Рішення

від 08.06.2015 по справі 908/2375/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 13/103/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2015 Справа № 908/2375/15-г

За позовом: Приватного підприємства "Торгово-промислова група "Альфа", м. Луганськ

до відповідача: Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія", м. Вугледар Донецької області

про стягнення 4 616 561,51 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники :

від позивача: Лук'янова Л.Л., довіреність № 7 від 10.12.2014р.;

Петізін В.В., довіреність б/н від 21.05.2015р.;

Мельник А.А., довіреність № 8 від 10.12.2014р.

від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява Приватного підприємства "Торгово-промислова група "Альфа" до Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" про стягнення 3 392 294,87 грн. за договором поставки № 22 від 08.01.2014р.

08.04.2015р. ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2375/15-г та призначено до розгляду на 25.05.2015р.

Ухвалою суду від 25.05.2015р. розгляд справи відкладено на 08.06.2015р., у зв'язку з неявкою представника відповідача.

До початку розгляду справи представники позивача заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

08.06.2015р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, викладені у позовній заяві та заяву про збільшення позовних вимог від 05.06.2015р., яка надійшла до суду 08.06.2015р. та просять суд стягнути з відповідача 4 616 561,51 грн. за договором поставки № 22 від 08.01.2014р., а саме основна заборгованість - 2 891 349,80 грн., пеня - 1 457,56 грн., інфляційні втрати - 1 643 905,39 грн. та 3 % річних - 79 848,76 грн. Позовні вимоги засновані на приписах ст.ст. 525, 526, 610, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 224, 225 ГК України та ст.ст. 1, 33 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як зазначено в п.3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Отже, заява позивача про збільшення позовних вимог прийнята та задоволена судом, оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідач в судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи без участі його представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву та документи, витребувані ухвалами господарського суду Запорізької області відповідачем не надано. Про дату, час та місце призначеного судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення на офіційний веб-портал "Судова влада України" господарського суду Запорізької області ухвали про порушення провадження у справі № 908/2375/15-г від 08.04.2015р. та ухвали суду про відкладення розгляду справи від 25.05.2015р.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

08.01.2014р. між Приватним підприємством "Торгово-промислова група "Альфа" (Постачальник) та Державним підприємством "Донецька вугільна енергетична компанія" (Покупець) був укладений договір поставки № 22 (Договір).

Згідно з п. 1.1 та 1.2 Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця продукцію: бензин, газ та дизельне паливо (Продукція), а Покупець зобов'язується прийняти поставлену в його власність Продукцію та своєчасно сплатити її вартість, згідно з умовами цього Договору. Номенклатура, кількість та ціна продукції обумовлюються а Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.

Ціна за поставлену Постачальником Продукцію встановлюється сторонами в Специфікаціях які є невід'ємною частиною Договору (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору, розрахунки за поставлену постачальником продукцію за цим договором здійснюються Покупцем за рахунок власних коштів підприємства після підписання Сторонами Специфікації протягом 30 календарних днів після отримання Товару в зазначеном місці призначення.

Так, на виконання вимог договору та відповідно до Специфікацій, Приватним підприємством "Торгово-промислова група "Альфа" поставлено Державному підприємству "Донецька вугільна енергетична компанія" Продукцію на загальну 10 406 637,21 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Однак, Державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія" не в повному обсязі виконало своє зобов'язання за договором та сплатило лише 7 515 287,41 грн. за поставлену Продукцію, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача згідно до реєстру платежів ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» та ПП «ТПГ»Альфа» по договору № 22 від 08.01.2014р.

Таким чином, в Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" утворилась заборгованість перед Приватним підприємством "Торгово-промислова група "Альфа" за поставлений товар в розмірі 2 891 349,80 грн.

Оцінивши представлені докази, суд знаходить підстави для задоволення позову.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено здійснення позивачем поставки Продукції на загальну суму 10 406 637,21 грн., а також отримання Продукції відповідачем.

Однак, відповідач у повному обсязі та у встановлений Договором строк за поставлений товар не сплатив, чим порушив умови договору поставки № 22 від 08.01.2014р., сплативши лише 7 515 287,41 грн.

Доказів повного виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару відповідач суду не надав та в матеріалах справи вони відсутні.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" 2 891 349,80 грн. основної заборгованості за поставлену Продукцію за договором поставки № 22 від 08.01.2014р. обґрунтованими, заснованими на законі, договорі, і такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції в сумі 1 643 905,39 грн., 3 % річних в сумі 79 848,76 грн. та пені в розмірі 1 457,56 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, розмір втрат від інфляції за період прострочення з 05.07.2014р. по 05.06.2015р. складає 1 643 905,39 грн. та 3% річних від простроченої суми за період прострочення з 05.07.2014р. по 05.06.2015р. складають 79 848,76 грн.

Перевіривши правильність розрахунку позивача, суд визнав позовні вимоги в частині стягнення з Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" втрат від інфляції в сумі 1 643 905,39 грн. та 3% річних в сумі 79 848,76 грн. обґрунтованими, доведеними, заснованими на законі, договорі, та такими, що підлягають задоволенню.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно приписів ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В пункті 5.4 Договору зазначено, що Сторона, яка прострочила виконання грошового зобов'язання, сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,1 % від вартості поставленої Продукції за кожен день прострочки платежу, но не більше подвійної ставки НБУ.

Судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання по сплаті за поставлений товар.

За розрахунком позивача, розмір пені за прострочення виконання зобов'язання за період прострочення з 05.07.2014р. по 04.01.2015р. складає 1 457,56 грн.

Судом перевірено правильність розрахунку позивача, у зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині судом визнаються обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 73 080,00 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, з вини якого спір доведений до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" (85670, Донецька область, м. Вугледар, код ЄДРПОУ 33161769) на користь Приватного підприємства "Торгово-промислова група "Альфа" (91055, м. Луганськ, вул. Дзержинського, 33, оф. 217, код ЄДРПОУ 37912196) 2 891 349 (два мільйона вісімсот дев'яносто одна тисяча триста сорок дев'ять) грн. 80 коп. основного боргу, 1 643 905 (один мільйон шістсот сорок три тисячі дев'ятсот п'ять) грн. 39 коп. інфляційних втрат, 79 848 (сімдесят дев'ять тисяч вісімсот сорок вісім) грн. 76 коп. 3 % річних від простроченої суми, 1 457 (одна тисяча чотириста п'ятдесят сім) грн. 56 коп. пені та 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 25.06.2015р.