Рішення

від 14.07.2015 по справі 922/4601/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2015 р.Справа № 922/4601/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Нагірна М.Т.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк", м. Кременчук до 1. Приватного акціонерного товариства "Алеф", м. Харків 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Антьє", м. Харків про звернення стягнення на предмет іпотеки за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

1-го відповідача - Мілушов О.В., керівник

2-го відповідача - Прокопенко А.В., директор

ВСТАНОВИВ:

16.10.2014 року Публічне акціонерне товариство "Автокразбанк" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Алеф" (1-го відповідача) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антьє" (2-го відповідача), в якій просить суд:

1. Стягнути з 2-го відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором №04 від 31.05.2011 р. у розмірі 7 531 463,40 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6 650 000,00 грн., заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 842 333,32 грн. та пені за прострочку сплати зарахованих відсотків у розмірі 39 130,08 грн.

2. В рахунок часткового погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства "Алеф" за кредитним договором № 04 від 31.05.2011 р., укладеним із Публічним акціонерним товариством "Автокразбанк", у розмірі 7 531 463,40 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6 650 000,00 грн., заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 842 333,32 грн., пені за прострочку сплати нарахованих відсотків у розмірі 39 130,08 грн., звернути стягнення на квартиру, загальною площею 215,6 кв.м., житловою площею 139,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, будинок 53, квартира 6, яка належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Антьє" шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством "Автокразбанк" права власності на вказану квартиру.

Розпорядженням керівника апарату суду №298 від 12.02.2015 р. у зв'язку з відсутністю повноважень судді Шатернікова М.І. було призначено повторний автоматичний розподіл справи №922/4601/14.

Згідно з довідкою автоматичного розподілу справ між суддями (повторний розподіл) від 12.02.2015 р. справу №922/4601/14 призначено для розгляду судді Макаренко О.В.

Ухвалою суду від 03.12.2014 р. у даній справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Ухвалою суду від 17.06.2015 р. провадження у справі було поновлено.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Ухвалою суду від 30.06.2015 р. було задоволено клопотання позивача про розгляд справи по суті за наявними в ній доказами без участі представника позивача. У заявах (вх.№26209 від 30.06.2015 р., №990 від 14.07.2015 р.) позивач підтримав позовні в повному обсязі, просить позов задовольнити. Крім того, позивач подав до суду клопотання (вх.№28329 від 14.07.2015 р.) про долучення витягу з ЄДРПОУ стосовно ТОВ "Ант"є" та копію звіту незалежної оцінки спірного майна, які долучено до матеріалів справи.

Представник 1-го відповідача (ПрАТ "Алеф") у судовому засіданні та у заяві (вх.№28324 від 14.07.2015 р.) позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Представник 2-го відповідача (ТОВ "Антьє") у судовому засіданні та у заяві (вх.№28323 від 14.07.2015 р.) позовні вимоги визнає в повному обсязі.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників відповідачів, всебічно та повно дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

31.05.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Автокразбанк" (Банк) та Приватним акціонерним товариством "Алеф" (позичальник) укладено кредитний договір № 04 (надалі - кредитний договір), відповідно до п.1.1. якого позивач надає 1-му відповідачу кредит в сумі 4 650 000,00 грн. на умовах, визначених договором, а 1-й відповідач зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і своєчасно та в повному обсязі повернути позивачу кредит та сплатити проценти, комісію, а у випадках, визначених даним договором, також штраф, неустойку та виконати інші грошові, майнові та немайнові зобов'язання, передбачені даним договором.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору кредит надається на термін до 29.05.2012 р. включно.

Згідно з п. 1.4. кредитного договору 1-й відповідач щомісячно сплачує позивачу проценти за користування кредитом із розрахунку 24,00 % річних. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється позивачем щомісячно, станом на 25 число кожного місяця.

За умовами п. 1.3. кредитного договору кредит надається шляхом сплати платіжних документів 1-го відповідача з рахунку № 20627070103945 або шляхом перерахування коштів на поточний рахунок 1-го відповідача.

Відповідно до Додаткового договору № 5 від 29.05.2012 р. до кредитного договору п. 1.2. кредитного договору був викладений в новій редакції, згідно якої кредит надається 1-му відповідачу на термін до 28.05.2013 р. включно.

Відповідно до Додаткового договору № 8 від 21.05.2013 р. до кредитного договору внесено пункти 1.1., 1.2., 1.4. та 2.1. кредитного договору. Так, відповідно до п. 1.1. кредитного договору позивач надає 1-му відповідачу кредит в сумі 6 650 000,00 грн. на умовах, визначених договором, а 1-й відповідач зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і своєчасно та в повному обсязі повернути позивачу кредит та сплатити проценти, комісію, а у випадках, визначених договором, - штраф, неустойку та виконати інші грошові, майнові та немайнові зобов'язання, передбачені договором. Згідно з п. 1.2. кредитного договору кредит надається на термін до 19.05.2014 р. включно. Згідно з п. 1.4. кредитного договору 1-й відповідач щомісячно сплачує позивачу проценти за користування кредитом із розрахунку 24,00 % річних.

Отже, чинними умовами кредитного договору, з урахуванням всіх додаткових договорів до кредитного договору, передбачено надання позивачем 1-му відповідачеві кредиту у розмірі 6 650 000,00 грн. на строк до 19.05.1014 р. зі сплатою 24,00 % річних за користування кредитними коштами.

За умовами 5.1. кредитного договору 1-й відповідач зобов'язаний повернути одержаний кредит та сплатити нараховані проценти в строки, обумовлені договором.

Згідно з п. 5.2. кредитного договору проценти, нараховані за фактичний строк користування кредитом, 1-й відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.

В силу п. 3.1. кредитного договору даний договір діє з моменту його укладення до повного погашення загальної суми кредиту, суми нарахованих процентів, а також виконання усіх інших зобов'язань 1-го відповідача перед позивачем, які передбачені цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надав 1-му відповідачеві кредит у загальній сумі 6 650 000,00 грн., про що свідчить виписка з рахунку 1-го відповідача.

Проте, 1-й відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, суму кредиту не повернув, нараховані відсотки не сплатив.

Судом встановлено, що станом на 01.10.2014 р. відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість 1-го відповідача за кредитним договором становить 7 492 333,32 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6 650000,00 грн., заборгованість за простроченими відсотками - 842 333,32 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з п. 5.3, п. 5.4. кредитного договору у разі непогашення кредиту у встановлений термін, а також за порушення строків погашення процентів 1-й відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Позивач нарахував та пред'явив до стягнення з 1-відповідача за період з 12.05.2014 р. по 30.09.2014 р. пеню за прострочку сплати нарахованих відсотків у розмірі 39 130,08 грн.

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладені обставини, приписи закону і те, що 1-м відповідачем (ПрАТ "Алеф") позовні вимоги визнано в повному обсязі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з 1-го відповідача (ПрАТ "Алеф") на користь позивача суми заборгованості за кредитним договором № 04 від 31.05.2011 р. у розмірі 7 531 463,40 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6 650 000,00 грн., заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 842 333,32 грн. та пені за прострочку сплати нарахованих відсотків у розмірі 39 130,08 грн. є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Позивач у позові також просить суд в рахунок часткового погашення заборгованості 1-го відповідача (ПрАТ "Алеф") за кредитним договором № 04 від 31.05.2011 р. у розмірі 7 531 463,40 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6 650 000,00 грн., заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 842 333,32 грн. та пені за прострочку сплати нарахованих відсотків у розмірі 39 130,08 грн., звернути стягнення на квартиру, загальною площею 215,6 кв.м., житловою площею 139,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, будинок 53, квартира 6, яка належить на праві приватної власності 2-му відповідачу (ТОВ "Антьє") шляхом визнання за ПАТ "Автокразбанк" права власності на вказану квартиру.

При цьому позивач зазначив, що позивач має право звернути стягнення на вказану квартиру шляхом визнання за позивачем права власності на предмет іпотеки внаслідок порушення 1-м відповідачем (ПрАТ "Алеф") умов кредитного договору (а.с. 7).

Розглянувши дану позовну вимогу суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою забезпечення виконання зобов'язань 1-го відповідача за кредитним договором, 31.05.2011 р. між позивачем (іпотекодержатель) та 2-м відповідачем у справі - ТОВ "Антьє" (іпотекодавець) було укладено договір про іпотеку-договір про задоволення вимог іпотекодержателя № 04-1, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ліньковою Ю.Л., зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 2769 (надалі - договір іпотеки).

Відповідно до п.1.1. договору іпотеки (з урахуванням всіх додаткових договорів до договору іпотеки), цей договір забезпечує всі вимоги позивача, як кредитора за кредитним договором №04 від 31.05.2011 р., а також будь-яких додаткових угод і доповнень до нього (в тому числі додаткових угод щодо збільшення ліміту кредитування по вищезазначеному кредитному договору), які можуть бути укладені в майбутньому, (далі - кредитний договір), згідно якого ПрАТ "Алеф", податковий номер 30428771, місцезнаходження: м. Харків, вул. Азербайджанська, 32-А, (надалі - позичальник), зобов'язаний повернути позивачеві кредитні кошти в сумі 6 650 000,00 грн. в строк по 22.04.2015 р., сплатити 24% відсотки річних, а також комісії, пеню та інші штрафні санкції в розмірі та в випадках, передбачених вищевказаним кредитним договором. Цим договором також забезпечуються вимоги позивача щодо відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за зобов'язанням по договору, зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання і збереження предмета іпотеки, збитків, завданих порушенням умов кредитного договору чи умов цього договору. Крім того, дійсний договір забезпечує вимоги позивача, викладені в цьому договорі у випадку збільшення (зменшення) суми основного зобов'язання та (або) відсоткової ставки, продовження строків виконання зобов'язань за даним кредитним договором, або будь-яких інших змін умов кредитного договору (шляхом укладання додаткових угод до нього), дія іпотеки, передбаченої цим договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов'язань.

Згідно з п. 2.1. договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно 1-го відповідача, а саме: 8-ми кімнатна квартира, загальною площею 215,6 кв.м., житловою площею 139,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 53, кв. 6 (надалі - предмет іпотеки), та належить 2-му відповідачу на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 27.04.2004 р. приватним нотаріусом Сульженко Ж.О, акту прийому-передачі квартири від 27.04.2004 р., витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 3507688 від 06.05.2004 р.

Відповідно до п. 6.1. договору іпотеки (з у рахуванням змін, внесених згідно Додаткового договору № 3 від 27.09.2013 р. до договору іпотеки) у позивача виникає право задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, при порушенні 2-м відповідачем або 1-м відповідачем умов основного зобов'язання щодо строків погашення заборгованості по кредиту, сплати процентів за користування кредитом.

Згідно п. 6.2.2.1. договору іпотеки (з у рахуванням змін, внесених згідно Додаткового договору № 3 від 27.09.2013 р. до договору іпотеки) право власності на передане в іпотеку майно переходить до позивача, якщо протягом 30-ти календарних днів з моменту отримання 1-м відповідачем та 2-м відповідачем вимоги позивача про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов'язання та/або умов договору іпотеки, 1-й відповідач та/або 2-й відповідач її не задовольнять.

За умовами п.8.1. договору іпотеки цей договір вступає в силу з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання сторонами всіх зобов'язань передбачених кредитним договором та всіма змінами і доповненнями до нього.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За приписами ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Вказана норма кореспондується з положеннями ст. 590 ЦК України.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Відповідно до п.п. 4.4.2., 4.4.3. п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №1 від 24.11.2014 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" у застосуванні приписів статей 33, 37, 38 Закону України "Про іпотеку" господарським судам необхідно мати на увазі таке. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону (частина третя статті 36 Закону України "Про іпотеку").

У разі встановлення у договорі такого способу звернення стягнення, як набуття права власності на предмет іпотеки, іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК України має право звернутися до суду з відповідним позовом.

Вирішуючи спори про звернення стягнення на предмет іпотеки, господарські суди мають враховувати приписи статті 35 Закону України "Про іпотеку", якими передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. Проте ненадіслання іпотекодержателем іпотекодавцю відповідної вимоги не виключає права іпотекодержателя на звернення до суду з відповідним позовом за захистом своїх порушених прав. Відсутність попереднього повідомлення іпотекодавця не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки (частина третя статті 35 Закону України "Про іпотеку").

За умовами п. 6.2.2.4. договору іпотеки вартість предмету іпотеки визначається у розмірі, визначеному у договорі іпотеки або шляхом проведення незалежної оцінки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до п. 2.2. договору іпотеки узгоджена сторонами вартість предмету іпотеки складає 1 515 300,00 грн.

Зі змісту наданої позивачем копії Звіту експерта про незалежну оцінку вартості майна від 24.05.2012 р. вбачається, що вартість предмету іпотеки станом на 24.05.2012 р. становить 1 464 700,00 грн.

Згідно Додаткового договору № 2 від 09.07.2013 р. до договору іпотеки, сторони узгодили вартість предмету іпотеки у розмірі 897 620,00 грн. (а.с. 56).

Разом з тим, слід зазначити, що ухвалою суду від 03.12.2014 р. у даній справі було задоволено клопотання 1-го відповідача про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи щодо визначення ринкової вартості предмету іпотеки - 8-ми кімнатної квартири, загальною площею 215,6 кв.м., житловою площею 139,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, будинок 53, квартира 6, власником якої є ТОВ "Антьє" станом на дату проведення відповідної експертизи. При цьому сплату витрат, пов'язаних з проведення судової експертизи, покладено на 1-го відповідача (ПрАТ "Алеф").

Однак, 16.06.2015 р. до господарського суду від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса надійшли матеріали справи разом із супровідним листом від 10.06.2015 р. вих.№2442/4764, з якого вбачається, що у зв'язку із несплатою 1-м відповідачем (ПрАТ "Алеф) витрат, пов'язаних з проведення судової експертизи, призначеної ухвалою суду від 03.12.2014 р., судова будівельно-технічна експертиза знята з виконання у відповідності до п. 1.13 "Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень".

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вартість предмета іпотеки становить 897 620,00 грн. (Додатковий договір № 2 від 09.07.2013 р. до договору іпотеки).

Врахувавши вище встановлений судом факт невиконання 1-м відповідачем (ПрАТ "Алеф"), як позичальником за кредитним договором, своїх зобов'язань за кредитним договором, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про звернення стягнення в рахунок часткового погашення заборгованості 1-го відповідача (ПрАТ "Алеф") за кредитним договором № 04 від 31.05.2011 р. у розмірі 7 531 463,40 грн. (яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6 650 000,00 грн., заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 842 333,32 грн. та пені за прострочку сплати нарахованих відсотків у розмірі 39 130,08 грн.) на предмет іпотеки - квартиру, загальною площею 215,6 кв.м., житловою площею 139,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, будинок 53, квартира 6, яка належить на праві приватної власності 2-му відповідачеві (ТОВ "Антьє"), шляхом визнання за ПАТ "Автокразбанк" права власності на квартиру, загальною площею 139,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, будинок 53, квартира 6, загальною вартістю 897 620,00 грн., є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

При цьому згідно з ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Крім того, у п.4.7. Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправильних дій 1-го відповідача, суд, керуючись ч. 2 ст. 49 ГПК України, вважає за необхідне покласти судовий збір у повному обсязі на 1-го відповідача (ПрАТ "Алеф").

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 6, 11, 525, 526, 530, 610-612, 629, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 35, 37 Закону України "Про іпотеку", ст. ст. 1, 4-3, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Алеф" (61035, м. Харків, вул. Азербайджанська, 32-а, код ЄДРПОУ 30428771) на користь Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" (39631, м. Кременчук, вул. Київська, 8, код ЄДРПОУ 20046323) суму заборгованості за кредитним договором № 04 від 31.05.2011 р. у розмірі 7 531 463,40 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6 650 000,00 грн., заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 842 333,32 грн. та пені за прострочку сплати нарахованих відсотків у розмірі 39 130,08 грн.

В рахунок часткового погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства "Алеф" (61035, м. Харків, вул. Азербайджанська, 32-а, код ЄДРПОУ 30428771) за кредитним договором № 04 від 31.05.2011 р., укладеним із Публічним акціонерним товариством "Автокразбанк" (39631, м. Кременчук, вул. Київська, 8, код ЄДРПОУ 20046323) у розмірі 7 531 463,40 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6 650 000,00 грн., заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 842 333,32 грн., пені за прострочку сплати нарахованих відсотків у розмірі 39 130,08 грн., звернути стягнення на квартиру, загальною площею 215,6 кв.м., житловою площею 139,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, будинок 53, квартира 6, яка належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Антьє" (61072, м. Харків, пр. Леніна, 56, код ЄДРПОУ 32868954) шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством "Автокразбанк" (39631, м. Кременчук, вул. Київська, 8, код ЄДРПОУ 20046323) права власності на квартиру, загальною площею 139,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, будинок 53, квартира 6, загальною вартістю 897 620,00 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Алеф" (61035, м. Харків, вул. Азербайджанська, 32-а, код ЄДРПОУ 30428771) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 73 080,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.07.2015 р.

Суддя О.В. Макаренко