАН» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановила:

Позивач - ТОВ «ТИТАН» звернувся до суду з адміністративним позовом (з урахуванням уточнення) до Ізмаїльської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000182204 від 03.04.2014 року на суму 276165 гривень;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000162204 від 03.04.2014 року на суму 88847 гривень;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000151701 від 03 квітня 2014 року на суму 9706 гривень;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000211701 від 20 червня 2014 року на суму 2569, 13 гривень;

- визнати протиправним та скасувати рішення №0000161701 від 03.04. 2014 року на суму 3 1800 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючий орган неправильно визначив суми грошового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавству.

Представник позивача в судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року позовні вимоги були задоволенні. Було визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області №0000182204 від 03.04.2014 року, №0000162204 від 03.04.2014 року, № НОМЕР_1 від 03 квітня 2014 року, № НОМЕР_2 від 03 квітня 2014 року, № НОМЕР_3 від 20 червня 2014 року.

В апеляційній скарзі Ізмаїльської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що відповідно до наказу Ізмаїльської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області від 11.02.2014 року №192 та на підставі направлень, виданих Ізмаїльською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області, відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, працівниками податкового органу була проведена виїзна документальна позапланова перевірка ТОВ «ТИТАН» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2013 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами вказаної перевірки Ізмаїльською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області складено акт від 04.03.2014 року № 0306/25-02-22-01/25415133 про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «ТИТАН» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2013 року, яким було встановлено порушення позивачем:

- п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.3 п.5.3 ст.5, пл. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» п.п.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.138.2, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138: п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України в результаті чого було занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму в розмірі 82 926 гривень;

- п. 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.1 201.10 ст.201 ПК України в результаті чого було занижено податок на додану вартість переробного підприємства (спеціальний режим оподаткування) в періоді, що перевірявся, на загальну суму 199 497 гривень;

- п.п.14.191 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1, ст.187, п.189.1 ст.189, п.198.3 ст.198 ПК України в результаті чого було занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 91818 гривень;

- п.п.3.1.1, п.п.3.1.3 п.3.1 ст.3, п.п.6.3.3 п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» - підприємством не був утриманий та не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних (найманих) працівників за 2010 рік в сумі 1167 гривень;

- п.п. 163.1.1. п. 163.1 ст. 163, п.167.1 ст. 167,п.п.168.1.1.п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 ПК України - підприємство не нарахувало, не утримало та не перерахувало до бюджету податок з доходів фізичних осіб в період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року в сумі 7 517 гривень;

- п.51.1 ст.51, п.176.2 ст.176 ПК України - підприємством не в повному обсязі були відображені доходи фізичних осіб в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку наданих до податкового органу за перевіряємий період;

- ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - підприємством були занижені суми виплаченої заробітної плати за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року в сумі 51988 гривень;

- п.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - підприємством за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року не був нарахований та несплачений єдиний внесок в сумі 21201 гривень (т.1 а.с. 12-85).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті:

- податкове повідомлення-рішення №0000182204 від 03.04.2014 року, за платежем ПДВ, що сплачується до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо та м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі на загальну суму 276165 гривень;

- податкове повідомлення - рішення №0000162204 від 03.04.2014 року, за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 88847 гривень;

- податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 03 квітня 2014 року, за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 9706 гривень;

- податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_3 від 20 червня 2014 року, за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 2569, 13 гривень;

- рішення №0000161701 від 03.04. 2014 року про застосування штрафних санкцій та донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальну суму 31800 гривень (т.1 а.с. 143-147).

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції проку задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту перевірки ТОВ «ТИТАН» (т.1 а.с. 12-85) було завищено валові витрати у 1 кв. 2011 року, а саме враховано витрати з придбання сировини та витратних матеріалів у підприємств, угоди з якими мають ознаки нікчемності: витрати на придбання сировини для ковбасного виробництва на суму 30 810 гривень у ПП «ВКФ «УКРПРОМСНАБ», витрати на придбання палива котельного на суму 75 847 гривень у ТОВ «МПК ГСМ».

Також, перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року встановлено їх завищення всього в розмірі 10 260 гривень.

Проведеною перевіркою було встановлено, що в складі витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування перевіреного періоду ТОВ «ТИТАН» було враховано витрати з придбання сировини та матеріалів у підприємств, угоди з якими мають ознаки нікчемності всього в розмірі 104 260 гривень, у т.ч.: 2 кварталу 2011 року враховано витрати по придбанню палива котельного на суму 82 000 гривень у ТОВ «МПК ГСМ», 3 кварталу 2011 року на суму 13245 гривень та 2 кварталу 2012 року на суму 9 015 гривень враховано витрати по придбанню оболонки для ковбас у ТзОВ «ЛАТИПАК».

Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «ТИТАН» протягом перевіреного періоду в складі податкового кредиту по податку на додану вартість враховувало суми податку на додану вартість по операціям з контрагентами, угоди з якими мають ознаки нікчемності всього в розмірі 197 751 гривень, у т.ч по взаємовідносинам з ПП «ВКФ «УКРПРОМСНАБ» в січні 2011 року на суму ПДВ 6 162 гривень; ТОВ «МПК ГСМ» в березні 2011 року - 15 169 гривень, в травні 2011 - 16 400 гривень; ФОП - ОСОБА_5 в червні 2011 року, 61 525 гривень, в липні 2011 року - 94 043 гривень; ТзОВ «ЛАТИПАК» в серпні 2011 року - 2649 гривень, в травні 2012 року - 1 803 гривень.

В акті було зазначено, що суми ПДВ згідно податкових накладних, отриманих від ПП В«ВКФ В«УКРПРОМСНАБВ» , ТОВ В«МПК ГСМВ» , ФОП - ОСОБА_5, ТзОВ В«ЛАТИПАКВ» включено ТОВ В«ТИТАНВ» до податкового кредиту відповідних періодів, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість (переробного підприємства) та даним декларацій ПДВ (переробного підприємства) за січень, березень, травень - серпень 2011 року, травень 2012 року.

Також в акті перевірки зазначено, що згідно акту Дрогобицької ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області від 15.11.2013 року №221/22 1/36822971 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки діяльності ТзОВ «Латипак», дотримання вимог податкового законодавства по операціях щодо придбання товарів (робіт послуг) у ТзОВ «ОСОБА_6 Ті» за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року та з СПД ФО ОСОБА_7 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4) за період з 01.01.2011 року по 31.05.2012 року та використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності» встановлено проведення транзитних операцій, що спрямовані на отримання (надання) податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту та витрат для інших суб'єктів господарювання. Актом зафіксовано, що у ТзОВ «Латипак», як і у його підприємств постачальників, відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, а саме: основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Головною метою ТзОВ «Латипак», укладаючи правочини на підставі яких виписано документи на реалізацію товару, мало надання податкової вигоди третім особам (т.2 а.с. 44-54).

Згідно акту Ленінської МДПІ у м. Луганську від 28.03.2011 року №158/23-34202109 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «ВКФ «Укрпромснаб» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року» встановлено, що у ПП «ВКФ «Укрпромснаб» матеріальна база відсутня, а саме: відсутні працівники, будь які автотранспортні засоби для доставки товару та надання послуг, а також складські приміщення, які необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов угод неможливим. Перевіркою не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання продукції (т.2 а.с. 36-43).

Також, Актом перевірки ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС від 29.03.2013 року №63/2214/34441665 «Про неможливість проведення документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «МПК ГСМ», з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.04.2009 року по 31.12.2012 року» встановлено, що у зв'язку з відсутністю ТОВ «МПК ГСМ» за податковою адресою, відсутністю на ТОВ «МПК ГСМ» необхідної кількості працюючих, офісних, складських приміщень, виробничих потужностей, транспортних засобів, не підтвердженням первинними документами ТОВ «МПК ГСМ» господарських операцій, які є економічно необхідними для здійснення господарської діяльності, не підтверджується здійснення поставок товарів (послуг) від постачальників на ТОВ «МПК ГСМ» та поставок товарів (послуг) від ТОВ «МПК ГСМ» підприємствам-покупцям (т.2 а.с. 85-100).

Колегія суддів зазначає, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців ТОВ «МПК ГСМ» код ЄДРПОУ 344441665 не перебуває в процесі припинення.

Актом перевірки Новомосковської ОДПІ Дніпропетровської області від 24.05.2013 року № №191/172/НОМЕР_5 «Про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року» встановлено недійсність правочинів, вчинених без мети реального настання правових наслідків при укладенні договорів з контрагентами у т.ч. ТОВ «Титан». Актом зафіксовано, що здійснені між суб'єктами господарювання операції вчинені без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою формування додаткового ланцюга проходження ТМЦ та формування податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності (т.2 а.с. 55-84).

Крім того, перевіряючими встановлено, що згідно заяви громадянки ОСОБА_8 від 03.07.2013 року №33/4 та доповнення до заяви від 22.07.2013 року, вона в період з 01.01.2010 року по 31.05.2013 року отримувала заробітну плату в ТОВ «Титан» за виконання обов'язків реалізатора товарів в магазині ТОВ «Титан» за адресою: м. Кілія, вул.Кубишкіна 1. Згідно заяви ОСОБА_8 заробітна плата виплачувалась підприємством щомісячно в розмірі 2,5% від суми реалізації товарів, що складало мінімально 1300 гривень в місяць. Зарплату вона отримувала в касі підприємства згідно відомості. В книзі наказів за період з 01.01.2010 року по 31.05.2013 року відсутні записи щодо прийняття та звільнення, громадянки ОСОБА_8 на ТОВ «Титан», в відомостях щодо отримання заробітної плати на ТОВ «Титан» також відсутні записи про виплату заробітної плати та підпис громадянки ОСОБА_8 Також, не встановлено документального підтвердження нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_8 та, відповідно, нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб.

Таким чином, перевіркою встановлено, що ТОВ «Титан» не сплачено до бюджету податок з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 7 517 гривень та вказані доходи, виплачені фізичним особам, не були відображений в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ) наданого до податкового органу за перевіряємий період.

Окрім того, актом перевірки зафіксовано, що ТОВ «Титан» з виплаченого (нарахованого) доходу ОСОБА_8 в розмірі 51 988 гривень, з 01.01.2013 року по 31.05.2013 року - 8 068 гривень (1614 гривень за місяць) не нарахований та не сплачений єдиний соціальний внесок на загальну суму 21 201 гривень.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що між СПД ОСОБА_5 (постачальник) та ТОВ «ТИТАН» (покупець) 10.01.2009 року був укладений договір № ДГ-0109-04, згідно умов якого передбачено, що постачальник зобов'язується поставляти, а покупець приймати мазут (товар) та оплатити його вартість на умовах визначених цим договором. Вартість на продукцію встановлюється у розмірі відпускної ціни постачальника, узгодженої з покупцем та вказаної в заявки розрахунку-фактури. Оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок, вказаний постачальником (т.1 а.с.170-171).

10.01.2010 року між СПД ОСОБА_5 (постачальник) та ТОВ «ТИТАН» (покупець) було укладено додаткову угоду №2 до договору №ДГ-0109/04 від 10.01.2009 року (т.1 а.с.172).

10.01.2011 року між СПД ОСОБА_5 (постачальник) та ТОВ «ТИТАН» (покупець) було укладено додаткову угоду №3 до договору №ДГ-0109/04 від 10.01.2009 року (Т.1 а.с.173).

На підтвердження виконання цього договору позивачем надано до суду належним чином засвідчені копії: видаткових-накладних, акти-прийому передач, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, журнал-ордер по рахунку, розрахунки з постачальниками (т.1 а.с.174-222).

Також в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_5, яка засвідчена державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори ОСОБА_9, в якій зазначено наступне: цією заявою підтверджую, що ФОП ОСОБА_5 в період часу з червня по липень 2011 року (включно) мало господарські взаємовідносини з ТОВ «ТИТАН» (код ЄДРПОУ 25415133). ОСОБА_5 особисто підписав договір поставки № ДГ-0109-04 від 10.01.2009 року, відповідно до якого зобов'язався поставляти котельне паливо на підставі заявок Покупця (ТОВ «Титан») за якістю, кількістю та вартістю, що вказані у договорі, та за попереднім погодженням із Замовником. За умовами цього договору ОСОБА_5 особисто організовував поставку придбаного ТОВ «Титан» котельного палива на територію складських приміщень останнього. В обумовлені дати, а саме: 03.06.2011 року, 14.06.2011 року 22.06.2011 року 27.06.2011 року, 04.07.2011 року, 08.07.2011 року, 10.07.2011 року, 18.07.2011 року, 25.07.2011 року 28.07.2011 року, ФОП - ОСОБА_5 поставив Товариству з обмеженою відповідальністю «Титан» партії товару разом із усіма товарносупровідними документами (видаткові, податкові, товарно-транспортні накладні, та ін.). Поставки товару здійснювалися на автотранспортних засобах, якими ФОП - ОСОБА_5 користувався на підставі договорів позички. Оплата за поставлений товар здійснювалася шляхом безготівкового розрахунку відповідно до умов договору з певною відстрочкою платежу. Станом на сьогоднішній день заборгованість за отриманий ТОВ «Титан» товар від ФОП ОСОБА_5 відсутня. ОСОБА_5 підтверджує, що усі первинні документи по взаємовідносинам із ТОВ «Титан» та звітні документи, що виходили від ФОП ОСОБА_5, підписано особисто (т.1 а.с.168).

Крім того, між ТОВ «МПК ГСМ» (продавець) та ТОВ «ТИТАН» (покупець) 01.10.2010 року був укладений договір № 1110/36, згідно умов якого передбачено, що продавець зобов'язується систематично постачати з послідуючою передачею у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити паливо котельне (товар), відповідно до умов даного договору та видаткових накладних, рахункі, що надаються окремо з кожною партією товару. Продавець зобов'язується поставити покупцю 200 тон товару. Ціна товару вказана у рахунках, що видаються окремо на кожну партію товару. 100% вартості товару сплачується покупцем на протязі одного банківського дня після отримання товару (т.1 а.с.223).

Також, 17.02.2010 року між ТОВ «МПК ГСМ» (постачальник) та ТОВ «ТИТАН» (покупець) 01.10.2010 року був укладений договір № 012010/1, згідно умов якого передбачено, що постачальник зобов'язується передати у встановлений договором строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Товаром, який постачається по договору є пічне паливо, визначене у видаткових накладних по договору. Загальна вартість договору визначається шляхом додавання вартості товару, вказаної у видаткових накладних підписаних покупцем та оплачується шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок постачальника (т.1 а.с.224).

На підтвердження виконання цих договорів позивачем надано до суду належним чином засвідчені копії: видаткових-накладних, податкових накладних, платіжних доручень (т.1 а.с.225-230).

Суми податку на додану вартість відповідно до вказаних вище податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту з ПДВ за перевіряємий період.

Таким чином, як вбачається з викладеного, вказане свідчить про фактичне здійснення позивачем господарської діяльності з придбання у його контрагентів товару та його використання позивачем у подальшій господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Такої ж позиції у своїй практиці дотримується й Верховний суд України у своїх постановах від 01 червня 2010 року по справі за позовом ПП «Армівір» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 31 січня 2011 року по справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ, від 31 січня 2011 року по справі за позовом ТОВ «Фірма «ВІК» до ДПІ у м. Херсоні, а також Вищий адміністративний суд України в своїх ухвалах від 12 лютого 2014 року у справі №К/9991/66418/12, від 26 березня 2014 року у справі №К/800/36974/13, від 14 квітня 2014 року у справі №К/800/23746/13.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених п. 1 і 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Колегія суддів зазначає, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз.

Податкові повідомлення-рішення від 03.04.2014 року № НОМЕР_1 та №0000211701 від 20.06.2014 року, були прийняті відповідачем у зв'язку із тим, що за результатами перевірки питань укладання з найманими працівниками трудових договорів превіряючими було встановлено, що згідно заяви громадянки ОСОБА_8 від 03.07.2013 року №33/4 та доповнення до заяви від 22.07.2013 року, вона в період з 01.01.2010 року по 31.05.2013 року отримувала заробітну плату в ТОВ «ТИТАН» за виконання обов'язків реалізатора товарів в магазині на території ТОВ «ТИТАН» за адресою: м. Кілія, вул. Кубишкіна, 1. Згідно заяви ОСОБА_8 заробітна плата виплачувалась підприємством щомісячно в розмірі 2,5% від реалізації товарів, що складало мінімально 1300 грн. в місяць, Зарплату отримувала в касі підприємства згідно відомості. В книзі наказів за період з 01.01.2010 року по 31.05.2013 року відсутні записи щодо прийняття та звільнення громадянки ОСОБА_8 на ТОВ В«ТитанВ» , в відомостях щодо отримання заробітної плати на ТОВ В«ТитанВ» відсутня виплата заробітної плати та підпис громадянки ОСОБА_8 Також не встановлено документального підтвердження нарахування та виплати юї плати ОСОБА_8 та, відповідно, нарахування, утримання та перерахування сету податку з доходів фізичних осіб.

Таким чином, в порушення п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» ТОВ «ТИТАН» не був нарахований та не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних (найманих) працівників за 2010 рік в сумі 1058 гривень та в порушення п.п. 163.1.1. п. 163.1 ст. 163, п.167.1 ст. 167, п.п. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168, 176.2 ст. 176 ПК України ТОВ «ТИТАН» не нарахувало, не утримало та перерахувало до бюджету податок з доходів фізичних осіб в період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року в сумі 7517 грн., а також підприємством не нарахований та несплачений єдиний внесок в сумі 19329 грн. та в сумі 1876,46 грн. за перевіряємий період.

Під час перевірки перевіряючими використовувались первинні документи, відповідно до яких здійснювались нарахування і виплата найманим особам доходів В«зарплата, інші види доходівВ» , а саме книга обліку заробітної плати, касова книга з додатками, платіжні відомості, банківські виписки, інше.

Як вже зазначалось в пункті 3.5.1 акту вказано, що перевіркою не встановлено документального підтвердження нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_8, але перевіряючими зроблено висновки щодо заниження податку з доходів фізичних осіб, проте в акті перевірки та представником відповідача не надано доказів щодо наявності вказаного факту (заяви ОСОБА_8М.), розрахунків, документів, які слугували підставою для нарахування зазначеного податкового боргу (т.1 а.с. 60-62).

Відповідно до пп.16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 п.16.1. ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами;

Згідно п.177.4. ст.177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Пунктом 177.10 цієї статті визначено, що фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи викладене, зважаючи на те, що позивачем документально підтверджені усі витрати, здійснені на придбання у контрагентів товару, та з урахуванням того, що перевіркою не встановлено жодних зауважень до документів, що підтверджують здійснені позивачем витрати, колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції, що відповідачем було безпідставно встановлено порушення позивачем та відповідно неправомірно визначено суму грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся.

При цьому, висновки податкового органу спростовуються проведеною територіальною державною інспекцією з питань праці в Одеській області позапланової перевірки ТОВ «Титан» за заявою ОСОБА_8, за результатами якої складений акт перевірки №15-18-025/1096 від 23.07.2013 року.

Згідно припису №15-18-025/0993 від 23.07.2013 року не було встановлено заниження сум виплаченої заробітної плати за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.

Також, Територіальною державною інспекцією з питань праці в Одеській області проведена позапланова перевірка за результатами якої було складено акт перевірки №15-18025/0132 від 10.02.2014 року. Вказаною перевіркою заниження сум виплаченої заробітної плати також встановлено не було.

В п. 3.5.1 акту перевірки від 04.03.2014 року №0306/25-02-22-01/25415133 «Укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками» зазначено наступне: «Перевіркою питань укладання з найманими працівниками трудових договорів встановлено: згідно заяви громадянки ОСОБА_8 від 03.07.2013 №33/4 та доповнення до заяви від 22.07.2013 року в період з 01.01.2010 по 31.05.2013 отримувала заробітну плату в ТОВ «Титан» за виконання обов'язків реалізатора товарів у магазині на території ТОВ «Титан» за адресою: м. Кілія, вул.Кубишкіна, 1. Згідно заяви ОСОБА_8 заробітна плата виплачувалась підприємством щомісячно в розмірі 2,5% від суми реалізації товарів, що складало мінімально 1300 грн. в місяць. Зарплату отримувала в касі підприємства згідно відомості. В книзі наказів за період з 01.01.2010 по 31.05.2013 відсутні записи щодо прийняття та звільнення громадянки ОСОБА_8 на ТОВ «Титан» в відомостях щодо отримання заробітної плати на ТОВ «Титан» відсутня виплата заробітної плати та підпис гроку ОСОБА_8 Також не встановлено документального підтвердження нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_8 та відповідно, нарахування утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб.

Отже, за таких обставин, податкове повідомлення-рішення №0000151701 від 03.04.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 9906 грн. підлягає скасуванню.

Також, відповідач в акті перевірки посилається на те, що перевіркою правильності нарахування єдиного внеску на суми заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок встановлено порушення п.8 ст.9 Закону України В«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняВ» від 08.07.2010 року №2464-VI, у зв'язку із чим відповідачем донараховано єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 21201 гривень.

Оскільки, як вбачається з акту перевірки та наданих представником відповідача пояснень, визначення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб вплинули відповідно на донарахування платником податків єдиного внеску.

Таким чином колегія суддів вважає обґрунтованим встановлення судом 1-ї інстанції неправомірності визначення відповідачем суми грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся, та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03.04.2014 року, а за таких обставин, донарахування позивачу єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 21201 гривень є безпідставним та необґрунтованим.

Окрім цього колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Титан» була призначена постановою старшого слідчого СВ СУ прокуратури Одеської області ОСОБА_10 від 14.01.2014 року в межах кримінального провадження №42013170000000387, розпочатого 23.08.2013 року (т.2 а.с. 3-4).

Як зазначено в постанові, метою перевірки причетності посадових осіб ТОВ «Титан» до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК України, у слідства виникла необхідність в проведенні документальної позапланової виїзної перевірки у ТОВ «Титан» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 2010 по 2013 роки включно, для чого необхідні спеціальні знання. На підставі вищевикладеного було призначено по кримінальному провадженню №420131170000000387 документальну позапланову перевірку у ТОВ «Титан» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 2010 по 2013 року включно.

У наказі від 11.02.2014 року №192 про проведення виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Титан» також було зроблено посилання на постанову старшого слідчого СВ СУ прокуратури Одеської області ОСОБА_10 від 14.01.2014 року (т.2 а.с. 32).

Згідно листа прокуратури Одеської області від 12.12.2014 року за результатами досудового розслідування кримінального провадження №420131170000000387 за ст. 263 ч.1, 364 ч.3 КК України розпочатого, прийнято рішення про закриття за ст. 364 ч.3 КК України на підставі ст. 110, п.4 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з набранням чинності закону, яким скасовано кримінальну відповідальність за діяння, вчинене особою, а сам кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 ч.3 КК України (т.2 а.с. 35).

Теж саме вбачається з витребуваної апеляційним судом копії постанови ст. слідчого СУ прокуратури Одеської області ОСОБА_10 від 02.04.2014 року про закриття кримінального провадження.

Теж саме вбачається з витребуваної апеляційним судом копії постанови ст. слідчого СУ прокуратури Одеської області ОСОБА_10 від 02.04.2014 року про закриття кримінального провадження.

Згідно п. 86.9 ст.86 ПК України (в редакції від 20.11.2012 року), «у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи-підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновком органу податкової служби передаються органу, що призначив перевірку».

Зазначене також кореспондується з положеннями п. 58.4 ст. 58 ПК України, відповідно до яких у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

При цьому відповідно до абзацу другого вказаної норми закону складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.

Зі змісту наведених норм законодавства вбачається, що обов'язковою умовою для прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, що мало місце в даному випадку, є набрання законної сили судовим рішенням, постановленим за результатами кримінального провадження стосовно посадової особи відповідного платника податку.

Таким чином колегія суддів вважає, що податкові повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області №0000182204 від 03.04.2014 року, №0000162204 від 03.04.2014 року, №0000151701 від 03 квітня 2014 року, №0000211701 від 20 червня 2014, а також рішення Ізмаїльської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області №0000161701 від 03.04.2014 року прийняті в порушення пункту 86.9 ст.89 ПК України.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (ч.1). В адміністративний справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2).

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування оскаржуваної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що суд 1-ї інстанції в описовій частині постанови допустив описку та арифметичну помилку, вказавши «податкове повідомлення-рішення №000161701 Ізмаїльської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області від 03.04.2014 року на суму 318000 гривень» замість правильного «рішення №0000161701 Ізмаїльської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області від 03.04.2014 року на суму 31800 гривень». Також у резолютивній частині постанови було помилково зазначено «податкове повідомлення-рішення №0000161701 від 03.04.2014 року» замість правильного «рішення №0000161701 від 03.04.2014 року».

У зв'язку з чим оскаржувана постанова суду 1-ї інстанції підлягає зміні.

Керуючись ч. 1 ст. 195, ст. 196, п.2 ч.1 ст.198, ст. 201 та ч.2 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

постановила:

Апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТИТАН» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -змінити.

Зазначити в описовій частині вказаної постанови замість помилкового «податкове повідомлення-рішення №000161701 Ізмаїльської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області від 03.04.2014 року на суму 318000 гривень» правильне «рішення №0000161701 Ізмаїльської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області від 03.04.2014 року на суму 31800 гривень».

Резолютивну частину вказаної постанови викласти у наступній редакції:

«Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати:

- податкові повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області №0000182204 від 03.04.2014 року, №0000162204 від 03.04.2014 року, №0000151701 від 03 квітня 2014 року, №0000211701 від 20 червня 2014 року;

- рішення Ізмаїльської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області №0000161701 від 03.04.2014 року.»

В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТИТАН» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до положень діючого законодавства до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /підпис/ОСОБА_1 Суддя: /підпис/ОСОБА_2 Суддя: /підпис/ОСОБА_3