Рішення

від 15.07.2015 по справі 924/874/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" липня 2015 р.Справа № 924/874/15

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М.,

розглянувши матеріали

за позовом Дочірнього підприємства "Трансгарант-Україна" м. Київ

до Приватного підприємства "ТЕХНОПАРК-Н" м. Кам'янець-Подільський

про стягнення 252 000,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Дерлюк В.Д. - представник за довіреністю №1629 від 22.12.2014р.

від відповідача: Шпак А.П. - представник згідно договору №15/06 від 15.06.2015р.

Рішення приймається 15.07.2015р. оскільки в судовому засіданні 30.06.2015р. оголошено перерву по справі. В судовому засіданні 15.07.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Суть спору:

Дочірнє підприємства "Трансгарант-Україна" звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства "ТЕХНОПАРК-Н" м. Кам'янець-Подільський про стягнення 252 000,00 грн. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору транспортно - експедиторського обслуговування №1-213/11-14 від 03.11.2014 р.

Ухвалою суду від 03.06.2015р. порушено провадження у справі № 924/874/15, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

30.06.2015р. відповідач подав письмовий відзив на позов з додатками. У відзиві вказано, що позивачем в порушення поданих заявок на організацію перевезення замість 938 вагонів надано лише 289. Крім того, відповідач стверджує, що останньому в порядку п. 4.9 договору не направлялись акти обліку часу простою вагонів, а сума позовних вимог не підтверджена документами передбаченими п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.99р. та Правилами складання актів затверджених наказом Міністерства транспорту України №567/6855 від 08.07.2002р. Окремо посилаючись на п.п. 3.1.4 та 5.1.2 договору відповідач зазначив, що позивачем не доведено вини відповідача в простої вагонів, з огляду на що відсутні підстави для стягнення плати за користування вагонами. З огляду на викладене, відповідач просить суд у позові відмовити.

Окремо 30.06.2015р. позивачем подано лист №ГІОЦ-366/815 від 25.06.2015р. та інформацію з ГУ-46 про час подання і забирання вагонів у листопаді-грудні 2014р., січні 2015р. по станції Нігин Південно-Західної залізниці та по станції Батуринська Придніпровської залізниці.

В судовому засіданні 30.06.2015р. оголошено перерву по справі.

13.07.2015р. на адресу суду надійшли заперечення позивача на відзив, в яких зазначено, що кількість замовлених і поданих вагонів не є предметом спору та їх подача здійснювалась при умові передоплати. Повідомив, що в матеріалах справи наявні докази надіслання відповідачу як актів по оплаті за користування вагонами, так і актів виконаних робіт по організації перевезення вантажів, які містять облік часу простою вагонів та розрахунок оплати. Оскільки вказані акти неповернуті позивачу та при цьому відсутні будь-які письмові претензії, останні згідно договору вважаються прийнятими. Позивач стверджує, що час користування вагонами підтверджений Інформацією про час подавання та забирання вагонів у листопаді -грудні 2014р., січні 2015р. (лист ГІОЦ -366/815 від 25.06.2015р.), а сума позовних вимог підтверджується обґрунтованим розрахунком позову. Вважає, що посилання відповідача на Правила користування вагонами і контейнерами затвердженими наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.99р. не застосовується до спірних відносин, адже питання заборгованості за простій вагонів врегульовано у п.п. 4.8, 4.9 договору. Позивач вказав, що плата за користування вагонами не є відповідальністю, а є зобов'язанням сторони визначеним у розділі 4 "Розрахунки сторін". Стосовно посилання відповідача на відсутність підписаного сторонами акту загальної форми, позивач зазначив, що останній складається у разі затримки вагонів в путі слідування, на станціях або на підходах до неї. До заперечень позивачем додано копії рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2012р., постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2012р., постанову Вищого господарського суду України від 20.09.2012р. по справі №32/5005/1303/2012.

Представник позивача в судовому засіданні 15.07.2015р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, обґрунтовуючи останні доводами та доказами наявними в матеріалах справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.07.2015р. проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві від 30.06.2015р. При цьому останній зазначив, що акти виконаних робіт не отримувались, висловив позицію про те, що подані докази в свою чергу можуть бути доказами направлення позивачем листів від 29.12.2014р. та від 12.02.2015р., копії яких додано до матеріалів справи, а не актів виконаних робіт.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи, господарським судом встановлено:

03.11.2014 року між Дочірнім підприємством "Трансгарант - Україна" (далі - експедитор) та Приватним підприємством "ТЕХНОПАРК-Н" (далі - клієнт) підписаний договір транспортно - експедиторського обслуговування №1-213/11-14 (далі - договір). За умовами зазначеного договору клієнт доручає, а експедитор в порядку та на умовах цього договору, зобов'язується за дорученням клієнта, за винагороду та за його рахунок надати клієнту послуги, передбачені пунктом 1.2 даного договору.

Відповідно до п. 1.2. договору за умовами вказаного договору експедитор, на основі письмових заявок клієнта, зобов'язується надавати клієнту транспортно-експедиторські послуги по організації і оплаті перевезень вантажів клієнта по залізничних дорогах України і країн СНД у приватних (орендованих) вагонах або вагонах, що знаходяться під керівництвом експедитора на інших законних умовах (далі по тексту - вагони експедитора).

Згідно з п. 1.3 договору вартість послуг експедитора визначається розділом 4 даного договору.

Пунктом 2.1 договору сторони передбачили, що клієнт, у відповідності до п. 3.1.1 даного договору, направляє експедитору письмові заявки про надання послуг.

Експедитор, за погодженням з клієнтом, здійснює розрахунок з перевізниками. Не пізніше 3 (трьох) робочих днів після закінчення звітного місяця експедитор надає клієнту для затвердження та підпису звіт/акт виконаних робіт за минулий місяць, який містить всі фактичні витрати експедитора, що виникли під час виконання заявки (п. п. 2.4 - 2.5 договору).

Відповідно до п. 3.1.5 договору клієнт зобов'язується приймати та затверджувати (підписувати) звіти/акти виконаних робіт експедитора протягом 3-х банківських днів з дати їх отримання від експедитора. У разі виникнення розбіжностей по звіту/акту виконаних робіт, клієнт зобов'язаний затвердити (підписати) звіт/акт виконаних робіт (в цей же термін) з розбіжностями і обов'язковим письмовим обґрунтуванням розбіжностей. Якщо звіт/акт виконаних робіт експедитора затверджений (підписаний) представником клієнта, який не уповноважений здійснювати такі дії, клієнт зобов'язаний повернути експедитору звіт/акт виконаних робіт разом з документом, який підтверджує повноваження представника, який затвердив (підписав) звіт/акт виконаних робіт.

У разі несвоєчасного повернення клієнтом (протягом 5-ти банківських днів з дати отримання від експедитора звіту/акта виконаних робіт) на адресу експедитора затвердженого (підписаного) звіту/акта виконаних робіт чи/або без додавання документів, які підтверджують повноваження представника, який затвердив звіт/акт виконаних робіт, звіт/акт виконаних робіт експедитора рахується клієнтом, прийнятим без будь-яких зауважень та заперечень.

Розділом 4 договору визначено розрахунки за договором.

Розрахунки по договору здійснюються в національній валюті України. Вартість послуг експедитора, виходячи із специфіки перевезення (маршрут, вантаж) і виду рухомого складу, визначаються в додатках до даного договору, які підписується уповноваженими представниками обох сторін.

Винагорода експедитора визначається умовами договорів, укладених експедитором з організаціями, що мають відношення до процесу перевезення і розраховується як різниця між сумою, наданих клієнту ставок експедитора і сумою фактичних витрат, понесених експедитором при виконанні даного доручення.

У випадку необхідності переадресації вагонів при організації перевезень на умовах даного договору, клієнт відшкодовує експедитору всі пов'язані з цим витрати: зберігання на місцях загального користування, плата за користування, видача довідок, маневрені роботи, оформлення переадресації, додатковий залізнично-дорожній тариф та інші витрати. Дані витрати включаються у вартість послуг експедитора при розрахунку винагороди.

Оплата послуг експедитора здійснюється клієнтом у розмірі 100% передоплати, виходячи із запланованого об'єму перевезення, не пізніше ніж за 2 (два) календарних дні до початку направлення за адресою порожніх вагонів на станцію завантаження, на основі виставленого експедитором рахунку (п. п. 4.1 - 4.3 договору).

За погодженими сторонами перевезеннями експедитор самостійно здійснює розрахунки з перевізниками та іншими організаціями, що мають відношення до перевезення (підрозділами) у відповідності з діючими між ними договорами, якщо інше не передбачено в додатку до даного договору, підписаному уповноваженими представниками обох сторін. У випадку перевищення суми витрат, понесених експедитором при виконанні заявки клієнта над розрахунковою сумою, клієнт відшкодовує експедитору суму фактичного перевищення витрат на основі звіту/акта виконаних робіт експедитора, шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок експедитора протягом 3 (трьох) банківських днів з дати, затвердження звіту/акта виконаних робіт. Усі невраховані витрати по організованим перевезенням, що виникли з вини клієнта і підтвердженні документально, про які експедитор не міг знати в момент складання звіту/акта виконаних робіт, підлягають задоволенню (відшкодуванню) зі сторони клієнта при складанні експедитором чергових звітів/актів виконаних робіт (штрафи за затримання в дорозі слідування, витрати по непередбаченій перевантаженості вантажу, витрати по переадресації вантажу і т.д.) (п. п. 4.4, - 4.5 договору).

За умовами п. 4.8. договору нормативний час перебування вагонів експедитора на під'їзних коліях навантаження чи/або розвантаження - 24 години.

Починаючи з 25-ої години плата за користування вагонами експедитора за час перебування вагонів на під'їзних коліях навантаження чи/або розвантаження, визначається в розмірі 250,00 (двісті п'ятдесят) гривень в тому числі ПДВ, за один вагон на добу, при цьому кожна почата доба рахуються як повна.

Розрахунок оплати за користування вагонами виконавця здійснюється за формулою:

Оплата = Н(доба) х Ваг. х С(грн.), де

Н - понаднормовий час користування вагонами;

С - базова ставка за 1 вагон/доба;

Ваг. - кількість вагонів експедитора що здійснили простій понаднормового часу.

Відповідно до п. 4.9 договору облік часу користування вагонами здійснюється експедитором і станціями навантаження (розвантаження) вантажів. По факту знаходження вагонів під навантаженням (розвантаженням) за звітний період експедитор направляє клієнту акт обліку часу простою вагонів. Клієнт зобов'язаний розглянути, підписати та повернути акт протягом 5 (п'яти) днів з дати його отримання, а у випадку свого непогодження надати вмотивовану відмову. У випадку не повернення акту у встановлений договором термін акт вважається прийнятим клієнтом за мовчазною згодою.

У випадках, не передбачених даним договором, сторони керуються діючим законодавством України (п. 7.3 договору).

Згідно з п. 8.1 даний договір вступає в силу з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2015 року, а в частині розрахунків до повного їх виконання.

Відповідно до п. 9.6 договору у разі закінчення строку дії даного договору або у разі його дострокового розірвання, сторони зобов'язані на протязі 14 календарних днів провести повний фінансовий розрахунок.

Договір підписаний повноважними представниками та скріплений відбитками печаток сторін.

В послідуючу між сторонами укладено додаток №01 до договору №1-213/11-14 від 03.11.2014р., за умовами якого сторони дійшли згоди про те, що:

"1. У відповідності до умов Договору №1-213/11-14 від 03.11.2014р. експедитор в приватних (орендованих) вагонах організовує перевезення вантажів у відповідності із заявками клієнта по маршруту: ст. Нігин Південно - Західної залізничної дороги - ст. Батуринська Придніпровської залізничної дороги; вантаж: щебінь.

2. Вартість послуг експедитора за організацію перевезення вантажів клієнта складається із:

- тарифу і додаткових зборів за перевезення вантажів у власних (орендованих) вагонах згідно "Збірника тарифів на перевезення вантажів залізним транспортом в межах України" і пов'язанх з ними послуги. Тарифна інструкція №1 з урахуванням коригуючи коефіцієнтів;

- винагорода експедитора у вигляді різниці між величиною залізничного тарифу при перевезенні вантажу у вагонах інвентарного парка „Укрзалізниці" з коефіцієнтом - 1,05 і розміром залізничного тарифу за перевезення вантажів в приватних (орендованих) вагонах експедитора.

3.Оплата за користування рухомим складом експедитора нараховується на під'їзних дорогах станції навантаження і розвантаження, і оплачується клієнтом у відповідності до п. 4.8 договору."

На підставі п. 2.1 договору транспортно - експедиторського обслуговування №1-213/11-14 від 03.11.2014р. відповідачем направлялись позивачу письмові заявки на отримання послуг за період з листопада 2014р. по січень 2015р., зокрема:

- заявка на організацію перевезення вантажу №1 вих. №16 від 03.11.2014 р. з визначенням кількості вантажу 35000 тон. без визначення графіку подачі вагонів;

- заявка на організацію перевезення вантажу №2 вих. №28 від 02.12.2014 р. з визначенням кількості вантажу 25047 тон. та з визначенням графіку подачі вагонів в грудні в кількості 363 вагони;

- лист від 18.12.2014р. вих. №32 з вимогою надати до кінця місяця 320 вагонів;

- заявка на організацію перевезення вантажу на січень 2015р. вих. №35 від 26.12.2014 р. з визначенням кількості вантажу 5175 тон. та з визначенням графіку подачі вагонів в січні в кількості 75 вагонів.

Позивачем на виконання умов договору №1-213/11-14 від 03.11.2014р. та отриманих заявок надано відповідачу послуги по організації перевезення вантажу на загальну суму 2125121,04 грн., зокрема у листопаді 2014 року на суму 492675,12 грн. (акт №01/14 від 30.11.2014р.), у грудні 2014 року на суму 1191244,32 грн. (акт №01/14 від 31.12.2014р.), у січні 2015 року на суму 441201,60 грн. (акт №01/15 від 31.01.2015р.).

Зазначене підтверджується доданими до матеріалів справи, підписаними представниками та скріпленими відбитками печаток сторін актами виконаних робіт та не оспорюється сторонами у справі.

В свою чергу відповідач провів повний розрахунок за послуги по організації перевезення вантажу на загальну суму 2125121,04 грн. згідно з актами №01/14 від 30.11.2014р., №01/14 від 31.12.2014р., №01/15 від 31.01.2015р.

Так згідно з банківськими виписками ПАТ КБ "Правекс-Банк" відповідачем сплачено позивачу: 06.11.2014р. 200 000,00 грн., 27.11.2014р. 300 000,00 грн., 28.11.2014р. 92 000,00 грн., 16.12.2014р. 100 000,00грн., 18.12.2014р. 200 000,00 грн., 22.12.2014р. 100 000,00 грн., 30.12.2014р. 92 000,00 грн., 15.01.2015р. 785 000,00 грн., 29.01.2015р. 256 121,04 грн.

В послідуючому 27.02.2015р. між сторонами укладена угода про розірвання договору транспортно-експедиторського обслуговування №1-213/11-14 від 03 листопада 2014р.

Відповідно до п. 1 зазначеної угоди експедитор і клієнт прийшли до згоди про розірвання договору транспортно-експедиторського обслуговування №1-213/11-14 від 03 листопада 2014р.

За змістом п. 2 зазначеної угоди з дати підписання даної угоди сторони зобов'язані провести взаєморозрахунки в порядку передбаченому умовами договору №1-213/11-14 від 03 листопада 2014р. і з дати закінчення взаєморозрахунків сторони не вважають себе зв'язаними будь-якими правами чи/або обов'язками.

Судом встановлено, що відповідно до п. п. 4.8 - 4.9 договору за час перебування вагонів експедитора на під'їзних коліях навантаження та розвантаження позивачем складено акти виконаних робіт до договору транспортно-експедиторського обслуговування №1-213/11-14 від 03 листопада 2014р., до яких додані розрахунки плати за користування вагонами ДП "Трансгарант-Україна" по станціях Нігин та Батуринська окремо, зокрема:

- за листопад 2014р. акт виконаних робіт № 1-П від 30.11.2014р. на загальну суму 8250,00 грн., в тому числі ст. Нігин - 5250,00 грн., ст. Батуринська - 3000,00 грн.;

- за грудень 2014р. акт виконаних робіт № 2-П від 31.12.2014р. на загальну суму 27500,00 грн., в тому числі ст. Нігин - 9500,00 грн., ст. Батуринська - 18000,00 грн.;

- за січень 2015р. акт виконаних робіт № 1-П від 31.01.2015р. на загальну суму 216 250,00 грн., в тому числі ст. Нігин - 11750,00 грн., ст. Батуринська - 204500,00 грн.

На підставі вказаних актів позивачем виставлялись відповідачу рахунки на оплату за використання вагонами, зокрема №1-П/-213/14 від 30.11.2014р., №2-П/213/14 від 31.12.2014р., №1-П/213/15 від 31.01.2015р.

Акти виконаних робіт по платі за користування вагонами з рахунками на оплату за використання вагонів згідно з супровідними листами №1617/1 від 18.12.2014р., 19/1 від 12.01.2015р., 136/1 від 13.02.2015р.; списками згрупованих поштових відправлень листів №1361, №2161; фіскальними чеками №0321 від 19.12.2014р., 4836 від 13.02.2015р.; відомостями по відстеженню відправлень за штриховим ідентифікатором; накладною Express Mail №5974931; повідомленням доставки кур'єрського відправлення направлені на адресу відповідача у справі.

Окремо, в зв'язку з несплатою відповідачем боргу за користування вагонами позивачем на адресу останнього з метою досудового врегулювання спору надіслано претензію №254 від 17.03.2015 р. на суму 252000,00 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки відповідачем обов'язок, щодо плати за користування вагонами експедитора за час перебування вагонів на під'їзних коліях навантаження чи/або розвантаження не виконано, останній звернувся з позовом до суду про стягнення з приватного підприємства "ТЕХНОПАРК-Н" 252 000,00 грн. заборгованості.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається таке:

Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11, ст. 509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто, сплати коштів.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договору транспортного експедирування.

Згідно ч. 1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами (ч. 3 ст. 929 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність" від 01.07.2004р. № 1955-IV (з наступними змінами та доповненнями) транспортно-експедиторською діяльністю є підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторською послугою є робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування. Експедитором (транспортним експедитором) є суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування. Клієнтом є споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Так за умовами договору транспортно - експедиторського обслуговування №1-213/11-14 від 03.11.2014р. сторони домовились, що клієнт доручає, а експедитор в порядку та на умовах цього договору, зобов'язується за дорученням клієнта, за винагороду та за його рахунок надати клієнту послуги, передбачені пунктом 1.2 договору.

Відповідно до ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

03.11.2014 року між Дочірнім підприємством "Трансгарант - Україна" та Приватним підприємством "ТЕХНОПАРК-Н" підписаний договір транспортно - експедиторського обслуговування №1-213/11-14 (далі - договір). За умовами зазначеного договору клієнт доручає, а експедитор в порядку та на умовах цього договору, зобов'язується за дорученням клієнта, за винагороду та за його рахунок надати клієнту послуги, передбачені пунктом 1.2 даного договору.

На підставі п. 2.1 договору транспортно - експедиторського обслуговування №1-213/11-14 від 03.11.2014р. відповідачем направлялись позивачу письмові заявки на організацію перевезення вантажу №1 вих. №16 від 03.11.2014р., №2 вих. №28 від 02.12.2014р., вих. №35 від 26.12.2014р.

Позивачем на виконання умов договору №1-213/11-14 від 03.11.2014р. та отриманих заявок надано відповідачу послуги по організації перевезення вантажу на загальну суму 2125121,04 грн., зокрема у листопаді 2014р. на суму 492675,12 грн. (акт №01/14 від 30.11.2014р.), у грудні 2014 року на суму 1191244,32 грн. (акт №01/14 від 31.12.2014р.), у січні 2015 року на суму 441201,60 грн. (акт №01/15 від 31.01.2015р.), що підтверджується двосторонніми актами виконаних робіт, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідач провів повний розрахунок за послуги по організації перевезення вантажу на загальну суму 2125121,04 грн. згідно з актами №01/14 від 30.11.2014р., №01/14 від 31.12.2014р., №01/15 від 31.01.2015р.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно укладеного сторонами додатку №01 до договору №1-213/11-14 від 03.11.2014р., оплата за користування рухомим складом експедитора нараховується на під'їзних дорогах станції навантаження і розвантаження, і оплачується клієнтом у відповідності до п. 4.8 договору.

За умовами п. 4.8. договору нормативний час перебування вагонів експедитора на під'їзних коліях навантаження чи/або розвантаження - 24 години. Починаючи з 25-ої години плата за користування вагонами експедитора за час перебування вагонів на під'їзних коліях навантаження чи/або розвантаження, визначається в розмірі 250,00 (двісті п'ятдесят) гривень в тому числі ПДВ, за один вагон на добу, при цьому кожна почата доба рахуються як повна.

У п. 4.9 договору за час перебування вагонів експедитора на під'їзних коліях навантаження та/або розвантаження сторони передбачили, що облік часу користування вагонами здійснюється експедитором і станціями навантаження (розвантаження) вантажів. По факту знаходження вагонів під навантаженням (розвантаженням) за звітний період експедитор направляє клієнту акт обліку часу простою вагонів. Клієнт зобов'язаний розглянути, підписати та повернути акт протягом 5 (п'яти) днів з дати його отримання, а у випадку свого непогодження надати вмотивовану відмову. У випадку не повернення акту у встановлений договором термін акт вважається прийнятим клієнтом за мовчазною згодою.

З врахуванням часу перебування вагонів експедитора на під'їзних коліях навантаження та/або розвантаження позивачем складено акти виконаних робіт №1-П від 30.11.2014р., №2-П від 31.12.2014р., №1-П від 31.01.2015р., на підставі яких виставлялись відповідачу рахунки на оплату за використання вагонами, зокрема №1-П/-213/14 від 30.11.2014р., №2-П/213/14 від 31.12.2014р., №1-П/213/15 від 31.01.2015р.

До матеріалів справи додано докази надіслання відповідачу актів виконаних робіт по платі за користування вагонами з рахунками на оплату за використання вагонів, нарахованій на основі відомостей за користування вагонами ф. ГУ - 46 за листопад - грудень 2014р. та січень 2015р.

Судом встановлено, що акти виконаних робіт №1-П від 30.11.2014р., №2-П від 31.12.2014р. та №1-П від 31.01.2015р. не підписано відповідачем та вмотивованої відмови останнім позивачу не надано, акти протягом 5 днів з дати отримання не повернуто, з огляду на що вказані акти вважаються прийнятими відповідачем за мовчазною згодою на підставі п. 4.9 договору.

Посилання відповідача на неотримання актів виконаних робіт №1-П від 30.11.2014р., №2-П від 31.12.2014р., №1-П від 31.01.2015р. спростовуються наявними в матеріалах справи списками згрупованих поштових відправлень листів №1361, №2161; фіскальними чеками №0321 від 19.12.2014р., 4836 від 13.02.2015р.; відомостями по відстеженню відправлень за штриховим ідентифікатором; накладною Express Mail №5974931; повідомленням доставки кур'єрського відправлення, які свідчать про направлення та отримання за адресою відповідача вказаних документів. Позиція відповідача про отримання від позивача за вказаними відправленнями листів - претензій від 29.12.2014р. та від 12.02.2015р. до уваги не приймається, оскільки останні підписано директором представництва в м. Донецьку, в той час як акти виконаних робіт відправлялись з м. Київ., при цьому самі листи - претензії від 29.12.2014р. та від 12.02.2015р., не можуть бути належним доказом отримання позивачем не актів виконаних робіт №1-П від 30.11.2014р., №2-П від 31.12.2014р., №1-П від 31.01.2015р., а іншої кореспонденції. Окремо враховуються відомості з списків згрупованих поштових відправлень листів №1361, №2161 графа "маса (г)" де зазначено вагу поштового відправлення направленого на адресу відповідача.

Незважаючи на те, що акти виконаних робіт з розрахунком плати за користування вагонами не містять назву "акт обліку простою вагонів", але за своєю суттю акти та розрахунки містять дані про облік такого часу та суми плати за користування вагонами, тобто є належними доказами обліку часу відповідно до п. 4.9. договору, та виконання позивачем умов договору в цій частині. З огляду на викладене, посилання відповідача на необхідність складання актів загальної форми згідно Правил користування вагонами і контейнерами затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.99р. та Правил складання актів затверджених наказом Міністерства транспорту України №567/6855 від 08.07.2002р., судом до уваги не приймаютьсь.

З огляду на умови договору (п. п. 4.8, 4.9.), дату отримання відповідачем рахунків №1-П/-213/14 від 30.11.2014р., №2-П/213/14 від 31.12.2014р., №1-П/213/15 від 31.01.2015р. на оплату плати за користування вагонами згідно актів № 1-П від 30.11.2014р., № 2-П від 31.12.2014р., № 1-П від 31.01.2015р., виставлену претензію №254 від 17.03.2015р., Інформацію про час подавання та забирання вагонів у листопаді - грудні 2014р., січні 2015р. (лист ГІОЦ-366/815 від 25.06.2015р.) та інформацію ГУ-46, строк оплати плати за наднормативний час користування вагонами згідно актів виконаних робіт № 1-П від 30.11.2014р., № 2-П від 31.12.2014р., №01/15 від 31.01.2015р., є таким, що настав.

Сума плати підтверджена належним розрахунком позивача, який відповідає умовам договору, який відповідачем не спростовано та не надано свого розрахунку спірної плати.

Стосовно заперечень відповідача про надання позивачем вагонів в кількості, яка не узгоджується з поданими заявками, судом приймається до уваги, що предметом розгляду справи є стягнення 252 000,00 грн. боргу за користування відповідачем вагонами експедитора за час перебування вагонів на під'їзних коліях навантаження чи/або розвантаження, послуги по наданню яких згідно з актами виконаних робіт (акт №01/14 від 30.11.2014р., акт №01/14 від 31.12.2014р., акт №01/15 від 31.01.2015р.) прийняті відповідачем, а не спір відносно обов'язку позивача поставити недопоставлені вагони.

Стосовно заперечень відповідача про недоведеність позивачем вини ДП "Трансгарант-Україна" у простої вагонів, судом враховано, що плата за користування відповідачем вагонами експедитора за час перебування вагонів на під'їзних коліях навантаження чи/або розвантаження є складовою частиною вартості транспортно-експедиторських послуг по організації і оплаті перевезень вантажів (п.п. 4.8, 4.9 договору) та не є відповідальністю, випадки настання якої врегульовані сторонами у розділі 5 договору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 252 000,00 грн. боргу підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Дочірнього підприємства "Трансгарант-Україна" м. Київ до Приватного підприємства "ТЕХНОПАРК-Н" м. Кам'янець-Подільський про стягнення 252 000,00 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "ТЕХНОПАРК-Н" (м. Кам'янець-Подільський, вул. Пушкінська, буд. 38, код 35605181) на користь Дочірнього підприємства "Трансгарант-Україна" (м. Київ, вул. Димитрова, буд. 5, корпус 2, код 32667198) 252 000,00 грн. (двісті п'ятдесят дві тис. грн.) боргу, 5040,00 (п'ять тис. сорок грн.) судового збору.

Видати наказ.

Суддя А.М. Яроцький

Віддрук. 1 прим. - до справи